Стенжицька земля або Стежицька земля (пол. Ziemia stężycka) — адміністративна одиниця, т.з. земля, Королівства Польського (1385—1569), а пізніше Корони Польської в Речі Посполитій. Край складався з одного повіту, і мав центр у місті (Стежица), на честь якого й отримав назву. До кінця 16 століття цю територію називали землею або повітом. Від початку 17 століття і кінця 19 століття її зазвичай називали, особливо в офіційних джерелах, Стежицькою землею. Перебувало у складі Сандомирського воєводства Малопольської провінції. Належало до регіону Малопольща.
Стенжицька земля | |
---|---|
| |
Країна | ![]() |
Регіон | Сандомирське воєводство |
Населення | |
- повне | |
Площа | |
- повна | |
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHhMekU0TDFOMEpVTTBKVGs1SlVNMUpVSkRlV05oWDJ0dkpVTTFKVGxDWTJrbFF6TWxRak1sUXpVbE9ESmZKVU0xSlRsQ2R5NWZUV0Z5WTJsdVlWOHhMbXB3Wnk4eU1qQndlQzFUZENWRE5DVTVPU1ZETlNWQ1EzbGpZVjlyYnlWRE5TVTVRbU5wSlVNekpVSXpKVU0xSlRneVh5VkROU1U1UW5jdVgwMWhjbU5wYm1GZk1TNXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
Історія
До виникнення Польського королівства, з 10 століття до 13 століття терени Стежицької землі належали до (Сєцехувського) каштеляну в межах Сандомирського князівства. Через занепад Сецехува як великого міського центру через зміну течії річки Вісли, починаючи з 14 століття його торгові та адміністративні функції поступово перебрала Стежица. У 1397 році з правобережної частини Сєцехувського каштеляну було створено Стежицький повіт. Це була територія, здебільшого вкрита пралісами, з невеликою кількістю поселень, зосереджених уздовж долин річок Вісла, Вепр та Ошейка.
За правління короля Володислава Яґайла ця земля увійшла до складу Радомської землі. У 15 столітті відбулось значне збільшення поселень, густі ліси почали вирубувати та замінювати орними землями. Від початку 17 століття до кінця Першої Речі Посполитої в офіційних джерелах (конституції, сеймових постановах) вона іменується як Стежицька Земля та «terra Stenzicensis». Спочатку була частиною Сандомирського воєводства, а як окрема адміністративна одиниця виникла під час утворення Речі Посполитої 1568 року.
На півдні та сході вона межувала з Люблінським воєводством, на півночі з Мазовією — з Черською землею, а на заході межа проходила по річці Вісла. Стежиця була резиденцією старости та земельного суду.
Кордони Стежицької Землі проходили на півдні по течії річки Вепр, на сході край межував з Луківською землею, на півночі з Черською землею (Мазовія), а на заході кордоном була річка Вісла, яка тоді пролягала по-іншому, залишивши на правому березі кілька сіл біля Сєцехува та Козениці, а також охоплювала територію навколо тодішнього міста (Ґоломб) аж до території сучасних Пулав. Стежицька Земля мала повітового старосту та земський суд (один із трьох у всьому воєводстві). 1793 року землю було включено до складу Люблінської губернії.
У 17 столітті площа Стежицької землі становила 1780 квадратних кілометрів, на якій було дев’ять міст: Стежица, (Желехів), (Ласкажів), (Бобровники), (Окшея), (Адамів), (Лисобики), (Войцешків) і (Мацейовичі), а також (Дражґов), (Кохув), (Рики)
Стенжицька земля охоплювала територію теперішнього Рицького повіту, південну частину (Гарволінського повіту) та південно-західну частину Луківського повіту.
Тогочасні міста (сучасні жирним шрифтом): Стенжица, Адамів, Бобровники, Дронжгув, Кохов, Ласкажев, Лисобики, Мацейовіце, Рики, Желехув, Гончице, Приточно, Новодвор, Войцешкув і Голоб. Демблін отримав статус міста 1954 року і наразі є найбільшим поселенням регіону.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет