Стрижув (Грубешівський повіт)

Стрижів (пол. Strzyżów) — село в Польщі, в історичній Холмщині, у гміні Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства, на березі річки Буг і безпосередньо на кордоні з Україною. Населення — 1369 осіб (2011).

Село Стрижів пол. Strzyżów Колишня греко-католицька церква, нині римо-католицький костел Координати 50°50′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 50.833° пн. ш. 24.017° сх. д. / 50.833; 24.017Координати: 50°50′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 50.833° пн. ш. 24.017° сх. д. / 50.833; 24.017 Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Грубешівський повіт Гміна Городло Перша згадка 1376 Водойма Західний Буг Населення 1369 осіб (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-525 Автомобільний код LHR SIMC 0888988 GeoNames 757956 OSM ↑2690020 ·R (Ґміна Городло) Стрижів Стрижів (Польща) Стрижів Стрижів (Люблінське воєводство)  Стрижів у Вікісховищі

Історія

Археологічними розкопками знайдено рештки поселення IX ст. до н. е. Також знайдено конічний земляний вал — рештки сторожової вежі XII—XIII ст.

Перша письмова згадка походить з грамоти 1376 року, коли князь Юрій Холмський подарував село церкві пресвятої Богоматері у Холмі.

Однак король Казимир Ягелончик не зважив на це і в 1462 році віддав Стрижів Яну Лазнєвському. 1531 року вперше згадується православна церква в селі. У першій половині XVIII ст. власником був уже волковиський староста Антон Поцей. Село у посаг отримала його донька Людвіка Гонората, від 1740 року одружена зі Станіславом Любомирським, воєводою брацлавським, а пізніше — київським.

Палац у Стрижові

У 1762—1786 роках тут збудований мурований двоповерховий палац, який зберігся до нинішнього дня. Після пожежі перебудований родиною Ожаровських у 1836 році у пізньобароковому стилі. На обох боках палацу є павільйони, західний служив палацовою каплицею, а східний — зерносховищем. Після закінчення Другої світової війни палац був казармою прикордонних військ. З початку 60-х років і дотепер в палаці знаходиться управління цукрозаводу.

Греко-католицький цвинтар

Прицерковна дзвінниця

З 1507 року походить перша згадка про стрижівську церкву. Наступні дерев'яні церкви на місці попередніх збудовано в 1724 і 1817 роках. Остання церква Різдва Пресвятої Діви Марії в 1875 році перейменована на православну після ліквідації царем греко-католицької Холмської єпархії. В 1851—1858 роках була парафіяльна греко-католицька школа.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.

В 1896 році Едвард Хжановський з Морочина купив стрижівський маєток з гуральнею у Скаржинських. З його ініціативи в 1899 році збудований цукрозавод, який у тридцятих роках викупив маєток для розміщення дирекції та житла для фахівців.

У 1921 році село входило до складу гміни Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки. Перепис 1921 року в селі налічив 921 мешканця, з них 687 українців і 68 євреїв, натомість при цукрозаводі було 173 мешканці, з них 43 українці і 6 євреїв.

Незабаром після радянського вторгнення наявна церква (з 1817 р.) також почала використовуватися як римо-католицький костел парохії Городло. Після депортації українців православного віросповідання місцева католицька громада забрала в 1946 році храм на постійно. 10 лютого 1947 єпископ Люблінський Стефан Вишинський призначив у Стрижові парафію Різдва Пресвятої Діви Марії з підпорядкуванням деканату Грубешув-Північ. Це дерев'яна будівля, зрубної конструкції, однонавна, шальована, зі склепінням випуклим зсередини.

21-25 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 9 українців. У селі залишилося 1134 поляків.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 142 будинки та 923 мешканці, з них:

• 428 чоловіків та 495 жінок;
• 687 православних, 168 римо-католиків, 68 юдеїв;
• 590 українців, 306 поляків, 27 євреїв.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	649	125	453	71
Жінки	720	125	442	153
Разом	1369	250	895	224

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стрижів (Грубешівський повіт)

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
3. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 9 січня 2016.
4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
5. . Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 31. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
6. Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

• Стрижів (Грубешівський повіт) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 765. (пол.)