Стасенко Володимир Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стасенко.

|Батько= |Посада= |Діти= |Чоловік= |Мати=

Стасенко Володимир Васильович
Народився	13 лютого 1972(1972-02-13) (52 роки) Львів
Країна	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	художник
Alma mater	Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша, Українська академія друкарства, Львівська національна академія мистецтв
Галузь	мистецтвознавство, живопис, графіка
Заклад	Українська академія друкарства
Посада	Завідувач кафедри Графічного дизайну і мистецтва УАД
Науковий ступінь	кандидат мистецтвознавства
Нагороди
Особ. сторінка	stasenko.lviv.ua

Володи́мир Васи́льович Стасе́нко (нар. 13 лютого 1972, Львів) — український науковець у галузі мистецтвознавства, художник.

Біографія

Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша (1991), Українську академію друкарства (1996), аспірантуру кафедри історії та теорії мистецтва Львівської академії мистецтв (2000, у Якима Запаска).

Кандидат мистецтвознавства (2001). З 2001 по 2002 рік — старший науковий співробітник НДЧ Львівської академії мистецтв. Доцент (2002), завідувач кафедри Книжкової графіки та дизайну друкованої продукції Української академії друкарства (2005—2016), завідувач кафедри Графічного дизайну і мистецтва книги Української академії друкарства. Лауреат обласної премії у галузі дизайну (2015). Заслужений діяч мистецтв України (2016).

Член активу НСХУ (1997), (1998), Спілки дизайнерів України (2005).

Творчість

Займається станковим живописом та графікою, книжковою ілюстрацією та дизайном.

Дипломант всеукраїнських художніх виставок. Нагороджений Почесною грамотою МОН України (2005, 2008). Учасник міжнародних виставок (Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина).

Персональні виставки: Краків, Польща (1993), Фрайбурґ, Німеччина (1993); Львів (1997); Байройт, Німеччина (1999, 2000).

Твори

• сюжетні живописні композиції:
  • «Горіхове диво» (1994),
  • серія «Звістка» (1996),
  • серія «Гра з тінню» (1996),
  • «Золотоволоска» (1996),
  • «Геометрія Контакту» (1997),
  • «Викрадення Місяця» (1997),
  • «Голосіння» (1998),
  • «Зшивання трьох стихій» (1998),
  • «Перевізник» (1998);
• портрети:
  • «Жовтий нарцис у подарунок» (1993),
  • портрет Ірини Ольшанської (1996),
  • «2В. ¹ Т. М.» (портрет Тараса Драгана) (1996),
  • «Автопортрет із родиною» (1997),
  • «Оксана. Замилування» (1997);
• сакральна тематика:
  • «Сад Розуміння» (1996),
  • «Зняття з хреста» (1997),
  • «Різдво 2000 років» (1998).
• Графічні роботи у техніці монотипії та ліногравюри: «Червоне й чорне», «Фіолетова Мавра» (1997). Екслібриси: Л. та В. Косівих, А. Бокотея, М. Дзядика, В. Овсійчука, Я. Запаска.

Праці

• «Початки українського друкарства» (2000; разом із Я. Запаском та О. Мацюком).
• «Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини XVII ст.: особливості розробки та інтерпретації образу» (2003).
• «Друковані праці науково-педагогічних співробітників Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова, опубліковані в 1930–1970 рр.» біобібліогр. покажчик у 2-х чч. (2009, разом із Б. В. Дурняком, О. В. Мельниковим, О. М. Василишином та С. Г. Янчишин)
• «Спадкоємці першодрукаря. Словник митців випускників та викладачів кафедри графіки Української академії друкарства» (2010).

Джерела

• Нові імена. Львівщина та львів'яни. Енциклопедично-біографічний довідник. Випуск 2. — Львів, 2006.