Страта короля Англії Карла I відбулася 30 січня 1649 року в Лондоні. Король, який зазнав поразки в англійській громадянській війні, був засуджений як «тиран, зрадник і ворог вітчизни» до відсікання голови. У своїй передсмертній промові він продовжував захищати абсолютизм. Через 11 років, коли в Англії було реставровано монархію, суддів, які винесли Карлу I смертний вирок, стратили як царевбивць.
Страта Карла I | |
Дата й час | 30 січня (9 лютого) 1649 |
---|---|
Страта Карла I у Вікісховищі |
Координати: 51°30′16″ пн. ш. 0°07′34″ зх. д. / 51.50453000002777770° пн. ш. 0.126190000028° зх. д.
Передісторія
Карл I Стюарт став королем Англії та Шотландії у 1625 році. Він прагнув утвердити свою владу, вводив нові податки та підтримував англіканство, переслідуючи пуритан. Коли англійський парламент висловив своє невдоволення, Карл розпустив його та 11 років правив самостійно (1629—1640). Зіткнувшись із повстаннями в Шотландії та Ірландії, король був змушений знову скликати парламент, але той негайно почав вести самостійну політику та обмежувати владу монарха. У 1642 році розпочалася громадянська війна. Спочатку в ній перемагали кавалери (прихильники короля), але парламентська партія змогла створити сильну армію, на чолі якої став Олівер Кромвель.
У 1645 році Карл був розгромлений в битві під Несбі, причому переможці захопили особистий королівський архів, де існували докази співпраці короля з католиками, його переговорів про унію з іноземними державами. Карл опинився у фактичному полоні у шотландців, а в 1647 році був виданий ними англійському парламенту. Наприкінці того ж року він утік із ув'язнення на острів Вайт, але незабаром був змушений знову здатися. Усі полки парламентської армії направили петиції з вимогою судити короля.
Суд
Парламент, який на той час перетворився на «Охвістя», вибрав для суду 150 комісарів на чолі з юристом Джоном Бредшо (пізніше їх кількість зменшилася до 135). Але фактично на засіданнях були присутні не більше половини суддів. Захисників у Карла не було — він захищав себе сам. Королеві було пред'явлено два основні звинувачення: в установі та присвоєнні собі необмеженої влади та розв'язанні війни проти свого народу та парламенту. Карл не визнав юрисдикцію суду, заявивши: «Немає таких законів, на підставі яких король може бути притягнутий до суду своїми підданими… Король вищий за закон, бо він його джерело». 27 січня 1649 Карл був визнаний винним як тиран, зрадник і ворог вітчизни, і засуджений до смерті через відсікання голови.
29 січня 1649 року 59 членів суду підписали наказ про страту Карла I: «Оскільки Карл Стюарт, король Англії, звинувачений, викритий і засуджений у державній зраді та інших тяжких злочинах і проти нього минулої суботи винесено справжнім судом вирок… то тому цим наказуємо Вам [кату] привести вказаний вирок у виконанні на відкритій вулиці перед Вайтголлом [палацом] завтра, 30 січня, між 10 годиною ранку і 5 годинами півдня того ж дня».
Страта
30 січня 1649 року короля публічно обезголовили на вулиці Вайтголл, навпроти Бенкетної зали. Кат та його помічник були загримовані так, щоб ніхто не зміг їх дізнатися. Страта зайняла приблизно п'ятнадцять хвилин. Карл на ешафоті звернувся з промовою до натовпу. Він почав з того, що покараний несправедливим вироком за те, що сам брав участь у винесенні несправедливого вироку графу Страффорду, і потім сказав, що вмирає з Богом і вірою за свободу народу. Кат після страти не став вимовляти традиційних слів: «Ось голова зрадника!». Після страти натовп перебував у шоці, не висловлюючи схвалення тому, що відбувалося. На знак поваги голову короля пришили назад до тіла, щоб родичі могли гідно попрощатися та поховати його. Тіло Карла відвезли до Віндзору та поховали 8 лютого у каплиці Святого Георгія на території Віндзорського замку.
У культурі
Страта Карла I описана Александром Дюма-батьком у романі «Двадцять років по тому» (1844). У цій книзі Атос стоїть під ешафотом, і король у свої останні хвилини розповідає йому про заховану скарбницю, яку слід у майбутньому використати на благо спадкоємця англійського престолу.
Примітки
- Суд над Карлом I
- КАРЛ I СТЮАРТ И ПАРЛАМЕНТ
- Исторические портреты. КАРЛ I СТЮАРТ
- Королю Великобритании Карлу пришили голову в знак глубочайшего уважения
- Карл I Стюарт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Карл I Стюарт і парламент
- Суд над Карлом I
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strata korolya Angliyi Karla I vidbulasya 30 sichnya 1649 roku v Londoni Korol yakij zaznav porazki v anglijskij gromadyanskij vijni buv zasudzhenij yak tiran zradnik i vorog vitchizni do vidsikannya golovi U svoyij peredsmertnij promovi vin prodovzhuvav zahishati absolyutizm Cherez 11 rokiv koli v Angliyi bulo restavrovano monarhiyu suddiv yaki vinesli Karlu I smertnij virok stratili yak carevbivc Strata Karla IData j chas30 sichnya 9 lyutogo 1649 Strata Karla I u Vikishovishi Koordinati 51 30 16 pn sh 0 07 34 zh d 51 50453000002777770 pn sh 0 126190000028 zh d 51 50453000002777770 0 126190000028 Strata Karla I kartina nevidomogo avtoraPeredistoriyaKarl I Styuart stav korolem Angliyi ta Shotlandiyi u 1625 roci Vin pragnuv utverditi svoyu vladu vvodiv novi podatki ta pidtrimuvav anglikanstvo peresliduyuchi puritan Koli anglijskij parlament visloviv svoye nevdovolennya Karl rozpustiv jogo ta 11 rokiv praviv samostijno 1629 1640 Zitknuvshis iz povstannyami v Shotlandiyi ta Irlandiyi korol buv zmushenij znovu sklikati parlament ale toj negajno pochav vesti samostijnu politiku ta obmezhuvati vladu monarha U 1642 roci rozpochalasya gromadyanska vijna Spochatku v nij peremagali kavaleri prihilniki korolya ale parlamentska partiya zmogla stvoriti silnu armiyu na choli yakoyi stav Oliver Kromvel U 1645 roci Karl buv rozgromlenij v bitvi pid Nesbi prichomu peremozhci zahopili osobistij korolivskij arhiv de isnuvali dokazi spivpraci korolya z katolikami jogo peregovoriv pro uniyu z inozemnimi derzhavami Karl opinivsya u faktichnomu poloni u shotlandciv a v 1647 roci buv vidanij nimi anglijskomu parlamentu Naprikinci togo zh roku vin utik iz uv yaznennya na ostriv Vajt ale nezabarom buv zmushenij znovu zdatisya Usi polki parlamentskoyi armiyi napravili peticiyi z vimogoyu suditi korolya SudNakaz pro stratu Karla z pidpisami ta pechatkami suddiv Parlament yakij na toj chas peretvorivsya na Ohvistya vibrav dlya sudu 150 komisariv na choli z yuristom Dzhonom Bredsho piznishe yih kilkist zmenshilasya do 135 Ale faktichno na zasidannyah buli prisutni ne bilshe polovini suddiv Zahisnikiv u Karla ne bulo vin zahishav sebe sam Korolevi bulo pred yavleno dva osnovni zvinuvachennya v ustanovi ta prisvoyenni sobi neobmezhenoyi vladi ta rozv yazanni vijni proti svogo narodu ta parlamentu Karl ne viznav yurisdikciyu sudu zayavivshi Nemaye takih zakoniv na pidstavi yakih korol mozhe buti prityagnutij do sudu svoyimi piddanimi Korol vishij za zakon bo vin jogo dzherelo 27 sichnya 1649 Karl buv viznanij vinnim yak tiran zradnik i vorog vitchizni i zasudzhenij do smerti cherez vidsikannya golovi 29 sichnya 1649 roku 59 chleniv sudu pidpisali nakaz pro stratu Karla I Oskilki Karl Styuart korol Angliyi zvinuvachenij vikritij i zasudzhenij u derzhavnij zradi ta inshih tyazhkih zlochinah i proti nogo minuloyi suboti vineseno spravzhnim sudom virok to tomu cim nakazuyemo Vam katu privesti vkazanij virok u vikonanni na vidkritij vulici pered Vajtgollom palacom zavtra 30 sichnya mizh 10 godinoyu ranku i 5 godinami pivdnya togo zh dnya Strata30 sichnya 1649 roku korolya publichno obezgolovili na vulici Vajtgoll navproti Benketnoyi zali Kat ta jogo pomichnik buli zagrimovani tak shob nihto ne zmig yih diznatisya Strata zajnyala priblizno p yatnadcyat hvilin Karl na eshafoti zvernuvsya z promovoyu do natovpu Vin pochav z togo sho pokaranij nespravedlivim virokom za te sho sam brav uchast u vinesenni nespravedlivogo viroku grafu Straffordu i potim skazav sho vmiraye z Bogom i viroyu za svobodu narodu Kat pislya strati ne stav vimovlyati tradicijnih sliv Os golova zradnika Pislya strati natovp perebuvav u shoci ne vislovlyuyuchi shvalennya tomu sho vidbuvalosya Na znak povagi golovu korolya prishili nazad do tila shob rodichi mogli gidno poproshatisya ta pohovati jogo Tilo Karla vidvezli do Vindzoru ta pohovali 8 lyutogo u kaplici Svyatogo Georgiya na teritoriyi Vindzorskogo zamku U kulturiStrata Karla I opisana Aleksandrom Dyuma batkom u romani Dvadcyat rokiv po tomu 1844 U cij knizi Atos stoyit pid eshafotom i korol u svoyi ostanni hvilini rozpovidaye jomu pro zahovanu skarbnicyu yaku slid u majbutnomu vikoristati na blago spadkoyemcya anglijskogo prestolu PrimitkiSud nad Karlom I KARL I STYuART I PARLAMENT Istoricheskie portrety KARL I STYuART Korolyu Velikobritanii Karlu prishili golovu v znak glubochajshego uvazheniya Karl I Styuart Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaKarl I Styuart i parlament Sud nad Karlom I