Стромцов Леонід Никифорович

Стромцов Леонід Никифорович (1917—2013) — директор Дніпровського машинобудівного заводу (1955—1983), радянський організатор розробки, виробництва і впровадження засобів радіолокації для систем протиповітряної оборони, протиракетної оборони, Попередження про ракетний напад (СПРН), ^[ru].

Стромцов Леонід Никифорович
Народився	11 вересня 1917(1917-09-11) м.Катеринослав, Російська імперія
Помер	2013(2013) м. Дніпропетровськ
Поховання	м. Дніпропетровськ
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	росіянин
Діяльність	радіолокація; управління;
Галузь	радіолокація
Alma mater	Дніпропетровський гірничий інститут, кандидат технічних наук;
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Вчене звання	професор
Заклад	Дніпровський машинобудівний завод
Учасник	німецько-радянська війна
Титул	Почесний радист СРСР, Заслужений машинобудівник України
Посада	директор Дніпровського машинобудівного заводу (1955—1983)
Попередник	П. М. Очеретько
Наступник	В. Л. Бояр
Партія	член КПРС
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги»
1956—1985 роки — система ПРО); Радіолокаційні станції РКЦ и РКІ ^[ru], А-35, А35М, багатофункціональна ^[ru] у системі «А-135» протиракетної оборони м. Москва і Московського промислового району; Полігонний варіант РЛС «Дон 2НП» 10-го ДНІП 8-й майданчик [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]; , Тема «Гарпун» [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.], [http://helpiks.org/4-66486.htmlРЛС „Руза“] для системи ПРО (НДДКР, теми променевої зброї); РЛС «Дністер», «Дніпро» [ 22 травня 2016 у Wayback Machine.] в системах ^[ru] та СПРН; РЛС СПРН третього покоління — вузол РО-1, РЛС «Даугава» [ 13 липня 2016 у Wayback Machine.], РЛС 5Н79 «Дар'ял» вузол РО-30, загоризонтні РЛС «Дуга», Дуга-2 ^[ru]» Система  — багатоцільовий інформаційно-розвідувальній комплекс морського базування БЗРК «Урал»; Система засобів космічного базування «Око»(УС-КС), «Око-1»(УС-КМО); Система контролю космічного простору(СККП) — РЛС траекторних вимірювань «Кама», «Кама-А», «Кама-Н», «Кама-ІК»; [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.]; 1958—1970 роки — «Радіорелейні станції Р-60, Р-120, Р-406 ВЧ «Левкой», «Левкой-2» : Мезонна фабрика для інституту ядерних досліджень (ІЯД) [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] Виробництво дисплейної техніки , ; Виробництво побутової техніки: ; мікрохвильові печі «Дніпрянка», Магніто-записувальна апаратура сімейства «Орель» [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.], ; Вироби ; Будівництво об'єктів соціально-побутової сфери, житла, розвиток інфраструктури міста Дніпропетровська. Нагороди Лауреат Державної премії СРСР. Заслужений машинобудівник України. Почесний радист СРСР. Кандидат технічних наук. Двічі кавалер ордена Леніна, ордена Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступеню; Кавалер ордена Жовтневої революції, ордена Червоної зірки, ордена «Знак Пошани», ордена Богдана Хмельницького 3-го ступеню Нагороджений медалями: «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За бойові заслуги», «За оборону Ленінграду», «Захиснику вітчизни» тощо. Пам'ять У 2014 році ветеранами ДМЗ встановлена меморіальна дошка на будинку, де проживав Леонід Стромцов у місті Дніпропетровську; 24 листопада 2015 року, відповідно до розпорядження міського голови м. Дніпропетровська № 882-р, вулиця Вакуленчука у місті Дніпро перейменована на честь Леоніда Стромцова. Примітки система наведення ракет (СНР Б-200) [ 2 вересня 2016 у Wayback Machine.] . Дніпро. Інфо. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2022. Література Юрій Вотінцев. «Невідомі війська зниклої країни» Військово історичний журнал [ 23 березня 2018 у Wayback Machine.] — № 8—11 (1993) В. Марков [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] , Видавничий дім «Оружие и технологии». Москва — 2004. (рос.) ^[ru] «Корпорація „Вимпел“: Системи ракетно-космічної оборони — основні етапи створення ракетно-космічної оборони», Видавничий дім «Оружие и технологии». Москва — 2004 ^[ru] «Раздуми про минуле», Історія створення і розвитку ЦНВО „Вимпел“, Видавничий дім „Оружие и технологии“, Москва — 2004 М. Завалій [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] «Рубежі оборони в космосі і на Землі» [1] [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Видавничий дім «Вече», 2003 Григорій Кисунько. «Таємна зона»; «Современник», Москва, 1996 [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] 4-е ГУМО СРСР [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.], «Справи і люди [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]», Видавничий дім «Информбюро», 2007 Збірка доповідей Відділення загальної фізики і астрономії РАН на науково — практичній конференції: «40-річчя першого враження балістичної ракети засобами ПРО», доповідь — Володимир Костржицький. «Про роль разробок Г. В. Кисунько в розвитку Дніпровського машинобудівного заводу», М. 2001 Володимир Костржицький. «В основі — завод». Интернет-журнал «Військово-космічна оборона», 2013[ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] В. Костржицький, В. Васильченко. «Несекретно о совершенно секретном». Видання «Журфонд», м. Днепропетровск, 2013 [ 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] В. Костржицький. «Невідомий лідер оборонного радіобудування зниклої країни», збірка: Професія під грифом «таємно», серія «Люди і долі», видання «Фізтех ДДУ», 2001 Відео «Ключі від неба і космосу», реж. А. Чорний, оп. В. Правдюк, 2002