Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стефанія Марія Саломея Скварчинська уроджена Стрельбицька 17 листопада 1902 19021117 Кам янка Струмилова 28 квітня 1988

Стефанія Скварчинська

Стефанія Скварчинська

Стефанія Марія Саломея Скварчинська (уроджена Стрельбицька; 17 листопада 1902(19021117), Кам'янка-Струмилова — 28 квітня 1988, Лодзь) — польський теоретик та історик літератури, автор близько 450 праць.

Стефанія Скварчинська
пол. Stefania Skwarczyńska
image
Ім'я при народженніпол. Stefania Strzelbicka
Народилася17 листопада 1902(1902-11-17)[1][2][3]
Кам'янка-Струмилівська, Кам'янко-Струмилівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Померла28 квітня 1988(1988-04-28)[1][2][3] (85 років)
Лодзь
Похованняd
Країнаimage Республіка Польща[4]
Діяльністьнауковиця
Alma materd
ЗакладЛодзький університет
Аспіранти, докторантиd
Членствоd
Польська академія наук[5]
РідСтрільбицькі
Батькоd
Брати, сестриd
У шлюбі зd
Дітиd
d
Нагороди
image image

d (1977)

d

image Стефанія Скварчинська у Вікісховищі

Біографія

Народилася у родині службовця. Під час першої світової війни сім'я евакуйовувалася до Австрії, однак згодом повернулася. Стефанія навчалася у гімназії Гмундену, Саноку. 1921 року вступила до Львівського університету Яна Казиміра, де на першому курсі написала дослідження «Еволюція образів у Словацького», яке було захищене через 4 роки як дисертація на здобуття ступеню доктора філософських наук.

Влітку 1922 року у Станіславі вийшла заміж за капітана кінної артилерії Тадеуша Скварчинського, офіцера Війська Польського. Відтоді мешкала і працювала там, де служив чоловік: у 1922–1924 роках і 1925–1929 роках у Станіславі викладала у гімназіях польську і французьку мови, була театральним рецензентом «Станіславського кур'єру»; у 1924–1925 у Варшаві студіювала літературознавство у Варшавському університеті, від 1931 до 1932 — у Бресті працювала в гімназії, а від 1932 у Лодзі, де заклала Лодзьке товариство полоністів.

У 1937 році захистила у Львівському університеті дослідження «Естетика макаронізму». Від тоді мешкала і викладала в Лодзі, суміщаючи із викладанням теорії літератури у Львові. У 1938–1939 році їй виділено кафедру історії та теорії літератури у Лодзі, але ІІ Світова війна змусила перервати наукові студії.

З жовтня 1939 року до квітня 1940 працювала доцентом Львівського університету імені І.Франка. У цей час її чоловіка було полонено й ув'язнено у Старобільську. У квітні 1940 Стефанію, як дружину польського офіцера, з трьома малими дітьми вивезли до Казахстану, де вони пробули до листопада.

У 1941 році, одна з небагатьох, зуміла повернутись до Львова завдяки втручанню професора Клейнера, Ванди Василевської та професора Рудольфа Вайгля, в Науково-дослідному інституті висипного тифу котрого вона знайшла роботу та захист як керівник годувальників здорових вошей. Під час німецької окупації брала участь у польському визвольному русі: співпрацювала з Армією Крайовою під псевдонімами Марія і Ярема. Також упродовж 1941–1945 викладала у таємному університеті теорію літератури та історію польської літератури ХХ ст. У квітні 1944 стала доцентом кафедри романістики Львівського університету ім. І.Франка, але одночасно мусила працювати у польській кав'ярні. У травні 1945 року переїхала до Лодзі, де працювала в університеті, керуючи кафедрою теорії літератури (окрім 1951–1958, коли кафедра була ліквідованою). 1981 року стала почесним доктором Лодзького університету.

У 1988 році знято документальний фільм про неї: «Стефанія Скварчинська — шкіц до портрету ученої» Жигмунта Сконєчнего.

Наукова спадщина

Досліджувала епістолярні тексти (монографія «Теорія листів», видана як праця габілітаційна), генерику, хронотоп. Як історик літератури досліджувала романтизм, бароко, ренесанс та ранній модернізм «Молодої Польщі».

Джерела

  • Копистянська Н. Стефанія Скварчинська як дослідник-новатор часопросторової проблеми//Іноземна філологія. Український науковий збірник. — Вип. 114. — Львів, 2003. — С.281-284
  • Kluba-Polatynska A., Sorbjan S. Dokumentacja tworczosci naukowej Stefanii Skwarczynskiej/ pod red. S. Kaszynskiego. -Lodz, 1984

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  3. e-teatr.pl — 2004.
    d:Track:Q9249766
  4. Bibliothèque nationale de France Record #12037441f // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
  5. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=SKWARCZY%C5%83SKA,%20Stefania%20

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stefaniya Mariya Salomeya Skvarchinska urodzhena Strelbicka 17 listopada 1902 19021117 Kam yanka Strumilova 28 kvitnya 1988 Lodz polskij teoretik ta istorik literaturi avtor blizko 450 prac Stefaniya Skvarchinskapol Stefania SkwarczynskaIm ya pri narodzhennipol Stefania StrzelbickaNarodilasya17 listopada 1902 1902 11 17 1 2 3 Kam yanka Strumilivska Kam yanko Strumilivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomerla28 kvitnya 1988 1988 04 28 1 2 3 85 rokiv LodzPohovannyadKrayina Respublika Polsha 4 DiyalnistnaukovicyaAlma materdZakladLodzkij universitetAspiranti doktorantidChlenstvod Polska akademiya nauk 5 RidStrilbickiBatkodBrati sestridU shlyubi zdDitid dNagorodid 1977 d Stefaniya Skvarchinska u VikishovishiBiografiyaNarodilasya u rodini sluzhbovcya Pid chas pershoyi svitovoyi vijni sim ya evakujovuvalasya do Avstriyi odnak zgodom povernulasya Stefaniya navchalasya u gimnaziyi Gmundenu Sanoku 1921 roku vstupila do Lvivskogo universitetu Yana Kazimira de na pershomu kursi napisala doslidzhennya Evolyuciya obraziv u Slovackogo yake bulo zahishene cherez 4 roki yak disertaciya na zdobuttya stupenyu doktora filosofskih nauk Vlitku 1922 roku u Stanislavi vijshla zamizh za kapitana kinnoyi artileriyi Tadeusha Skvarchinskogo oficera Vijska Polskogo Vidtodi meshkala i pracyuvala tam de sluzhiv cholovik u 1922 1924 rokah i 1925 1929 rokah u Stanislavi vikladala u gimnaziyah polsku i francuzku movi bula teatralnim recenzentom Stanislavskogo kur yeru u 1924 1925 u Varshavi studiyuvala literaturoznavstvo u Varshavskomu universiteti vid 1931 do 1932 u Bresti pracyuvala v gimnaziyi a vid 1932 u Lodzi de zaklala Lodzke tovaristvo polonistiv U 1937 roci zahistila u Lvivskomu universiteti doslidzhennya Estetika makaronizmu Vid todi meshkala i vikladala v Lodzi sumishayuchi iz vikladannyam teoriyi literaturi u Lvovi U 1938 1939 roci yij vidileno kafedru istoriyi ta teoriyi literaturi u Lodzi ale II Svitova vijna zmusila perervati naukovi studiyi Z zhovtnya 1939 roku do kvitnya 1940 pracyuvala docentom Lvivskogo universitetu imeni I Franka U cej chas yiyi cholovika bulo poloneno j uv yazneno u Starobilsku U kvitni 1940 Stefaniyu yak druzhinu polskogo oficera z troma malimi ditmi vivezli do Kazahstanu de voni probuli do listopada U 1941 roci odna z nebagatoh zumila povernutis do Lvova zavdyaki vtruchannyu profesora Klejnera Vandi Vasilevskoyi ta profesora Rudolfa Vajglya v Naukovo doslidnomu instituti visipnogo tifu kotrogo vona znajshla robotu ta zahist yak kerivnik goduvalnikiv zdorovih voshej Pid chas nimeckoyi okupaciyi brala uchast u polskomu vizvolnomu rusi spivpracyuvala z Armiyeyu Krajovoyu pid psevdonimami Mariya i Yarema Takozh uprodovzh 1941 1945 vikladala u tayemnomu universiteti teoriyu literaturi ta istoriyu polskoyi literaturi HH st U kvitni 1944 stala docentom kafedri romanistiki Lvivskogo universitetu im I Franka ale odnochasno musila pracyuvati u polskij kav yarni U travni 1945 roku pereyihala do Lodzi de pracyuvala v universiteti keruyuchi kafedroyu teoriyi literaturi okrim 1951 1958 koli kafedra bula likvidovanoyu 1981 roku stala pochesnim doktorom Lodzkogo universitetu U 1988 roci znyato dokumentalnij film pro neyi Stefaniya Skvarchinska shkic do portretu uchenoyi Zhigmunta Skonyechnego Naukova spadshinaDoslidzhuvala epistolyarni teksti monografiya Teoriya listiv vidana yak pracya gabilitacijna generiku hronotop Yak istorik literaturi doslidzhuvala romantizm baroko renesans ta rannij modernizm Molodoyi Polshi DzherelaKopistyanska N Stefaniya Skvarchinska yak doslidnik novator chasoprostorovoyi problemi Inozemna filologiya Ukrayinskij naukovij zbirnik Vip 114 Lviv 2003 S 281 284 Kluba Polatynska A Sorbjan S Dokumentacja tworczosci naukowej Stefanii Skwarczynskiej pod red S Kaszynskiego Lodz 1984PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 e teatr pl 2004 d Track Q9249766 Bibliotheque nationale de France Record 12037441f BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 http czlonkowie pan pl czlonkowie sites WynikiWyszukiwania html s SKWARCZY C5 83SKA 20Stefania 20

Дата публікації:
Топ