Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Столичний округ Барселона або бегерія Барселона є однією з восьми територіальних функціональних зон регіональних підрозд

Столичний округ Барселона

Столичний округ Барселона або (бегерія) Барселона є однією з восьми територіальних функціональних зон (регіональних підрозділів) , визначених у Генеральному територіальному плані Каталонії, Іспанія. Його головним центром є місто Барселона, де проживає майже 29% населення бегерії.

Столичний округ Барселона
image
image
Герб Прапор
image
Столиця Барселона
Країна image Іспанія[1]
Автономна спільнота Каталонія
Підрозділи

311 муніципалітетів

25 судових округів
Офіційна мова іспанська, каталонська
Населення (2022)
 - повне 5 727 615
 - густота 741.3 осіб/км²
Площа
 - повна 7726,36 км²
Часовий пояс
Вебсайт diba.cat
image
Вигляд із супутника центральної частини столичного регіону Барселони
image
   Територія Столичного округа Барселона на карті Каталонії

Територія Столичного регіону Барселони з кількістю населення 5 727 615 осіб на стан 2022 року займає площу 7726,36 км² та має щільність 741,3 осіб/км². Це становить 10% усієї території Каталонії та зосереджує 68% її населення. На даний момент бегерія Барселона має одну з 10 найбільших європейських столичних агломерацій та другу в Іспанії.

Столичний округ Барселона займає провідну позицію серед промислових районів країни та входить у вісь економічного та ділового розвитку в Західному Середземномор'ї. Майже третина трудових ресурсів регіону працює в промисловості.

Тут зосереджено 58% промислових земель Каталонії та забезпечується приблизно 70% ВВП Каталонії та 12% ВВП Іспанії.

Характеристика бегерії

Регіон був визначено у 1987 році в законах про територіальне планування, затверджених парламентом Каталонії.

Столичний округ Барселона розташований у центральній частині (Прибережної западини) Іспанії та Каталонського прибережного хребта.

Бегерія Барселона розташована в центрі автономної спільноти Каталонія. Межує з каталонськими провінціями Таррагона, Льєйда та Жерона, має вихід до Середземного моря. Столичний регіон Барселони в рельєфі має два різновисокі гірські хребти, що простягаються на північний схід і південний захід паралельно узбережжю. Каталонський прибережний хребет має висоти від 1100 до 1700 метрів над рівнем моря. Каталонський береговий хребет має максимальні висоти від 500 до 700 метрів. Між двома гірськими хребтами простягається (Прибережна западина), яка представляє невелике розширення в центральній частині, де розташоване місто Барселона.

Загалом течії річок відповідають орієнтації (Каталонської прибережної западини.) Центральну частину перетинають річки та потоки, які течуть в напрямку північ-південь, такі як (Ріполь) та Льобрегат, які створюють поперечні коридори. Прибережну рівнину перетинають невеликі річки та струмки з помітною мінливістю течії.

Розташування гірських хребтів створило труднощі для природного сполучення між узбережжям і внутрішніми районами країни. Існування річок, наприклад, Льобрегат і (Бесос), частково зруйнували ці природні бар'єри та дозволили комунікації.

При високій густоті населення, Барселона є другою іспанською провінцією з найбільшою густотою лісів (33 000 дерев/км²). Природні заповідники, що розташовані на території бегерії Барселона: [ca], (природний парк Сант-Льоренс-дель-Мунт-і-л'Обак), Серра-де-Коллсерола та (природний парк Монтегре та Коредор).

Населення

За останні п'ятдесят років можна виділити три чіткі фази демографічного процесу в бегерії Барселона: інтенсивне зростання, перерозподіл території та відновлення за рахунок імміграції.

У п'ятдесяті, шістдесяті та на початку сімдесятих років минулого століття спостерігався позитивне сальдо внутрішньої міграції з інших регіонів Іспанії. Мігранти, як правило, осідали частіше в Барселоні, а потім у найближчих муніципалітетах. Населення бегерії Барселона зросло до 2 272 585 осіб, вдвічі збільшившись за декілька десятиліть.

У десятиліття вісімдесятих і частину дев'яностих років населення залишалося між 4 238 876 і 4 228 048 осіб. У цей період напрямки переселення були з найбільш населених районів у менш населені через доступність житла і пошуком іншого середовища для проживання. За даними сайту "Офіційна статистика Каталонії" між 1981 і 1996 роками найбільш густонаселені муніципалітети Барселони зменшили кількість населення, а деякі муніципалітети в [ca], [ca] чи Гаррафі подвоїли чи навіть потроїли своє населення.

