Стефан Боца (в миру Стеван Боца, 21 серпня 1916 Мунява, громада Йосипдол, Карловацька жупанія, Хорватія - 4 лютого 2003, монастир Жича, Кралево, Сербія) - єпископ Сербської православної церкви, єпископ Жицький.
Стефан Боца | ||
| ||
---|---|---|
з травень 1978 | ||
Інтронізація: | 23 липня 1978 | |
| ||
травень 1959 — травень 1978 | ||
Альма-матер: | Богословський факультет Белградського університету, [en] в Кентербері | |
Діяльність: | clergyman | |
Ім'я при народженні: | Стеван Боца | |
Народження: | 21 серпня 1916 Мунява, громада Йосипдол, Карловацька жупанія, Хорватія | |
Смерть: | 4 лютого 2003 (86 років) монастир Жича, Кралево, Сербія | |
Священство: | 12 липня 1959 | |
Чернецтво: | 10 липня 1959 | |
Єп. хіротонія: | 9 серпня 1959 | |
Хто висвятив у єпископа | Патріарх Антіохійський Феодосій VI і Патріарх Сербський Герман | |
Стефан Боца у Вікісховищі |
Біографія
Закінчив початкову школу в рідному селі. Нижню гімназію закінчив в Огулині. Після закінчення шестикласної духовної семінарії в Сараєві навчався на філософському і богословському факультетах Белградського університету.
У 1939 році був призначений катехизатором в Оточаць. 8 вересня 1940 єпископом Горнокарловацьким Савою Трлаїчем висвячений у сан ієродиякона.
Під час Другої світової війни як і 350 тисяч сербів був змушений тікати до Сербії з територій, контрольованих усташами і виконувати обов'язки катехізатора в Крагуєваці до 1949 році.
У 1955 році стає викладачем семінарії святого Сави в монастирі Раковіца під Белградом, а в 1958 році відправляється в Англію, де захищає диплом в [en] в Кентербері.
У травні 1959 року Стеван Боца, який на той момент навчався в Англії, був обраний єпископом Далматинським.
Після повернення з Англії, 10 липня 1959 Патріархом Сербським Германом був пострижений в чернецтво в Монастирі Раковіца. 12 липня на Петровдан того ж року митрополитом Солунським Пантелеймоном Папагеоргіу висвячений в сан ієромонаха з возведенням у сан архімандрита.
9 серпня 1959 року в кафедральному соборі Белграда був хіротонізований на єпископа Далматинського. Хіротонію очолили Патріарх Антіохійський Феодосій VI і Патріарх Сербський Герман.
Його стараннями було побудовано 14 нових храмів і відновлено 50, які постраждали під час Другої світової війни, збільшилася кількість парафій. Великим досягненням було відкриття Семінарії Трьох святителів при Монастирі Крка в 1964 році.
Переклав з англійської працю єпископа Миколая Велимировича «Віра святих. Катехізис Східної Православної Церкви», який пережив кілька видань. Стараннями єпископа Стефана вийшла у світ відома праця його попередника на Далматинській кафедрі єпископа Никодима Мілаша «Православна Далмація». Ним були підготовлені монографії «Монастир Крупа 1317-1967», «Далматинський єпископ Симеон Кочаревич і його час» (1970). У 1976 році опублікував першу збірку своїх проповідей.
У травні 1978 року рішенням Священного Архієрейського Собору призначений єпископом Жицькимм. 23 липня 1978 року відбулася його інтронізація.
З нагоди 800-річчя монастиря Студениця випустив книгу «Вісім століть Студениця».
Єпископ Стефан був активним учасником у справі міжцерковного спілкування, був членом ряду комісій Всесвітньої Ради Церков, брав участь у засіданні Комісії з міжцерковної допомоги в Івердоні (Швейцарія) і приймав цю ж комісію в Жичі. У 1980 році в монастирі Жича ним був організований симпозіум «Проповідь і вчення християнської віри сьогодні».
