Стародубський полк — українське військове формування. Існував у 1784—1796 рр. як Стародубський карабінерний полк, і в 1917 році як військова одиниця української Центральної Ради.
Стародубський карабінерний полк (1784—1796)
1782 року полковий козацький устрій в Україні остаточно був скасований російською імперською адміністрацією. Було ліквідовано і Стародубський козацький полк як адміністративну і військову одиницю колишньої Гетьманщини. Але 1784 року російська адміністрація змушена була піти на деякі поступки українцям — так замість 10 козацьких полків зорганізовано 10 карабінерних, по 6 ескадронів у кожному, з яких складався окремий корпус — «Малоросійська кіннота». Карабінерні полки в Україні зберігали багато рис старої української козацької організації. Рядовий склад здебільшого становили козаки старого полку, командний склад — здебільшого колишня полкова та сотенна старшина. У російській армії карабінерні полки являли собою майже автономну організацію.
Першим полковником Стародубського карабінерного полку стає Іван Максимович, унук прибічника Івана Мазепи . З 1785 року полком керує Андрій Леванідов, росіянин, але закоханий в Україну. Андрій Леванідов, який у майбутньому був корпусним командиром у Києві та генерал-губернатором Слобідської України, підтримував тісні зв'язки з українськими політичними колами, що стояли на позиціях політичної автономії України. Допомагав А. Худорбі та А. Веделю. Цікавився історією України. Залишив рукописний збірник «Андрія Леванідова Малоросійський літописець», написаний близько 1790 року, який довгі роки зберігався в Національному музеї у Львові.
1788 року Стародубський карабінерний полк перетворено у «важкокінний», разом з Чернігівським, Ніжинським, Київським та Глухівським, а 1789 року на чолі полку встає Михайло Миклашевський, правнук стародубського полковника кінця XVII ст. Михайла Андрійовича Миклашевського. Тільки 1796 року Стародубський карабінерний полк перетворено на кірасирський, і він поволі починає втрачати національний український дух, що було вибито з нього російською казармовою дисципліною.
Полковники
- Іван Максимович (1784)
- Андрій Леванідов (1785)
- Михайло Миклашевський (1789—1792)
Другий Стародубський полк імені гетьмана Івана Скоропадського (1917)
Українська національна революція 1917 року посприяла утворенню українських національних військових формувань. 18 липня командувач Південно-Західного фронту генерал Лавр Корнілов видав наказ про початок українізації 34-го російського корпусу, яким командував генерал-лейтенант Павло Петрович Скоропадський. З особового складу корпусу було виведено всіх неукраїнців, а сам корпус переведено до подільського міста Межибожа для укомплектування його українцями. Ця реорганізація завершилася 1 жовтня, а сам корпус отримав назву Першого українського.
Корпус налічував 60 тисяч бійців, та складався з двох дивізій, по чотири полки у кожній. Елітною вважалася 1-ша дивізія, якою командував генерал Яків Гандзюк, а начальником штабу дивізії був полковник Микола Капустянський. Усі чотири полки 1-ї дивізії мали спеціальні назви, у яких відзначалися імена найголовніших українських міст та гетьманів-героїв: Перший Київський полк імені гетьмана Богдана Хмельницького, Третій Полтавський полк імені гетьмана Петра Сагайдачного, Четвертий Чернігівський полк імені гетьмана Павла Полуботка. Другим по значенню у дивізії був Другий Стародубський полк імені гетьмана Івана Скоропадського. Командував полком полковник Дмитро Масалитинів. Другий Стародубський полк імені гетьмана Івана Скоропадського, у складі цілого корпусу, знаходився поблизу німецько-австрійського фронту в районі Шепетівка-Козятин-Христинівка-Вапнярка, де захищав західні рубежі України від нападу противника.
1-й український корпус був найбільш боєздатною частиною Української Народної Республіки наприкінці 1917 року. Він дислокувався в районі Білої Церкви, Бердичева, Фастова і Вінниці. Під час більшовицького повстання в Києві він перекрив шлях червоним частинам 2-го гвардійського корпусу, що прямував на Київ. У районі Вінниці українці роззброїли більшовизованих солдатів і відправили їх ешелонами в Росію.
На початку січня 1918 року, через розходження з політикою Центральної Ради і Генерального секретаріату, Павло Скоропадський подав у відставку з поста командира корпусу. Його заступив Яків Гандзюк, але дисципліна в корпусі різко впала. Незважаючи на розпал Радянсько-української війни, більшість українських солдатів самовільно полишила корпус і він перестав існувати.
18-й Стародубський полк (1917 р.)
Наприкінці 1917 року брав участь у боях з військами М. Муравйова, захищаючи Київ від наступу військ більшовиків. Командував полком Микола Шаповал.
Інші військові формування Стародубщини
Для захисту Стародубщини у краї, як і в інших місцевостях України, в 1917 році створювалися добровольчі загони Вільних козаків, які мали виконувати міліцейські функції — стежити за порядком та запобігати розбійництву та грабіжництву в ті часи, коли верховна державна влада не в змозі була цим займатися сама. Усе Вільне козацтво розподілялося по губерніях, і таким чином стародубська міліція входила до складу Вільного козацтва Чернігівщини. Місцеві загони Вільного козацтва не були великими за чисельністю, адже вважалося, що до збройних суточок з чиєюсь регулярною армією на Східній Україні справа ніколи не дійде, тому загони у 20—50 козаків вважалися цілком достатніми для невеличких повітових міст. До того ж більшість чоловіків призовного віку була у цей час на фронті, у російському та українському військах. Командували загонами Вільного козацтва українці-офіцери колишньої царської армії. У Стародубі було на цей час 25 вільних козаків під керівництвом поручника Шакотька, а у Новозибкові — 50, якими командував підстаршина Андросюк. Такими ж за чисельністю були загони Вільного козацтва й в інших чернігівських містах: у Борзні — 40, в Глухові — 50, у Новгороді-Сіверському — 30, і лише у губернському Чернігові було 140 козаків. Загін Вільного козацтва був і у Гомелі, чисельністю у 20 козаків, під керівництвом підпоручника Гончаренка.
Див. також
Примітки
- Полонська-Василенко Н. Д. Історія України. Том другий.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 2 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 2 червня 2014.
Література
- Ігор Роздобудько. Стародубщина. Нарис українського життя краю.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Starodubskij polk znachennya Starodubskij polk ukrayinske vijskove formuvannya Isnuvav u 1784 1796 rr yak Starodubskij karabinernij polk i v 1917 roci yak vijskova odinicya ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Starodubskij karabinernij polk 1784 1796 1782 roku polkovij kozackij ustrij v Ukrayini ostatochno buv skasovanij rosijskoyu imperskoyu administraciyeyu Bulo likvidovano i Starodubskij kozackij polk yak administrativnu i vijskovu odinicyu kolishnoyi Getmanshini Ale 1784 roku rosijska administraciya zmushena bula piti na deyaki postupki ukrayincyam tak zamist 10 kozackih polkiv zorganizovano 10 karabinernih po 6 eskadroniv u kozhnomu z yakih skladavsya okremij korpus Malorosijska kinnota Karabinerni polki v Ukrayini zberigali bagato ris staroyi ukrayinskoyi kozackoyi organizaciyi Ryadovij sklad zdebilshogo stanovili kozaki starogo polku komandnij sklad zdebilshogo kolishnya polkova ta sotenna starshina U rosijskij armiyi karabinerni polki yavlyali soboyu majzhe avtonomnu organizaciyu Pershim polkovnikom Starodubskogo karabinernogo polku staye Ivan Maksimovich unuk pribichnika Ivana Mazepi Z 1785 roku polkom keruye Andrij Levanidov rosiyanin ale zakohanij v Ukrayinu Andrij Levanidov yakij u majbutnomu buv korpusnim komandirom u Kiyevi ta general gubernatorom Slobidskoyi Ukrayini pidtrimuvav tisni zv yazki z ukrayinskimi politichnimi kolami sho stoyali na poziciyah politichnoyi avtonomiyi Ukrayini Dopomagav A Hudorbi ta A Vedelyu Cikavivsya istoriyeyu Ukrayini Zalishiv rukopisnij zbirnik Andriya Levanidova Malorosijskij litopisec napisanij blizko 1790 roku yakij dovgi roki zberigavsya v Nacionalnomu muzeyi u Lvovi 1788 roku Starodubskij karabinernij polk peretvoreno u vazhkokinnij razom z Chernigivskim Nizhinskim Kiyivskim ta Gluhivskim a 1789 roku na choli polku vstaye Mihajlo Miklashevskij pravnuk starodubskogo polkovnika kincya XVII st Mihajla Andrijovicha Miklashevskogo Tilki 1796 roku Starodubskij karabinernij polk peretvoreno na kirasirskij i vin povoli pochinaye vtrachati nacionalnij ukrayinskij duh sho bulo vibito z nogo rosijskoyu kazarmovoyu disciplinoyu Polkovniki Ivan Maksimovich 1784 Andrij Levanidov 1785 Mihajlo Miklashevskij 1789 1792 Drugij Starodubskij polk imeni getmana Ivana Skoropadskogo 1917 Ukrayinska nacionalna revolyuciya 1917 roku pospriyala utvorennyu ukrayinskih nacionalnih vijskovih formuvan 18 lipnya komanduvach Pivdenno Zahidnogo frontu general Lavr Kornilov vidav nakaz pro pochatok ukrayinizaciyi 34 go rosijskogo korpusu yakim komanduvav general lejtenant Pavlo Petrovich Skoropadskij Z osobovogo skladu korpusu bulo vivedeno vsih neukrayinciv a sam korpus perevedeno do podilskogo mista Mezhibozha dlya ukomplektuvannya jogo ukrayincyami Cya reorganizaciya zavershilasya 1 zhovtnya a sam korpus otrimav nazvu Pershogo ukrayinskogo Korpus nalichuvav 60 tisyach bijciv ta skladavsya z dvoh divizij po chotiri polki u kozhnij Elitnoyu vvazhalasya 1 sha diviziya yakoyu komanduvav general Yakiv Gandzyuk a nachalnikom shtabu diviziyi buv polkovnik Mikola Kapustyanskij Usi chotiri polki 1 yi diviziyi mali specialni nazvi u yakih vidznachalisya imena najgolovnishih ukrayinskih mist ta getmaniv geroyiv Pershij Kiyivskij polk imeni getmana Bogdana Hmelnickogo Tretij Poltavskij polk imeni getmana Petra Sagajdachnogo Chetvertij Chernigivskij polk imeni getmana Pavla Polubotka Drugim po znachennyu u diviziyi buv Drugij Starodubskij polk imeni getmana Ivana Skoropadskogo Komanduvav polkom polkovnik Dmitro Masalitiniv Drugij Starodubskij polk imeni getmana Ivana Skoropadskogo u skladi cilogo korpusu znahodivsya poblizu nimecko avstrijskogo frontu v rajoni Shepetivka Kozyatin Hristinivka Vapnyarka de zahishav zahidni rubezhi Ukrayini vid napadu protivnika 1 j ukrayinskij korpus buv najbilsh boyezdatnoyu chastinoyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki naprikinci 1917 roku Vin dislokuvavsya v rajoni Biloyi Cerkvi Berdicheva Fastova i Vinnici Pid chas bilshovickogo povstannya v Kiyevi vin perekriv shlyah chervonim chastinam 2 go gvardijskogo korpusu sho pryamuvav na Kiyiv U rajoni Vinnici ukrayinci rozzbroyili bilshovizovanih soldativ i vidpravili yih eshelonami v Rosiyu Na pochatku sichnya 1918 roku cherez rozhodzhennya z politikoyu Centralnoyi Radi i Generalnogo sekretariatu Pavlo Skoropadskij podav u vidstavku z posta komandira korpusu Jogo zastupiv Yakiv Gandzyuk ale disciplina v korpusi rizko vpala Nezvazhayuchi na rozpal Radyansko ukrayinskoyi vijni bilshist ukrayinskih soldativ samovilno polishila korpus i vin perestav isnuvati 18 j Starodubskij polk 1917 r Naprikinci 1917 roku brav uchast u boyah z vijskami M Muravjova zahishayuchi Kiyiv vid nastupu vijsk bilshovikiv Komanduvav polkom Mikola Shapoval Inshi vijskovi formuvannya StarodubshiniDlya zahistu Starodubshini u krayi yak i v inshih miscevostyah Ukrayini v 1917 roci stvoryuvalisya dobrovolchi zagoni Vilnih kozakiv yaki mali vikonuvati milicejski funkciyi stezhiti za poryadkom ta zapobigati rozbijnictvu ta grabizhnictvu v ti chasi koli verhovna derzhavna vlada ne v zmozi bula cim zajmatisya sama Use Vilne kozactvo rozpodilyalosya po guberniyah i takim chinom starodubska miliciya vhodila do skladu Vilnogo kozactva Chernigivshini Miscevi zagoni Vilnogo kozactva ne buli velikimi za chiselnistyu adzhe vvazhalosya sho do zbrojnih sutochok z chiyeyus regulyarnoyu armiyeyu na Shidnij Ukrayini sprava nikoli ne dijde tomu zagoni u 20 50 kozakiv vvazhalisya cilkom dostatnimi dlya nevelichkih povitovih mist Do togo zh bilshist cholovikiv prizovnogo viku bula u cej chas na fronti u rosijskomu ta ukrayinskomu vijskah Komanduvali zagonami Vilnogo kozactva ukrayinci oficeri kolishnoyi carskoyi armiyi U Starodubi bulo na cej chas 25 vilnih kozakiv pid kerivnictvom poruchnika Shakotka a u Novozibkovi 50 yakimi komanduvav pidstarshina Androsyuk Takimi zh za chiselnistyu buli zagoni Vilnogo kozactva j v inshih chernigivskih mistah u Borzni 40 v Gluhovi 50 u Novgorodi Siverskomu 30 i lishe u gubernskomu Chernigovi bulo 140 kozakiv Zagin Vilnogo kozactva buv i u Gomeli chiselnistyu u 20 kozakiv pid kerivnictvom pidporuchnika Goncharenka Div takozh5 j Chernigivskij korpus Starodubskij polkPrimitkiPolonska Vasilenko N D Istoriya Ukrayini Tom drugij Arhiv originalu za 27 chervnya 2020 Procitovano 2 chervnya 2014 Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 2 chervnya 2014 LiteraturaIgor Rozdobudko Starodubshina Naris ukrayinskogo zhittya krayu