З кінця 1990-х років спостерігається підйом народжуваності. В цей час почалось прибуття міграційних контингентів з інших країн. Між 2000 і 2006 роками кількість мігрантів, зросла з 88 049 до 516 968 осіб.

У 2018 році населення округу становило 4 849 691 осіб, у 2019 році - 4 866 555 осіб

image
Карта адміністративного поділу території Столичного округа Барселона
   (Ал-Пенедес)

Адміністративний поділ

Відповідно до Закону про Бегерію, з 2017 року бегерія Барселона має в складі кумарки Бальєс-Уксідантал, Бальєс-Уріантал, Барсалунес, (Баш-Льобрагат), (Гарраф), Маресма. Кожна кумарка поділена на муніципалітети. Це співіснування дає змогу задовольнити запити громадян різних рівнів, але водночас обумовлює розвиток та територіальне планування. Основною функцією кумарка є підтримка муніципальної адміністрації в усіх тих питаннях, у яких через обмеженість ресурсів або неспроможність вони самі не можуть розвиватися.

Муніципальна карта

В даний час територія складається з 164 муніципалітетів із середньою площею 19,7 квадратних кілометрів: 27 з Альт-Пенедеса, 30 з Байкс-Льобрегат, 5 з Барселонес, 6 з Гаррафа, 30 з Маресме, 23 з Валлес-Оксиденталь і 43 з Валлес-Оріенталь. Найбільш густонаселений муніципалітет — Барселона, з 1 595 110 жителями. Така кількість територіальних одиниць з місцевими адміністраціями сильно обумовлює територіальне планування, яке вимагає координацію муніципального містобудування.

Дані про населення кумарків Барселони за 2020 рік
Кумарок Кількість, осіб
Бальєс-Уксідантал 937 508
Бальєс-Уріантал 414 570
Барсалунес 2 314 620
(Баш-Льобрагат) 834 653
(Гарраф) 150 887
Маресма 458 626

Землекористування та управління територією

Бегерія Барселона складається з 36 муніципалітетів.

У 1987 році реконструкція муніципальної, окружної та провінційної влади в Каталонії, призвела до припинення повноважень територіальної одиниці «Барселонська столична корпорація», що складалась з Барселони та 26 муніципалітетів, та займалася, серед іншого, такими питаннями, як міське планування та транспорт. Було передано повноваження у питаннях міського планування Женералітату та іншим столичним установам. Вони орієнтуються на співдружності муніципалітетів, транспортній мережі та використовування природного середовища.

У 2020 році Департамент територіальної політики та громадських робіт Женералітату Каталонії представив проект плану столичної території Барселони, який розмежовує зони ландшафту та стратегічного інтересу, сприяє якісній мережі доріг та залізниць, а ще відокремлює зони, які треба зберегти. Всього в столичному округу Барселона було створено три зони управління, транспорту та довкілля. Кількість населення по зонам представлена у таблиці:

Населення Площа Щільність
Барселона 1,595,110 101 15,793
1-а зона 1 555 270 532 2,923
2-а зона 1 456 937 1,362 1070
3-я зона 747,810 2,273 329
Загально 5,355,127 4,268 1,255
image
Зони Столичного округа Барселона
  • Друга зона: вона вважається територією, що знаходиться навколо мегаполісу Барселони та складається з поясу міст, таких як: (Віланова-і-ла-Желтру), (Вілафранка-дель-Пенедес), (Мартурель), Тарраса, Сабадель, Гранульєрс, Матаро. Щоб поєднати цей міський пояс із залізничним сполученням, Женералітат Каталонії проектує створити «орбітальну лінію» або четверту залізничну зону, що з'єднає (Біланоба-і-ла-Жалтру) з Матаро за допомогою 119-кілометрової залізниці.
  • Третя зона: територія, яка розглядається для подальшого розширення. Тут розширення буде радіальним, а розвиток буде обмежений річками, горами, природними заповідниками та іншими природними перешкодами.

