Страс (англ. stras, нім. Strass m) — скло, яке використовується для підробки алмазів. Штучний дорогоцінний камінь, виготовлений з кришталю з домішкою свинцю й інших речовин, що володіє такою грою кольорів, яка робить його подібним зі справжнім дорогоцінним каменем.
Етимологія та історія
За прізвищем ельзаського хіміка і ювеліра XVIII Георга Штрасса (Georges Frederic Strass) (1701–1773), який винайшов рецепт скла з високим заломленням і густиною для імітації алмазу.
В епоху Відродження виробництво скла просунулося, що дозволило отримати більш прозорий і чіткий результат: кришталеве скло, кришталево прозоре скло, яке особливо підходить для гранованого скла. Його використовували майстри, також відомі як «кристалери», для створення імітації діамантів. Однак кришталеве скло занадто крихке для великих прикрас.
Георг Фрідріх Штрас розробив одну з перших переконливих імітацій алмазів. З 1730 року він присвятив себе виробництву цих симуляцій (сімілі, лат. similis: подібний) у власній майстерні в Парижі. Він додав сурик до кремнезему, який використовується для виготовлення скла, щоб створити скло з яскравішим зовнішнім виглядом. Він посилив цей ефект, помістивши під нього фольгу, схожу на дзеркальне скло. Йому це вдалося, і з 1734 року Г. Штрасу дозволили називати себе королівським ювеліром.
Крім того, гранований свинцевий кришталь для люстр також називають стразами.
Загальний опис
Склад страсу: 38,2 % кремнезему, 53 % оксиду свинцю та 8,8 % поташу. Крім того у суміш додавали буру, гліцерин та арсенисту кислоту. Для одержання кольорових С. у вихідну шихту, з якої виготовляють скло, додають сполуки перехідних металів. Сполуки хрому і двовалентного заліза дають зелений колір різних відтінків, сполуки тривалентного заліза — жовтий і коричневий колір, кобальту — синій. Для одержання рубінового кольору у скляну масу додають 0,1 % касієвого порфіру, сапфірового — 2,5 % оксиду кобальту, смарагдового — 0,8 % оксиду міді і 0,02 % оксиду хрому. Розроблені рецепти для імітації ґранатів, аметистів, шпінелі та ін. Показники заломлення страсів — 1,44-1,77; твердість — 5-7; густина 2,0-4,5.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- П. Н. Баранов. Геммология. Дн-ск: Метал, 2002. 208 с.
- Walter Schumann: Edelsteine und Schmucksteine. Alle Arten und Varietäten der Welt. 1600 Einzelstücke. 13. überarbeitete und erweiterte Auflage. BLV Verlags-GmbH., München u. a. 2002, , S. 23.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stras angl stras nim Strass m sklo yake vikoristovuyetsya dlya pidrobki almaziv Shtuchnij dorogocinnij kamin vigotovlenij z krishtalyu z domishkoyu svincyu j inshih rechovin sho volodiye takoyu groyu koloriv yaka robit jogo podibnim zi spravzhnim dorogocinnim kamenem Etimologiya ta istoriyaZa prizvishem elzaskogo himika i yuvelira XVIII Georga Shtrassa Georges Frederic Strass 1701 1773 yakij vinajshov recept skla z visokim zalomlennyam i gustinoyu dlya imitaciyi almazu V epohu Vidrodzhennya virobnictvo skla prosunulosya sho dozvolilo otrimati bilsh prozorij i chitkij rezultat krishtaleve sklo krishtalevo prozore sklo yake osoblivo pidhodit dlya granovanogo skla Jogo vikoristovuvali majstri takozh vidomi yak kristaleri dlya stvorennya imitaciyi diamantiv Odnak krishtaleve sklo zanadto krihke dlya velikih prikras Georg Fridrih Shtras rozrobiv odnu z pershih perekonlivih imitacij almaziv Z 1730 roku vin prisvyativ sebe virobnictvu cih simulyacij simili lat similis podibnij u vlasnij majsterni v Parizhi Vin dodav surik do kremnezemu yakij vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya skla shob stvoriti sklo z yaskravishim zovnishnim viglyadom Vin posiliv cej efekt pomistivshi pid nogo folgu shozhu na dzerkalne sklo Jomu ce vdalosya i z 1734 roku G Shtrasu dozvolili nazivati sebe korolivskim yuvelirom Krim togo granovanij svincevij krishtal dlya lyustr takozh nazivayut strazami Zagalnij opisSklad strasu 38 2 kremnezemu 53 oksidu svincyu ta 8 8 potashu Krim togo u sumish dodavali buru glicerin ta arsenistu kislotu Dlya oderzhannya kolorovih S u vihidnu shihtu z yakoyi vigotovlyayut sklo dodayut spoluki perehidnih metaliv Spoluki hromu i dvovalentnogo zaliza dayut zelenij kolir riznih vidtinkiv spoluki trivalentnogo zaliza zhovtij i korichnevij kolir kobaltu sinij Dlya oderzhannya rubinovogo koloru u sklyanu masu dodayut 0 1 kasiyevogo porfiru sapfirovogo 2 5 oksidu kobaltu smaragdovogo 0 8 oksidu midi i 0 02 oksidu hromu Rozrobleni recepti dlya imitaciyi granativ ametistiv shpineli ta in Pokazniki zalomlennya strasiv 1 44 1 77 tverdist 5 7 gustina 2 0 4 5 Div takozhDiamantLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s P N Baranov Gemmologiya Dn sk Metal 2002 208 s Walter Schumann Edelsteine und Schmucksteine Alle Arten und Varietaten der Welt 1600 Einzelstucke 13 uberarbeitete und erweiterte Auflage BLV Verlags GmbH Munchen u a 2002 ISBN 3 405 16332 3 S 23