Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Статут Великого князівства Литовського 1588 р. — третій Статут Великого князівства Литовського — сукупність законів феодального права. Статут завершив кодифікацію закону в ВКЛ.
Історія підготовки
Після прийняття Статуту Великого князівства Литовського (Волинський статут) в 1566 році робота з кодифікації не припинялася. Вже на Брестському сеймі 1566 р. було виправлено кілька статей. Через два роки Гродненський сейм вніс зміни до деяких статей і створив комісію з перегляду Статуту на Люблінському сеймі в 1569 р. Також була обрана комісія щодо внесення змін до Статуту.
Джерела Статуту 1588 р. — Статути Великого князівства Литовського 1529 та 1566 рр., Сеймові укази 1573, 1578, 1580. і 1584 років, привілеї, постанови повітових сеймів. До кінця 1584 р. робота над Статутом була завершена, але через те, що вона ігнорувала акт Люблінської унії 1569 р., представники Польщі не дозволили її затвердити на загальному сеймі Речі Посполитої. Для збереження великого князівського престолу Сигізмунд III Ваз затвердив Статут своїм привілеєм 28 січня 1588 року.
Зміст та структура
Третій статут Великого князівства Литовського був підготовлений на високому рівні кваліфікованими юристами під керівництвом канцлера Великого князівства Литовського О. Б. Воловича та віце-канцлера Льва Сапіги. Хартія включала норми державного (конституційного) права, яких на той час не було в законодавчій практиці інших європейських держав. Він узагальнив державні та правові ідеї того часу, деякі з них випереджали свій час. Статут відображає теорію поділу влади на законодавчу (сейм), виконавчу (великий князь, адміністративний апарат) та судову (трибунал ВКЛ, земські та підпалатні суди, обрані та незалежні від адміністрації).
Статут починається такими словами: Всі обивателі Великого князівства Литовського тим одним правом писаним і від Нас даним повинні бути суджені.
Він має 14 розділів та 488 статей. Розділи 1-4 містять норми державного права та судової влади, 5-10 та частково 13 подружнього, сімейного, земельного та цивільного права, 11-12, 14 та частково 13 — кримінальне та кримінально-процесуальне право. Ідеї Реформації та релігійної толерантності закріплені у 3 розділі, згідно з яким Великий князь та всі державні органи мають забезпечити спокій усім жителям держави, незалежно від того, якого віросповідання вони дотримуються у християнській вірі. Ідеї гуманізму вплинули і на норми кримінального та цивільного права. Певною мірою були гарантовані майнові та особисті права городян. Кожна вільна людина могла виїхати за кордон, якщо побажала, якби це не було на шкоду країні. Статут юридично встановлював фактичні відносини між Великим князівством Литовським та Польщею після 1569 р., але зобов’язував уряд повернути відокремлені від князівства землі, заборонив призначення «іноземців» на державні посади, у тому числі і підданих Польщі, зберегли обособленість державні установи, армія, законодавство, економіка та фінанси ВКЛ. Правителем держави був визнаний великий князь, названий у Статуті господарем. Але багато його повноважень були обмежені, і він міг їх здійснювати лише за згодою сейму, вищих урядових чиновників. Статут закріплював статус феодалів та залежних селян. Багато привілеїв мали князі, пани, які мали право судити не лише простих людей, але й залежну від них знать, надавати їй у тимчасове користування землю, маєтності та відбирати ці маєтки, незважаючи на строки давності. (розділ 3, ст. 30). Статут також регулював деякі права та обов'язки простих людей та етносів (селян, слуг, слуг, міщан, ремісників, євреїв, татар). Він відстоював інтереси великих і середніх феодалів і зміцнював їх привілейоване становище, остаточно поневолив селян. Для дворянства Статут передбачав кримінальну відповідальність за вбивство звичайної людини, забороняв переводити у неволю вільних людей за борги чи злочини, обмежував покарання неповнолітніх до 16 років. Хоча Статут зазначав, що всі люди разом із феодалами брали участь у виборах господаря (глава 3, стаття 2), але звичайних людей до сейму не допускали, а їхня участь у політичному житті обмежувалася виключно місцевими справами.
Використання
Статут діяв у ВКЛ з 1589 р., а після приєднання земель ВКЛ до Російської імперії — у Вітебській та Могилівській губерніях до 1831 р., у Вільнюській, Гродненській, Мінській, Київській, Подільській та Волинській губерніях діяв до 1840 року .
Статут Великого князівства Литовського 1588 р. застосовувався для написання наприкінці 16 століття прусського права, складання Соборного уложення 1649 р. в Росії, офіційно не затверджені збірки «Права, за якими судиться малоросійський народ» (2 чверть 18 ст.), «Суд і розправа в правах Малоросії» (1750–58). У законодавстві та судах Польщі, Латвії, Естонії воно використовувалося як додаткове джерело права. Статут 1588 р., в основному зі змінами 1614 р., був головним органом писемного права в Україні у XVII–XIX століттях. Його перекладено російською, українською, німецькою, французькою, латинською мовами.
Публікації
Статут був вперше надрукований білоруською мовою у 1588 році у вільнюській друкарні Мамонича під керівництвом віце-канцлера Сапіги. Його публікація повторювалася двічі (близько 1592–93 та близько 1600) з початковою датою «1588». У 1614, 1619 і близько 1623 (з датою «1619») Л. Мамонич видав Статут польською мовою. У 1648 р. Статут був надрукований польською мовою у Варшаві королівським друкарем П. Елерта. Подальші польськомовні видання друкувались у Академічній друкарні у Вільнюсі у 1693, 1744, 1786 рр. та у друкарні А. Мартиновського у 1819 р. У 1811 р. Статут був перекладений польською та російською мовами у Петербурзі, а 1854 р. у Москві — білоруською.
Вичерпне видання, присвячене Статуту Великого князівства Литовського 1588 року з нагоди його 400-річчя, було підготовлено видавництвом «Білоруська енциклопедія» у 1989 р. Це стало першим повноцінним виданням Статуту в Білорусі. Видання включає: нарис «Соціально-історичні умови Статуту Великого князівства Литовського 1588 року», де розкриваються умови, за яких Статут був підготовлений та введений у дію; факсимільне відтворення тексту Статуту, його оригінального тексту та перекладу російською мовою; енциклопедичний довідник із 820 статей; коментар до статті; термінологічні та номінальні показники. Основна частина матеріалів довідника - статті про тодішній адміністративно-територіальний поділ Великого князівства Литовського, категорії населення, маєтки, посадові особи та посади, судові органи; види злочинів і правопорушень, способи покарання; грошова система, одиниці виміру тощо. Є статті про джерела Статуту та інші нормативно-правові акти та документи XV–XVI століть, про історію підготовки та видання Статуту, його поліграфічні та художні особливості. Ряд статей присвячено використанню, збереженню та історії вивчення Статуту. У коментарях вивчається правова природа та історія розвитку кожного з правил, що входять до нього.
Див. також
Примітки
- Статут Великого князівства Литовського 1588 року/Розділ 1 — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
Література
- Лаппо И. И. Литовский статут 1588 года. Т. 1: Исследование. Каунас: Spindulio, 1934. Ч. 1., Ч. 2.
- Статут Великого князівства Литовського 1588: Тексти. Довідник. Коментарі. Мн., 1989.
- Статут Юхо І. Великого князівства Литовського 1588 р. // БэлЭн у 18 т. Т. 15. - Мінськ, 2002.
- Лазутка С. Третьему литовскому статуту 400 лет (от Первого до Третьего Статута) [ 24 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Statut Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 r tretij Statut Velikogo knyazivstva Litovskogo sukupnist zakoniv feodalnogo prava Statut zavershiv kodifikaciyu zakonu v VKL Pershij arkush Statutu 2023r nadrukovana u drukarni MamonichaIstoriya pidgotovkiPislya prijnyattya Statutu Velikogo knyazivstva Litovskogo Volinskij statut v 1566 roci robota z kodifikaciyi ne pripinyalasya Vzhe na Brestskomu sejmi 1566 r bulo vipravleno kilka statej Cherez dva roki Grodnenskij sejm vnis zmini do deyakih statej i stvoriv komisiyu z pereglyadu Statutu na Lyublinskomu sejmi v 1569 r Takozh bula obrana komisiya shodo vnesennya zmin do Statutu Dzherela Statutu 1588 r Statuti Velikogo knyazivstva Litovskogo 1529 ta 1566 rr Sejmovi ukazi 1573 1578 1580 i 1584 rokiv privileyi postanovi povitovih sejmiv Do kincya 1584 r robota nad Statutom bula zavershena ale cherez te sho vona ignoruvala akt Lyublinskoyi uniyi 1569 r predstavniki Polshi ne dozvolili yiyi zatverditi na zagalnomu sejmi Rechi Pospolitoyi Dlya zberezhennya velikogo knyazivskogo prestolu Sigizmund III Vaz zatverdiv Statut svoyim privileyem 28 sichnya 1588 roku Zmist ta strukturaTretij statut Velikogo knyazivstva Litovskogo buv pidgotovlenij na visokomu rivni kvalifikovanimi yuristami pid kerivnictvom kanclera Velikogo knyazivstva Litovskogo O B Volovicha ta vice kanclera Lva Sapigi Hartiya vklyuchala normi derzhavnogo konstitucijnogo prava yakih na toj chas ne bulo v zakonodavchij praktici inshih yevropejskih derzhav Vin uzagalniv derzhavni ta pravovi ideyi togo chasu deyaki z nih viperedzhali svij chas Statut vidobrazhaye teoriyu podilu vladi na zakonodavchu sejm vikonavchu velikij knyaz administrativnij aparat ta sudovu tribunal VKL zemski ta pidpalatni sudi obrani ta nezalezhni vid administraciyi Statut pochinayetsya takimi slovami Vsi obivateli Velikogo knyazivstva Litovskogo tim odnim pravom pisanim i vid Nas danim povinni buti sudzheni Vin maye 14 rozdiliv ta 488 statej Rozdili 1 4 mistyat normi derzhavnogo prava ta sudovoyi vladi 5 10 ta chastkovo 13 podruzhnogo simejnogo zemelnogo ta civilnogo prava 11 12 14 ta chastkovo 13 kriminalne ta kriminalno procesualne pravo Ideyi Reformaciyi ta religijnoyi tolerantnosti zakripleni u 3 rozdili zgidno z yakim Velikij knyaz ta vsi derzhavni organi mayut zabezpechiti spokij usim zhitelyam derzhavi nezalezhno vid togo yakogo virospovidannya voni dotrimuyutsya u hristiyanskij viri Ideyi gumanizmu vplinuli i na normi kriminalnogo ta civilnogo prava Pevnoyu miroyu buli garantovani majnovi ta osobisti prava gorodyan Kozhna vilna lyudina mogla viyihati za kordon yaksho pobazhala yakbi ce ne bulo na shkodu krayini Statut yuridichno vstanovlyuvav faktichni vidnosini mizh Velikim knyazivstvom Litovskim ta Polsheyu pislya 1569 r ale zobov yazuvav uryad povernuti vidokremleni vid knyazivstva zemli zaboroniv priznachennya inozemciv na derzhavni posadi u tomu chisli i piddanih Polshi zberegli obosoblenist derzhavni ustanovi armiya zakonodavstvo ekonomika ta finansi VKL Pravitelem derzhavi buv viznanij velikij knyaz nazvanij u Statuti gospodarem Ale bagato jogo povnovazhen buli obmezheni i vin mig yih zdijsnyuvati lishe za zgodoyu sejmu vishih uryadovih chinovnikiv Statut zakriplyuvav status feodaliv ta zalezhnih selyan Bagato privileyiv mali knyazi pani yaki mali pravo suditi ne lishe prostih lyudej ale j zalezhnu vid nih znat nadavati yij u timchasove koristuvannya zemlyu mayetnosti ta vidbirati ci mayetki nezvazhayuchi na stroki davnosti rozdil 3 st 30 Statut takozh regulyuvav deyaki prava ta obov yazki prostih lyudej ta etnosiv selyan slug slug mishan remisnikiv yevreyiv tatar Vin vidstoyuvav interesi velikih i serednih feodaliv i zmicnyuvav yih privilejovane stanovishe ostatochno ponevoliv selyan Dlya dvoryanstva Statut peredbachav kriminalnu vidpovidalnist za vbivstvo zvichajnoyi lyudini zaboronyav perevoditi u nevolyu vilnih lyudej za borgi chi zlochini obmezhuvav pokarannya nepovnolitnih do 16 rokiv Hocha Statut zaznachav sho vsi lyudi razom iz feodalami brali uchast u viborah gospodarya glava 3 stattya 2 ale zvichajnih lyudej do sejmu ne dopuskali a yihnya uchast u politichnomu zhitti obmezhuvalasya viklyuchno miscevimi spravami VikoristannyaStatut diyav u VKL z 1589 r a pislya priyednannya zemel VKL do Rosijskoyi imperiyi u Vitebskij ta Mogilivskij guberniyah do 1831 r u Vilnyuskij Grodnenskij Minskij Kiyivskij Podilskij ta Volinskij guberniyah diyav do 1840 roku Statut Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 r zastosovuvavsya dlya napisannya naprikinci 16 stolittya prusskogo prava skladannya Sobornogo ulozhennya 1649 r v Rosiyi oficijno ne zatverdzheni zbirki Prava za yakimi suditsya malorosijskij narod 2 chvert 18 st Sud i rozprava v pravah Malorosiyi 1750 58 U zakonodavstvi ta sudah Polshi Latviyi Estoniyi vono vikoristovuvalosya yak dodatkove dzherelo prava Statut 1588 r v osnovnomu zi zminami 1614 r buv golovnim organom pisemnogo prava v Ukrayini u XVII XIX stolittyah Jogo perekladeno rosijskoyu ukrayinskoyu nimeckoyu francuzkoyu latinskoyu movami PublikaciyiStatut buv vpershe nadrukovanij biloruskoyu movoyu u 1588 roci u vilnyuskij drukarni Mamonicha pid kerivnictvom vice kanclera Sapigi Jogo publikaciya povtoryuvalasya dvichi blizko 1592 93 ta blizko 1600 z pochatkovoyu datoyu 1588 U 1614 1619 i blizko 1623 z datoyu 1619 L Mamonich vidav Statut polskoyu movoyu U 1648 r Statut buv nadrukovanij polskoyu movoyu u Varshavi korolivskim drukarem P Elerta Podalshi polskomovni vidannya drukuvalis u Akademichnij drukarni u Vilnyusi u 1693 1744 1786 rr ta u drukarni A Martinovskogo u 1819 r U 1811 r Statut buv perekladenij polskoyu ta rosijskoyu movami u Peterburzi a 1854 r u Moskvi biloruskoyu Vicherpne vidannya prisvyachene Statutu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 roku z nagodi jogo 400 richchya bulo pidgotovleno vidavnictvom Biloruska enciklopediya u 1989 r Ce stalo pershim povnocinnim vidannyam Statutu v Bilorusi Vidannya vklyuchaye naris Socialno istorichni umovi Statutu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 roku de rozkrivayutsya umovi za yakih Statut buv pidgotovlenij ta vvedenij u diyu faksimilne vidtvorennya tekstu Statutu jogo originalnogo tekstu ta perekladu rosijskoyu movoyu enciklopedichnij dovidnik iz 820 statej komentar do statti terminologichni ta nominalni pokazniki Osnovna chastina materialiv dovidnika statti pro todishnij administrativno teritorialnij podil Velikogo knyazivstva Litovskogo kategoriyi naselennya mayetki posadovi osobi ta posadi sudovi organi vidi zlochiniv i pravoporushen sposobi pokarannya groshova sistema odinici vimiru tosho Ye statti pro dzherela Statutu ta inshi normativno pravovi akti ta dokumenti XV XVI stolit pro istoriyu pidgotovki ta vidannya Statutu jogo poligrafichni ta hudozhni osoblivosti Ryad statej prisvyacheno vikoristannyu zberezhennyu ta istoriyi vivchennya Statutu U komentaryah vivchayetsya pravova priroda ta istoriya rozvitku kozhnogo z pravil sho vhodyat do nogo Div takozhPrava za yakimi suditsya malorosijskij narod Ekstrakt malorosijskih prav Kozacke zvichayeve pravo Ekstrakt iz ukaziv instrukcij ta ustanovlen 1786 PrimitkiStatut Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 roku Rozdil 1 Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 18 serpnya 2020 LiteraturaLappo I I Litovskij statut 1588 goda T 1 Issledovanie Kaunas Spindulio 1934 Ch 1 Ch 2 Statut Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 Teksti Dovidnik Komentari Mn 1989 Statut Yuho I Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 r BelEn u 18 t T 15 Minsk 2002 Lazutka S Tretemu litovskomu statutu 400 let ot Pervogo do Tretego Statuta 24 serpnya 2020 u Wayback Machine