Примітки

  1. GeoNames — 2005.
    d:Track:Q830106
  2. Pla territorial general de Catalunya. Процитовано 28 листопада 2017.
  3. Idescat. Anuari estadístic de Catalunya. Densitat de població. Comarques i Aran, àmbits i províncies. www.idescat.cat. Процитовано 31 липня 2023.
  4. Idescat. Territorial and demographic indicators. Indicadors geogràfics. Superfície, densitat i entitats de població. Províncies. www.idescat.cat. Процитовано 1 серпня 2023.
  5. Població de les ciutats i unitats urbanes de més d'un milió d'habitants de la Unió Europea segons el INSEE (francès)
  6. Llei 2/2017, del 15 de febrer, de modificació de la Llei 30/2010, de vegueries, per a crear la vegueria del Penedès.Процитовано 26 липня 2023
  7. De Gerona a Las Palmas: las provincias con más y menos árboles de España. Público (іспанською) . 06.08.2019. Процитовано 01 серпня 2023.
  8. Statistical Institute of Catalonia. www.idescat.cat (англ.). 1 серпня 2023. Процитовано 1 серпня 2023.
  9. IDESCAT. Barcelona. Indicadors demogràfics.
  10. Plan del Verde y de la  Biodiversidad de Barcelona 2020 Процитовано 27 липня 2023
  11. El DPTOP avança en la definició de l'eix Transversal Ferroviari i la línia Orbital. Govern.cat (англ.). Процитовано 31 липня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Stolichnij okrug Barselona abo begeriya Barselona ye odniyeyu z vosmi teritorialnih funkcionalnih zon regionalnih pidrozdiliv viznachenih u Generalnomu teritorialnomu plani Kataloniyi Ispaniya Jogo golovnim centrom ye misto Barselona de prozhivaye majzhe 29 naselennya begeriyi Stolichnij okrug Barselona Gerb Prapor Stolicya Barselona Krayina Ispaniya 1 Avtonomna spilnota Kataloniya Pidrozdili 311 municipalitetiv 25 sudovih okrugiv Oficijna mova ispanska katalonska Naselennya 2022 povne 5 727 615 gustota 741 3 osib km Plosha povna 7726 36 km Chasovij poyas UTC 01 00 Vebsajt diba cat Viglyad iz suputnika centralnoyi chastini stolichnogo regionu Barseloni Teritoriya Stolichnogo okruga Barselona na karti Kataloniyi Teritoriya Stolichnogo regionu Barseloni z kilkistyu naselennya 5 727 615 osib na stan 2022 roku zajmaye ploshu 7726 36 km ta maye shilnist 741 3 osib km Ce stanovit 10 usiyeyi teritoriyi Kataloniyi ta zoseredzhuye 68 yiyi naselennya Na danij moment begeriya Barselona maye odnu z 10 najbilshih yevropejskih stolichnih aglomeracij ta drugu v Ispaniyi Stolichnij okrug Barselona zajmaye providnu poziciyu sered promislovih rajoniv krayini ta vhodit u vis ekonomichnogo ta dilovogo rozvitku v Zahidnomu Seredzemnomor yi Majzhe tretina trudovih resursiv regionu pracyuye v promislovosti Tut zoseredzheno 58 promislovih zemel Kataloniyi ta zabezpechuyetsya priblizno 70 VVP Kataloniyi ta 12 VVP Ispaniyi Harakteristika begeriyiRegion buv viznacheno u 1987 roci v zakonah pro teritorialne planuvannya zatverdzhenih parlamentom Kataloniyi Stolichnij okrug Barselona roztashovanij u centralnij chastini Priberezhnoyi zapadini Ispaniyi ta Katalonskogo priberezhnogo hrebta Begeriya Barselona roztashovana v centri avtonomnoyi spilnoti Kataloniya Mezhuye z katalonskimi provinciyami Tarragona Lyejda ta Zherona maye vihid do Seredzemnogo morya Stolichnij region Barseloni v relyefi maye dva riznovisoki girski hrebti sho prostyagayutsya na pivnichnij shid i pivdennij zahid paralelno uzberezhzhyu Katalonskij priberezhnij hrebet maye visoti vid 1100 do 1700 metriv nad rivnem morya Katalonskij beregovij hrebet maye maksimalni visoti vid 500 do 700 metriv Mizh dvoma girskimi hrebtami prostyagayetsya Priberezhna zapadina yaka predstavlyaye nevelike rozshirennya v centralnij chastini de roztashovane misto Barselona Zagalom techiyi richok vidpovidayut oriyentaciyi Katalonskoyi priberezhnoyi zapadini Centralnu chastinu peretinayut richki ta potoki yaki techut v napryamku pivnich pivden taki yak Ripol ta Lobregat yaki stvoryuyut poperechni koridori Priberezhnu rivninu peretinayut neveliki richki ta strumki z pomitnoyu minlivistyu techiyi Roztashuvannya girskih hrebtiv stvorilo trudnoshi dlya prirodnogo spoluchennya mizh uzberezhzhyam i vnutrishnimi rajonami krayini Isnuvannya richok napriklad Lobregat i Besos chastkovo zrujnuvali ci prirodni bar yeri ta dozvolili komunikaciyi Pri visokij gustoti naselennya Barselona ye drugoyu ispanskoyu provinciyeyu z najbilshoyu gustotoyu lisiv 33 000 derev km Prirodni zapovidniki sho roztashovani na teritoriyi begeriyi Barselona ca prirodnij park Sant Lorens del Munt i l Obak Serra de Kollserola ta prirodnij park Montegre ta Koredor NaselennyaZa ostanni p yatdesyat rokiv mozhna vidiliti tri chitki fazi demografichnogo procesu v begeriyi Barselona intensivne zrostannya pererozpodil teritoriyi ta vidnovlennya za rahunok immigraciyi U p yatdesyati shistdesyati ta na pochatku simdesyatih rokiv minulogo stolittya sposterigavsya pozitivne saldo vnutrishnoyi migraciyi z inshih regioniv Ispaniyi Migranti yak pravilo osidali chastishe v Barseloni a potim u najblizhchih municipalitetah Naselennya begeriyi Barselona zroslo do 2 272 585 osib vdvichi zbilshivshis za dekilka desyatilit U desyatilittya visimdesyatih i chastinu dev yanostih rokiv naselennya zalishalosya mizh 4 238 876 i 4 228 048 osib U cej period napryamki pereselennya buli z najbilsh naselenih rajoniv u mensh naseleni cherez dostupnist zhitla i poshukom inshogo seredovisha dlya prozhivannya Za danimi sajtu Oficijna statistika Kataloniyi mizh 1981 i 1996 rokami najbilsh gustonaseleni municipaliteti Barseloni zmenshili kilkist naselennya a deyaki municipaliteti v ca ca chi Garrafi podvoyili chi navit potroyili svoye naselennya Z kincya 1990 h rokiv sposterigayetsya pidjom narodzhuvanosti V cej chas pochalos pributtya migracijnih kontingentiv z inshih krayin Mizh 2000 i 2006 rokami kilkist migrantiv zrosla z 88 049 do 516 968 osib U 2018 roci naselennya okrugu stanovilo 4 849 691 osib u 2019 roci 4 866 555 osibKarta administrativnogo podilu teritoriyi Stolichnogo okruga Barselona Al Penedes Garraf Bash Lyubragat Barsalunes Balyes Uriantal Marezma Balyes UksidantalAdministrativnij podilVidpovidno do Zakonu pro Begeriyu z 2017 roku begeriya Barselona maye v skladi kumarki Balyes Uksidantal Balyes Uriantal Barsalunes Bash Lobragat Garraf Maresma Kozhna kumarka podilena na municipaliteti Ce spivisnuvannya daye zmogu zadovolniti zapiti gromadyan riznih rivniv ale vodnochas obumovlyuye rozvitok ta teritorialne planuvannya Osnovnoyu funkciyeyu kumarka ye pidtrimka municipalnoyi administraciyi v usih tih pitannyah u yakih cherez obmezhenist resursiv abo nespromozhnist voni sami ne mozhut rozvivatisya Municipalna karta V danij chas teritoriya skladayetsya z 164 municipalitetiv iz serednoyu plosheyu 19 7 kvadratnih kilometriv 27 z Alt Penedesa 30 z Bajks Lobregat 5 z Barselones 6 z Garrafa 30 z Maresme 23 z Valles Oksidental i 43 z Valles Oriental Najbilsh gustonaselenij municipalitet Barselona z 1 595 110 zhitelyami Taka kilkist teritorialnih odinic z miscevimi administraciyami silno obumovlyuye teritorialne planuvannya yake vimagaye koordinaciyu municipalnogo mistobuduvannya Dani pro naselennya kumarkiv Barseloni za 2020 rik Kumarok Kilkist osib Balyes Uksidantal 937 508 Balyes Uriantal 414 570 Barsalunes 2 314 620 Bash Lobragat 834 653 Garraf 150 887 Maresma 458 626 Zemlekoristuvannya ta upravlinnya teritoriyeyu Begeriya Barselona skladayetsya z 36 municipalitetiv U 1987 roci rekonstrukciya municipalnoyi okruzhnoyi ta provincijnoyi vladi v Kataloniyi prizvela do pripinennya povnovazhen teritorialnoyi odinici Barselonska stolichna korporaciya sho skladalas z Barseloni ta 26 municipalitetiv ta zajmalasya sered inshogo takimi pitannyami yak miske planuvannya ta transport Bulo peredano povnovazhennya u pitannyah miskogo planuvannya Zheneralitatu ta inshim stolichnim ustanovam Voni oriyentuyutsya na spivdruzhnosti municipalitetiv transportnij merezhi ta vikoristovuvannya prirodnogo seredovisha U 2020 roci Departament teritorialnoyi politiki ta gromadskih robit Zheneralitatu Kataloniyi predstaviv proekt planu stolichnoyi teritoriyi Barseloni yakij rozmezhovuye zoni landshaftu ta strategichnogo interesu spriyaye yakisnij merezhi dorig ta zaliznic a she vidokremlyuye zoni yaki treba zberegti Vsogo v stolichnomu okrugu Barselona bulo stvoreno tri zoni upravlinnya transportu ta dovkillya Kilkist naselennya po zonam predstavlena u tablici Naselennya Plosha Shilnist Barselona 1 595 110 101 15 793 1 a zona 1 555 270 532 2 923 2 a zona 1 456 937 1 362 1070 3 ya zona 747 810 2 273 329 Zagalno 5 355 127 4 268 1 255Zoni Stolichnogo okruga Barselona Persha zona vona utvoryuye stolichnij okrug Barselona Ce miska zona yaka vklyuchaye samo misto Barselonu ta inshi veliki mista Ospitalet de Lobregat Badalona Sant Adria da Bazos abo Santa Kuloma de Gramanet V cyu zonu takozh vhodyat promislovi zoni ta infrastruktura Druga zona vona vvazhayetsya teritoriyeyu sho znahoditsya navkolo megapolisu Barseloni ta skladayetsya z poyasu mist takih yak Vilanova i la Zheltru Vilafranka del Penedes Marturel Tarrasa Sabadel Granulyers Mataro Shob poyednati cej miskij poyas iz zaliznichnim spoluchennyam Zheneralitat Kataloniyi proektuye stvoriti orbitalnu liniyu abo chetvertu zaliznichnu zonu sho z yednaye Bilanoba i la Zhaltru z Mataro za dopomogoyu 119 kilometrovoyi zaliznici Tretya zona teritoriya yaka rozglyadayetsya dlya podalshogo rozshirennya Tut rozshirennya bude radialnim a rozvitok bude obmezhenij richkami gorami prirodnimi zapovidnikami ta inshimi prirodnimi pereshkodami PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Pla territorial general de Catalunya Procitovano 28 listopada 2017 Idescat Anuari estadistic de Catalunya Densitat de poblacio Comarques i Aran ambits i provincies www idescat cat Procitovano 31 lipnya 2023 Idescat Territorial and demographic indicators Indicadors geografics Superficie densitat i entitats de poblacio Provincies www idescat cat Procitovano 1 serpnya 2023 Poblacio de les ciutats i unitats urbanes de mes d un milio d habitants de la Unio Europea segons el INSEE frances Llei 2 2017 del 15 de febrer de modificacio de la Llei 30 2010 de vegueries per a crear la vegueria del Penedes Procitovano 26 lipnya 2023 De Gerona a Las Palmas las provincias con mas y menos arboles de Espana Publico ispanskoyu 06 08 2019 Procitovano 01 serpnya 2023 Statistical Institute of Catalonia www idescat cat angl 1 serpnya 2023 Procitovano 1 serpnya 2023 IDESCAT Barcelona Indicadors demografics Plan del Verde y de la Biodiversidad de Barcelona 2020 Procitovano 27 lipnya 2023 El DPTOP avanca en la definicio de l eix Transversal Ferroviari i la linia Orbital Govern cat angl Procitovano 31 lipnya 2023
Топ