Владика брав участь в роботі Всеправославного наради в Софії в 1983 році і в конференції місіонерів в Салоніках в 1987 році.
Виконував обов'язки голови Ради з будівництва нової будівлі Богословського факультету в Белграді, довгий час керував постійною Освітньою радою при Священному Синоді.
У 1983 році в монастирі Жича вийшов другий том його проповідей, а в 1987 році - третій.
У 1988 році за внесок у богословську, наукову та видавничу діяльність Богословський факультет Белградського університету удостоїв його титулу почесного доктора богослов'я.
Помер 4 лютого 2003 року в монастирі Жича. Співчуття у зв'язку з кончиною преосвященного Стефана висловили президент СРЮ Воїслав Коштуніца, спадкоємець престолу Олександр Карагеоргієвич, начальник генштабу Югославської армії генерал-полковник Бранко Круга, міністр у справах релігії Боголюб Шіякович і цілий ряд державних діячів і громадських організацій.
6 лютого заупокійну літургію і відспівування єпископа Стефана зробив Патріарх Сербський Павло. Похований в Монастирі Жича.
Посилання
- Станимир Спасовић, Србољуб Милетић // Историја Српске православне цркве у Аустралији, Новом Зеланду и Јужној Африци
- Епархија далматинска: Епископ Стефан (Боца)
Попередник: | Єпископ Далматинський 1959—1978 | Наступник: |
Іриней Борчевич | Миколай Мрча |
Попередник: | Єпископ Жицький 1978—2003 | Наступник: |
Василій Костич | Хризостом Столич |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefan Boca v miru Stevan Boca 21 serpnya 1916 Munyava gromada Josipdol Karlovacka zhupaniya Horvatiya 4 lyutogo 2003 monastir Zhicha Kralevo Serbiya yepiskop Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi yepiskop Zhickij Stefan Boca Yepiskop Zhickij z traven 1978 Intronizaciya 23 lipnya 1978 Yepiskop Dalmatinskij traven 1959 traven 1978 Alma mater Bogoslovskij fakultet Belgradskogo universitetu en v Kenterberi Diyalnist clergyman Im ya pri narodzhenni Stevan Boca Narodzhennya 21 serpnya 1916 1916 08 21 Munyava gromada Josipdol Karlovacka zhupaniya Horvatiya Smert 4 lyutogo 2003 2003 02 04 86 rokiv monastir Zhicha Kralevo Serbiya Svyashenstvo 12 lipnya 1959 Chernectvo 10 lipnya 1959 Yep hirotoniya 9 serpnya 1959 Hto visvyativ u yepiskopa Patriarh Antiohijskij Feodosij VI i Patriarh Serbskij German Stefan Boca u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Boca BiografiyaZakinchiv pochatkovu shkolu v ridnomu seli Nizhnyu gimnaziyu zakinchiv v Ogulini Pislya zakinchennya shestiklasnoyi duhovnoyi seminariyi v Sarayevi navchavsya na filosofskomu i bogoslovskomu fakultetah Belgradskogo universitetu U 1939 roci buv priznachenij katehizatorom v Otochac 8 veresnya 1940 yepiskopom Gornokarlovackim Savoyu Trlayichem visvyachenij u san iyerodiyakona Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yak i 350 tisyach serbiv buv zmushenij tikati do Serbiyi z teritorij kontrolovanih ustashami i vikonuvati obov yazki katehizatora v Kraguyevaci do 1949 roci U 1955 roci staye vikladachem seminariyi svyatogo Savi v monastiri Rakovica pid Belgradom a v 1958 roci vidpravlyayetsya v Angliyu de zahishaye diplom v en v Kenterberi U travni 1959 roku Stevan Boca yakij na toj moment navchavsya v Angliyi buv obranij yepiskopom