Каєтан Стефанович пол Kajetan Stefanowicz 12 липня 1886 Дрогобич 20 вересня 1920 Рогачов польський живописець графік дек

Каєтан Стефанович (пол. Kajetan Stefanowicz; 12 липня 1886, Дрогобич — 20 вересня 1920, Рогачов) — польський живописець, графік, декоратор, ілюстратор.

Каєтан Стефанович



Народження	12 липня 1886(1886-07-12) Дрогобич, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть	20 вересня 1920(1920-09-20) (34 роки)
	Рогачов, Гомельська губернія, РСФРР (загиблий у бою)
Поховання	Меморіал львівських орлят
Країна	Австро-Угорщина Польська Республіка
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка», Краківська академія мистецтв і Мюнхенська академія мистецтв
Діяльність	художник, митець
Напрямок	орієнталізм
Батько	^d
Брати, сестри	^d
Учасник	Перша світова війна, Битва за Львів (1918) і польсько-радянська війна 1920
Звання	другий лейтенант^[d] і ротмістр
Роботи в колекції	Національний музей у Варшаві
Нагороди	Хрест Оборони Львова ^d



Каєтан Стефанович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стефанович.

Біографія

Народився 12 липня 1886 року у місті Дрогобичі (тепер Львівська область, Україна) в інтелігентній вірменській сім'ї. Закінчив середню школу у Львові. Навчався у батька — художника , Львівській політехніці на відділі архітектури у Едгара Ковача, у 1906—1908 роках — у Краківській академії мистецтв у Юзефа Панкевича та Юзефа Мегоффера, у 1908—1910 роках — Мюнхенській академії мистецтв у Отто Зайтца. 1911 року отримав стипендію Фундації Л. Сапєги і продовжив навчання в Парижі в Національній школі декоративного мистецтва.

З початком Першої світової війни у 1914 році вступив до лав Східного легіону у Львові та розпочав військову службу. У 1920 році залишився у складі офіцерського запасу на посаді референта з навчальної роботи у Міністерстві військових справ, але з початком польсько-радянської війни повернувся до свого полку на фронт. Загинув від кулі снайпера 20 вересня 1920 року під Рогачовим. Похований на Личаківському цвинтарі на військовому меморіалі.

Творчість

Малював декоративно-фантастичні картини, портрети, займався монументальним живописом, плакатом, мистецькою фотографією, ілюстраціями до книжок, облаштуванням інтер'єрів, проєктував жіночий одяг.

1913 року спроєктував і виконав декоративне оформлення Жіночої гімназії Софії Стшалковської у Львові на вулиці Зеленій, 22 (нині середня школа № 6), розписи не збережені, а також стінопис будівлі Кредитного товариства у Львові на вулиці Коперника, 4 (нині Львівська філія Національного банку України).

У січні-лютому 1916 року створив 9 графічних картонів «Пісня легіонера в рисунках Каєтана Стефановича — сержанта 1-го полку уланів».

Серед інших робіт:

плакат «Muzeum Przemysłowe Miejskie. Wykłady niedzielne o stylu gotyckim» (1910);
плакат «Wystawa Karnawałowa Ligi Pomocy Przemysłowej we Lwowie» (1911);
«Нетлі»;
«Полум'я»;
«Простір»;
«Розп'яття»;
«Сніданок на траві»;
«Східна царівна»;
«В парку» (1910);
«Автопортрет» (1910);
«Пейзаж» (1911);
«Парижанка» (1912);
«Мовчання» (1912—1913);
«Жінка і медвідь» (1912—1913);
«Жінка і змія» (1912—1913);
«Фавни» (1912—1913);
«Царевич і смерть» (1912—1913);
«Дві жінки» (1913);
«Портрет дружини Сабіна» (1913);
«Східна королівна» (1913);
«Жінка і змія» (1915);
«Портрет дружини» (1919).

«В парку»
«Дві жінки»
«Жінка і медвідь»
«Жінка і змія»
«Портрет дружини Сабіна»
«Портрет дружини»

Виставки

У 1910 році брав участь у Загальній виставці польського мистецтва у Львові. 1912 року експонував декілька своїх етюдів на виставці Львівського літературно-артистичного товариства. 1913 року відбулася перша персональна виставка художника у Львові, яка згодом була повторена в Кракові та Познані в 1914 році.

Примітки

Арт Львів Онлайн. Архів оригіналу за 24 Жовтня 2020. Процитовано 2 Листопада 2020.

Література

Андрейканіч А. І. Антологія українського плаката першої третини ХХ століття [Архівовано 8 Жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 100. — .

[АЛО-1] Арт Львів Онлайн. Архів оригіналу за 24 Жовтня 2020. Процитовано 2 Листопада 2020.