Стасюк Володимир Іванович

Володимир Іванович Стасюк (нар. 17 липня 1964, м. Борщів, Тернопільська область) — український скульптор. Член Національної спілки художників України (1998). Лавреат Рівненської обласної просвітянської премія імені Григорія Чубая (2000).

Володимир Стасюк
Володимир Іванович Стасюк
Народження	14 липня 1964(1964-07-14) (59 років) Борщів, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Національність	УРСР →  Україна
Країна	українець
Навчання	Львівська національна академія мистецтв
Діяльність	скульптор
Член	Національна спілка художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стасюк.

Життєпис

Володимир Стасюк народився 17 липня 1964 року в місті Борщеві, нині Борщівської громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1989, нині національна академія мистецтв; педагог із фаху Еммануїл Мисько).

Від 1989 — скульптор художньо-виробничих майстерень Рівненської обласної організації Національної спілки художників України.

Доробок

Учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок.

Основні твори:

• «Богородиця» (1990), «Світанок», «Середина неба. Присвята В. Стусу» (обидва — 1999), колона Божої Матері (м. Рівне, 2003);
• нотний стан із вирізьбленими на ньому нотами гімну України на граніті (м. Львів, 2015);
• ескіз пам'ятної дошки митрополиту Іванові Огієнку (м. Рівне, 2019);
• барельєф В'ячеславові Чорноволу (м. Рівне, 2014);
• пам'ятники Тарасові Шевченку (м. Рівне, 1999, співавтори Еммануїл Мисько, ; м. Сарни Рівненська область, 2001), Симонові Петлюрі (м. Рівне, 2001), Христові Спасителю (м. Рівне, 2005), Соломії Крушельницькій (м. Тернопіль, перший пам'ятник співачці в світі, 2010), жертвам депортації 1944—1946 років (м. Тернопіль, 2014, співавтори Андрій і Володимир Сухорські);
• автор ілюстрацій до книг.

Нагороди

• Рівненська обласна просвітянська премія імені Григорія Чубая (2000).

Цитати

	Твори скульптора Володимира Стасюка вирізняються характерною образною мовою, довершеністю. Це станкові авторські роботи в бронзі («Юрій-змієборець», «Вертикаль свідомості», «Князівна»). Монументальні роботи, над якими автор працював останнім часом, дивовижні — пам'ятник Соломії Крушельницькій у Тернополі та пам’ятний знак Божої Матері в Рівному стали своєрідними візитівками цих міст.
— живописець, монументаліст Володимир Марчук,

Примітки

1. В. Одарченко. Рівненська Мадонна — оберіг від хвороб // Радіо Свобода. — 2009. — 23 листопада.
2. Культура рідного краю (м. Рівне)^{[недоступне посилання]} // AAllref.
3. У Львові відкрили й освятили пам'ятник авторові гімну України // Укрінформ. — 2015. — 28 грудня.
4. Він був частиною історії: у Рівному відкрили меморіальну дошку Івану Огієнку (відео) // Суспільне Рівне. — 2019. — 24 травня.
5. У Рівному відкрили барельєф В'ячеславу Чорноволу (відео) // Сфера-ТВ. — 2014. — 24 грудня.
6. О. Татаренко. Скульптор розповів і показав, яким міг бути Шевченко у Рівному // Суспільне Новини. — 2022. — 9 березня.
7. Г. Данильчук. Вулиця Симона Петлюри у Рівному: біографія і доля // RvNews. — 2017. — 9 серпня.
8. Хроніка // Храм святих первоверховних апостолів Петра і Павла м. Рівне.
9. М. Бобрівець. Спокій — то не про Марту Подкович // Вільне життя плюс. — 2014. — 20 черв. — С. 5.
10. Г. Вандзеляк. Пам'ятник Соломії у Тернополі з'явився завдяки Марті Подкович // Свобода плюс Тернопільщина. — 2022. — 28 верес. — С. 3. — (До 150-річчя від дня народження С. Крушельницької).
11. М. Дохват. Депортацію лемків увіковічнили в пам'ятнику // 20 хвилин Тернопіль. — 2014. — 22 серпня.
12. В. Марчук. Найталановитіші рівненські художники представили свої твори на огляд волинян // Відомості. — 2011. — 3 лютого.

Джерела

• В. Барна, Б. Мельничук. Стасюк Володимир Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 341. — .

Посилання

• Стасюк Володимир Іванович // Рівняни.