Dalmatinskim Pislya povernennya z Angliyi 10 lipnya 1959 Patriarhom Serbskim Germanom buv postrizhenij v chernectvo v Monastiri Rakovica 12 lipnya na Petrovdan togo zh roku mitropolitom Solunskim Pantelejmonom Papageorgiu visvyachenij v san iyeromonaha z vozvedennyam u san arhimandrita 9 serpnya 1959 roku v kafedralnomu sobori Belgrada buv hirotonizovanij na yepiskopa Dalmatinskogo Hirotoniyu ocholili Patriarh Antiohijskij Feodosij VI i Patriarh Serbskij German Jogo starannyami bulo pobudovano 14 novih hramiv i vidnovleno 50 yaki postrazhdali pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zbilshilasya kilkist parafij Velikim dosyagnennyam bulo vidkrittya Seminariyi Troh svyatiteliv pri Monastiri Krka v 1964 roci Pereklav z anglijskoyi pracyu yepiskopa Mikolaya Velimirovicha Vira svyatih Katehizis Shidnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi yakij perezhiv kilka vidan Starannyami yepiskopa Stefana vijshla u svit vidoma pracya jogo poperednika na Dalmatinskij kafedri yepiskopa Nikodima Milasha Pravoslavna Dalmaciya Nim buli pidgotovleni monografiyi Monastir Krupa 1317 1967 Dalmatinskij yepiskop Simeon Kocharevich i jogo chas 1970 U 1976 roci opublikuvav pershu zbirku svoyih propovidej U travni 1978 roku rishennyam Svyashennogo Arhiyerejskogo Soboru priznachenij yepiskopom Zhickimm 23 lipnya 1978 roku vidbulasya jogo intronizaciya Z nagodi 800 richchya monastirya Studenicya vipustiv knigu Visim stolit Studenicya Yepiskop Stefan buv aktivnim uchasnikom u spravi mizhcerkovnogo spilkuvannya buv chlenom ryadu komisij Vsesvitnoyi Radi Cerkov brav uchast u zasidanni Komisiyi z mizhcerkovnoyi dopomogi v Iverdoni Shvejcariya i prijmav cyu zh komisiyu v Zhichi U 1980 roci v monastiri Zhicha nim buv organizovanij simpozium Propovid i vchennya hristiyanskoyi viri sogodni Vladika brav uchast v roboti Vsepravoslavnogo naradi v Sofiyi v 1983 roci i v konferenciyi misioneriv v Salonikah v 1987 roci Vikonuvav obov yazki golovi Radi z budivnictva novoyi budivli Bogoslovskogo fakultetu v Belgradi dovgij chas keruvav postijnoyu Osvitnoyu radoyu pri Svyashennomu Sinodi U 1983 roci v monastiri Zhicha vijshov drugij tom jogo propovidej a v 1987 roci tretij U 1988 roci za vnesok u bogoslovsku naukovu ta vidavnichu diyalnist Bogoslovskij fakultet Belgradskogo universitetu udostoyiv jogo titulu pochesnogo doktora bogoslov ya Pomer 4 lyutogo 2003 roku v monastiri Zhicha Spivchuttya u zv yazku z konchinoyu preosvyashennogo Stefana vislovili prezident SRYu Voyislav Koshtunica spadkoyemec prestolu Oleksandr Karageorgiyevich nachalnik genshtabu Yugoslavskoyi armiyi general polkovnik Branko Kruga ministr u spravah religiyi Bogolyub Shiyakovich i cilij ryad derzhavnih diyachiv i gromadskih organizacij 6 lyutogo zaupokijnu liturgiyu i vidspivuvannya yepiskopa Stefana zrobiv Patriarh Serbskij Pavlo Pohovanij v Monastiri Zhicha PosilannyaStanimir Spasoviћ Srboљub Miletiћ Istoriјa Srpske pravoslavne crkve u Australiјi Novom Zelandu i Јuzhnoј Africi Eparhiјa dalmatinska Episkop Stefan Boca Poperednik Yepiskop Dalmatinskij 1959 1978 Nastupnik Irinej Borchevich Mikolaj Mrcha Poperednik Yepiskop Zhickij 1978 2003 Nastupnik Vasilij Kostich Hrizostom Stolich