Стебни́й — село в Ясінянській селищній громаді Рахівського району Закарпатської області України.
село Стебний | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Рахівський район |
Громада | Ясінянська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1947 |
Населення | 807 |
Площа | 0,970 км² |
Густота населення | 830 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90631 |
Телефонний код | +380 3132 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 870 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90630, Закарпатська обл., Рахівський р-н, смт.Ясіня, вул.Борканюка, 7 |
Карта | |
Стебний | |
Стебний | |
Мапа | |
Стебний у Вікісховищі |
Географія
Через село тече річка Стебна, права притока Лазещини та струмок Бегенський.
Історія
Перша згадка про село з'являється у 1725 році (як Sztebnik). Інші найменування села в різних документах та роках: 1828 — Sztebnyi, 1851 — Sztebnyi, 1863 — Stebna, Stepna Bach, 1892 — Sztebna, 1898 — Sztebnya, 1907 та 1918 — Dombhát, 1944 — Dombhát, Стебна, 1983 — Стебний, Стебный.
Німецькі переселенці на малих річках і потоках Закарпаття започаткували будівництво плотин (гаті, греблі, кляузи), за допомогою яких сплавляли плоти (дараби, бокори) по річці Тиса у низинні райони Закарпаття, а звідти й до Угорщини. Як згадується у історичних джерелах, перша така гать на території Рахівщини була побудована в урочищі Стебний поблизу с. Ясіня ще у 1724 році. Новоприбулі переселенці, в основному, були вихідцями німецького походження з Австрії – з Імюкдену, Ебензеє та Ішлю. Про німецькі родини зі Стебного є відомості, що вони з Ротевейзе.
Німецький вплив відчутний і в розмовній мові місцевого населення, яка увібрала в себе цілий ряд німецьких слів, що використовується у місцевому діалекті і по сьогоднішній день. Наприклад: шпайз – комора, шваґер – дівер, госундраґи – підтяжки, штрімфлі – носки, шваблики – сірники, анцуґ – костюм, біґляз – праска, фірґанки – занавіски, шурц – фартух, шутер – щебінь, штрека – залізниця, ташка – сумка, луфтовати – провітрювати, шпаціровати – гуляти, райбати – прати, мелдовати – повідомляти, штимовати – пасувати, підходити, фриштиковати – снідати, гобльовати – стругати, файний – гарний, шіковний – спритний, тощо.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 874 особи, з яких 391 чоловік та 483 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 804 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,63 % |
російська | 0,25 % |
Релігійні об'єкти
У селі знаходиться єдина не перекритою бляхою церква середньогуцульського стилю, що давніше була присвячена св. Михайлу.
Чарують пропорції храму. Бічні прибудови невеличкі і не впливають на загальну базилічну форму, але вишукано акцентують бічні фасади. Сповнена грації проста чотирикутна башта з вікнами-голосницями вкрита чотирисхилим шатром, увінчаним маківкою з майстерно викуваним хрестом. Вівтарна частина церкви – п’ятигранна, з маленьким круглим віконцем на східній стіні, опасання лежить на фігурно оброблених випусках вінців зрубів. На західному фасаді – трапецієподібний фронтон. У 1930-х роках іконостас утворювали прикріплені одна біля одної ікони в простих рамах. “Царські двері” не мали багато різьблення, вся площина дверей декорувалася ажурною прорізкою в формі хрестів.
Нижче від церкви стоїть цікава дерев’яна дзвіниця, вкрита, як і церква, дерев’яними шинґлами. Нижній ярус дзвіниці зрубний, чотирикутний у плані, вкритий опасанням, що спирається на фігурні випуски. Верхній ярус – каркасний, восьмистінний, під вось-мисхилим шатровим дахом.
У 1921 р. Ф. Заплетал сфотографував у селі гарну дерев’яну каплицю XIX ст.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
Погода в селі [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stebni j selo v Yasinyanskij selishnij gromadi Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Stebnij Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Rahivskij rajon Gromada Yasinyanska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1947 Naselennya 807 Plosha 0 970 km Gustota naselennya 830 osib km Poshtovij indeks 90631 Telefonnij kod 380 3132 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 18 23 pn sh 24 23 10 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 870 m Misceva vlada Adresa radi 90630 Zakarpatska obl Rahivskij r n smt Yasinya vul Borkanyuka 7 Karta Stebnij Stebnij Mapa Stebnij u VikishovishiGeografiyaCherez selo teche richka Stebna prava pritoka Lazeshini ta strumok Begenskij IstoriyaPersha zgadka pro selo z yavlyayetsya u 1725 roci yak Sztebnik Inshi najmenuvannya sela v riznih dokumentah ta rokah 1828 Sztebnyi 1851 Sztebnyi 1863 Stebna Stepna Bach 1892 Sztebna 1898 Sztebnya 1907 ta 1918 Dombhat 1944 Dombhat Stebna 1983 Stebnij Stebnyj Nimecki pereselenci na malih richkah i potokah Zakarpattya zapochatkuvali budivnictvo plotin gati grebli klyauzi za dopomogoyu yakih splavlyali ploti darabi bokori po richci Tisa u nizinni rajoni Zakarpattya a zvidti j do Ugorshini Yak zgaduyetsya u istorichnih dzherelah persha taka gat na teritoriyi Rahivshini bula pobudovana v urochishi Stebnij poblizu s Yasinya she u 1724 roci Novopribuli pereselenci v osnovnomu buli vihidcyami nimeckogo pohodzhennya z Avstriyi z Imyukdenu Ebenzeye ta Ishlyu Pro nimecki rodini zi Stebnogo ye vidomosti sho voni z Rotevejze Nimeckij vpliv vidchutnij i v rozmovnij movi miscevogo naselennya yaka uvibrala v sebe cilij ryad nimeckih sliv sho vikoristovuyetsya u miscevomu dialekti i po sogodnishnij den Napriklad shpajz komora shvager diver gosundragi pidtyazhki shtrimfli noski shvabliki sirniki ancug kostyum biglyaz praska firganki zanaviski shurc fartuh shuter shebin shtreka zaliznicya tashka sumka luftovati provitryuvati shpacirovati gulyati rajbati prati meldovati povidomlyati shtimovati pasuvati pidhoditi frishtikovati snidati goblovati strugati fajnij garnij shikovnij spritnij tosho NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 874 osobi z yakih 391 cholovik ta 483 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 804 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 63 rosijska 0 25 Religijni ob yektiU seli znahoditsya yedina ne perekritoyu blyahoyu cerkva serednoguculskogo stilyu sho davnishe bula prisvyachena sv Mihajlu Charuyut proporciyi hramu Bichni pribudovi nevelichki i ne vplivayut na zagalnu bazilichnu formu ale vishukano akcentuyut bichni fasadi Spovnena graciyi prosta chotirikutna bashta z viknami golosnicyami vkrita chotirishilim shatrom uvinchanim makivkoyu z majsterno vikuvanim hrestom Vivtarna chastina cerkvi p yatigranna z malenkim kruglim vikoncem na shidnij stini opasannya lezhit na figurno obroblenih vipuskah vinciv zrubiv Na zahidnomu fasadi trapeciyepodibnij fronton U 1930 h rokah ikonostas utvoryuvali prikripleni odna bilya odnoyi ikoni v prostih ramah Carski dveri ne mali bagato rizblennya vsya ploshina dverej dekoruvalasya azhurnoyu prorizkoyu v formi hrestiv Nizhche vid cerkvi stoyit cikava derev yana dzvinicya vkrita yak i cerkva derev yanimi shinglami Nizhnij yarus dzvinici zrubnij chotirikutnij u plani vkritij opasannyam sho spirayetsya na figurni vipuski Verhnij yarus karkasnij vosmistinnij pid vos mishilim shatrovim dahom U 1921 r F Zapletal sfotografuvav u seli garnu derev yanu kaplicyu XIX st PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi