Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сассетта (італ. Sassetta), справжє ім'я Стефано ді Джованні (італ. Giovanni di Stefano, між 1392 та 1400 —†1450) — італійський художник Сієнської школи. Мав прізвиська Сассета.
| Сассета | |
|---|---|
| італ. Stefano di Giovanni | |
 «Мадона з дитиною й янголами» | |
| Ім'я при народженні | Стефано ді Джованні |
| Народився | між 1392 та 1400 Сієна, Тоскана, Італія або Кортона, Провінція Ареццо, Тоскана, Італія[1] |
| Помер | 1450 Сієна |
| Національність | італієць |
| Діяльність | художник |
| Галузь | малярство |
| Відомі учні | d і d |
| Знання мов | італійська |
| Напрямок | Сієнська школа |
| Magnum opus | d, d і d |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Джованні ді Кортона |
| У шлюбі з | Габріелла ді Буччо ді Б'янкардо |
| Діти (3) | d[1] |
| |
Життєпис
Дата і місце народження Сассетта не відомі. За деякими відомостями походив з Кортони, з огляду на прізвище його батька Джованні ді Кортона. Навчання пройшов у майстерні Паоло ді Джованні Фея (початок 1420-х років). Незабаром став працювати самостійно. В подальшому працював на замовлення численних церков Сієни.
У 1440 році одружився з Габріеллою ді Буччо ді Б'янкардо. У них було троє дітей, з яких старший, , став скульптором.
Сассетта помер в 1450 році в Сієні, працюючи над фресками Порта Романа (Римських воріт), з яких збереглася лише «Слава янголів» на склепінні.
Після смерті ім'я Сассетти було досить скоро забуто. Воно знову знаним лише у XVIII столітті в результаті вивчення історичних документів.
Творчість
Продовжив традиції сієнської школи XIV століття, поряд з Джованні ді Паоло Сассета був найбільшим її представником у першій половині XV сторіччя. На творчість Сассетти вплинув живопис інтернаціональної готики, мистецтво Мазоліно і Джентіле да Фабріано.
Часто працям Сасетти не вистачає вірності в трактуванні сюжету, проте це повністю компенсується зворушливим ліризмом його оповідання і властивим майстру тонким відчуттям кольору. Перший відомий сьогодні з документів замовлення на створення вівтарної картини Сассета отримав в 1423 році від гільдії торговців вовною «Арте делла Лана», яка хотіла прикрасити свою капелу в церкві Сан Пеллегріно в Сієні. Сьогодні цей твір Сассетти відомо під назвою «Вівтар Євхаристії». У 1777 році цей вівтар було розібрано, різні його частини розійшлися по різних музеях, центральна частина була втрачена.
У 1430 року Сассета отримав замовлення на картину для вівтаря св. Боніфація в Сієнському соборі. Над цим вівтарем він працював з 1430 по 1432 роки. У центральній його частині він зобразив Мадонну з немовлям і янголами, в оточенні святого Франциска, Іоанна Хрестителя, апостолів Петра і Павла. Найцікавішою частиною вівтарної картини є її пределла з історією заснування римського храму Санта Марія Маджоре. Назва «Снігова Мадонна» цей вівтар отримав саме через пределли, оскільки в день коли закладався фундамент Санта Марія Маджоре, і освячувалося місце закладки (5 серпня 356 року), в Римі несподівано випав сніг. Цей момент і зобразив на одній з картин пределли Сассетта.
Стефано ді Джованні написав безліч прекрасних «Мадонн», що зберігаються нині в різних музеях світу. Серед художників, на яких Сассетта безпосередньо вплинув були Сано ді П'єтро і П'єтро ді Джованні д'Амброджо.
Джерела
- Keith Christiansen, in La Pittura a Siena nel Rinascimento (trad. del catalogo della mostra del 1988 di New York, Metropolitan Museum), Milano, Silvana editoriale, 1989
Посилання
Примітки
- Fattorini G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2019. — Vol. 94.
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стефано ді Джованні |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sassetta ital Sassetta spravzhye im ya Stefano di Dzhovanni ital Giovanni di Stefano mizh 1392 ta 1400 1450 italijskij hudozhnik Siyenskoyi shkoli Mav prizviska Sasseta Sassetaital Stefano di Giovanni Madona z ditinoyu j yangolami Im ya pri narodzhenniStefano di DzhovanniNarodivsyamizh 1392 ta 1400 Siyena Toskana Italiya abo Kortona Provinciya Arecco Toskana Italiya 1 Pomer1450 SiyenaNacionalnistitaliyecDiyalnisthudozhnikGaluzmalyarstvoVidomi uchnid i dZnannya movitalijskaNapryamokSiyenska shkolaMagnum opusd d i dKonfesiyakatolictvoBatkoDzhovanni di KortonaU shlyubi zGabriella di Buchcho di B yankardoDiti 3 d 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisData i misce narodzhennya Sassetta ne vidomi Za deyakimi vidomostyami pohodiv z Kortoni z oglyadu na prizvishe jogo batka Dzhovanni di Kortona Navchannya projshov u majsterni Paolo di Dzhovanni Feya pochatok 1420 h rokiv Nezabarom stav pracyuvati samostijno V podalshomu pracyuvav na zamovlennya chislennih cerkov Siyeni U 1440 roci odruzhivsya z Gabrielloyu di Buchcho di B yankardo U nih bulo troye ditej z yakih starshij stav skulptorom Sassetta pomer v 1450 roci v Siyeni pracyuyuchi nad freskami Porta Romana Rimskih vorit z yakih zbereglasya lishe Slava yangoliv na sklepinni Pislya smerti im ya Sassetti bulo dosit skoro zabuto Vono znovu znanim lishe u XVIII stolitti v rezultati vivchennya istorichnih dokumentiv TvorchistProdovzhiv tradiciyi siyenskoyi shkoli XIV stolittya poryad z Dzhovanni di Paolo Sasseta buv najbilshim yiyi predstavnikom u pershij polovini XV storichchya Na tvorchist Sassetti vplinuv zhivopis internacionalnoyi gotiki mistectvo Mazolino i Dzhentile da Fabriano Chasto pracyam Sasetti ne vistachaye virnosti v traktuvanni syuzhetu prote ce povnistyu kompensuyetsya zvorushlivim lirizmom jogo opovidannya i vlastivim majstru tonkim vidchuttyam koloru Pershij vidomij sogodni z dokumentiv zamovlennya na stvorennya vivtarnoyi kartini Sasseta otrimav v 1423 roci vid gildiyi torgovciv vovnoyu Arte della Lana yaka hotila prikrasiti svoyu kapelu v cerkvi San Pellegrino v Siyeni Sogodni cej tvir Sassetti vidomo pid nazvoyu Vivtar Yevharistiyi U 1777 roci cej vivtar bulo rozibrano rizni jogo chastini rozijshlisya po riznih muzeyah centralna chastina bula vtrachena U 1430 roku Sasseta otrimav zamovlennya na kartinu dlya vivtarya sv Bonifaciya v Siyenskomu sobori Nad cim vivtarem vin pracyuvav z 1430 po 1432 roki U centralnij jogo chastini vin zobraziv Madonnu z nemovlyam i yangolami v otochenni svyatogo Franciska Ioanna Hrestitelya apostoliv Petra i Pavla Najcikavishoyu chastinoyu vivtarnoyi kartini ye yiyi predella z istoriyeyu zasnuvannya rimskogo hramu Santa Mariya Madzhore Nazva Snigova Madonna cej vivtar otrimav same cherez predelli oskilki v den koli zakladavsya fundament Santa Mariya Madzhore i osvyachuvalosya misce zakladki 5 serpnya 356 roku v Rimi nespodivano vipav snig Cej moment i zobraziv na odnij z kartin predelli Sassetta Stefano di Dzhovanni napisav bezlich prekrasnih Madonn sho zberigayutsya nini v riznih muzeyah svitu Sered hudozhnikiv na yakih Sassetta bezposeredno vplinuv buli Sano di P yetro i P yetro di Dzhovanni d Ambrodzho DzherelaKeith Christiansen in La Pittura a Siena nel Rinascimento trad del catalogo della mostra del 1988 di New York Metropolitan Museum Milano Silvana editoriale 1989PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi PrimitkiFattorini G Dizionario Biografico degli Italiani 2019 Vol 94 d Track Q1128537 autori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stefano di Dzhovanni