Стебни́цький Ієроні́м Іва́нович (рос. Стебницкий Иерони́м Ива́нович, 1832—1897) — географ-топограф, член-кореспондент Петербурзької Академії наук та керував топографічними експедиціями в Закавказзі, Середній Азії, Туреччині та Ірані, начальник Військово-топографічного відділу Головного штабу російської армії, генерал від інфантерії.
Стебницький Ієронім Іванович | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
рос. Иероним Иванович Стебницкий | ||||||
Стебницький І. І. в парадній формі | ||||||
Народився | 30 вересня (12 жовтня) 1832 Волинська губернія | |||||
Помер | 29 січня (10 лютого) 1897 (64 роки) Санкт-Петербург | |||||
Поховання | d | |||||
Місце проживання | Санкт-Петербург[1] | |||||
Країна | Російська імперія | |||||
Діяльність | геолог, картограф, офіцер, географ, геодезист, transportation engineer | |||||
Alma mater | ||||||
Галузь | геодезія | |||||
Заклад | начальник військово-топографічного відділу Головного управління Головного Штабу, начальник Корпусу військових топографів | |||||
Вчене звання | член-кореспондент Петербурзької АН | |||||
Членство | Петербурзька академія наук | |||||
Військове звання | генерал від інфантерії | |||||
У шлюбі з | Q123262912? | |||||
Діти | d | |||||
Нагороди | |
Життєпис
Народився 30 вересня 1832 року у селі Волянщині Житомирського повіту Волинської губернії (тепер Хорошівського району Житомирської області), де його батько служив управителем маєтку поміщиці , дочки фельдмаршала М. І. Кутузова.
У 1844 р. батько Стебницького придбав один із кутузівських маєтків — село Кропивню і переїхав до нього з родиною. Цим маєтком з прилеглими селами Зарубинкою, Стебницею, Руднею-Закоморнею та низкою невеликих хуторів Стебницькі володіли до 1907 р.
Стебницькі — дворянський рід герба , який одержав дворянське звання в Угорщині 1482 року. Одна із гілок роду поселилась на українських землях у 1723 р. Рід Стебницьких занесено до 1-ї частини родословної книги Волинської губернії.
Життєвий і творчий шлях І. І. Стебницького ґрунтовно дослідили радянські вчені З. К. Новокшанова і Ф. О. Шибанов.
У 1844 р. І.Стебницький був зарахований до молодшого класу Інституту Корпусу інженерів шляхів сполучення, який блискуче закінчив 1852 р. із занесенням його імені на Мармурову дошку інституту з найменуванням «найвідміннішого». Молодого фахівця було направлено на будівництво Санкт-Петербурзько-Варшавської залізниці, а у 1856 р. як здібного військового інженера відрядили на навчання до Геодезичного відділення Академії Генерального штабу зразу на другий курс (старший клас). Під час навчання в Академії проходив практику в Пулковській обсерваторії.
У 1860 р. І.Стебницького направляють у Військово-топографічний відділ Кавказького військового округу для виконання тріангуляційних робіт. З цього часу більш як 25-річний період його виробничої та наукової діяльності пов'язаний із Кавказом.
До 1867 р. включно І. Стебницький працював на тріангуляції Північного Кавказу (до 1865 р. на польових роботах, пізніше — на обчисленнях).
1 січня 1867 р. І.Стебницького призначають начальником Військово-топографічного відділу Кавказького військового округу. Перебуваючи на цій посаді, вже в чині полковника, а згодом генерал-майора, особисто виконує важливі військово-топографічні зйомки, астрономічні спостереження і картографічні роботи на Кавказі, в Закаспійській області, Малій Азії, Персії.
У 1879—1881 рр. брав участь у встановленні та демаркації російсько-турецького кордону. За видання 40-верстної карти Кавказу (1868) Російське географічне товариство нагородило І. Стебницького малою золотою медаллю.
У 1870 р. вийшла праця вченого «Об отклонении отвесных линий притяжением Кавказких гор», що возвеличила його як визначного геодезиста. За цю працю І. Стебницький 1872 року відзначений Костянтинівською медаллю — найвищою нагородою Російського географічного товариства. Крім геодезичних і картографічних робіт він займається також питаннями картометрії, статистики і країнознавства. За плідну наукову діяльність І. Стебницький був удостоєний звання члена-кореспондента Петербурзької АН (1878).
Наприкінці 1885 р. І. Стебницький був призначений начальником Військово-топографічного відділу Головного штабу. За час керівництва Відділом, Військово-топографічним училищем і Корпусом військових топографів упровадив низку нововведень, що сприяли їх зміцненню. Поряд з основною роботою у Військово-топографічному відділі Головного штабу І. Стебницький проводив велику науково-громадську діяльність у Російському географічному товаристві, Російському астрономічному товаристві та багатьох комісіях. З 1887 р. був головою відділення математичної географії, а з 1889 р. — помічником голови Російського геогра-фічного товариства та головою комісії з вивчення розподілу сили тяжіння в Росії. І. Стебницький є автором понад 90 наукових праць.
У грудні 1896 р. І. Стебницький подав рапорт про відставку у зв'язку з погіршенням здоров'я.
29 січня 1897 р. він помер у Петербурзі.
- Дочка Стебницького Ольга Ієронімівна, що займалася літературною, педагогічною і громадською діяльністю, була одружена з військовим інженером Л. П. Капицею. У Кронштадті в 1894 р. у них народився син — майбутній академік АН СРСР Петро Леонідович Капиця (1894—1984), всесвітньовідомий фізик, почесний доктор дев'яти університетів і чотирнадцяти іноземних академій. У сім'ї сина Віктора Ієронімовича (юриста, який займався історією юриспруденції у кавказьких горців) і Софії Христофорівни Стебницьких у 1894 р. в Петербурзі народилась дочка — видатний історик-сходознавець, член-кореспондент АН СРСР (1894—1970).
Примітки
- https://www.polskipetersburg.pl/hasla/4
- Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. УКРАЇНОЗНАВСТВО. Вип. 12/2008 [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] / — К.: «Київський університет», 2008 ISSN 1728-2330
- Наукова періодика України [[https://archive.today/20121222052903/http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/iug/2008_16/ Архівовано 22 грудня 2012 у Archive.is] Всеукраїнський науково-теоретичний часопис «Історія української географії» — Тернопіль, 2008 Випуск 16 ISSN 1992-4224] // Ростислав Сосса. Постаті української картографії (Микола Коваль-Медзвецький, Ієронім Стебницький, Іван Стрельбицький) — С. 52-55.
Джерела
- Сосса Р. І. Стебницький Ієронім Іванович [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 843. — .
- Новокшанова-Соколовская З. К., Картографические и геодезические работы в России в XIX — начале XX в. / З. К. Новокшанова-Соколовская. — М.: Наука, 1967. — С.236—237. — 265 с.(рос.)
- Шибанов Ф. А., И. И. Стебницкий — геодезист-картограф и географ, выдающийся деятель Географического общества (к 150-летию со дня рождения) // Известия Всесоюзного географического общества. 1982. Т.114, вып.5. Л.: Наука, 1982. — С.416-424.(рос.)
- Стебницкий, Иероним Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXXIa. — С. 548. (рос. дореф.)
- Стебницкий Иероним Иванович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
- Персональна сторінка Ієроніма Івановича Стебницького на офіційному сайті РАН (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stebnickij Stebni ckij Iyeroni m Iva novich ros Stebnickij Ieroni m Iva novich 1832 1897 geograf topograf chlen korespondent Peterburzkoyi Akademiyi nauk ta keruvav topografichnimi ekspediciyami v Zakavkazzi Serednij Aziyi Turechchini ta Irani nachalnik Vijskovo topografichnogo viddilu Golovnogo shtabu rosijskoyi armiyi general vid infanteriyi Stebnickij Iyeronim Ivanovichros Ieronim Ivanovich StebnickijStebnickij I I v paradnij formi Stebnickij I I v paradnij formiNarodivsya 30 veresnya 12 zhovtnya 1832 1832 10 12 Volinska guberniyaPomer 29 sichnya 10 lyutogo 1897 1897 02 10 64 roki Sankt PeterburgPohovannya dMisce prozhivannya Sankt Peterburg 1 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnist geolog kartograf oficer geograf geodezist transportation engineerAlma materGaluz geodeziyaZaklad nachalnik vijskovo topografichnogo viddilu Golovnogo upravlinnya Golovnogo Shtabu nachalnik Korpusu vijskovih topografivVchene zvannya chlen korespondent Peterburzkoyi ANChlenstvo Peterburzka akademiya naukVijskove zvannya general vid infanteriyiU shlyubi z Q123262912 Diti dNagorodi Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaZhittyepisNarodivsya 30 veresnya 1832 roku u seli Volyanshini Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi teper Horoshivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti de jogo batko sluzhiv upravitelem mayetku pomishici dochki feldmarshala M I Kutuzova U 1844 r batko Stebnickogo pridbav odin iz kutuzivskih mayetkiv selo Kropivnyu i pereyihav do nogo z rodinoyu Cim mayetkom z prileglimi selami Zarubinkoyu Stebniceyu Rudneyu Zakomorneyu ta nizkoyu nevelikih hutoriv Stebnicki volodili do 1907 r Stebnicki dvoryanskij rid gerba yakij oderzhav dvoryanske zvannya v Ugorshini 1482 roku Odna iz gilok rodu poselilas na ukrayinskih zemlyah u 1723 r Rid Stebnickih zaneseno do 1 yi chastini rodoslovnoyi knigi Volinskoyi guberniyi Zhittyevij i tvorchij shlyah I I Stebnickogo gruntovno doslidili radyanski vcheni Z K Novokshanova i F O Shibanov U 1844 r I Stebnickij buv zarahovanij do molodshogo klasu Institutu Korpusu inzheneriv shlyahiv spoluchennya yakij bliskuche zakinchiv 1852 r iz zanesennyam jogo imeni na Marmurovu doshku institutu z najmenuvannyam najvidminnishogo Molodogo fahivcya bulo napravleno na budivnictvo Sankt Peterburzko Varshavskoyi zaliznici a u 1856 r yak zdibnogo vijskovogo inzhenera vidryadili na navchannya do Geodezichnogo viddilennya Akademiyi Generalnogo shtabu zrazu na drugij kurs starshij klas Pid chas navchannya v Akademiyi prohodiv praktiku v Pulkovskij observatoriyi U 1860 r I Stebnickogo napravlyayut u Vijskovo topografichnij viddil Kavkazkogo vijskovogo okrugu dlya vikonannya triangulyacijnih robit Z cogo chasu bilsh yak 25 richnij period jogo virobnichoyi ta naukovoyi diyalnosti pov yazanij iz Kavkazom Do 1867 r vklyuchno I Stebnickij pracyuvav na triangulyaciyi Pivnichnogo Kavkazu do 1865 r na polovih robotah piznishe na obchislennyah 1 sichnya 1867 r I Stebnickogo priznachayut nachalnikom Vijskovo topografichnogo viddilu Kavkazkogo vijskovogo okrugu Perebuvayuchi na cij posadi vzhe v chini polkovnika a zgodom general majora osobisto vikonuye vazhlivi vijskovo topografichni zjomki astronomichni sposterezhennya i kartografichni roboti na Kavkazi v Zakaspijskij oblasti Malij Aziyi Persiyi U 1879 1881 rr brav uchast u vstanovlenni ta demarkaciyi rosijsko tureckogo kordonu Za vidannya 40 verstnoyi karti Kavkazu 1868 Rosijske geografichne tovaristvo nagorodilo I Stebnickogo maloyu zolotoyu medallyu U 1870 r vijshla pracya vchenogo Ob otklonenii otvesnyh linij prityazheniem Kavkazkih gor sho vozvelichila jogo yak viznachnogo geodezista Za cyu pracyu I Stebnickij 1872 roku vidznachenij Kostyantinivskoyu medallyu najvishoyu nagorodoyu Rosijskogo geografichnogo tovaristva Krim geodezichnih i kartografichnih robit vin zajmayetsya takozh pitannyami kartometriyi statistiki i krayinoznavstva Za plidnu naukovu diyalnist I Stebnickij buv udostoyenij zvannya chlena korespondenta Peterburzkoyi AN 1878 Naprikinci 1885 r I Stebnickij buv priznachenij nachalnikom Vijskovo topografichnogo viddilu Golovnogo shtabu Za chas kerivnictva Viddilom Vijskovo topografichnim uchilishem i Korpusom vijskovih topografiv uprovadiv nizku novovveden sho spriyali yih zmicnennyu Poryad z osnovnoyu robotoyu u Vijskovo topografichnomu viddili Golovnogo shtabu I Stebnickij provodiv veliku naukovo gromadsku diyalnist u Rosijskomu geografichnomu tovaristvi Rosijskomu astronomichnomu tovaristvi ta bagatoh komisiyah Z 1887 r buv golovoyu viddilennya matematichnoyi geografiyi a z 1889 r pomichnikom golovi Rosijskogo geogra fichnogo tovaristva ta golovoyu komisiyi z vivchennya rozpodilu sili tyazhinnya v Rosiyi I Stebnickij ye avtorom ponad 90 naukovih prac U grudni 1896 r I Stebnickij podav raport pro vidstavku u zv yazku z pogirshennyam zdorov ya 29 sichnya 1897 r vin pomer u Peterburzi Dochka Stebnickogo Olga Iyeronimivna sho zajmalasya literaturnoyu pedagogichnoyu i gromadskoyu diyalnistyu bula odruzhena z vijskovim inzhenerom L P Kapiceyu U Kronshtadti v 1894 r u nih narodivsya sin majbutnij akademik AN SRSR Petro Leonidovich Kapicya 1894 1984 vsesvitnovidomij fizik pochesnij doktor dev yati universitetiv i chotirnadcyati inozemnih akademij U sim yi sina Viktora Iyeronimovicha yurista yakij zajmavsya istoriyeyu yurisprudenciyi u kavkazkih gorciv i Sofiyi Hristoforivni Stebnickih u 1894 r v Peterburzi narodilas dochka vidatnij istorik shodoznavec chlen korespondent AN SRSR 1894 1970 Primitkihttps www polskipetersburg pl hasla 4 Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka UKRAYiNOZNAVSTVO Vip 12 2008 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine K Kiyivskij universitet 2008 ISSN 1728 2330 Naukova periodika Ukrayini https archive today 20121222052903 http www nbuv gov ua portal Soc Gum iug 2008 16 Arhivovano22 grudnya 2012 u Archive is Vseukrayinskij naukovo teoretichnij chasopis Istoriya ukrayinskoyi geografiyi Ternopil 2008 Vipusk 16 ISSN 1992 4224 Rostislav Sossa Postati ukrayinskoyi kartografiyi Mikola Koval Medzveckij Iyeronim Stebnickij Ivan Strelbickij S 52 55 DzherelaSossa R I Stebnickij Iyeronim Ivanovich 26 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 843 ISBN 978 966 00 1290 5 Novokshanova Sokolovskaya Z K Kartograficheskie i geodezicheskie raboty v Rossii v XIX nachale XX v Z K Novokshanova Sokolovskaya M Nauka 1967 S 236 237 265 s ros Shibanov F A I I Stebnickij geodezist kartograf i geograf vydayushijsya deyatel Geograficheskogo obshestva k 150 letiyu so dnya rozhdeniya Izvestiya Vsesoyuznogo geograficheskogo obshestva 1982 T 114 vyp 5 L Nauka 1982 S 416 424 ros Stebnickij Ieronim Ivanovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XXXIa S 548 ros doref Stebnickij Ieronim Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PosilannyaPersonalna storinka Iyeronima Ivanovicha Stebnickogo na oficijnomu sajti RAN ros