Кременецький староста — урядник (староста) у Великому князівстві Литовському, Королівстві Польському, і Речі Посполитій, який керував Кременецьким повітом.
Становлення уряду
Починаючи з першої третини XV століття, після виникнення Кременецького старостинського округу — майбутнього повіту, ним управляли намісники луцького старости, призначувані великим князем литовським і наділені широкими повноваженнями. Іноді трапляються також назви «окружний староста» — керівник округу (повіту) та «городовий староста» — теж керівник повіту на відміну від «негородового старости» — державця коронних маєтностей. Його резиденцією був Кременецький замок. Найраніше кременецький староста згадується 1418 року. Ним був Конрад Франкенберг (Франкемберг), хоча у документах він також називається бургграфом, тобто комендантом Кременецького замку.
Кременецький намісник після 1529 року почав називатися старостою, його повноваження значно розширилися.
Унаслідок реформ 1564—1566 років, які були закріплені у другому Литовському Статуті (Волинському), Кременецький повіт став частиною Волинського воєводства. Коло обов'язків та значення старости у повіті ще більше зросли.
Обов'язки старости
Насамперед староста мав займатись доглядом центрального замку повіту — Кременецького. За допомогою спеціальних урядників — городничого, мостовничого й частково ключника. Він мав пильнувати, щоб замок був в доброму стані, забезпечений амуніцією й запасами, готовий до оборони; коли було потрібно, староста завідував його реконструкцією, добудовою. Він був безпосередньо начальником замку, наглядав за порядком, з замкових прибутків утримував персонал, укріплення та гарнізон.
Під опікою старости була королівщина () — великокняжі двори з господарством та волості залюднені державними селянами. Він був зобов'язаний слідкувати за розвитком великокнязівського господарства, створювати нові джерела прибутків (стави, млини, фільварки тощо), нормувати селянські наділи, розширювати господарську територію закладанням нових осад або розширенням селянських ґрунтів, охороняти межі державних володінь від зазіхань панів-сусідів.
Староста здійснював загальний нагляд у своєму повіті — певний контроль над урядниками менших категорій, їх управлінням і діяльністю. Він виступав з доручення центральної влади: впроваджував різних урядників до їхніх волостей, а різних обдарованих до їхніх нових маєтностей, вишукував відповідні маєтності для великокняжих надань, контролював служби з таких маєтностей
До адміністративно-господарських функцій старости належало відання про виконання судових рішень. З утворенням гродського суду староста стає його очільником. За Другим литовським статутом староста мав право вирішувати найважливіші кримінальні справи, по-іншому їх називали «старостинськими артикулами». Це, зокрема, наїзди на шляхетські маєтки, грабежі, вбивство шляхтича, підробка грошей тощо. Староста здійснював суд над всіма верствами, які не мали спеціальних судів, розглядав апеляції на рішення спеціальних судів. Важливим залишається той момент, що староста та гродські судді мали певні привілеї у підсудності. Останні підлягали лише суду короля за виключенням тих справ, що стосувались наїзду на маєтки, де вони виступали як звичайні землевласники в регіоні.
Також до його обов'язків входило повідомляти шляхті, коли відбудеться скликання посполитого рушення, у якому мали брати участь усі шляхетські родини під загрозою стягнень в 24 коп грошей на користь великого князя. Староста відповідав за безпеку і спокій на підвладній йому території. Він мав також слідкувати за татарами і в разі потреби завжди бути готовим до організації оборони. Про наближення небезпеки він мав негайно повідомляти великому князю та сусіднім старостам. До повноважень старости входило стеження за виконанням повинностей жителями міста, збором податків з тієї його частини, що належала до королівської юрисдикції. Звичайно, здійснювали вони їх не самостійно, а через своїх урядників. Староста відав кордонами повіту.
Найважливіші урядники, яких староста міг призначати, були підстароста, гродський суддя та гродський писар. Підстароста — це намісник старости, який головував на судових засіданнях за відсутності старости й загалом виконував обов'язки старости на час його від'їзду. Сам староста не часто відвідував засідання суду. Усі троє — підстароста, гродський суддя та писар — мали бути осілими людьми в повіті.
Перед старостою міщани звітували про виконання зібраних коштів на укріплення/ремонт замку, що передбачало тогочасне законодавство. Староста стежив за торгівлею (зокрема, так званою таксацією товарів), а це були досить вагомі важелі впливу. До того ж, значна частина міських жителів перебувала під безпосередньою владою старости. Залучали старост і до поліційних функцій.
Зазвичай старости опікувалися євреями. М. Грушевський зазначав, що євреї, будучи у підпорядкуванні старост, при традиційному протистоянні останніх з міськими громадами «стають de facto спеціальними протегованцями старостинських урядів». Староста був суддею у кримінальних справах між християнами та євреями, у справах цивільних він судив лише у разі звернення однієї зі сторін. На його користь ішли штрафи з євреїв за незначні порушення. До кола зобов'язань старости входила охорона недоторканості життя євреїв, їхнього майна та богослужіння.
Список кременецьких старост
- Конрад Франкенберг (Франкемберг) (1418) — староста або бургграф;
Намісники
- Михайло Семенович Друцький-Болобан (1430-1432);
- Федір Несвіцький (1432-1435);
- Федір Острозький;
- Іван Монивидович (1437-1439);
- Юрша Іванович (1441-1445);
- Дениско Мокосійович;
- Іван Мокосійович;
- Петро Мокосій Дениско;
- Семен Несвицький (1473-1481);
- Олександр Санґушкович (1482-1491);
- (1491-1498);
- Андрій Олександрович Санґушко (1498-1502);
- (1502)
- Юрій Михайлович Монтовитович (1502—1508);
- Якуб Михайлович Монтовтович (1508—1529); його також у документах називали державцею і старостою;
Старости
У 1529-1535 роках влада кременецька перебувала у позашлюбного сина короля Сигізмунда I, віленського єпископа Яна.
- Дахно Васильович (1536-1538);
- [pl] (1538-1545);
- (1544-1548);
- (1548);
- Себастьян Дибовський (1549);
- Михайло Мишка (?);
- (1549-1560);
- Микола Збаразький (1560-1574);
- Януш Збаразький (1574-1608);
- Криштоф Збаразький (1608-1627);
- Януш Вишневецький (1627-1636);
- Вишневецький Костянтин Костянтинович (1636-1641);
- Данилович Петро (1641-1645);
- Михаїл Георгій Чарторийський (1645-1653);
- Іоанн Карл Чарторийський (1653-1679);
- (1679-1688);
- Михаїл Георгій Чарторийський (1688-1689);
- Казимир Чарторийський (1689-1701);
- Януш Антоній Вишневецький (1701-1736);
- Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька) (1736-1742);
- Антоній Міхал Потоцький (?);
- Павло Карл Санґушко (1745-1750);
- Януш Олександр Санґушко (1750-1753);
- Юзеф Паулін Санґушко (1753-1780);
- Януш Модест Сангушко (1780-1791).
Примітки
- Крикун М. Воєводства Правобережної України у XVI—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів, 2012. — С. 634. — .
- Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3 : Ziemie ruskie. — Zesz. 5 : Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. — Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — S. 60. (пол.)
- Любавский М. Областное деление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского статута. — М., 1892. — С. 210. (рос.)
- Грушевський М. Історія України-Руси. Т. V. Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в украинсько-руських землях XIV—XVII в. — Нью-Йорк: Видавниче товариство «Книгоспілка», 1957. — С. 295—298.
- Куляниця Н. Уряд старости у місті Кременець в 1560—1627 роках // Київські історичні студії. — № 1(4) (2017). — С. 55.[1] [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Куляниця Н. Уряд старости у місті Кременець в 1560—1627 роках // Київські історичні студії. — № 1(4) (2017). — С. 56.[2] [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Куляниця Н. Уряд старости у місті Кременець в 1560—1627 роках // Київські історичні студії. — № 1(4) (2017). — С. 57.[3] [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Заяць А. Є. Міське суспільство Волині XVI — першої половини XVII ст.: монографія / А. Заяць. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. — . — С.111
- Заяць А. Є. Міське суспільство Волині XVI — першої половини XVII ст.: монографія / А. Заяць. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. — . — С.114.
- Заяць А. Є. Міське суспільство Волині XVI — першої половини XVII ст.: монографія / А. Заяць. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. — . — С.115.
- Бортнікова А. Міста Волині та уряди старост у контексті суспільно-політичної взаємодії (XV — 60-ті рр. XVI ст.). // Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. — 2017. — Випуск 11. — С. 120.
- Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3: Ziemie ruskie. — Zeszyt 5: Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — S. 60-65.
- Любавский М. Областное деление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского статута. — М., 1892. — с. 211.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kremeneckij starosta uryadnik starosta u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Korolivstvi Polskomu i Rechi Pospolitij yakij keruvav Kremeneckim povitom Stanovlennya uryaduPochinayuchi z pershoyi tretini XV stolittya pislya viniknennya Kremeneckogo starostinskogo okrugu majbutnogo povitu nim upravlyali namisniki luckogo starosti priznachuvani velikim knyazem litovskim i nadileni shirokimi povnovazhennyami Inodi traplyayutsya takozh nazvi okruzhnij starosta kerivnik okrugu povitu ta gorodovij starosta tezh kerivnik povitu na vidminu vid negorodovogo starosti derzhavcya koronnih mayetnostej Jogo rezidenciyeyu buv Kremeneckij zamok Najranishe kremeneckij starosta zgaduyetsya 1418 roku Nim buv Konrad Frankenberg Frankemberg hocha u dokumentah vin takozh nazivayetsya burggrafom tobto komendantom Kremeneckogo zamku Kremeneckij namisnik pislya 1529 roku pochav nazivatisya starostoyu jogo povnovazhennya znachno rozshirilisya Unaslidok reform 1564 1566 rokiv yaki buli zakripleni u drugomu Litovskomu Statuti Volinskomu Kremeneckij povit stav chastinoyu Volinskogo voyevodstva Kolo obov yazkiv ta znachennya starosti u poviti she bilshe zrosli Obov yazki starostiNasampered starosta mav zajmatis doglyadom centralnogo zamku povitu Kremeneckogo Za dopomogoyu specialnih uryadnikiv gorodnichogo mostovnichogo j chastkovo klyuchnika Vin mav pilnuvati shob zamok buv v dobromu stani zabezpechenij amuniciyeyu j zapasami gotovij do oboroni koli bulo potribno starosta zaviduvav jogo rekonstrukciyeyu dobudovoyu Vin buv bezposeredno nachalnikom zamku naglyadav za poryadkom z zamkovih pributkiv utrimuvav personal ukriplennya ta garnizon Pid opikoyu starosti bula korolivshina velikoknyazhi dvori z gospodarstvom ta volosti zalyudneni derzhavnimi selyanami Vin buv zobov yazanij slidkuvati za rozvitkom velikoknyazivskogo gospodarstva stvoryuvati novi dzherela pributkiv stavi mlini filvarki tosho normuvati selyanski nadili rozshiryuvati gospodarsku teritoriyu zakladannyam novih osad abo rozshirennyam selyanskih gruntiv ohoronyati mezhi derzhavnih volodin vid zazihan paniv susidiv Starosta zdijsnyuvav zagalnij naglyad u svoyemu poviti pevnij kontrol nad uryadnikami menshih kategorij yih upravlinnyam i diyalnistyu Vin vistupav z doruchennya centralnoyi vladi vprovadzhuvav riznih uryadnikiv do yihnih volostej a riznih obdarovanih do yihnih novih mayetnostej vishukuvav vidpovidni mayetnosti dlya velikoknyazhih nadan kontrolyuvav sluzhbi z takih mayetnostej Do administrativno gospodarskih funkcij starosti nalezhalo vidannya pro vikonannya sudovih rishen Z utvorennyam grodskogo sudu starosta staye jogo ochilnikom Za Drugim litovskim statutom starosta mav pravo virishuvati najvazhlivishi kriminalni spravi po inshomu yih nazivali starostinskimi artikulami Ce zokrema nayizdi na shlyahetski mayetki grabezhi vbivstvo shlyahticha pidrobka groshej tosho Starosta zdijsnyuvav sud nad vsima verstvami yaki ne mali specialnih sudiv rozglyadav apelyaciyi na rishennya specialnih sudiv Vazhlivim zalishayetsya toj moment sho starosta ta grodski suddi mali pevni privileyi u pidsudnosti Ostanni pidlyagali lishe sudu korolya za viklyuchennyam tih sprav sho stosuvalis nayizdu na mayetki de voni vistupali yak zvichajni zemlevlasniki v regioni Takozh do jogo obov yazkiv vhodilo povidomlyati shlyahti koli vidbudetsya sklikannya pospolitogo rushennya u yakomu mali brati uchast usi shlyahetski rodini pid zagrozoyu styagnen v 24 kop groshej na korist velikogo knyazya Starosta vidpovidav za bezpeku i spokij na pidvladnij jomu teritoriyi Vin mav takozh slidkuvati za tatarami i v razi potrebi zavzhdi buti gotovim do organizaciyi oboroni Pro nablizhennya nebezpeki vin mav negajno povidomlyati velikomu knyazyu ta susidnim starostam Do povnovazhen starosti vhodilo stezhennya za vikonannyam povinnostej zhitelyami mista zborom podatkiv z tiyeyi jogo chastini sho nalezhala do korolivskoyi yurisdikciyi Zvichajno zdijsnyuvali voni yih ne samostijno a cherez svoyih uryadnikiv Starosta vidav kordonami povitu Najvazhlivishi uryadniki yakih starosta mig priznachati buli pidstarosta grodskij suddya ta grodskij pisar Pidstarosta ce namisnik starosti yakij golovuvav na sudovih zasidannyah za vidsutnosti starosti j zagalom vikonuvav obov yazki starosti na chas jogo vid yizdu Sam starosta ne chasto vidviduvav zasidannya sudu Usi troye pidstarosta grodskij suddya ta pisar mali buti osilimi lyudmi v poviti Pered starostoyu mishani zvituvali pro vikonannya zibranih koshtiv na ukriplennya remont zamku sho peredbachalo togochasne zakonodavstvo Starosta stezhiv za torgivleyu zokrema tak zvanoyu taksaciyeyu tovariv a ce buli dosit vagomi vazheli vplivu Do togo zh znachna chastina miskih zhiteliv perebuvala pid bezposerednoyu vladoyu starosti Zaluchali starost i do policijnih funkcij Zazvichaj starosti opikuvalisya yevreyami M Grushevskij zaznachav sho yevreyi buduchi u pidporyadkuvanni starost pri tradicijnomu protistoyanni ostannih z miskimi gromadami stayut de facto specialnimi protegovancyami starostinskih uryadiv Starosta buv suddeyu u kriminalnih spravah mizh hristiyanami ta yevreyami u spravah civilnih vin sudiv lishe u razi zvernennya odniyeyi zi storin Na jogo korist ishli shtrafi z yevreyiv za neznachni porushennya Do kola zobov yazan starosti vhodila ohorona nedotorkanosti zhittya yevreyiv yihnogo majna ta bogosluzhinnya Spisok kremeneckih starostKonrad Frankenberg Frankemberg 1418 starosta abo burggraf Namisniki Mihajlo Semenovich Druckij Boloban 1430 1432 Fedir Nesvickij 1432 1435 Fedir Ostrozkij Ivan Monividovich 1437 1439 Yursha Ivanovich 1441 1445 Denisko Mokosijovich Ivan Mokosijovich Petro Mokosij Denisko Semen Nesvickij 1473 1481 Oleksandr Sangushkovich 1482 