Ця стаття містить текст, що не відповідає . (липень 2018) |
Ця стаття не містить . (липень 2018) |
Ступарик Богдан Михайлович | |
---|---|
Народився | 7 березня 1940 Задубрівці, Снятинський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
Помер | 19 жовтня 2002 (62 роки) Івано-Франківськ, Україна |
Країна | УРСР → Україна |
Діяльність | педагог |
Alma mater | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Науковий ступінь | доктор педагогічних наук[d] |
Відомий завдяки: | перша в Україні кафедра історії педагогіки |
Нагороди | |
член-кореспондент Академії педагогічних наук України |
Богдан Михайлович Ступарик (7 березня 1940, село Задубрівці Снятинського повіту Станіславської (із 1962 р. Івано-Франківської) області — 19 жовтня 2002, м. Івано-Франківськ) — відомий галичанин, науковець, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, відмінник освіти України, відмінник профтехосвіти СРСР, , фундатор нового напряму дослідження — історії становлення й розвитку теорії та практики національної освіти й національного виховання в Галичині
Навчання
Особистісне формування Б. Ступарика припало на період другої половини 1950–60-х рр., коли на західноукраїнських землях відбувалися суперечливі процеси утвердження радянського політичного режиму. Вже навчаючись у Задубрівській семирічці, він виявив відмінні успіхи й лідерські задатки. Після Снятинської середньої школи (1953—1956) закінчив Чернівецький фінансовий технікум (1958), а згодом — Івано-Франківський педагогічний інститут ім. Василя Стефаника за спеціальністю «Вчитель фізики і загальнотехнічних дисциплін» (1965).
Трудова діяльність
Після закінчення фінансового технікуму Богдан Ступарик працював інспектором фінвідділу (м. Яремче), бухгалтером колгоспу в рідному селі, а згодом, відповідно до отриманої вищої педагогічної освіти — учителем фізики в с. Угорниках і директором школи. Богдан Михайлович мав неабиякі організаторські здібності. Вони були помічені, і його запросили працювати спочатку заступником директора (1966), а відтак — директором (1968) профтехучилища в в с-щі Отинії Коломийського району Івано-Франківської області (тут готували електромонтерів, монтажників), а згодом директором Івано-Франківського профтехучилища деревообробної промисловості № 3.
Дев'ятнадцять років життя Б. Ступарик присвятив професійно-технічній освіті Івано-Франківщини, п'ятнадцять із них — Івано-Франківському ПТУ № 3, яке під його керівництвом досягло високих результатів у навчально-виховній діяльності. Воно неодноразово виборювало звання найкращого профтехучилища в Україні, було постійним учасником всеукраїнських виставок досягнень народного господарства. Ця плідна і невтомна робота відзначена багатьма нагородами.
Чи не найбільше талант організатора, мудрого керівника, педагога, що вболіває за розвиток української освіти, розкрився, коли Б. Ступарик очолював у 1984—1985 рр. На цій посаді він проявив себе принциповим, а навіть жорстким, знаючим керівником, який поставив за мету навести порядок і дисципліну в освітніх закладах міста. Обійнявши цю посаду вдруге (кінець 1993—1994 р.), він зосередився на посиленні національної складової у змісті навчально-виховного процесу, поліпшенні якості професійної освіти та «зрушенні з місця» допрофесійної освіти. Двоє науковців училища захистили докторські дисертації (Ступарик Б. М., Гушулей Й. М.), а четверо — кандидатські (С. С. Шумега, І. В. Фічора, Б. П. Данилюк, Л. І. Зеліско). Підтримуючи ініціативу Асоціації колишніх станіславських гімназистів, професор Б. Ступарик активно сприяв відкриттю в Івано-Франківську української гімназії № 1, що згодом стане одним із найкращих освітніх закладів міста, був незмінним членом її опікунської ради. Активний учасник численних робочих і урочистих заходів, що проводилися в гімназії, Богдан Михайлович обговорював проблеми, дотичні до організації та змісту її діяльності, доброзичливо спілкувався з учнівським і педагогічним колективами, став одним із її чільних літописців.
Наукова діяльність
Період наукової діяльності Б. Ступарика розпочався зі вступу до заочної аспірантури при Інституті загальних проблем виховання АПН СРСР (Москва). У березні 1980 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему «Спільна діяльність колективів професійно-технічного училища і базового підприємства з трудового виховання учнів». Опублікувавши низку новаторських праць, молодий учений став визнаним фахівцем у галузі трудового виховання.
Із 1985 року Богдан Ступарик працює старшим викладачем, доцентом кафедри педагогіки Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника. У 1988 р. він стає завідувачем кафедри наукових основ управління школою, а в 1995 р. очолює єдину в Україні кафедру історії педагогіки у Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника. В Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України 1995 року захистив докторську дисертацію на тему: «Розвиток шкільництва Галичини (1772—1939 рр.)».
Точкою відліку становлення наукової школи педагога вважається створення в 1995 р. у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника на той час першої в Україні кафедри історії педагогіки та формування її кадрового складу. Богдан Михайлович очолював кафедру з її заснування (1995) до своєї смерті (2002). Учений здійснював значну науково-педагогічну діяльність, був керівником і консультантом наукових досліджень аспірантів і докторантів з України, Польщі та Румунії. За короткий термін під його керівництвом захищено сім докторських (Барбара Чередрецька, Єжи Поточни, Тетяна Завгородня, Іван Русак, Сільвія Бадора, Йоланта Шемпрух, Марія Чепіль) і п'ятнадцять кандидатських дисертацій, підготовлено майже сімдесят магістрів. Ним опубліковано чотири монографії та понад 230 наукових праць. Він був учасником і організатором багатьох міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференцій із проблем загальної педагогіки та історії педагогіки.
У 1996 р. Богданові Ступарику присвоєно вчене звання професора, а 1997 року він був обраний .
Про великий науковий авторитет Б. Ступарика свідчить те, що він очолював спеціалізовану вчену раду в Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника та був членом такої ж ради у Тернопільському педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка, був головним редактором «Вісника Прикарпатського університету» (серія «Педагогіка»), членом редакційної колегії журналів «Педагогіка і психологія професійної освіти», «Обрії», «Джерела», «Вісник Львівського університету» та ін.
У 2006 р. Вчена рада Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника ухвалила рішення про об'єднання кафедри загальної педагогіки та історії педагогіки і створення кафедри педагогіки імені Богдана Ступарика. Нині очолює кафедру учениця і послідовниця вченого доктор педагогічних наук, професор Тетяна Завгородня, яка, перейнявши досвід свого наставника, взяла на себе керівництво започаткованою ним науковою школою. Провідними викладачами кафедри є 2 доктори педагогічних наук (Т. К. Завгородня, З. І. Нагачевська), 11 кандидатів наук. За останнє десятиліття на кафедрі захистили кандидатські дисертації понад 40 осіб.
Творчі здобутки
Богдан Ступарик публікувався на сторінках провідних педагогічних видань України «Шлях освіти», «Рідна школа», «Педагогіка і психологія професійної освіти» та ін. П'ять статей ученого надруковані в іноземних виданнях. Його статті «Розвиток освіти на Прикарпатті» (1989), «Розвиток професійно-технічної освіти на Прикарпатті» (1989), «Роль „Просвіти“ в підвищенні освітнього рівня населення Галичини» (1992), «Діяльність ЗУНР у галузі освіти» (1993), «Виховні ідеали українців» (1993), монографії та методичні посібники «З історії розвитку фахової освіти на Прикарпатті» (1991), «Шкільництво Галичини (1772—1939 рр.)» (1994), «Ідея національної школи та національного виховання в педагогічній думці Галичини (1772—1939 рр.)» (1993), «Національна школа: витоки, становлення» (1998) та інші відзначаються глибоким проникненням у життя сім'ї, школи, неформальних молодіжних об'єднань, тонким знанням психології батьків і дітей.
У співавторстві видав історико-культурний, краєзнавчий нарис про рідні Задубрівці «Село за дібровою» (Снятин: ПрутПринт, 1999) та авторське видання — автобіографічну сповідь «З порога вічності» (Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2005). Упорядник Ганна Дорошенко підготувала про науковця книжку «Задивлений у вічність: Спогади про Людину, Патріота, Вченого» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003).
Національна освіта та національна ідея
Невтомний вихователь української молоді, Богдан Михайлович пропагував національну ідею в численних задокументованих і незадокументованих виступах. Ніколи не проходив байдуже повз безкультурність, сірість. Найголовнішим обов'язком тих, хто працює з молоддю, професор вважав виховання людей, які здатні побудувати і зберегти незалежну Українську державу.
