Стрибунцеві, або «слонові землерийки» (Macroscelididae) — родина стрибаючих африканських ссавців. Родина належить до монотипового ряду Macroscelidea з надряду Афротерії (Afrotheria). Родина і ряд містить 20 сучасних видів у 6 родах.
Стрибунцеві | |
---|---|
Macroscelides proboscideus | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Інфраклас: | Плацентарні (Placentalia) |
Надряд: | Афротерії (Afrotheria) |
Клада: | Afroinsectiphilia |
Клада: | Afroinsectivora |
Ряд: | Стрибунцеподібні (Macroscelidea) Butler, 1956 |
Родина: | Стрибунцеві (Macroscelididae) Bonaparte, 1838 |
Роди | |
Вікісховище: Macroscelididae |
Еволюція цих унікальних тварин досі не відома. Macroscelididae відносили до різних рядів: комахоїдних, тупаєподібних, зайцеподібних і навіть до далеких родичів копитних. За новішими молекулярними дослідженнями їх віднесли до надряду Афротерії (Afrotheria).
Зовнішній вигляд
До родини відносяться тварини малих і середніх розмірів. Довжина тіла коливається від 10-12 до 30-31,5 см, хвоста 8-26,5 см, маса — 40-540 г. Волосяний покрив довгий, густий і м'який; забарвлення однотонне, від піщаного до буро-чорного, бувають плямисті особини. Голова забезпечена витягнутим рухомим хоботком. Над його основою ростуть пучки довгих волосинок. Чутливий хоботок використовується при пошуках їжі. Очі великі, що нехарактерно для комахоїдних. Вушні раковини середньої величини, трохи опущені. Сосків 2-3 пари. Хвіст довгий (80-120 % довжини тіла), тонкий, голий, без китиці на кінці; знизу нього, у обох статей, знаходиться залоза, що виприскує пахучий секрет, за допомогою якого тварини мітять територію. Задні ноги значно довше передніх.
Анатомічні особливості
Слонова землерийка в русі |
Зубів — 36-42 (у більшості видів 40). Череп масивний, з добре розвиненими скуластими дугами і обширною мозковою коробкою. Головний мозок великий, через це у слонових землерийок дуже гарно розвинулися органи чуття, також величина мозку вплинула на поведінку тварини. Хребців: шийних 7, грудних 13, поперекових 7-8, крижових 3, хвостових 25-28. На відміну від комахоїдних, у слонових землерийок є сліпа кишка.
Спосіб життя і живлення
Поширені в Африці, на південь від Сахари і на о. Занзібар. Вид Elephantulus rozeti відособлено водиться в Марокко і Алжирі. Не зустрічаються в Західній Африці. Населяють практично будь-які ландшафти — від пустелі Наміб, до тропічних лісів. Землерийки видів Elephantulus і Macroscelides віддають перевагу саванам і пустинним ландшафтам, тоді як місце проживання видів Rhynchoycon і Petrodromus обмежено переважно лісистими місцевостями.
Стрибунці — виключно наземні тварини. Вони вкрай рухливі. У спокійному стані пересуваються на чотирьох лапах; при небезпеці, подібно до тушканчиків або кенгуру, переходять на біг з «рикошетом» — стрибки вперед і з одного боку в інший на задніх лапах, з витягнутим назад (для балансу) хвостом. Активність в основному денна, або вечірня, але в спекотну пору року активність стає нічною. Денну спеку тваринки перечікують в укриттях: під каменями або корінням чагарників, в порожніх норах гризунів або у власних неглибоких норах. Rhynchocyon будують наземні гнізда з листя. Тримаються стрибунці поодинці або моногамними парами, які агресивно захищають свою кормову територію (самці від самців, самки від самок). Виняток становлять деякі види довговухих стрибунців, які живуть невеликими колоніями. Зазвичай слонові землерийки мовчазні, але багато видів при сильному стресі стукають по землі хвостом або лапами.
Харчуються переважно комахами. Дрібні види зазвичай поїдають мурашок і термітів, великі — жуків, павуків і прямокрилих, а також дрібних ссавців, яйця та іншу тваринну їжу. Деякі види при нагоді їдять рослину їжу, насіння і ягоди рослин. Стрибунці багатьох видів практично не п'ють води.
Розмножуються від 1 до 4-5 разів на рік, як правило, незалежно від сезону. Самка народжує 1-2 дитинчат, вони зрячі і вже через декілька годин після народження здатні бігати. При небезпеці дитинча причіплюється до соска матері, і вона переносить його в безпечне місце. Вигодовування молоком продовжується всього 2 тижні. У віці 2-3 місяців молоді стрибунці стають статевозрілими. Добре живуть в неволі, доживаючи до 3-4 років, хоча в природі термін їх життя рідко перевищує 1-1,5 року.
Інше
У крові деяких стрибунців були виявлені плазмодії малярії — хвороба приматів (включаючи людину), що ріднить цих тварин з тупайями і нижчими приматами.
Систематика
- Родина Стрибунцеві (Macroscelididae)
- Підродина Rhynchocyoninae:
- Рід
- Лісовий стрибунець (Petrodromus tetradactylus)
- Рід Хоботна собачка ()
- Рід
- Підродина Macroscelidinae:
- Рід Довговухий стрибунець (Elephantulus)
- Рід Macroscelides
- Macroscelides flavicaudatus
- Macroscelides micus
- Коротковухий стрибунець (Macroscelides proboscideus)
- Підродина Rhynchocyoninae:
Примітки
- Харчук С. & Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI: .
- Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 29.04.2023.
Посилання
- Невідомий «конкурент» гепарда — слонова землерийка [ 21 січня 2014 у Wayback Machine.] БіБіСі Україна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stribuncevi abo slonovi zemlerijki Macroscelididae rodina stribayuchih afrikanskih ssavciv Rodina nalezhit do monotipovogo ryadu Macroscelidea z nadryadu Afroteriyi Afrotheria Rodina i ryad mistit 20 suchasnih vidiv u 6 rodah Stribuncevi Period isnuvannya lyutet nash chas Macroscelides proboscideus Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Placentalia Nadryad Afroteriyi Afrotheria Klada Afroinsectiphilia Klada Afroinsectivora Ryad Stribuncepodibni Macroscelidea Butler 1956 Rodina Stribuncevi Macroscelididae Bonaparte 1838 Rodi Elephantulus Macroscelides Vikishovishe Macroscelididae Evolyuciya cih unikalnih tvarin dosi ne vidoma Macroscelididae vidnosili do riznih ryadiv komahoyidnih tupayepodibnih zajcepodibnih i navit do dalekih rodichiv kopitnih Za novishimi molekulyarnimi doslidzhennyami yih vidnesli do nadryadu Afroteriyi Afrotheria Zovnishnij viglyadDo rodini vidnosyatsya tvarini malih i serednih rozmiriv Dovzhina tila kolivayetsya vid 10 12 do 30 31 5 sm hvosta 8 26 5 sm masa 40 540 g Volosyanij pokriv dovgij gustij i m yakij zabarvlennya odnotonne vid pishanogo do buro chornogo buvayut plyamisti osobini Golova zabezpechena vityagnutim ruhomim hobotkom Nad jogo osnovoyu rostut puchki dovgih volosinok Chutlivij hobotok vikoristovuyetsya pri poshukah yizhi Ochi veliki sho neharakterno dlya komahoyidnih Vushni rakovini serednoyi velichini trohi opusheni Soskiv 2 3 pari Hvist dovgij 80 120 dovzhini tila tonkij golij bez kitici na kinci znizu nogo u oboh statej znahoditsya zaloza sho vipriskuye pahuchij sekret za dopomogoyu yakogo tvarini mityat teritoriyu Zadni nogi znachno dovshe perednih Anatomichni osoblivostiSlonova zemlerijka v rusi Zubiv 36 42 u bilshosti vidiv 40 Cherep masivnij z dobre rozvinenimi skulastimi dugami i obshirnoyu mozkovoyu korobkoyu Golovnij mozok velikij cherez ce u slonovih zemlerijok duzhe garno rozvinulisya organi chuttya takozh velichina mozku vplinula na povedinku tvarini Hrebciv shijnih 7 grudnih 13 poperekovih 7 8 krizhovih 3 hvostovih 25 28 Na vidminu vid komahoyidnih u slonovih zemlerijok ye slipa kishka Sposib zhittya i zhivlennyaPoshireni v Africi na pivden vid Sahari i na o Zanzibar Vid Elephantulus rozeti vidosobleno voditsya v Marokko i Alzhiri Ne zustrichayutsya v Zahidnij Africi Naselyayut praktichno bud yaki landshafti vid pusteli Namib do tropichnih lisiv Zemlerijki vidiv Elephantulus i Macroscelides viddayut perevagu savanam i pustinnim landshaftam todi yak misce prozhivannya vidiv Rhynchoycon i Petrodromus obmezheno perevazhno lisistimi miscevostyami Stribunci viklyuchno nazemni tvarini Voni vkraj ruhlivi U spokijnomu stani peresuvayutsya na chotiroh lapah pri nebezpeci podibno do tushkanchikiv abo kenguru perehodyat na big z rikoshetom stribki vpered i z odnogo boku v inshij na zadnih lapah z vityagnutim nazad dlya balansu hvostom Aktivnist v osnovnomu denna abo vechirnya ale v spekotnu poru roku aktivnist staye nichnoyu Dennu speku tvarinki perechikuyut v ukrittyah pid kamenyami abo korinnyam chagarnikiv v porozhnih norah grizuniv abo u vlasnih neglibokih norah Rhynchocyon buduyut nazemni gnizda z listya Trimayutsya stribunci poodinci abo monogamnimi parami yaki agresivno zahishayut svoyu kormovu teritoriyu samci vid samciv samki vid samok Vinyatok stanovlyat deyaki vidi dovgovuhih stribunciv yaki zhivut nevelikimi koloniyami Zazvichaj slonovi zemlerijki movchazni ale bagato vidiv pri silnomu stresi stukayut po zemli hvostom abo lapami Harchuyutsya perevazhno komahami Dribni vidi zazvichaj poyidayut murashok i termitiv veliki zhukiv pavukiv i pryamokrilih a takozh dribnih ssavciv yajcya ta inshu tvarinnu yizhu Deyaki vidi pri nagodi yidyat roslinu yizhu nasinnya i yagodi roslin Stribunci bagatoh vidiv praktichno ne p yut vodi Rozmnozhuyutsya vid 1 do 4 5 raziv na rik yak pravilo nezalezhno vid sezonu Samka narodzhuye 1 2 ditinchat voni zryachi i vzhe cherez dekilka godin pislya narodzhennya zdatni bigati Pri nebezpeci ditincha prichiplyuyetsya do soska materi i vona perenosit jogo v bezpechne misce Vigodovuvannya molokom prodovzhuyetsya vsogo 2 tizhni U vici 2 3 misyaciv molodi stribunci stayut statevozrilimi Dobre zhivut v nevoli dozhivayuchi do 3 4 rokiv hocha v prirodi termin yih zhittya ridko perevishuye 1 1 5 roku InsheU krovi deyakih stribunciv buli viyavleni plazmodiyi malyariyi hvoroba primativ vklyuchayuchi lyudinu sho ridnit cih tvarin z tupajyami i nizhchimi primatami SistematikaRodina Stribuncevi Macroscelididae Pidrodina Rhynchocyoninae Rid Lisovij stribunec Petrodromus tetradactylus Rid Hobotna sobachka Rhynchocyon petersi Hobotna sobachka siro lichka Rhynchocyon udzungwensis Pidrodina Macroscelidinae Rid Dovgovuhij stribunec Elephantulus Elephantulus brachyrhynchus Elephantulus edwardii Elephantulus fuscipes Elephantulus fuscus Elephantulus intufi Elephantulus myurus Elephantulus revoili Elephantulus rozeti Elephantulus rufescens Elephantulus rupestris Rid Macroscelides Macroscelides flavicaudatus Macroscelides micus Korotkovuhij stribunec Macroscelides proboscideus PrimitkiHarchuk S amp Zagorodnyuk I Rodini ssavciv svitu oglyad taksoniv ta yihni ukrayinski nazvi Geo amp Bio 2019 Vip 17 S 85 115 DOI 10 15407 gb 2019 17 085 Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists Procitovano 29 04 2023 PosilannyaNevidomij konkurent geparda slonova zemlerijka 21 sichnya 2014 u Wayback Machine BiBiSi Ukrayina