Стецькі́вка (в минулому — Олешенка) — село в Україні, у Сумській міській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 3 702 особи. Колишній орган місцевого самоврядування — Стецьківська сільська рада.
село Стецьківка | |
---|---|
Свято-Димитріївська церква | |
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Сумський район |
Громада | Сумська міська громада |
Облікова картка | Стецьківка |
Основні дані | |
Засноване | 1659 |
Населення | 3702 |
Поштовий індекс | 42303 |
Телефонний код | +380 542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 133 м |
Водойми | річки Олешня, Каланчак |
Відстань до обласного центру | 13,4 км |
Відстань до районного центру | 13,4 км |
Найближча залізнична станція | Суми |
Відстань до залізничної станції | 12,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2 |
Карта | |
Стецьківка | |
Стецьківка | |
Мапа | |
Стецьківка у Вікісховищі |
Географія
Село Стецьківка знаходиться на березі річки Олешня в місці впадання в неї річки Каланчак, вище за течією на відстані 1,5 км розташовані села Руднівка і Кровне, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване селище Піщане. На відстані до 1 км розташовані села Радьківка і Кардашівка. Через село проходить автомобільна дорога Н07.
До обласного центру — 13 кілометрів.
Назва
Першопочаткова назва села була Олешенка.
Історія
На західній околиці села Стецьківка, на правому березі річку Олешня, виявлено поселення ранньої залізної доби. Історія села, як населеного пункту бере початок з 1659 року. Його засновниками вважаються п'ятеро козаків: Рудень, Стецько, Чайка, Переяславець та Чугаєв. Оскільки Стецько був за головного, то село вирішили назвати на його честь. В «Історико-статистичному описі Харківської єпархії» Філарет (Д. Г. Гумілевський) зазначає, що козак Стецько не хто інший як сумський отаман Стецько. Село було центром Стецьківської сотні, а територія сотні входила до складу Сумського полку.
На сьогодні відомі імена семи стецьківських сотників, серед яких старшинська династія Глуховцових.
За переписом 1732 року в Стецьківці нараховувалося 200 козаків, 733 підпомічників, 17 робітників, 60 підданих сотника Андрія Васильовича Савича, 88 підданих полкового писаря Євстафія Кияницина і 40 інших підданих, в школі два школяра — вчителі, всього 1124 чоловічих душ.
6 грудня 1844 року у слободі Стецьківка відкрилося народне училище — перший навчальний заклад. З 1855 року воно розташовувалося у квартирі дячка Дмитрівської церкви Олексія. Пізніше було реорганізоване в церковнопарафіяльну школу, яка на початку 70-х років XIX століття згоріла. На цьому місці 1874 року збудовано земське училище. Навчання в училищі тривало, незважаючи ні на війни, ні на революції. Після революційних подій 1917 року земське училище було реорганізовано в семирічну школу.
За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Стецьківської волості Сумського повіту Харківської губернії, мешкало 2648 осіб (1301 чоловічої статі та 1347 — жіночої), налічувалось 409 дворових господарств, існували 2 православні церкви та винокурний завод, відбувалось 2 щорічних ярмарки. На правому березі річки Олешні, на вигоні, на початку XX століття збудовано ще одне двокласне училище, де навчалося близько 100 учнів.
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 7600 осіб.
Визвольні змагання 1917—1921 років не оминули й Стецьківку. 9 січня 1918 року Суми і навколишні села захопили більшовики.
З наступом українсько-німецьких військ, 1 квітня 1918 року Суми та прилеглі села були звільнені від червоних.
З початком другої українсько-більшовицької війни 1919 року, 9 січня 1919 року Червона армія знову захопила Суми та прилеглу територію, до якої входила і Стецьківка. Але радянська влада в селі протрималася лише до серпня 1919 року. 14 серпня 1919 року село захопили денікінці.
29 листопада 1919 року у село втретє і в останнє прийшла радянська влада: частини 41-ї стрілецької дивізії 14-ї армії зайняли Суми, а потім і Стецьківку.
Господарство
В селі є спиртзавод, комбікормовий завод, відділення Ощадбанку.
Відомі люди
- Дерев’янко Іван Хомич (1922—1996) — український хірург, заслужений лікар УРСР (1975), (1984)
- Руденко Сергій Валерійович — народився в селі. Журналіст, публіцист, автор низки документальних книг.
- Лазарко Микола Олександрович — народився і проживав у селі. Український поет, філолог, педагог. Протоієрей Української Православної Церкви (Московський патріархат).
- Переяслов Володимир Євгенович (1983-2014) — старший сержант, військовослужбовець 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Загинув під час обстрілу.
- Бондаренко Денис Олександрович (2004-2022) — 1 травня 2022 року, захищаючи Батьківщину у Маріуполі, загинув від кулі снайпера.
Примітки
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3182)(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stecki vka v minulomu Oleshenka selo v Ukrayini u Sumskij miskij gromadi Sumskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 3 702 osobi Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Steckivska silska rada selo SteckivkaSvyato Dimitriyivska cerkvaSvyato Dimitriyivska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Sumskij rajonGromada Sumska miska gromadaOblikova kartka Steckivka Osnovni daniZasnovane 1659Naselennya 3702Poshtovij indeks 42303Telefonnij kod 380 542Geografichni daniGeografichni koordinati 51 00 36 pn sh 34 46 44 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 133 mVodojmi richki Oleshnya KalanchakVidstan do oblasnogo centru 13 4 kmVidstan do rajonnogo centru 13 4 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya SumiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 5 kmMisceva vladaAdresa radi 40030 m Sumi pl Nezalezhnosti 2KartaSteckivkaSteckivkaMapa Steckivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Steckivka GeografiyaSelo Steckivka znahoditsya na berezi richki Oleshnya v misci vpadannya v neyi richki Kalanchak vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovani sela Rudnivka i Krovne nizhche za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selishe Pishane Na vidstani do 1 km roztashovani sela Radkivka i Kardashivka Cherez selo prohodit avtomobilna doroga N07 Do oblasnogo centru 13 kilometriv NazvaPershopochatkova nazva sela bula Oleshenka IstoriyaNa zahidnij okolici sela Steckivka na pravomu berezi richku Oleshnya viyavleno poselennya rannoyi zaliznoyi dobi Istoriya sela yak naselenogo punktu bere pochatok z 1659 roku Jogo zasnovnikami vvazhayutsya p yatero kozakiv Ruden Stecko Chajka Pereyaslavec ta Chugayev Oskilki Stecko buv za golovnogo to selo virishili nazvati na jogo chest V Istoriko statistichnomu opisi Harkivskoyi yeparhiyi Filaret D G Gumilevskij zaznachaye sho kozak Stecko ne hto inshij yak sumskij otaman Stecko Selo bulo centrom Steckivskoyi sotni a teritoriya sotni vhodila do skladu Sumskogo polku Na sogodni vidomi imena semi steckivskih sotnikiv sered yakih starshinska dinastiya Gluhovcovih Za perepisom 1732 roku v Steckivci narahovuvalosya 200 kozakiv 733 pidpomichnikiv 17 robitnikiv 60 piddanih sotnika Andriya Vasilovicha Savicha 88 piddanih polkovogo pisarya Yevstafiya Kiyanicina i 40 inshih piddanih v shkoli dva shkolyara vchiteli vsogo 1124 cholovichih dush 6 grudnya 1844 roku u slobodi Steckivka vidkrilosya narodne uchilishe pershij navchalnij zaklad Z 1855 roku vono roztashovuvalosya u kvartiri dyachka Dmitrivskoyi cerkvi Oleksiya Piznishe bulo reorganizovane v cerkovnoparafiyalnu shkolu yaka na pochatku 70 h rokiv XIX stolittya zgorila Na comu misci 1874 roku zbudovano zemske uchilishe Navchannya v uchilishi trivalo nezvazhayuchi ni na vijni ni na revolyuciyi Pislya revolyucijnih podij 1917 roku zemske uchilishe bulo reorganizovano v semirichnu shkolu Za danimi na 1864 rik u kazenij slobodi centri Steckivskoyi volosti Sumskogo povitu Harkivskoyi guberniyi meshkalo 2648 osib 1301 cholovichoyi stati ta 1347 zhinochoyi nalichuvalos 409 dvorovih gospodarstv isnuvali 2 pravoslavni cerkvi ta vinokurnij zavod vidbuvalos 2 shorichnih yarmarki Na pravomu berezi richki Oleshni na vigoni na pochatku XX stolittya zbudovano she odne dvoklasne uchilishe de navchalosya blizko 100 uchniv Stanom na 1914 rik kilkist meshkanciv zrosla do 7600 osib Vizvolni zmagannya 1917 1921 rokiv ne ominuli j Steckivku 9 sichnya 1918 roku Sumi i navkolishni sela zahopili bilshoviki Z nastupom ukrayinsko nimeckih vijsk 1 kvitnya 1918 roku Sumi ta prilegli sela buli zvilneni vid chervonih Z pochatkom drugoyi ukrayinsko bilshovickoyi vijni 1919 roku 9 sichnya 1919 roku Chervona armiya znovu zahopila Sumi ta prileglu teritoriyu do yakoyi vhodila i Steckivka Ale radyanska vlada v seli protrimalasya lishe do serpnya 1919 roku 14 serpnya 1919 roku selo zahopili denikinci 29 listopada 1919 roku u selo vtretye i v ostannye prijshla radyanska vlada chastini 41 yi strileckoyi diviziyi 14 yi armiyi zajnyali Sumi a potim i Steckivku GospodarstvoV seli ye spirtzavod kombikormovij zavod viddilennya Oshadbanku Vidomi lyudiDerev yanko Ivan Homich 1922 1996 ukrayinskij hirurg zasluzhenij likar URSR 1975 1984 Rudenko Sergij Valerijovich narodivsya v seli Zhurnalist publicist avtor nizki dokumentalnih knig Lazarko Mikola Oleksandrovich narodivsya i prozhivav u seli Ukrayinskij poet filolog pedagog Protoiyerej Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskij patriarhat Pereyaslov Volodimir Yevgenovich 1983 2014 starshij serzhant vijskovosluzhbovec 9 j artilerijskoyi batareyi 27 go Sumskogo reaktivnogo artilerijskogo polku Zaginuv pid chas obstrilu Bondarenko Denis Oleksandrovich 2004 2022 1 travnya 2022 roku zahishayuchi Batkivshinu u Mariupoli zaginuv vid kuli snajpera PrimitkiHarkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s kod 3182 ros doref Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref Dzherela