Віта лій Пантелеймо нович Степа нов 22 вересня 1948 Тальне 1 квітня 2021 Київ український правознавець дипломат Заслужен

Віта́лій Пантелеймо́нович Степа́нов (22 вересня 1948, Тальне — 1 квітня 2021, Київ) — український правознавець, дипломат. Заслужений юрист України (1998).

Віталій Пантелеймонович Степанов
Народився	22 вересня 1948(1948-09-22) Тальне, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер	1 квітня 2021(2021-04-01) (72 роки) Київ, Україна
Місце проживання	Київ
Країна	УРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	дипломат
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1970)
Заклад	Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України
Нагороди	Заслужений юрист України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степанов.

Життєпис

Народився 22 вересня 1948 року в місті Тальне, Черкаської області. У 1970 році закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1973 році закінчив аспірантуру Інституту держави і права АН України за спеціальністю міжнародне право.

З 1973 року молодший науковий співробітник Інституту держави і права АН України.

У 1974—1977 рр. — працював третім, а згодом другим секретарем Міністерства закордонних справ УРСР.

У 1977—1981 рр. — другий секретар Постійного представництва України при ООН.

У 1981—1988 рр. — перший секретар, радник Міністерства закордонних справ УРСР. Був членом делегації Української РСР на XXXVII сесію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Був представником України на Міжнародній конференції з питань відповідальності та відшкодування збитків у зв'язку з перевезенням певних речовин морем. 30 квітня по 25 травня 1984 року, Лондон..

У 1988—1990 рр. — начальник управління Міністерства закордонних справ УРСР.

У 1990—1992 рр. — завідувач сектору з прав людини Секретаріату Верховної Ради України.

У 1992—1996 рр. — заступник керівника апарату Ради національної безпеки та оборони України.

У 1996—2000 рр. — керівник апарату Ради національної безпеки і оборони України.

У 2000 році — працював помічником першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

У 2000—2003 рр. — керівник секретаріату Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України.

У 2003—2008 рр. — керівник апарату, секретар Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України при Президенті України.

Примітки

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 1016/98 Про відзначення нагородами України працівників установ і організацій
. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 19 лютого 2019.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.

[1] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 1016/98 Про відзначення нагородами України працівників установ і організацій

[2] . Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 19 лютого 2019.

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.

[4] . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.