Іван Михайлович Стасенко (* 26 вересня 1891, м. Миргород, Полтавська область — † 25 червня 1963, м. Буффало, США) — підполковник Армії УНР.
Іван Михайлович Стасенко | |
---|---|
Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 26 вересня 1891 м. Миргород, Полтавська область |
Смерть | 25 червня 1963 (71 рік) м. Буффало, США |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Командування | |
т. в. о. комбрига 1-ї Окремої кінної дивізії Армії УНР. | |
Нагороди та відзнаки | |
Біографія
Народився у м. Миргород. Походив з козаків. Закінчив Роменське реальне училище, Тверське кавалерійське училище (1910), служив у 7-му драгунському Кінбурнському полку, у складі якого брав участь у Першій світовій війні.
Був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орденом Святого Георгія IV ступеня (19 травня 1915, за бій 4 листопада 1914), Георгіївською зброєю, солдатським хрестом Святого Георгія IV ступеня з лавровою гілкою. Був двічі поранений.
Останнє звання у російській армії — ротмістр.
Восени 1917 р. — представник Центральної Ради при 7-й кавалерійській дивізії у справах українізації. У листопаді 1917 р. з українців 7-ї кавалерійської дивізії сформував 1-й Український Запорізький полк військ Центральної Ради.
З вересня 1918 р. командир кінного загону Курської бригади Корпусу кордонної охорони Української Держави. З травня 1919 р. — командир 1-го запасного кінного полку, який 20 листопада 1919 р. було влито до 2-го кінного Переяславського полку Дієвої армії УНР.
Був командиром 2-го дивізіону полку. 11 грудня 1919 р. разом з більшою частиною полку приєднався до Української Галицької армії, що тоді перебувала у союзі з білими. З 13 квітня 1921 р. — т. в. о. комбрига 1-ї Окремої кінної дивізії Армії УНР.
З 1923 р. жив на еміграції у Каліші. З 1950 р. — у США. Був активним діячем української православної громади.
Помер у м. Буффало (США).
Джерела
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653. — С 141; Ф. 5235. — Оп. 1. — Спр. 1598. — С. 1;
- «Русский Инвалид». — Петроград. — 1915. — № 116; «Заря». — Петроград. — 1915. — N10;
- «Искры». — Петроград. — 1915. — № 11;
- Маруїценко-Богдановський А. Матеріали до історії 1-го кінного Лубенського імени запорожського полковника М. Залізняка полку//За Державність. — Каліш. — 1936. — Ч. 6. — С. 196—198
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stasenko Ivan Mihajlovich Stasenko 26 veresnya 1891 m Mirgorod Poltavska oblast 25 chervnya 1963 m Buffalo SShA pidpolkovnik Armiyi UNR Ivan Mihajlovich Stasenko PidpolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya26 veresnya 1891 1891 09 26 m Mirgorod Poltavska oblastSmert25 chervnya 1963 1963 06 25 71 rik m Buffalo SShAVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaKomanduvannyat v o kombriga 1 yi Okremoyi kinnoyi diviziyi Armiyi UNR Nagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bantom Georgiyivskij hrest 4 stupenya Voyennij hrest UNR BiografiyaNarodivsya u m Mirgorod Pohodiv z kozakiv Zakinchiv Romenske realne uchilishe Tverske kavalerijske uchilishe 1910 sluzhiv u 7 mu dragunskomu Kinburnskomu polku u skladi yakogo brav uchast u Pershij svitovij vijni Buv nagorodzhenij vsima ordenami do Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bindoyu ordenom Svyatogo Georgiya IV stupenya 19 travnya 1915 za bij 4 listopada 1914 Georgiyivskoyu zbroyeyu soldatskim hrestom Svyatogo Georgiya IV stupenya z lavrovoyu gilkoyu Buv dvichi poranenij Ostannye zvannya u rosijskij armiyi rotmistr Voseni 1917 r predstavnik Centralnoyi Radi pri 7 j kavalerijskij diviziyi u spravah ukrayinizaciyi U listopadi 1917 r z ukrayinciv 7 yi kavalerijskoyi diviziyi sformuvav 1 j Ukrayinskij Zaporizkij polk vijsk Centralnoyi Radi Z veresnya 1918 r komandir kinnogo zagonu Kurskoyi brigadi Korpusu kordonnoyi ohoroni Ukrayinskoyi Derzhavi Z travnya 1919 r komandir 1 go zapasnogo kinnogo polku yakij 20 listopada 1919 r bulo vlito do 2 go kinnogo Pereyaslavskogo polku Diyevoyi armiyi UNR Buv komandirom 2 go divizionu polku 11 grudnya 1919 r razom z bilshoyu chastinoyu polku priyednavsya do Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi sho todi perebuvala u soyuzi z bilimi Z 13 kvitnya 1921 r t v o kombriga 1 yi Okremoyi kinnoyi diviziyi Armiyi UNR Z 1923 r zhiv na emigraciyi u Kalishi Z 1950 r u SShA Buv aktivnim diyachem ukrayinskoyi pravoslavnoyi gromadi Pomer u m Buffalo SShA DzherelaCDAVOU F 1075 Op 2 Spr 653 S 141 F 5235 Op 1 Spr 1598 S 1 Russkij Invalid Petrograd 1915 116 Zarya Petrograd 1915 N10 Iskry Petrograd 1915 11 Maruyicenko Bogdanovskij A Materiali do istoriyi 1 go kinnogo Lubenskogo imeni zaporozhskogo polkovnika M Zaliznyaka polku Za Derzhavnist Kalish 1936 Ch 6 S 196 198 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi