Координати: 24°03′ пн. ш. 32°52′ сх. д. / 24.050° пн. ш. 32.867° сх. д.
"Стела Голоду" - написана ієрогліфами стела, що розташована на острові Сіхіл на річці Ніл в районі Асуана в Єгипті, в якій йдеться про семирічний період посухи і голоду під час правління 3-ї династії царя Джосера. Вважається, що стела була написана під час династії Птолемеїв, що правила у 332—331 рр. до н.е.
Опис
Стела Голоду була написана на гранітній поверхні природної скелі. Напис написаний ієрогліфами і містить 42 стовпці. У верхній частині стели зображено трьох єгипетських божеств: Хнум, Сатет і Анукет. Широка тріщина, яка вже була там у момент створення стели, проходить через середину каменю. Деякі розділи стели пошкоджені, через це є кілька уривків тексту.
Напис
Текст описує, як цар засмучений і хвилюється, оскільки земля Єгипту знаходиться під владою посухи вже сім років, і протягом цього часу відсутні щорічні розливи Нілу. Джосер звертається по допомогу до жерців свого візира Імхотепа. Священнослужителі ведуть розслідування в архівах храму Тота в . Жрець повідомляє цареві, що розливами Нілу керує бог Хнум, що мешкає на острові Елефантіна на півдні країни. Хнум сердитий, і з цієї причини він не дозволяє водам Ніла текти належним чином. Джосер наказує доставити на південь приношення, намагаючись вгамувати бога. Наступної ночі цар бачить сон, в якому Хнум обіцяє покласти край голоду. Цар видає указ, в якому він надає храму Хнума на Елефантині область між Асуаном і Такомпсо з усіма її багатствами, а також частину всього імпорту з Нубії.
Датування напису
Так, як спочатку стела перекладена та вивчена французьким єгиптологом Pascal Barguet 1950 року, вона мала великий інтерес для істориків і єгиптологів. Дата написання може бути приурочена до періоду Птолемеїв, можливо, під час правління царя Птолемея V (205—180 до н.е.). Єгиптологи, такі як Міріам Лікстем і Вернер Вічетейл припустили, що місцеві жерці Хнума створили цей текст. Різні релігійні групи в Єгипті під час династії Птолемеїв боролися за владу і вплив. Так що історію зі Стели Голоду можна було б використовувати як засіб легітимізації влади священиків культу Хнума над областю Елефантіна.
Під час першого перекладу стели вважалося, що історія семирічного голоду була пов'язана з біблійною історією в книзі Буття, де також голод сім років тривав. Але останні дослідження показали, що семирічний голод був міфом, загальний майже для всіх культур Близького Сходу. Месопотамські легенди також говорять про семирічний голод і у відомому епосі про Гільгамеша бог Ану дає пророцтво про голод протягом семи років. Ще одна єгипетська казка про тривалу посуху з'являється в так званій "Книзі Храму", яку переклав Йоахим Фрідріх Квак. Стародавні текстові звіти про фараона Неферкасокара (в кінці другої династії) також розповідають про семирічний голод під час його правління.
Стела Голоду надає корисні дані для єгиптологів та істориків, які беруть участь у відновленні царської хронології Стародавнього царства Єгипту.
Примітки
- P. Barguet: La stéle de la famine á Séhel. Institut français d´archaéologie orientale - Bibliothéque d´étude Paris, volume 34. Cairo 1953
- Miriam Lichtheim: Ancient Egyptian Literature: The Late Period. University of California Press, Berkeley 2006, , page 94-100.
- William W. Hallo & K. Lawson Younger: The Context of Scripture: Monumental inscriptions from the biblical world. Brill, Leiden 2002, , page 352–356.
- Werner Vycichl, Gábor Takács: Egyptian and Semito-Hamitic (Afro-Asiatic) studies: in memoriam W. Vycichl. Brill, Leiden 2004, , page 13–19.
- Joachim Friedrich Quack: Ein ägyptisches Handbuch des Tempels und seine griechische Übersetzung. In: Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik; vol. 119; Rudolf Habelt, Bonn 1997, page 297–300.
- C. H. Gordon: Before the Bible: The common background of Greek and Hebrew civilization; in: Orientalia, vol. 22; 1953, page 79–81.
- Shaul Bar: A letter that has not been read: dreams in the Hebrew Bible. Hebrew Union College Press, Michigan 2001, , page 58 & 59.
Посилання
- Острів Сехель і перші Нільські пороги [ 16 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 24 03 pn sh 32 52 sh d 24 050 pn sh 32 867 sh d 24 050 32 867 Stela Golodu napisana iyeroglifami stela sho roztashovana na ostrovi Sihil na richci Nil v rajoni Asuana v Yegipti v yakij jdetsya pro semirichnij period posuhi i golodu pid chas pravlinnya 3 yi dinastiyi carya Dzhosera Vvazhayetsya sho stela bula napisana pid chas dinastiyi Ptolemeyiv sho pravila u 332 331 rr do n e Stela Golodu Deyaki rizbleni rozdili vidsutni OpisStela Golodu bula napisana na granitnij poverhni prirodnoyi skeli Napis napisanij iyeroglifami i mistit 42 stovpci U verhnij chastini steli zobrazheno troh yegipetskih bozhestv Hnum Satet i Anuket Shiroka trishina yaka vzhe bula tam u moment stvorennya steli prohodit cherez seredinu kamenyu Deyaki rozdili steli poshkodzheni cherez ce ye kilka urivkiv tekstu NapisTekst opisuye yak car zasmuchenij i hvilyuyetsya oskilki zemlya Yegiptu znahoditsya pid vladoyu posuhi vzhe sim rokiv i protyagom cogo chasu vidsutni shorichni rozlivi Nilu Dzhoser zvertayetsya po dopomogu do zherciv svogo vizira Imhotepa Svyashennosluzhiteli vedut rozsliduvannya v arhivah hramu Tota v Zhrec povidomlyaye carevi sho rozlivami Nilu keruye bog Hnum sho meshkaye na ostrovi Elefantina na pivdni krayini Hnum serditij i z ciyeyi prichini vin ne dozvolyaye vodam Nila tekti nalezhnim chinom Dzhoser nakazuye dostaviti na pivden prinoshennya namagayuchis vgamuvati boga Nastupnoyi nochi car bachit son v yakomu Hnum obicyaye poklasti kraj golodu Car vidaye ukaz v yakomu vin nadaye hramu Hnuma na Elefantini oblast mizh Asuanom i Takompso z usima yiyi bagatstvami a takozh chastinu vsogo importu z Nubiyi Datuvannya napisuTak yak spochatku stela perekladena ta vivchena francuzkim yegiptologom Pascal Barguet 1950 roku vona mala velikij interes dlya istorikiv i yegiptologiv Data napisannya mozhe buti priurochena do periodu Ptolemeyiv mozhlivo pid chas pravlinnya carya Ptolemeya V 205 180 do n e Yegiptologi taki yak Miriam Likstem i Verner Vichetejl pripustili sho miscevi zherci Hnuma stvorili cej tekst Rizni religijni grupi v Yegipti pid chas dinastiyi Ptolemeyiv borolisya za vladu i vpliv Tak sho istoriyu zi Steli Golodu mozhna bulo b vikoristovuvati yak zasib legitimizaciyi vladi svyashenikiv kultu Hnuma nad oblastyu Elefantina Pid chas pershogo perekladu steli vvazhalosya sho istoriya semirichnogo golodu bula pov yazana z biblijnoyu istoriyeyu v knizi Buttya de takozh golod sim rokiv trivav Ale ostanni doslidzhennya pokazali sho semirichnij golod buv mifom zagalnij majzhe dlya vsih kultur Blizkogo Shodu Mesopotamski legendi takozh govoryat pro semirichnij golod i u vidomomu eposi pro Gilgamesha bog Anu daye proroctvo pro golod protyagom semi rokiv She odna yegipetska kazka pro trivalu posuhu z yavlyayetsya v tak zvanij Knizi Hramu yaku pereklav Joahim Fridrih Kvak Starodavni tekstovi zviti pro faraona Neferkasokara v kinci drugoyi dinastiyi takozh rozpovidayut pro semirichnij golod pid chas jogo pravlinnya Stela Golodu nadaye korisni dani dlya yegiptologiv ta istorikiv yaki berut uchast u vidnovlenni carskoyi hronologiyi Starodavnogo carstva Yegiptu PrimitkiP Barguet La stele de la famine a Sehel Institut francais d archaeologie orientale Bibliotheque d etude Paris volume 34 Cairo 1953 Miriam Lichtheim Ancient Egyptian Literature The Late Period University of California Press Berkeley 2006 ISBN 0 520 24844 9 page 94 100 William W Hallo amp K Lawson Younger The Context of Scripture Monumental inscriptions from the biblical world Brill Leiden 2002 ISBN 90 04 10619 7 page 352 356 Werner Vycichl Gabor Takacs Egyptian and Semito Hamitic Afro Asiatic studies in memoriam W Vycichl Brill Leiden 2004 ISBN 90 04 13245 7 page 13 19 Joachim Friedrich Quack Ein agyptisches Handbuch des Tempels und seine griechische Ubersetzung In Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik vol 119 Rudolf Habelt Bonn 1997 page 297 300 C H Gordon Before the Bible The common background of Greek and Hebrew civilization in Orientalia vol 22 1953 page 79 81 Shaul Bar A letter that has not been read dreams in the Hebrew Bible Hebrew Union College Press Michigan 2001 ISBN 0 87820 424 5 page 58 amp 59 PosilannyaOstriv Sehel i pershi Nilski porogi 16 travnya 2013 u Wayback Machine