Домінуючою у багатій творчій спадщині Богдана Ступарика є національна ідея, якій він присвятив усе своє життя. Наприкінці 1980-х — початку 1990-х рр. саме його непримиренна позиція ставала прикладом для інших, його публічні виступи, науковий доробок були як ніколи актуальними, бо саме вони знаменували новий шлях вирішення проблем освіти України загалом і педагогіки зокрема. За довгі роки педагогічної діяльності професор зробив значний внесок у розвиток української національної освіти і педагогіки. Його наукова спадщина і педагогічні ідеї мають велике значення для сучасної національної школи, адже постали вони з народно педагогічних джерел, української педагогічної класики, передових поглядів вітчизняних і зарубіжних учених, українських учителів, а також із власного практичного досвіду.
1992 у видавництві Прикарпатського університету вийшла авторська книжка Богдана Ступарика «Національна школа: витоки становлення», а 1994 побачила світ чергова його дослідницька праця «Шкільництво Галичини (1772—1939)».
Громадська робота
Богдан Михайлович знаний не лише як науковець, учений, але і як активний громадсько-просвітницький діяч. Він був членом:
ради міського об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка,
президії Клубу української інтелігенції імені Б. Лепкого,
президії Івано-Франківського осередку НТШ,
заступником голови опікунської ради першої української гімназії Івано-Франківська,
заступником голови консультативної комісії при голові облдержадміністрації з питань освіти.
Учений, який брав активну участь у громадському житті, здобув славу чесного, відданого національній ідеї діяча.
Помер Богдан Михайлович Ступарик в Івано-Франківську 19 жовтня 2002 року.
Нагороди
- 1983 — присвоєно звання заслуженого працівника професійно-технічної освіти;
- нагороджено значками «Відмінник профтехосвіти СРСР» (1976); «Відмінник освіти України» (2001);
- удостоєно золотої і бронзової медалей Виставки досягнень народного господарства СРСР.
Вшанування
З 23 березня 2007 року до Дня працівників освіти в місті Івано-Франківську присуджується Педагогічна премія імені Богдана Ступарика.
Творчий доробок
- Ступарик Богдан. Національна школа: витоки становлення. — Івано-Франківськ: Прикарпатський університет, 1992. — 192 с.
- Ступарик Богдан. Шкільництво Галичини (1772—1939). — Івано-Франківськ: Прикарпатський університет, 1994. — 144 с.
- Ступарик Б. М., Гладій В. І., Гладій М. В. Село за дібровою: Історико-культурний, краєзнавчий нарис про Задубрівці. — Снятин: ПрутПринт, 1999. — 76 с.; іл.
- Ступарик Богдан. З порога вічності: Автобіографічна сповідь. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2005. — 208 с.
- Задивлений у вічність: Спогади про Людину, Патріота, Вченого / Упорядн. Ганна Дорошенко. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. — 80 с.
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 10 лютого 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2018 Posada Stuparik Bogdan MihajlovichNarodivsya7 bereznya 1940 1940 03 07 Zadubrivci Snyatinskij rajon Stanislavska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer19 zhovtnya 2002 2002 10 19 62 roki Ivano Frankivsk UkrayinaKrayina URSR UkrayinaDiyalnistpedagogAlma materPrikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya StefanikaNaukovij stupindoktor pedagogichnih nauk d Vidomij zavdyaki persha v Ukrayini kafedra istoriyi pedagogikiNagorodichlen korespondent Akademiyi pedagogichnih nauk Ukrayini Bogdan Mihajlovich Stuparik 7 bereznya 1940 selo Zadubrivci Snyatinskogo povitu Stanislavskoyi iz 1962 r Ivano Frankivskoyi oblasti 19 zhovtnya 2002 m Ivano Frankivsk vidomij galichanin naukovec doktor pedagogichnih nauk profesor chlen korespondent Akademiyi pedagogichnih nauk Ukrayini vidminnik osviti Ukrayini vidminnik proftehosviti SRSR fundator novogo napryamu doslidzhennya istoriyi stanovlennya j rozvitku teoriyi ta praktiki nacionalnoyi osviti j nacionalnogo vihovannya v GalichiniNavchannyaOsobistisne formuvannya B Stuparika pripalo na period drugoyi polovini 1950 60 h rr koli na zahidnoukrayinskih zemlyah vidbuvalisya superechlivi procesi utverdzhennya radyanskogo politichnogo rezhimu Vzhe navchayuchis u Zadubrivskij semirichci vin viyaviv vidminni uspihi j liderski zadatki Pislya Snyatinskoyi serednoyi shkoli 1953 1956 zakinchiv Cherniveckij finansovij tehnikum 1958 a zgodom Ivano Frankivskij pedagogichnij institut im Vasilya Stefanika za specialnistyu Vchitel fiziki i zagalnotehnichnih disciplin 1965 Trudova diyalnistPislya zakinchennya finansovogo tehnikumu Bogdan Stuparik pracyuvav inspektorom finviddilu m Yaremche buhgalterom kolgospu v ridnomu seli a zgodom vidpovidno do otrimanoyi vishoyi pedagogichnoyi osviti uchitelem fiziki v s Ugornikah i direktorom shkoli Bogdan Mihajlovich mav neabiyaki organizatorski zdibnosti Voni buli pomicheni i jogo zaprosili pracyuvati spochatku zastupnikom direktora 1966 a vidtak direktorom 1968 proftehuchilisha v v s shi Otiniyi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti tut gotuvali elektromonteriv montazhnikiv a zgodom direktorom Ivano Frankivskogo proftehuchilisha derevoobrobnoyi promislovosti 3 Dev yatnadcyat rokiv zhittya B Stuparik prisvyativ profesijno tehnichnij osviti Ivano Frankivshini p yatnadcyat iz nih Ivano Frankivskomu PTU 3 yake pid jogo kerivnictvom dosyaglo visokih rezultativ u navchalno vihovnij diyalnosti Vono neodnorazovo viboryuvalo zvannya najkrashogo proftehuchilisha v Ukrayini bulo postijnim uchasnikom vseukrayinskih vistavok dosyagnen narodnogo gospodarstva Cya plidna i nevtomna robota vidznachena bagatma nagorodami Chi ne najbilshe talant organizatora mudrogo kerivnika pedagoga sho vbolivaye za rozvitok ukrayinskoyi osviti rozkrivsya koli B Stuparik ocholyuvav u 1984 1985 rr Na cij posadi vin proyaviv sebe principovim a navit zhorstkim znayuchim kerivnikom yakij postaviv za metu navesti poryadok i disciplinu v osvitnih zakladah mista Obijnyavshi cyu posadu vdruge kinec 1993 1994 r vin zoseredivsya na posilenni nacionalnoyi skladovoyi u zmisti navchalno vihovnogo procesu polipshenni yakosti profesijnoyi osviti ta zrushenni z miscya doprofesijnoyi osviti Dvoye naukovciv uchilisha zahistili doktorski disertaciyi Stuparik B M Gushulej J M a chetvero kandidatski S S Shumega I V Fichora B P Danilyuk L I Zelisko Pidtrimuyuchi iniciativu Asociaciyi kolishnih stanislavskih gimnazistiv profesor B Stuparik aktivno spriyav vidkrittyu v Ivano Frankivsku ukrayinskoyi gimnaziyi 1 sho zgodom stane odnim iz najkrashih osvitnih zakladiv mista buv nezminnim chlenom yiyi opikunskoyi radi Aktivnij uchasnik chislennih robochih i urochistih zahodiv sho provodilisya v gimnaziyi Bogdan Mihajlovich obgovoryuvav problemi dotichni do organizaciyi ta zmistu yiyi diyalnosti dobrozichlivo spilkuvavsya z uchnivskim i pedagogichnim kolektivami stav odnim iz yiyi chilnih litopisciv Naukova diyalnistPeriod naukovoyi diyalnosti B Stuparika rozpochavsya zi vstupu do zaochnoyi aspiranturi pri Instituti zagalnih problem vihovannya APN SRSR Moskva U berezni 1980 r vin zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Spilna diyalnist kolektiviv profesijno tehnichnogo uchilisha i bazovogo pidpriyemstva z trudovogo vihovannya uchniv Opublikuvavshi nizku novatorskih prac molodij uchenij stav viznanim fahivcem u galuzi trudovogo vihovannya Iz 1985 roku Bogdan Stuparik pracyuye starshim vikladachem docentom kafedri pedagogiki Ivano Frankivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu imeni Vasilya Stefanika U 1988 r vin staye zaviduvachem kafedri naukovih osnov upravlinnya shkoloyu a v 1995 r ocholyuye yedinu v Ukrayini kafedru istoriyi pedagogiki u Prikarpatskomu universiteti im Vasilya Stefanika V Instituti pedagogiki i psihologiyi profesijnoyi osviti APN Ukrayini 1995 roku zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Rozvitok shkilnictva Galichini 1772 1939 rr Tochkoyu vidliku stanovlennya naukovoyi shkoli pedagoga vvazhayetsya stvorennya v 1995 r u Prikarpatskomu universiteti imeni Vasilya Stefanika na toj chas pershoyi v Ukrayini kafedri istoriyi pedagogiki ta formuvannya yiyi kadrovogo skladu Bogdan Mihajlovich ocholyuvav kafedru z yiyi zasnuvannya 1995 do svoyeyi smerti 2002 Uchenij zdijsnyuvav znachnu naukovo pedagogichnu diyalnist buv kerivnikom i konsultantom naukovih doslidzhen aspirantiv i doktorantiv z Ukrayini Polshi ta Rumuniyi Za korotkij termin pid jogo kerivnictvom zahisheno sim doktorskih Barbara Cheredrecka Yezhi Potochni Tetyana Zavgorodnya Ivan Rusak Silviya Badora Jolanta Shempruh Mariya Chepil i p yatnadcyat kandidatskih disertacij pidgotovleno majzhe simdesyat magistriv Nim opublikovano chotiri monografiyi ta ponad 230 naukovih prac Vin buv uchasnikom i organizatorom bagatoh mizhnarodnih vseukrayinskih ta regionalnih naukovo praktichnih konferencij iz problem zagalnoyi pedagogiki ta istoriyi pedagogiki U 1996 r Bogdanovi Stupariku prisvoyeno vchene zvannya profesora a 1997 roku vin buv obranij Pro velikij naukovij avtoritet B Stuparika svidchit te sho vin ocholyuvav specializovanu vchenu radu v Prikarpatskomu universiteti im Vasilya Stefanika ta buv chlenom takoyi zh radi u Ternopilskomu pedagogichnomu universiteti im Volodimira Gnatyuka buv golovnim redaktorom Visnika Prikarpatskogo universitetu seriya Pedagogika chlenom redakcijnoyi kolegiyi zhurnaliv Pedagogika i psihologiya profesijnoyi osviti Obriyi Dzherela Visnik Lvivskogo universitetu ta in U 2006 r Vchena rada Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu im Vasilya Stefanika uhvalila rishennya pro ob yednannya kafedri zagalnoyi pedagogiki ta istoriyi pedagogiki i stvorennya kafedri pedagogiki imeni Bogdana Stuparika Nini ocholyuye kafedru uchenicya i poslidovnicya vchenogo doktor pedagogichnih nauk profesor Tetyana Zavgorodnya yaka perejnyavshi dosvid svogo nastavnika vzyala na sebe kerivnictvo zapochatkovanoyu nim naukovoyu shkoloyu Providnimi vikladachami kafedri ye 2 doktori pedagogichnih nauk T K Zavgorodnya Z I Nagachevska 11 kandidativ nauk Za ostannye desyatilittya na kafedri zahistili kandidatski disertaciyi ponad 40 osib Tvorchi zdobutkiBogdan Stuparik publikuvavsya na storinkah providnih pedagogichnih vidan Ukrayini Shlyah osviti Ridna shkola Pedagogika i psihologiya profesijnoyi osviti ta in P yat statej uchenogo nadrukovani v inozemnih vidannyah Jogo statti Rozvitok osviti na Prikarpatti 1989 Rozvitok profesijno tehnichnoyi osviti na Prikarpatti 1989 Rol Prosviti v pidvishenni osvitnogo rivnya naselennya Galichini 1992 Diyalnist ZUNR u galuzi osviti 1993 Vihovni ideali ukrayinciv 1993 monografiyi ta metodichni posibniki Z istoriyi rozvitku fahovoyi osviti na Prikarpatti 1991 Shkilnictvo Galichini 1772 1939 rr 1994 Ideya nacionalnoyi shkoli ta nacionalnogo vihovannya v pedagogichnij dumci Galichini 1772 1939 rr 1993 Nacionalna shkola vitoki stanovlennya 1998 ta inshi vidznachayutsya glibokim proniknennyam u zhittya sim yi shkoli neformalnih molodizhnih ob yednan tonkim znannyam psihologiyi batkiv i ditej U spivavtorstvi vidav istoriko kulturnij krayeznavchij naris pro ridni Zadubrivci Selo za dibrovoyu Snyatin PrutPrint 1999 ta avtorske vidannya avtobiografichnu spovid Z poroga vichnosti Ivano Frankivsk Nova Zorya 2005 Uporyadnik Ganna Doroshenko pidgotuvala pro naukovcya knizhku Zadivlenij u vichnist Spogadi pro Lyudinu Patriota Vchenogo Ivano Frankivsk Lileya NV 2003 Nacionalna osvita ta nacionalna ideyaNevtomnij vihovatel ukrayinskoyi molodi Bogdan Mihajlovich propaguvav nacionalnu ideyu v chislennih zadokumentovanih i nezadokumentovanih vistupah Nikoli ne prohodiv bajduzhe povz bezkulturnist sirist Najgolovnishim obov yazkom tih hto pracyuye z moloddyu profesor vvazhav vihovannya lyudej yaki zdatni pobuduvati i zberegti nezalezhnu Ukrayinsku derzhavu Dominuyuchoyu u bagatij tvorchij spadshini Bogdana Stuparika ye nacionalna ideya yakij vin prisvyativ use svoye zhittya Naprikinci 1980 h pochatku 1990 h rr same jogo neprimirenna poziciya stavala prikladom dlya inshih jogo publichni vistupi naukovij dorobok buli yak nikoli aktualnimi bo same voni znamenuvali novij shlyah virishennya problem osviti Ukrayini zagalom i pedagogiki zokrema Za dovgi roki pedagogichnoyi diyalnosti profesor zrobiv znachnij vnesok u rozvitok ukrayinskoyi nacionalnoyi osviti i pedagogiki Jogo naukova spadshina i pedagogichni ideyi mayut velike znachennya dlya suchasnoyi nacionalnoyi shkoli adzhe postali voni z narodno pedagogichnih dzherel ukrayinskoyi pedagogichnoyi klasiki peredovih poglyadiv vitchiznyanih i zarubizhnih uchenih ukrayinskih uchiteliv a takozh iz vlasnogo praktichnogo dosvidu 1992 u vidavnictvi Prikarpatskogo universitetu vijshla avtorska knizhka Bogdana Stuparika Nacionalna shkola vitoki stanovlennya a 1994 pobachila svit chergova jogo doslidnicka pracya Shkilnictvo Galichini 1772 1939 Gromadska robotaBogdan Mihajlovich znanij ne lishe yak naukovec uchenij ale i yak aktivnij gromadsko prosvitnickij diyach Vin buv chlenom radi miskogo ob yednannya Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita im T Shevchenka prezidiyi Klubu ukrayinskoyi inteligenciyi imeni B Lepkogo prezidiyi Ivano Frankivskogo oseredku NTSh zastupnikom golovi opikunskoyi radi pershoyi ukrayinskoyi gimnaziyi Ivano Frankivska zastupnikom golovi konsultativnoyi komisiyi pri golovi oblderzhadministraciyi z pitan osviti Uchenij yakij brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti zdobuv slavu chesnogo viddanogo nacionalnij ideyi diyacha Pomer Bogdan Mihajlovich Stuparik v Ivano Frankivsku 19 zhovtnya 2002 roku Nagorodi1983 prisvoyeno zvannya zasluzhenogo pracivnika profesijno tehnichnoyi osviti nagorodzheno znachkami Vidminnik proftehosviti SRSR 1976 Vidminnik osviti Ukrayini 2001 udostoyeno zolotoyi i bronzovoyi medalej Vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva SRSR VshanuvannyaZ 23 bereznya 2007 roku do Dnya pracivnikiv osviti v misti Ivano Frankivsku prisudzhuyetsya Pedagogichna premiya imeni Bogdana Stuparika Tvorchij dorobokStuparik Bogdan Nacionalna shkola vitoki stanovlennya Ivano Frankivsk Prikarpatskij universitet 1992 192 s Stuparik Bogdan Shkilnictvo Galichini 1772 1939 Ivano Frankivsk Prikarpatskij universitet 1994 144 s Stuparik B M Gladij V I Gladij M V Selo za dibrovoyu Istoriko kulturnij krayeznavchij naris pro Zadubrivci Snyatin PrutPrint 1999 76 s il Stuparik Bogdan Z poroga vichnosti Avtobiografichna spovid Ivano Frankivsk Nova Zorya 2005 208 s Zadivlenij u vichnist Spogadi pro Lyudinu Patriota Vchenogo Uporyadn Ganna Doroshenko Ivano Frankivsk Lileya NV 2003 80 s Primitki Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2018 Procitovano 10 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya