Структура ґрунту

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Структура ґрунту – агрегати і грудки різної величини, форми, складу, на які розсипається ґрунт у стані фізичної стиглості. Кожен агрегат (грудка) – це сукупність механічних елементів, зв'язаних у макро- (діаметр більше 0,25 мм) і мікроагрегати (менше 0,25 мм) колоїдами, детритом, міцелієм грибів, виділеннями тварин і бактерій, або коренями рослин. Кожному генетично відмінному ґрунту або горизонту притаманна своя, характерна структура. Її формування тісно пов’язане з умовами утворення даного ґрунту. Ґрунтову структуру за розмірами агрегатів поділяють так: брилувата (агрегати >10 мм); грудкувато-зерниста, або макроструктура (агрегати 10—0,25 мм); мікроструктура (агрегати <0,25 мм).

Види структури

Кубовидна, дрібно-горіхувата структура ґрунту.

Кубовидна, крупно-зерниста структура ґрунту. Невелика зміна у структурі ґрунту гумусоакумулятивного горизонту чорнозему лучного (Полтавська обл.) на цих фотографіях обумовлена різним ступенем зволоження і рослинністю.

Розрізняють два поняття структури ґрунту: морфологічне і агрономічне. Агрономічно цінною є тільки така структура, яка забезпечує родючість ґрунту. П. А. Костичев запропонував класифікувати структуру ґрунту як водостійку (агрономічно цінну) і неводостійку. Агрономічно цінною вважається водостійка з високою порозністю (пористістю) структура, утворення якої ї є завданням усіх агротехнічних прийомів і заходів, спрямованих на оструктурення ґрунту. Але не кожна водостійка структура є агрономічно цінною. Добра структура повинна бути також механічно міцною і не руйнуватися під час обробітку ґрунту. Саввінов М. І. запропонував класифікацію агрономічно цінних агрегатів, яка в теперішній час є загальноприйнятою в Україні.

Види структури (за Захаровим С. В.)

Кубоподібна – тип структури ґрунту, ознакою якого є кубоподібна форма макроагрегатів (однаковість усіх трьох осей). Цей тип структури включає брилистий, грудкуватий, пилуватий, горіхуватий, зернистий роди. Ці структурні роди, в свою чергу, поділяються на види: крупнобрилистий, дрібнобрилистий та ін.

Плитоподібна – тип структури ґрунту, ознакою якого є розвиток макроагрегатів за двома горизонтальними осями. Цей тип ґрунтової структури включає такі роди: плитчастий, лускуватий, пластинчатий, листуватий, тощо, які також поділяються на види: дрібноплитчастий, тощо.

Призмоподібна – тип структури ґрунту, ознакою якого є видовжена форма макроагрегатів, з переважним розвитком по вертикальній осі. Цей тип структури включає роди: стовбчастий, призматичний тощо, і види: крупностовбчастий, дрібностовбчастий тощо.

Види структури (за М. І. Саввіновим)

Брилиста частина ґрунту (окремості понад 10 мм у діаметрі): дрібні 10-30, середні 30-100, грубі понад 100 мм.

Грудкувата частина ґрунту (окремості розміром 10—0,25 мм у діаметрі): зернисті0,25-0,5, дрібні 0,5-1, середні 1-3, грубі 3-10 мм.

Пилувата частина ґрунту (окремості менше 0,25 мм у діаметрі): пилувато-глинисті часткименше 0,01 і мікроструктурні елементи 0,01-0,25 мм.

Агрегати даної класифікації належать, за С. А. Захаровим, до структури кубовидного типу.

Джерела та література

1. Охорона ґрунтів і відтворення їх родючості: навч. посібник / [Забалуєв В. О., Балаєв А. Д., Тараріко О. Г., Тихоненко Д. Г., Дегтярьов В. В., Тонха О. Л., Піковська О. В., Гавва Д. В. Жернова О. С., Козлова О. І.]. — Вид. 2-гє (змін. і доповн.) / за ред.  д-рів с.-г. н, проф. В. О. Забалуєва та В. В. Дегтярьова. — Х.: Стильиздат, 2017—348 с.
2. Агроґрунтознавство: навч. посіб. / М. І. Лактіонов; Харків. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Харків: Видавець Шуст А. І., 2001. — 156 с.
3. Практикум з ґрунтознавства: навч. посібник /за ред. Д. Г. Тихоненка і В. В. Дегтярьова. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 448 с.