1491 1491 1498 Andrij Oleksandrovich Sangushko 1498 1502 1502 Yurij Mihajlovich Montovitovich 1502 1508 Yakub Mihajlovich Montovtovich 1508 1529 jogo takozh u dokumentah nazivali derzhavceyu i starostoyu Starosti U 1529 1535 rokah vlada kremenecka perebuvala u pozashlyubnogo sina korolya Sigizmunda I vilenskogo yepiskopa Yana Dahno Vasilovich 1536 1538 pl 1538 1545 1544 1548 1548 Sebastyan Dibovskij 1549 Mihajlo Mishka 1549 1560 Mikola Zbarazkij 1560 1574 Yanush Zbarazkij 1574 1608 Krishtof Zbarazkij 1608 1627 Yanush Vishneveckij 1627 1636 Vishneveckij Kostyantin Kostyantinovich 1636 1641 Danilovich Petro 1641 1645 Mihayil Georgij Chartorijskij 1645 1653 Ioann Karl Chartorijskij 1653 1679 1679 1688 Mihayil Georgij Chartorijskij 1688 1689 Kazimir Chartorijskij 1689 1701 Yanush Antonij Vishneveckij 1701 1736 Mihajlo Kazimir Radzivill Ribonka 1736 1742 Antonij Mihal Potockij Pavlo Karl Sangushko 1745 1750 Yanush Oleksandr Sangushko 1750 1753 Yuzef Paulin Sangushko 1753 1780 Yanush Modest Sangushko 1780 1791 PrimitkiKrikun M Voyevodstva Pravoberezhnoyi Ukrayini u XVI XVIII stolittyah Statti i materiali Lviv 2012 S 634 ISBN 978 617 607 240 9 Urzednicy dawnej rzeczypospolitej XIV XVIII wieku spisy T 3 Ziemie ruskie Zesz 5 Urzednicy Wolynscy XV XVIII wieku spisy Opracowal Marian Wolski Polska akademia nauk Biblioteka Kornika Instytut historii S 60 pol Lyubavskij M Oblastnoe delenie Litovsko Russkogo gosudarstva ko vremeni izdaniya pervogo Litovskogo statuta M 1892 S 210 ros Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T V Suspilno politichnij i cerkovnij ustrij i vidnosini v ukrainsko ruskih zemlyah XIV XVII v Nyu Jork Vidavniche tovaristvo Knigospilka 1957 S 295 298 Kulyanicya N Uryad starosti u misti Kremenec v 1560 1627 rokah Kiyivski istorichni studiyi 1 4 2017 S 55 1 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Kulyanicya N Uryad starosti u misti Kremenec v 1560 1627 rokah Kiyivski istorichni studiyi 1 4 2017 S 56 2 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Kulyanicya N Uryad starosti u misti Kremenec v 1560 1627 rokah Kiyivski istorichni studiyi 1 4 2017 S 57 3 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Zayac A Ye Miske suspilstvo Volini XVI pershoyi polovini XVII st monografiya A Zayac Lviv LNU imeni Ivana Franka 2019 ISBN 978 617 10 0532 7 S 111 Zayac A Ye Miske suspilstvo Volini XVI pershoyi polovini XVII st monografiya A Zayac Lviv LNU imeni Ivana Franka 2019 ISBN 978 617 10 0532 7 S 114 Zayac A Ye Miske suspilstvo Volini XVI pershoyi polovini XVII st monografiya A Zayac Lviv LNU imeni Ivana Franka 2019 ISBN 978 617 10 0532 7 S 115 Bortnikova A Mista Volini ta uryadi starost u konteksti suspilno politichnoyi vzayemodiyi XV 60 ti rr XVI st Visnik Lvivskogo universitetu Seriya filosofsko politologichni studiyi 2017 Vipusk 11 S 120 Urzednicy dawnej rzeczypospolitej XIV XVIII wieku spisy T 3 Ziemie ruskie Zeszyt 5 Urzednicy Wolynscy XV XVIII wieku spisy Opracowal Marian Wolski Polska akademia nauk Biblioteka Kornika Instytut historii S 60 65 Lyubavskij M Oblastnoe delenie Litovsko Russkogo gosudarstva ko vremeni izdaniya pervogo Litovskogo statuta M 1892 s 211 Div takozhLuckij starosta Volodimirski starosti