Стро́йне — село у Свалявській громаді Мукачівського району Закарпатської області України. Розташоване за 4 км від центру громади — міста Свалява. Через село проходить шосе. Населення — 3000 осіб.
село Стройне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Мукачівський район |
Громада | Свалявська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1430 |
Населення | 2 726 |
Площа | 1,943 км² |
Густота населення | 1403 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89331 |
Телефонний код | +380 3133 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 304 м |
Водойми | р.Дусинка |
Відстань до обласного центру | 54 (фізична) км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89331, с. Стройне, 145 |
Карта | |
Стройне | |
Стройне | |
Мапа | |
Стройне у Вікісховищі |
Географія
Територією села протікає р. Свалявка (1 км) та р. Дусинка (1 км). Село розташоване на південному — сході від Сваляви. Межує на півночі з Дусинською сільською на північному — заході з Свалявською міською радами.
Історія
В урочищі Чищаник в 1868 році знайдено срібну римську монету імператора Антоніна Пія.
Виникло Стройне приблизно 1430 року. Перша людина, яка тут поселилася, носила прізвище Строян. Він збудував собі хату на горбі, що до сьогодні називається Плешою. Власне саме, Стройно утворилося на початку XVII ст. після злиття поселень Козева і Велике Мельничне.
Слідом за першим поселенцем з'явилися інші. 1884 року громада села Стройного викупила у графа Шенборна корчму, відремонтувала її і відкрила початкову школу. З 1907 по 1918 рік село Стройне було перейменоване на Молмош, що означає «млинове». Таке пояснення знайдено в книзі «Боржавської жупи монографія». У 1918 році село знову перейменували на Стройне. В другій половині 19 століття селяни Стройного випалювали вугілля, вапно, заготовляли ліс для свалявських підприємств. У березні 1919 року в Стройному була встановлена радянська влада. Під час антивоєнної демонстрації у 1924 році від жандармської кулі загинув мешканець села Д. Мешко. 24 жовтня 1944 року село визволено від нацистської окупації. За роки Другої світової війни 37 чоловік пішли добровольцями в Червону Армію, 15 чоловік воювало в лавах Чехословацького корпусу генерала Людовіка Свободи. У Стройному була розміщена бригада колгоспу ім. Шевченка, за якою було закріплено 20 га землі. В господарстві вирощували картоплю, овес, кукурудзу, розводтили велику рогату худобу.
В селі є загальноосвітня школа, бібліотека, клуб.
Церква св. пр. Іллі. 1847.
Руського священика згадують у 1597 р. У 1692 р. ідеться про давню церковну ділянку, а в 1699 р. в Козевій була дерев'яна церква. Дерев'яну церкву св. Михайла з двома дзвонами згадано в 1733 р. і в 1778 р. У 1888 р. введено угорську назву села — Malmos. Філії тоді були в селах Брустурів (нині Лопушанка) і Черник. Теперішня мурована церква, збудована за о. Василя Яцковича, давніше була присвячена св. Михайлу, а в 1908 р. споруду оновлено за 300 корон і освячено намісником Василем Грабарем. Біля церкви стояла дерев'яна дзвіниця, характерна для сіл долини річки Свалявки.
Подібно до дзвіниць у сусідніх селах, спо -руда мала нижню обшивку з дощок і верхню — з фігурно обробленими нижніми кінцями. Дах було зроблено в формі стрімкого шатра. У 1997 р. збудовано велику двоярусну муровану дзвіницю, а дерев'яну розібрано. Цікавими є ворота з арковим завершенням та різьбленим рельєфом, що ведуть до церковного подвір'я.
У бібліотеці Національного музею в Будапешті було рукописне «Євангеліє» XVII ст. із Стройного з записом про те, що книгу купив ієрей Петро Плешовський у Петра Ганькувського за корову і бика 1 листопада 1697 р.
санаторій «Квасний Потік», де можна перепочити та продегустувати водичку зі джерел, які є аналогами мінеральної води «Нарзан».
Присілки
Кіральсалаш
Кіральсалаш - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Стройне
Згадки: 1548: Kÿralzallaſa, 1549: Kÿralzallaſa, 1550: Kÿralſallaſſ
Козева
Козева - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Стройне
Згадки: 1530: Kozwwa , 1600: Koziva, Kozio, Koziva, 1645: Koziwa
Велике Мельничне
Велике Мельничне - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Стройно
Згадки: 1579: Nagymelnicsna, 1682: Nagymelnicsna
Стройно утворилося на початку XVII ст. після злиття поселень Козева і Велике Мельничне.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2653 особи, з яких 1323 чоловіки та 1330 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2724 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,12 % |
російська | 0,73 % |
угорська | 0,07 % |
білоруська | 0,04 % |
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Стройненська сільська рада [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stro jne selo u Svalyavskij gromadi Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Roztashovane za 4 km vid centru gromadi mista Svalyava Cherez selo prohodit shose Naselennya 3000 osib selo StrojneKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Svalyavska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1430Naselennya 2 726Plosha 1 943 km Gustota naselennya 1403 osib km Poshtovij indeks 89331Telefonnij kod 380 3133Geografichni daniGeografichni koordinati 48 31 27 pn sh 23 02 12 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 304 mVodojmi r DusinkaVidstan do oblasnogo centru 54 fizichna kmMisceva vladaAdresa radi 89331 s Strojne 145KartaStrojneStrojneMapa Strojne u VikishovishiGeografiyaTeritoriyeyu sela protikaye r Svalyavka 1 km ta r Dusinka 1 km Selo roztashovane na pivdennomu shodi vid Svalyavi Mezhuye na pivnochi z Dusinskoyu silskoyu na pivnichnomu zahodi z Svalyavskoyu miskoyu radami IstoriyaV urochishi Chishanik v 1868 roci znajdeno sribnu rimsku monetu imperatora Antonina Piya Viniklo Strojne priblizno 1430 roku Persha lyudina yaka tut poselilasya nosila prizvishe Stroyan Vin zbuduvav sobi hatu na gorbi sho do sogodni nazivayetsya Pleshoyu Vlasne same Strojno utvorilosya na pochatku XVII st pislya zlittya poselen Kozeva i Velike Melnichne Slidom za pershim poselencem z yavilisya inshi 1884 roku gromada sela Strojnogo vikupila u grafa Shenborna korchmu vidremontuvala yiyi i vidkrila pochatkovu shkolu Z 1907 po 1918 rik selo Strojne bulo perejmenovane na Molmosh sho oznachaye mlinove Take poyasnennya znajdeno v knizi Borzhavskoyi zhupi monografiya U 1918 roci selo znovu perejmenuvali na Strojne V drugij polovini 19 stolittya selyani Strojnogo vipalyuvali vugillya vapno zagotovlyali lis dlya svalyavskih pidpriyemstv U berezni 1919 roku v Strojnomu bula vstanovlena radyanska vlada Pid chas antivoyennoyi demonstraciyi u 1924 roci vid zhandarmskoyi kuli zaginuv meshkanec sela D Meshko 24 zhovtnya 1944 roku selo vizvoleno vid nacistskoyi okupaciyi Za roki Drugoyi svitovoyi vijni 37 cholovik pishli dobrovolcyami v Chervonu Armiyu 15 cholovik voyuvalo v lavah Chehoslovackogo korpusu generala Lyudovika Svobodi U Strojnomu bula rozmishena brigada kolgospu im Shevchenka za yakoyu bulo zakripleno 20 ga zemli V gospodarstvi viroshuvali kartoplyu oves kukurudzu rozvodtili veliku rogatu hudobu V seli ye zagalnoosvitnya shkola biblioteka klub Cerkva sv pr Illi 1847 Ruskogo svyashenika zgaduyut u 1597 r U 1692 r idetsya pro davnyu cerkovnu dilyanku a v 1699 r v Kozevij bula derev yana cerkva Derev yanu cerkvu sv Mihajla z dvoma dzvonami zgadano v 1733 r i v 1778 r U 1888 r vvedeno ugorsku nazvu sela Malmos Filiyi todi buli v selah Brusturiv nini Lopushanka i Chernik Teperishnya murovana cerkva zbudovana za o Vasilya Yackovicha davnishe bula prisvyachena sv Mihajlu a v 1908 r sporudu onovleno za 300 koron i osvyacheno namisnikom Vasilem Grabarem Bilya cerkvi stoyala derev yana dzvinicya harakterna dlya sil dolini richki Svalyavki Podibno do dzvinic u susidnih selah spo ruda mala nizhnyu obshivku z doshok i verhnyu z figurno obroblenimi nizhnimi kincyami Dah bulo zrobleno v formi strimkogo shatra U 1997 r zbudovano veliku dvoyarusnu murovanu dzvinicyu a derev yanu rozibrano Cikavimi ye vorota z arkovim zavershennyam ta rizblenim relyefom sho vedut do cerkovnogo podvir ya U biblioteci Nacionalnogo muzeyu v Budapeshti bulo rukopisne Yevangeliye XVII st iz Strojnogo z zapisom pro te sho knigu kupiv iyerej Petro Pleshovskij u Petra Gankuvskogo za korovu i bika 1 listopada 1697 r sanatorij Kvasnij Potik de mozhna perepochiti ta prodegustuvati vodichku zi dzherel yaki ye analogami mineralnoyi vodi Narzan PrisilkiKiralsalash Kiralsalash kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Strojne Zgadki 1548 Kyralzallaſa 1549 Kyralzallaſa 1550 Kyralſallaſſ Kozeva Kozeva kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Strojne Zgadki 1530 Kozwwa 1600 Koziva Kozio Koziva 1645 Koziwa Velike Melnichne Velike Melnichne kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Strojno Zgadki 1579 Nagymelnicsna 1682 Nagymelnicsna Strojno utvorilosya na pochatku XVII st pislya zlittya poselen Kozeva i Velike Melnichne NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2653 osobi z yakih 1323 choloviki ta 1330 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2724 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 12 rosijska 0 73 ugorska 0 07 biloruska 0 04 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaStrojnenska silska rada 5 bereznya 2016 u Wayback Machine