Степан I (хорв. Stjepan I; 988–1058) — король Хорватії у 1030—1058 роках.
Степан I хорв. Stjepan | |
---|---|
Правління | 1030—1058 |
Попередник | Крешимир III |
Наступник | Петар Крешимир IV |
Біографічні дані | |
Народження | близько 988 |
Смерть | 1058 |
Дружина | |
Діти | Петар Крешимир, Сісса, Частимир |
Династія | Трпимировичі |
Батько | Крешимир III |
Життєпис
Походив з династії Трпимировичів. Був сином і спадкоємцем короля Крешимира III, за ім'ям якого гілка династії Трпіміровічів, починаючи зі Степана, історики називають Крешимировічами. 1008 оженився на представниці аристократичного роду Орсеоло. У 1028 році став співкоролем батька.
Після смерті батька Степан став новим королем, проте значні області країни були йому непідконтрольні. Найрозвиненіша частина країни, Далмація узбережжя, формально перебувало під владою Візантії, король Хорватії номінально правив ними як намісник, проте найбільші міста узбережжя були фактично незалежні. Славонія також належала Хорватії лише юридично. Фактично бани Славонії, що належали до іншої гілки Трпіміровічей — Светославичів, правили як незалежною державою.
Головною своєю метою Степана I вбачав у відновлені владинад Далмацією. Для цього він всіляко прагнув зміцнити союз з Візантією, сподіваючись з її допомогою послабити в Далмації вплив Венеційської республіки. Король Хорватії приділив велику увагу відновленню потуги війська і флота. У 1032 році він послав частину свого флоту на допомогу Візантії у війні з арабами.
У 1034 році зумів змусити володарів Дуклі, Захумлє і Травуньї визнати свою зверхність. Допомагав цих князівствам позбавити залежності від Візантійської імперії. 1035 році намагався допомогти Альдаберу, графу Карантанії, але без успіху. Того ж року намагався укласти мирний договір з Візантією проти Венецією, проте теж марно. Між 1038 та 1041 роками за допомогою угорських військ захопив місто Задар.
У період правління Степана I швидко почали розвиватися міста центральної Хорватії — Біоград, Книн, Загреб, Сісак, а також міста Дубровник, Задар. Навколо розташованої в стратегічно важливому місці фортеці Книн виросло місто, в якому в 1040 році була заснована єпархія, а після того як до Книну зі Спліта переїхала резиденція хорватського архієпископа, він став релігійним центром країни. 1042 році вдалося укласти союз з новим візантійським імператором Костянтином IX Мономахом.
У 1046 році після повалення угорського короля Петра Орсеоло, Степан I втрутився в міжусобиці в Угорщині, завдяки чому розширив володіння Хорватії до річки Дрина на сході. Цим скористався венеційський дож Доменіко I Контаріні і у 1050 році відвоював Задар.
Помер у 1058 році. Владу успадкував син Петар Крешимир.
Родина
Дружина —
Діти:
- Петар Крешимир (?-1074/1075), король Хорватії у 1058—1074 роках
- Сісса
- Частимир Гойслав (д/н)
Джерела
- Frederick Bernard Singleton, A Short History of Yugoslav Peoples, 1985. Cambridge University Press, (англ.)
- F. Šišić, Povijest Hrvata u vrijeme narodnih vladara. Zagreb, 1990. (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan I horv Stjepan I 988 1058 korol Horvatiyi u 1030 1058 rokah Stepan I horv StjepanPravlinnya1030 1058PoperednikKreshimir IIINastupnikPetar Kreshimir IVBiografichni daniNarodzhennyablizko 988Smert1058DruzhinaDitiPetar Kreshimir Sissa ChastimirDinastiyaTrpimirovichiBatkoKreshimir IIIZhittyepisPohodiv z dinastiyi Trpimirovichiv Buv sinom i spadkoyemcem korolya Kreshimira III za im yam yakogo gilka dinastiyi Trpimirovichiv pochinayuchi zi Stepana istoriki nazivayut Kreshimirovichami 1008 ozhenivsya na predstavnici aristokratichnogo rodu Orseolo U 1028 roci stav spivkorolem batka Pislya smerti batka Stepan stav novim korolem prote znachni oblasti krayini buli jomu nepidkontrolni Najrozvinenisha chastina krayini Dalmaciya uzberezhzhya formalno perebuvalo pid vladoyu Vizantiyi korol Horvatiyi nominalno praviv nimi yak namisnik prote najbilshi mista uzberezhzhya buli faktichno nezalezhni Slavoniya takozh nalezhala Horvatiyi lishe yuridichno Faktichno bani Slavoniyi sho nalezhali do inshoyi gilki Trpimirovichej Svetoslavichiv pravili yak nezalezhnoyu derzhavoyu Golovnoyu svoyeyu metoyu Stepana I vbachav u vidnovleni vladinad Dalmaciyeyu Dlya cogo vin vsilyako pragnuv zmicniti soyuz z Vizantiyeyu spodivayuchis z yiyi dopomogoyu poslabiti v Dalmaciyi vpliv Venecijskoyi respubliki Korol Horvatiyi pridiliv veliku uvagu vidnovlennyu potugi vijska i flota U 1032 roci vin poslav chastinu svogo flotu na dopomogu Vizantiyi u vijni z arabami U 1034 roci zumiv zmusiti volodariv Dukli Zahumlye i Travunyi viznati svoyu zverhnist Dopomagav cih knyazivstvam pozbaviti zalezhnosti vid Vizantijskoyi imperiyi 1035 roci namagavsya dopomogti Aldaberu grafu Karantaniyi ale bez uspihu Togo zh roku namagavsya uklasti mirnij dogovir z Vizantiyeyu proti Veneciyeyu prote tezh marno Mizh 1038 ta 1041 rokami za dopomogoyu ugorskih vijsk zahopiv misto Zadar U period pravlinnya Stepana I shvidko pochali rozvivatisya mista centralnoyi Horvatiyi Biograd Knin Zagreb Sisak a takozh mista Dubrovnik Zadar Navkolo roztashovanoyi v strategichno vazhlivomu misci forteci Knin viroslo misto v yakomu v 1040 roci bula zasnovana yeparhiya a pislya togo yak do Kninu zi Splita pereyihala rezidenciya horvatskogo arhiyepiskopa vin stav religijnim centrom krayini 1042 roci vdalosya uklasti soyuz z novim vizantijskim imperatorom Kostyantinom IX Monomahom U 1046 roci pislya povalennya ugorskogo korolya Petra Orseolo Stepan I vtrutivsya v mizhusobici v Ugorshini zavdyaki chomu rozshiriv volodinnya Horvatiyi do richki Drina na shodi Cim skoristavsya venecijskij dozh Domeniko I Kontarini i u 1050 roci vidvoyuvav Zadar Pomer u 1058 roci Vladu uspadkuvav sin Petar Kreshimir RodinaDruzhina Diti Petar Kreshimir 1074 1075 korol Horvatiyi u 1058 1074 rokah Sissa Chastimir Gojslav d n DzherelaFrederick Bernard Singleton A Short History of Yugoslav Peoples 1985 Cambridge University Press ISBN 0 521 27485 0 angl F Sisic Povijest Hrvata u vrijeme narodnih vladara Zagreb 1990 ISBN 86 401 0080 2 hor