Стрижів (пол. Strzyżów) — село в Польщі, в історичній Холмщині, у гміні Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства, на березі річки Буг і безпосередньо на кордоні з Україною. Населення — 1369 осіб (2011).
Село Колишня греко-католицька церква, нині римо-католицький костел Координати 50°50′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 50.833° пн. ш. 24.017° сх. д.Координати: 50°50′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 50.833° пн. ш. 24.017° сх. д.
Стрижів у Вікісховищі |
Історія
Археологічними розкопками знайдено рештки поселення IX ст. до н. е. Також знайдено конічний земляний вал — рештки сторожової вежі XII—XIII ст.
Перша письмова згадка походить з грамоти 1376 року, коли князь Юрій Холмський подарував село церкві пресвятої Богоматері у Холмі.
Однак король Казимир Ягелончик не зважив на це і в 1462 році віддав Стрижів Яну Лазнєвському. 1531 року вперше згадується православна церква в селі. У першій половині XVIII ст. власником був уже волковиський староста Антон Поцей. Село у посаг отримала його донька Людвіка Гонората, від 1740 року одружена зі Станіславом Любомирським, воєводою брацлавським, а пізніше — київським.
У 1762—1786 роках тут збудований мурований двоповерховий палац, який зберігся до нинішнього дня. Після пожежі перебудований родиною Ожаровських у 1836 році у пізньобароковому стилі. На обох боках палацу є павільйони, західний служив палацовою каплицею, а східний — зерносховищем. Після закінчення Другої світової війни палац був казармою прикордонних військ. З початку 60-х років і дотепер в палаці знаходиться управління цукрозаводу.
З 1507 року походить перша згадка про стрижівську церкву. Наступні дерев'яні церкви на місці попередніх збудовано в 1724 і 1817 роках. Остання церква Різдва Пресвятої Діви Марії в 1875 році перейменована на православну після ліквідації царем греко-католицької Холмської єпархії. В 1851—1858 роках була парафіяльна греко-католицька школа.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.
В 1896 році Едвард Хжановський з Морочина купив стрижівський маєток з гуральнею у Скаржинських. З його ініціативи в 1899 році збудований цукрозавод, який у тридцятих роках викупив маєток для розміщення дирекції та житла для фахівців.
У 1921 році село входило до складу гміни Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки. Перепис 1921 року в селі налічив 921 мешканця, з них 687 українців і 68 євреїв, натомість при цукрозаводі було 173 мешканці, з них 43 українці і 6 євреїв.
Незабаром після радянського вторгнення наявна церква (з 1817 р.) також почала використовуватися як римо-католицький костел парохії Городло. Після депортації українців православного віросповідання місцева католицька громада забрала в 1946 році храм на постійно. 10 лютого 1947 єпископ Люблінський Стефан Вишинський призначив у Стрижові парафію Різдва Пресвятої Діви Марії з підпорядкуванням деканату Грубешув-Північ. Це дерев'яна будівля, зрубної конструкції, однонавна, шальована, зі склепінням випуклим зсередини.
21-25 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 9 українців. У селі залишилося 1134 поляків.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 142 будинки та 923 мешканці, з них:
- 428 чоловіків та 495 жінок;
- 687 православних, 168 римо-католиків, 68 юдеїв;
- 590 українців, 306 поляків, 27 євреїв.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 649 | 125 | 453 | 71 |
Жінки | 720 | 125 | 442 | 153 |
Разом | 1369 | 250 | 895 | 224 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стрижів (Грубешівський повіт)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 9 січня 2016.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- . Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 31. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Стрижів (Грубешівський повіт) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 765. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strizhiv pol Strzyzow selo v Polshi v istorichnij Holmshini u gmini Gorodlo Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva na berezi richki Bug i bezposeredno na kordoni z Ukrayinoyu Naselennya 1369 osib 2011 Selo Strizhiv pol Strzyzow Kolishnya greko katolicka cerkva nini rimo katolickij kostel Koordinati 50 50 pn sh 24 01 sh d 50 833 pn sh 24 017 sh d 50 833 24 017 Koordinati 50 50 pn sh 24 01 sh d 50 833 pn sh 24 017 sh d 50 833 24 017 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Grubeshivskij povitGmina GorodloPersha zgadka 1376Vodojma Zahidnij BugNaselennya 1369 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 84Poshtovij indeks 22 525Avtomobilnij kod LHRSIMC 0888988GeoNames 757956OSM 2690020 R Gmina Gorodlo StrizhivStrizhiv Polsha StrizhivStrizhiv Lyublinske voyevodstvo Strizhiv u VikishovishiIstoriyaArheologichnimi rozkopkami znajdeno reshtki poselennya IX st do n e Takozh znajdeno konichnij zemlyanij val reshtki storozhovoyi vezhi XII XIII st Persha pismova zgadka pohodit z gramoti 1376 roku koli knyaz Yurij Holmskij podaruvav selo cerkvi presvyatoyi Bogomateri u Holmi Odnak korol Kazimir Yagelonchik ne zvazhiv na ce i v 1462 roci viddav Strizhiv Yanu Laznyevskomu 1531 roku vpershe zgaduyetsya pravoslavna cerkva v seli U pershij polovini XVIII st vlasnikom buv uzhe volkoviskij starosta Anton Pocej Selo u posag otrimala jogo donka Lyudvika Gonorata vid 1740 roku odruzhena zi Stanislavom Lyubomirskim voyevodoyu braclavskim a piznishe kiyivskim Palac u Strizhovi U 1762 1786 rokah tut zbudovanij murovanij dvopoverhovij palac yakij zberigsya do ninishnogo dnya Pislya pozhezhi perebudovanij rodinoyu Ozharovskih u 1836 roci u piznobarokovomu stili Na oboh bokah palacu ye paviljoni zahidnij sluzhiv palacovoyu kapliceyu a shidnij zernoshovishem Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni palac buv kazarmoyu prikordonnih vijsk Z pochatku 60 h rokiv i doteper v palaci znahoditsya upravlinnya cukrozavodu Greko katolickij cvintar Pricerkovna dzvinnicya Z 1507 roku pohodit persha zgadka pro strizhivsku cerkvu Nastupni derev yani cerkvi na misci poperednih zbudovano v 1724 i 1817 rokah Ostannya cerkva Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi v 1875 roci perejmenovana na pravoslavnu pislya likvidaciyi carem greko katolickoyi Holmskoyi yeparhiyi V 1851 1858 rokah bula parafiyalna greko katolicka shkola Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli prozhivali greko katoliki yaki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu V 1896 roci Edvard Hzhanovskij z Morochina kupiv strizhivskij mayetok z guralneyu u Skarzhinskih Z jogo iniciativi v 1899 roci zbudovanij cukrozavod yakij u tridcyatih rokah vikupiv mayetok dlya rozmishennya direkciyi ta zhitla dlya fahivciv U 1921 roci selo vhodilo do skladu gmini Gorodlo Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Perepis 1921 roku v seli nalichiv 921 meshkancya z nih 687 ukrayinciv i 68 yevreyiv natomist pri cukrozavodi bulo 173 meshkanci z nih 43 ukrayinci i 6 yevreyiv Nezabarom pislya radyanskogo vtorgnennya nayavna cerkva z 1817 r takozh pochala vikoristovuvatisya yak rimo katolickij kostel parohiyi Gorodlo Pislya deportaciyi ukrayinciv pravoslavnogo virospovidannya misceva katolicka gromada zabrala v 1946 roci hram na postijno 10 lyutogo 1947 yepiskop Lyublinskij Stefan Vishinskij priznachiv u Strizhovi parafiyu Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi z pidporyadkuvannyam dekanatu Grubeshuv Pivnich Ce derev yana budivlya zrubnoyi konstrukciyi odnonavna shalovana zi sklepinnyam vipuklim zseredini 21 25 chervnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla polska armiya viselila zi sela na priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni 9 ukrayinciv U seli zalishilosya 1134 polyakiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Zamojskogo voyevodstva NaselennyaZa danimi perepisu naselennya Polshi 1921 roku v seli nalichuvalosya 142 budinki ta 923 meshkanci z nih 428 cholovikiv ta 495 zhinok 687 pravoslavnih 168 rimo katolikiv 68 yudeyiv 590 ukrayinciv 306 polyakiv 27 yevreyiv Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 649 125 453 71 Zhinki 720 125 442 153 Razom 1369 250 895 224PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Strizhiv Grubeshivskij povit GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Krip yakevich I Krip yakevich R Materiali do istoriyi cerkov Holmshini i Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 149 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 9 sichnya 2016 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 364 365 ros doref T Tom IV Wojewodztwo Lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 31 Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 pol Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 421 pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaStrizhiv Grubeshivskij povit Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 765 pol