Стовп'є — архітектурно-археологічна пам'ятка, оборонно-культовий комплекс давньоруського часу. Розташована за 10 км на північний захід від міста Холм, у селі Стовп'є Люблінського воєводства (Польща), на лівому березі річки Гарка (притока Угерки, басейн Вісли).
Стовп'є | ||||
---|---|---|---|---|
Вежа | ||||
51°10′03″ пн. ш. 23°20′52″ сх. д. / 51.16750° пн. ш. 23.34778° сх. д. | ||||
Тип | замок | |||
Країна | Польща | |||
Розташування | Люблінське воєводство Холмський повіт Гміна Холм Столпе (Люблінське воєводство) | |||
Матеріал | камінь | |||
Будівництво | XII-XIII ст. | |||
Стан | руїни | |||
Стовп'є (Польща) | ||||
Опис
Пам'ятка є городищем (пагорб висотою 4—5 м і площею понад 400 м2), впритул до якого стоїть мурована башта-«стовп». Башта в плані прямокутна зовні (5,7x6,3 м) і кругла всередині, збереглася на висоту до 19,5 м. Мала 4 яруси, найвищий з яких становив 8-кутне в плані приміщення з апсидою й виконував функцію каплиці.
Уперше згадано в Галицько-Волинському літописі під 6712 (насправді під 1208 або 1210), коли краківський князь Лешек Білий змусив князя Олександра Всеволодича передати князю Васильку Романовичу Белз в обмін на Угровськ, Верещин (нині село Люблінського воєводства), С. та Комов (нині с. Кумув Люблінського воєводства). Невдовзі Олександр Всеволодич втратив ці «городи», бо вже 1217/18 їх відбив у того ж Лешека Білого князь Данило Романович. Поодинокі згадки топоніма Стовп'є трапляються і в історичних джерелах 14—16 ст.
2003—05 польські вчені комплексно дослідили залишки С., реконструювавши всі етапи історії цієї пам'ятки. С., судячи з усього, було зведено як фортецю на волинсько-польському прикордонні ще на рубежі 12—13 ст. волинським князем Романом Мстиславичем. Ґрунтовної перебудови С. зазнало приблизно в 1230-ті рр., одночасно зі спорудженням князівської резиденції — Холма. У цей час С. функціонує як укріплений монастир. Висловлене припущення, що на цьому етапі своєї історії С. було монастирем-резиденцією вдови Романа Мстиславича Анни, яка, згідно із джерелами, від 1220-х рр. і до самої смерті (1253/54) була монахинею. 3-й етап історії пам'ятки розпочався в 1280-ті рр., коли споруди були значно перебудовані та розширені. Саме цей період характеризується черговим загостренням взаємин між Романовичами та польськими князями. Та вже на рубежі 13—14 ст. С. зазнало руйнівної пожежі і в подальшому не відновлювалося.
Див. також
Джерела та література
- Домбровський Даріуш Стовп'є // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — 944 с. : іл. — .
Література
- Раппопорт П. А. Волынские башни. В кн.: Материалы и исследования по археологии СССР, № 31. М., 1952
- Антипов И. В. Древнерусская архитектура второй половины XIII — первой трети XIV в.: Каталог памятников. СПб., 2000
- Zespół wieżowy w Stołpiu: Badania 2003—2005. Warszawa, 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stovp ye arhitekturno arheologichna pam yatka oboronno kultovij kompleks davnoruskogo chasu Roztashovana za 10 km na pivnichnij zahid vid mista Holm u seli Stovp ye Lyublinskogo voyevodstva Polsha na livomu berezi richki Garka pritoka Ugerki basejn Visli Stovp yeVezha51 10 03 pn sh 23 20 52 sh d 51 16750 pn sh 23 34778 sh d 51 16750 23 34778Tip zamokKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 Roztashuvannya Lyublinske voyevodstvo Holmskij povit Gmina Holm Stolpe Lyublinske voyevodstvo Material kaminBudivnictvo XII XIII st Stan ruyiniStovp ye Polsha OpisPam yatka ye gorodishem pagorb visotoyu 4 5 m i plosheyu ponad 400 m2 vpritul do yakogo stoyit murovana bashta stovp Bashta v plani pryamokutna zovni 5 7x6 3 m i krugla vseredini zbereglasya na visotu do 19 5 m Mala 4 yarusi najvishij z yakih stanoviv 8 kutne v plani primishennya z apsidoyu j vikonuvav funkciyu kaplici Upershe zgadano v Galicko Volinskomu litopisi pid 6712 naspravdi pid 1208 abo 1210 koli krakivskij knyaz Leshek Bilij zmusiv knyazya Oleksandra Vsevolodicha peredati knyazyu Vasilku Romanovichu Belz v obmin na Ugrovsk Vereshin nini selo Lyublinskogo voyevodstva S ta Komov nini s Kumuv Lyublinskogo voyevodstva Nevdovzi Oleksandr Vsevolodich vtrativ ci gorodi bo vzhe 1217 18 yih vidbiv u togo zh Lesheka Bilogo knyaz Danilo Romanovich Poodinoki zgadki toponima Stovp ye traplyayutsya i v istorichnih dzherelah 14 16 st 2003 05 polski vcheni kompleksno doslidili zalishki S rekonstruyuvavshi vsi etapi istoriyi ciyeyi pam yatki S sudyachi z usogo bulo zvedeno yak fortecyu na volinsko polskomu prikordonni she na rubezhi 12 13 st volinskim knyazem Romanom Mstislavichem Gruntovnoyi perebudovi S zaznalo priblizno v 1230 ti rr odnochasno zi sporudzhennyam knyazivskoyi rezidenciyi Holma U cej chas S funkcionuye yak ukriplenij monastir Vislovlene pripushennya sho na comu etapi svoyeyi istoriyi S bulo monastirem rezidenciyeyu vdovi Romana Mstislavicha Anni yaka zgidno iz dzherelami vid 1220 h rr i do samoyi smerti 1253 54 bula monahineyu 3 j etap istoriyi pam yatki rozpochavsya v 1280 ti rr koli sporudi buli znachno perebudovani ta rozshireni Same cej period harakterizuyetsya chergovim zagostrennyam vzayemin mizh Romanovichami ta polskimi knyazyami Ta vzhe na rubezhi 13 14 st S zaznalo rujnivnoyi pozhezhi i v podalshomu ne vidnovlyuvalosya Div takozhVezha u Stolp yeDzherela ta literaturaDombrovskij Dariush Stovp ye Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Rappoport P A Volynskie bashni V kn Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 31 M 1952 Antipov I V Drevnerusskaya arhitektura vtoroj poloviny XIII pervoj treti XIV v Katalog pamyatnikov SPb 2000 Zespol wiezowy w Stolpiu Badania 2003 2005 Warszawa 2009