Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
За́льцбург (нім. Salzburg [ˈzalt͡sbʊɐ̯k] д·і, бавар. Soizburg — дослівно «Соляний за́мок») — місто на заході Австрії, столиця федеральної землі Зальцбург. Зальцбург — один з найвідоміших культурних центрів Австрії. Зальцбург нерідко називають «музичною скринькою»: декоративна компактність історичної частини міста не поєднується з грандіозністю музичних заходів, які тут проводяться.
| Старе місто Зальцбург | |
 | |
| Країна |  Австрія[1] |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Зальцбург[1] |
 | |
 | |
 Старе місто Зальцбург у Вікісховищі | |
Координати: 47°48′12″ пн. ш. 13°02′17″ сх. д. / 47.80360000002777809° пн. ш. 13.03830000002777645° сх. д.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Історія
Зальцбург — одне з найдавніших міст Австрії. Він виник в 696 році на місці римського укріпленого табору Ювавум, а свою назву отримав від слова Salz — «сіль», видобуток якої вівся в його околицях. Засновником Зальцбурга вважається Святий Руперт, який розпочав будівництво монастиря Святого Петра. Святий Руперт став і першим архієпископом Зальцбурга, і на багато століть місто перетворилося на справжній оплот католицтва.
В 739 році місто стало єпископською резиденцією, в кінці VIII століття при єпископах Віргілії та Арно місто стало центром місіонерської активності християнської церкви в альпійському регіоні. З цих же часів місто носить ім'я Зальцбург, яким зобов'язано численним родовищам солі в окрузі. В 798 році зальцбурзькі єпископи підвищили статус і стали архієпископами.
Останнім зальцбурзьким архієпископом був , який в 1800 році втік від Наполеона і три роки по тому відмовився у Відні від свого титулу. На деякий час місто відійшло до Австрії, яку змінила Баварія, і лише в 1816 році, але рішенням Віденського конгресу, він остаточно отримав свою австрійську приналежність; але і в лоні австрійської імперії Зальцбург залишився космополітичної столицею, невеликою і одночасно безмежною.
Сучасний Зальцбург — високорозвинене індустріальне місто. У місті і околицях розташовуються численні підприємства автоматизації, високих технологій, розробки програмного забезпечення, телекомунікаційного сектора, індустрії мультимедіа. Найважливішу роль в економіці міста грає туризм — місто відвідує щороку до 7 мільйонів туристів, а також торгівля і банківська справа. Єдиною галуззю, що грає важливу роль в економіці міста з часів середньовіччя, залишається виробництво пива та мінеральної води.
Старе місто
Старе місто в Зальцбургу дуже велике і розташоване на обох берегах річки Зальцах. Міська забудова — дуже стара і налічує 5-6 століть. Але не шукайте тут різнокольорових фахверків і «пряничних» будинків. Середньовічна забудова Зальцбурга — стримана, але велична.
Визнання Старого міста Зальцбурга (об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО) в 1997 році підтверджує його міжнародне значення.
Старе місто зі своїм різноманіттям архітектурних стилів є справжньою скарбницею, не в останню чергу, завдяки суворим охоронним заходам. Якщо не поспішаючи пройти численними маленькими провулками (найвідомішими вважаються Гетрайдегассе («Зерновий провулок»), Юденгассе («Єврейський провулок»), Гольдгассе («Золотий провулок»), Кегассе («Набережний провулок»), а також Лінцергассе («Лінцевський провулок») і Штайнгассе («Кам'яний провулок»)), на обмеженому просторі можна побачити споруди епох Середньовіччя, Романтизму, Ренесансу, Бароко, а також благородні будинки буржуа періоду монархії в стилі класицизму.
Визначні місця
Парк Мірабель
Парк Мірабель — одна з найбільш відвідуваних визначних пам'яток Зальцбурга. Розташований він трохи осторонь від інших відомих місць міста, на іншому березі річки Зальцах.
Парк Мірабель — характерний приклад стилю бароко. Тераси, яскраві клумби, мармурові статуї і фонтани роблять його дуже яскравим і пишним. Особливо гарний Мірабель в літню сонячну погоду.
У центрі парку розташований красивий фонтан, оточений чотирма скульптурами. Вони зображують сцени з міфів стародавньої Греції. Одна статуя присвячена епізоду, коли Геракл піднімає Антея, щоб відірвати його ноги від землі і позбавити сил, якими живила його мати Гея. Інша — Паріс викрадає Єлену — являє собою інцидент, що послужив початком Троянській війні. Статуї, створені в 1690 році Оттавіо Мосто, символізують чотири стихії — Воду, Вогонь, Землю і Повітря.
Поглянувши в південному напрямку, можна побачити красиву панораму. З парку відкривається приголомшливий вид на фортецю Гоензальбург. А в північній частині парку розташований палац Мірабель, що дав ім'я парку.
Поруч з палацом — так званий сад гномів. Увійти в сад можна через місток, прикрашений двома скульптурами таких же гномів. Гноми уособлюють людські пороки й чесноти. Існує легенда, що колись їх було 28, але потворні карлики категорично не сподобалися жив у свій час в замку кронпринцові Людвігу Баварському, і більшість фігурок були продані.
За високими стриженими лаштунками сховався Зелений театр, побудований в період між 1704 і 1718 рр. Це один з найстаріших діючих Зелених театрів на північ від Альп — тут до сих пір проходять виступи на відкритому повітрі влітку, в тому числі концерти Зальцбурзького фестивалю.
Монастир Капуцинів
Монастир Капуцинів розташувався на однойменній горі в центральній частині старого міста. Будинок будували на висоті майже 700 метрів, тому звідси відкривається чудовий вид на міські околиці. Між іншим, це найвища точка Зальцбурга.
Сьогодні в споруді проживають церковнослужителі, які регулярно проводять церемонії і служби, які, на жаль, закриті від цікавих поглядів туристів. Всюди панує спокій і тиша. Собор почали будувати в XVII столітті, хоча історія споруди сягає корінням у середньовічні часи. Тоді на цій землі височіла єдина вежа, на яку була покладена оборонна функція. Адже з такої висоти можна було побачити ворога на великій відстані. Трохи пізніше споруда перетворюється на фортецю, а в кінці XVI століття один з архієпископів запрошує в ці краї Капуцинський орден, свято вірячи в те, що ченці здатні знову залучити парафіян до храму. І ось кілька років потому зводиться церква.
З часом територія монастиря росла, зводилися нові будинки, коридори, келії. Внутрішнє оздоблення оформлено в готичному стилі, при цьому всюди відчувається стриманість і скромність.
Собор святих Руперта і Вергілія
Собор святих Руперта і Вергілія — кафедральний римо-католицький собор, що знаходиться в австрійському місті Зальцбург. Побудований у XVII столітті в стилі бароко. У сімнадцятому столітті собор був повністю перебудований в стилі бароко під керівництвом принца-біскупа Вольфа Дітріха Райтенау, коли і набув свого нинішнього вигляду.
Зальцбурзький собор побудований з темно-сірого конгломерату з Мюнхсберга. З обох боків головного фасаду розташовані вежі-близнюки, висотою по 79 м, побудовані у 1652-1657 роках. Собор став першою культовою спорудою, побудованою виключно у італійському стилі, розташованій північніше Альп. Перед західним фасадом знаходяться чотири статуї, вирізьблені зі світлого мармуру, і присвячені святим Руперту і Вергілію, покровителям Зальцбургу (виконані бл. 1660 року), а також Петру і Павлу (1697-98).
Вхід у собор закривають троє масивних бронзових дверей, які символізують Віру (ліві двері), Любов (середні) та Надію (праві), роботи Тоні Шнайдер-Манзеля, Джакомо Манцу і Евальда Матаре (1957—1958). Собор вміщує понад 10 000 прихожан. Великий орган, що складається із 4 000 труб, датується 1703 роком.
Альтермаркт (Старий Ринок)
Прямокутна витягнута площа з фонтаном — Альтермаркт, або Старий ринок. Вона знаходиться між вулицею Гетрайдегассе і кафедральним собором Зальцбурга.
Площа Альтермаркт забудована в основному будинками XVIII—XIX ст. Серед її визначних пам'яток: «найменший будиночок» міста, фонтан XVII ст. посеред площі зі статуєю Святого Флоріана і красивою кованими ґратами, будівля колишньої придворної аптеки, старовинне кафе «Томаселлі», яка приймає відвідувачів з 1703 року, кондитерська Фюрста.
Резиденція архієпископа
Резиденція архієпископа розташована в історичному центрі Зальцбурга, між двома головними площами міста — Соборною площею (Domplatz) і площею Резіденцплац (Residenzplatz), на яку будівлю звернено парадним фасадом.
Перша згадка про будівлю резиденції відноситься до 1120 році. У XV—XVI століттях будівля перебудовувалася, а головні зміни припали на період правління князя-архієпископа Вольфа Дітріха фон Райтенау (1587—1612), який побажав в ім'я церкви вибудувати справді грандіозна споруда.
Вхід в резиденцію здійснюється через аркади у внутрішньому дворі, прикрашені фонтаном Геркулеса (Herkulesbrunnen). Зліва від фонтану знаходиться вхід в приміщення, де широкі сходи веде в парадні зали резиденції. На першому поверсі розташований урочистий Зал карабінерів (Karabinierisaal) — самий просторий зал резиденції, побудований близько 1600 року. Велика стельова фреска була створена в 1689 році австрійським живописцем Йоганном Міхаелем Ротмайром (1654—1730).
У резиденції є і невелика капличка, купол якої прикрашений фрескою із зображенням Бога Отця, роботи Йоганна Міхаеля Ротмайра. Вівтар каплиці був, ймовірно, створений в 1710 році італійським майстром Антоніо Бедуцці.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za lcburg nim Salzburg ˈzalt sbʊɐ k d i bavar Soizburg doslivno Solyanij za mok misto na zahodi Avstriyi stolicya federalnoyi zemli Zalcburg Zalcburg odin z najvidomishih kulturnih centriv Avstriyi Zalcburg neridko nazivayut muzichnoyu skrinkoyu dekorativna kompaktnist istorichnoyi chastini mista ne poyednuyetsya z grandioznistyu muzichnih zahodiv yaki tut provodyatsya Stare misto Zalcburg Krayina Avstriya 1 Administrativna odinicyaZalcburg 1 Stare misto Zalcburg u Vikishovishi Koordinati 47 48 12 pn sh 13 02 17 sh d 47 80360000002777809 pn sh 13 03830000002777645 sh d 47 80360000002777809 13 03830000002777645Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2023 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2023 potrebuye bilshe posilan na inshi statti abi krashe integruvatisya do enciklopediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan u nayavnomu teksti listopad 2023 Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z inshoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original ne zaznacheno Bud laska ukazhit jogo listopad 2023 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2023 IstoriyaZalcburg odne z najdavnishih mist Avstriyi Vin vinik v 696 roci na misci rimskogo ukriplenogo taboru Yuvavum a svoyu nazvu otrimav vid slova Salz sil vidobutok yakoyi vivsya v jogo okolicyah Zasnovnikom Zalcburga vvazhayetsya Svyatij Rupert yakij rozpochav budivnictvo monastirya Svyatogo Petra Svyatij Rupert stav i pershim arhiyepiskopom Zalcburga i na bagato stolit misto peretvorilosya na spravzhnij oplot katolictva V 739 roci misto stalo yepiskopskoyu rezidenciyeyu v kinci VIII stolittya pri yepiskopah Virgiliyi ta Arno misto stalo centrom misionerskoyi aktivnosti hristiyanskoyi cerkvi v alpijskomu regioni Z cih zhe chasiv misto nosit im ya Zalcburg yakim zobov yazano chislennim rodovisham soli v okruzi V 798 roci zalcburzki yepiskopi pidvishili status i stali arhiyepiskopami Ostannim zalcburzkim arhiyepiskopom buv yakij v 1800 roci vtik vid Napoleona i tri roki po tomu vidmovivsya u Vidni vid svogo titulu Na deyakij chas misto vidijshlo do Avstriyi yaku zminila Bavariya i lishe v 1816 roci ale rishennyam Videnskogo kongresu vin ostatochno otrimav svoyu avstrijsku prinalezhnist ale i v loni avstrijskoyi imperiyi Zalcburg zalishivsya kosmopolitichnoyi stoliceyu nevelikoyu i odnochasno bezmezhnoyu Suchasnij Zalcburg visokorozvinene industrialne misto U misti i okolicyah roztashovuyutsya chislenni pidpriyemstva avtomatizaciyi visokih tehnologij rozrobki programnogo zabezpechennya telekomunikacijnogo sektora industriyi multimedia Najvazhlivishu rol v ekonomici mista graye turizm misto vidviduye shoroku do 7 miljoniv turistiv a takozh torgivlya i bankivska sprava Yedinoyu galuzzyu sho graye vazhlivu rol v ekonomici mista z chasiv serednovichchya zalishayetsya virobnictvo piva ta mineralnoyi vodi Stare mistoStare misto v Zalcburgu duzhe velike i roztashovane na oboh beregah richki Zalcah Miska zabudova duzhe stara i nalichuye 5 6 stolit Ale ne shukajte tut riznokolorovih fahverkiv i pryanichnih budinkiv Serednovichna zabudova Zalcburga strimana ale velichna Viznannya Starogo mista Zalcburga ob yektom svitovoyi spadshini YuNESKO v 1997 roci pidtverdzhuye jogo mizhnarodne znachennya Stare misto zi svoyim riznomanittyam arhitekturnih stiliv ye spravzhnoyu skarbniceyu ne v ostannyu chergu zavdyaki suvorim ohoronnim zahodam Yaksho ne pospishayuchi projti chislennimi malenkimi provulkami najvidomishimi vvazhayutsya Getrajdegasse Zernovij provulok Yudengasse Yevrejskij provulok Goldgasse Zolotij provulok Kegasse Naberezhnij provulok a takozh Lincergasse Lincevskij provulok i Shtajngasse Kam yanij provulok na obmezhenomu prostori mozhna pobachiti sporudi epoh Serednovichchya Romantizmu Renesansu Baroko a takozh blagorodni budinki burzhua periodu monarhiyi v stili klasicizmu Viznachni miscyaPark Mirabel Park Mirabel odna z najbilsh vidviduvanih viznachnih pam yatok Zalcburga Roztashovanij vin trohi ostoron vid inshih vidomih misc mista na inshomu berezi richki Zalcah Park Mirabel harakternij priklad stilyu baroko Terasi yaskravi klumbi marmurovi statuyi i fontani roblyat jogo duzhe yaskravim i pishnim Osoblivo garnij Mirabel v litnyu sonyachnu pogodu U centri parku roztashovanij krasivij fontan otochenij chotirma skulpturami Voni zobrazhuyut sceni z mifiv starodavnoyi Greciyi Odna statuya prisvyachena epizodu koli Gerakl pidnimaye Anteya shob vidirvati jogo nogi vid zemli i pozbaviti sil yakimi zhivila jogo mati Geya Insha Paris vikradaye Yelenu yavlyaye soboyu incident sho posluzhiv pochatkom Troyanskij vijni Statuyi stvoreni v 1690 roci Ottavio Mosto simvolizuyut chotiri stihiyi Vodu Vogon Zemlyu i Povitrya Poglyanuvshi v pivdennomu napryamku mozhna pobachiti krasivu panoramu Z parku vidkrivayetsya prigolomshlivij vid na fortecyu Goenzalburg A v pivnichnij chastini parku roztashovanij palac Mirabel sho dav im ya parku Poruch z palacom tak zvanij sad gnomiv Uvijti v sad mozhna cherez mistok prikrashenij dvoma skulpturami takih zhe gnomiv Gnomi uosoblyuyut lyudski poroki j chesnoti Isnuye legenda sho kolis yih bulo 28 ale potvorni karliki kategorichno ne spodobalisya zhiv u svij chas v zamku kronprincovi Lyudvigu Bavarskomu i bilshist figurok buli prodani Za visokimi strizhenimi lashtunkami shovavsya Zelenij teatr pobudovanij v period mizh 1704 i 1718 rr Ce odin z najstarishih diyuchih Zelenih teatriv na pivnich vid Alp tut do sih pir prohodyat vistupi na vidkritomu povitri vlitku v tomu chisli koncerti Zalcburzkogo festivalyu Monastir Kapuciniv Monastir Kapuciniv roztashuvavsya na odnojmennij gori v centralnij chastini starogo mista Budinok buduvali na visoti majzhe 700 metriv tomu zvidsi vidkrivayetsya chudovij vid na miski okolici Mizh inshim ce najvisha tochka Zalcburga Sogodni v sporudi prozhivayut cerkovnosluzhiteli yaki regulyarno provodyat ceremoniyi i sluzhbi yaki na zhal zakriti vid cikavih poglyadiv turistiv Vsyudi panuye spokij i tisha Sobor pochali buduvati v XVII stolitti hocha istoriya sporudi syagaye korinnyam u serednovichni chasi Todi na cij zemli visochila yedina vezha na yaku bula pokladena oboronna funkciya Adzhe z takoyi visoti mozhna bulo pobachiti voroga na velikij vidstani Trohi piznishe sporuda peretvoryuyetsya na fortecyu a v kinci XVI stolittya odin z arhiyepiskopiv zaproshuye v ci krayi Kapucinskij orden svyato viryachi v te sho chenci zdatni znovu zaluchiti parafiyan do hramu I os kilka rokiv potomu zvoditsya cerkva Z chasom teritoriya monastirya rosla zvodilisya novi budinki koridori keliyi Vnutrishnye ozdoblennya oformleno v gotichnomu stili pri comu vsyudi vidchuvayetsya strimanist i skromnist Sobor svyatih Ruperta i Vergiliya Sobor svyatih Ruperta i Vergiliya kafedralnij rimo katolickij sobor sho znahoditsya v avstrijskomu misti Zalcburg Pobudovanij u XVII stolitti v stili baroko U simnadcyatomu stolitti sobor buv povnistyu perebudovanij v stili baroko pid kerivnictvom princa biskupa Volfa Ditriha Rajtenau koli i nabuv svogo ninishnogo viglyadu Zalcburzkij sobor pobudovanij z temno sirogo konglomeratu z Myunhsberga Z oboh bokiv golovnogo fasadu roztashovani vezhi bliznyuki visotoyu po 79 m pobudovani u 1652 1657 rokah Sobor stav pershoyu kultovoyu sporudoyu pobudovanoyu viklyuchno u italijskomu stili roztashovanij pivnichnishe Alp Pered zahidnim fasadom znahodyatsya chotiri statuyi virizbleni zi svitlogo marmuru i prisvyacheni svyatim Rupertu i Vergiliyu pokrovitelyam Zalcburgu vikonani bl 1660 roku a takozh Petru i Pavlu 1697 98 Vhid u sobor zakrivayut troye masivnih bronzovih dverej yaki simvolizuyut Viru livi dveri Lyubov seredni ta Nadiyu pravi roboti Toni Shnajder Manzelya Dzhakomo Mancu i Evalda Matare 1957 1958 Sobor vmishuye ponad 10 000 prihozhan Velikij organ sho skladayetsya iz 4 000 trub datuyetsya 1703 rokom Altermarkt Starij Rinok Pryamokutna vityagnuta plosha z fontanom Altermarkt abo Starij rinok Vona znahoditsya mizh vuliceyu Getrajdegasse i kafedralnim soborom Zalcburga Plosha Altermarkt zabudovana v osnovnomu budinkami XVIII XIX st Sered yiyi viznachnih pam yatok najmenshij budinochok mista fontan XVII st posered ploshi zi statuyeyu Svyatogo Floriana i krasivoyu kovanimi gratami budivlya kolishnoyi pridvornoyi apteki starovinne kafe Tomaselli yaka prijmaye vidviduvachiv z 1703 roku konditerska Fyursta Rezidenciya arhiyepiskopa Rezidenciya arhiyepiskopa roztashovana v istorichnomu centri Zalcburga mizh dvoma golovnimi ploshami mista Sobornoyu plosheyu Domplatz i plosheyu Rezidencplac Residenzplatz na yaku budivlyu zverneno paradnim fasadom Persha zgadka pro budivlyu rezidenciyi vidnositsya do 1120 roci U XV XVI stolittyah budivlya perebudovuvalasya a golovni zmini pripali na period pravlinnya knyazya arhiyepiskopa Volfa Ditriha fon Rajtenau 1587 1612 yakij pobazhav v im ya cerkvi vibuduvati spravdi grandiozna sporuda Vhid v rezidenciyu zdijsnyuyetsya cherez arkadi u vnutrishnomu dvori prikrasheni fontanom Gerkulesa Herkulesbrunnen Zliva vid fontanu znahoditsya vhid v primishennya de shiroki shodi vede v paradni zali rezidenciyi Na pershomu poversi roztashovanij urochistij Zal karabineriv Karabinierisaal samij prostorij zal rezidenciyi pobudovanij blizko 1600 roku Velika stelova freska bula stvorena v 1689 roci avstrijskim zhivopiscem Jogannom Mihaelem Rotmajrom 1654 1730 U rezidenciyi ye i nevelika kaplichka kupol yakoyi prikrashenij freskoyu iz zobrazhennyam Boga Otcya roboti Joganna Mihaelya Rotmajra Vivtar kaplici buv jmovirno stvorenij v 1710 roci italijskim majstrom Antonio Beducci PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425