Старе́ Давидково — невелике село в Мукачівському районі Закарпатської області в Україні. Село розташоване на правому березі річки Латориця, біля автомобільного шляху міжнародного значення М 06 (да ділянці Мукачево — Ужгород, приблизно в 5 км на захід від Мукачево). Входить до складу Івановецької сільської громади.
село Старе Давидково | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Мукачівський район |
Громада | Івановецька сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1364 |
Населення | 782 |
Площа | 0,927 км² |
Густота населення | 658,04 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89622 |
Телефонний код | +380 3131 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°27′26″ пн. ш. 22°38′18″ сх. д. / 48.45722° пн. ш. 22.63833° сх. д.Координати: 48°27′26″ пн. ш. 22°38′18″ сх. д. / 48.45722° пн. ш. 22.63833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 117 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89622 , Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Іванівці, вул. Миру, 15 |
Карта | |
Старе Давидково | |
Старе Давидково | |
Мапа | |
Історія
Роком заснування села вважається 1364-й, про що у своїх наукових працях згадує угорський професор Ласло Деже (угор. Dezső László) — дослідник та українознавець, який подав перелік сіл краю та історію їх заснування. Про цю дату згадують й інші історики — Михайло Лучкай, Тиводар Легоцький та Деже Чанки. Йдеться про часи, коли в цих місцях оселився князь Федір Коріятович — за царювання Людо́вика I Уго́рського(пол. Ludwik Węgierski) (Лайош І Великий, угор. I. (Nagy) Lajos; 5 березня 1326 — 10 вересня 1382) — «Король Галичини та Володимирії». Втім в деяких джерелах вказується на більш раніші часи заснування O-Davidhaza як частини Угорського Королівства (ХІ ст.).
В околицях Старого Давидкого з давних давен вирощували вино, яке цінувалося в Європі. Про це йдеться, зокрема у Путівнику для подорожуючих по Австрійській імперії.
Для того, щоб дістатися до Munkacs (Мукачево), необхідно проїхати Darocz (с. Дароц або Дравці, зараз — мікрорайон Ужгорода), Hluboka (с. Глибоке), русинське торгове село Szerednye (с. Середнє між Ужгородом і Мукачевом) та села Kajdano (Кайданово), Rakos (Beregrákos, Rákošín або Ракошино), O Davidhaza (Старе Давидково)… в околицях яких зростає вино більше схоже на шампанське, Der gefährte auf reisen in dem österreichischen kaiserstaate, Franz Tschischka (1834).
Адміністративний центр тоді знаходився в сусідньому селі Паланок, де реєструвалися всі значні події — народження, шлюбу і смерті. До 1918 р. село належало до Угорського Королівства у складі комітата Берег, або Березької жупи під назвою O-Davidhaza. 1904 року Міністерство внутрішніх справ Угорщини затвердило герб селища (за давнішою громадською печаткою): на блакитному тлі селянин з сокирою в руці, перед яким у землю встромлений леміш.
Після приєднання Підкарпатської Русі до Чехословаччини (1918—1938) було перейменоване на Старе Давидково. У березні 1938 року, напередодні Другої світової війни, Карпатську Україну окупувала Угорщина. Після завершення війни в 1945 році у складі Закарпатської області відійшов до Української РСР.
Готуючись до ювілею села, стародавидківці відсвяткували у травні 2011 року 647-му річницю з дня заснування села. Свято було організовано силами активних мешканців та почалося з Божого благословення настоятеля греко-католицької церкви о. Михайла. Ще біль урочисто 18 травня 2014 Старе Давидково відзначало 650-річчя. Торжества розпочалися архієрейською службою, в якій брали участь преосвященний владика Мілан Шашік та понад десяток священиків із сусідніх сіл. Також було освячено нещодавно встановлену статую Пресвятої Богородиці, зведену зусиллями односельчан і за участі настоятеля церкви Василя Якубича.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 656 осіб, з яких 310 чоловіків та 346 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 610 осіб.
На 01.05.2014 р. населення Старого Давидково становило 600 осіб, що мали близько 220 дворогосподарств.
За інформацією члена НСЖУ, стародавидківця Андрія Дудаша у травні 2014 р. в селі було близько 220 дворогосподарств, у яких проживали понад 600 осіб, котрі бережуть свої звичаї, мову та віру. За його словами, стародавидківців завжди вважали особливо працьовитими людьми, що живуть за принципом: «Якщо хочеш ґаздувати — з курми лягай, а з півнями вставай».
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,34 % |
угорська | 0,33 % |
російська | 0,16 % |
словацька | 0,16 % |
Заснування Нового Давидково
Частина мешканців села згодом переселилася на більш родючий лівий берег, заснувавши там село Нове Давидково. Однією з причин, яка змусила їх залишити рідні оселі (окрім природного зростання кількості родин у Старому Давидкові поряд з недоліком землі для їх прожитку) були часті повені, що спричиняв розлив Латориці. До кінця XIX століття річка прорила собі в піщаному ґрунті глибоке русло: обидва її береги вже мали висоту до 5-ти сажень (10.5 метрів). Але 4-5 століть тому, за словами священика с. Нове Давидково Івана Сільви, берега Латориці були більш плоскими і в дощову погоду вода виривалася наверх, затоплюючи пойму більш пологого правого берега.
Назва села
Назва обох поселень, на думку Сільви, походить від особового імені Давид, що був «знаменитою особистістю та мав велику повагу серед перших поселенців Стараго Давидова»:
«Від цього родоначальника, і від його сучасників або родичів, з якими він в перший раз оселився на цьому місці, повинні були відбутися перші нащадки, і від них нинішні жителі обох роз'єднаних згодом наших сіл» («Соображенія и заключенія, выведенныя изъ замѣток, найденных въ пѣрвыхъ матриках вѣси Ново-Давыдковской, собранныя и сказанныя душпастырѣмъ Іваномъ Сильвой, года 1899-го 7/19 Іюния въ Понедельникъ Сошествія Св. Духа, по случаю столѣтней годовщины освященія ся нынѣшняго каменнаго храма Св. Архангела и Архистратіга Михаіла», 1899.10.01)
Як стверджують джерела, що вивчають єврейську спадщину та генеалогію, перші євреї оселилися в Новому Давидково після 1711 року, коли було придушено повстання під проводом Франциска II Ракоці, і Габсбургами було відновлено порядок в регіоні. Новоприбулі, ймовірно, мігрували з Галичини на південь через Карпати і влаштувалися в багатьох селах вздовж річки Латориця. У 1787 році главами єврейськими домогосподарств у селі, згідно метрик, були зокрема Саламон Аккерманн, Марія Флейшер та Ізраїль Грунман. У 1877 році загальна чисельність населення в Старому Давидкові складала 345 осіб, серед них було 94 єврея. Русини становили більшість населення поряд єврейською (94) і трохи меншою угорською меншиною. Хоча до євреїв у селі ставилися добре, згодом ті, хто вижив після Другої Світової війни, поїхали в Ізраїль і США. Ті ж, хто залишився, мігрували в більш великі міста, такі як Мукачево.
Спорт
У Старого Давидково є свій футбольний клуб «Латориця»,, що бере участь в Чемпіонаті Мукачівського району та регулярно проводить матчі з командами сусідніх сел — Нового Давидково, Верхнього Коропця тощо.
Храм Верховних апостолів Петра і Павла
Старе Давидково після 1991 року повернулося до греко-католицької віри. На відміну від Нового Давидкова, де більшість вірників належать до православної конфесії, тут переважають греко-католики. Старе Давидково разом з Клячаново — два села Мукачівського району, в яких кількість вірників греко-католицької церкви переважає всі інші конфесії. В неділю сюди приходить у середньому 250 людей, розповідає священик Василь Якубич. Він є настоятелем і для громади села Ракошино.
храм св. Петра і Павла. 1870.
Дерев'яну церкву св. Михайла згадують 1733 p., а також 1770 p., коли Старе Давидково було філією Нового Давидкова.
Теперішня мурована церква має типову базилічну форму. Пам'ятають, що до її спорудження був причетний місцевий тесля Крамницький. Розмалював інтер'єр відомий художник Ф. Видра. На зворотному боці однієї з ікон нижче намісного ряду підклеєно уторську газету «Будапешт» за 1886 р. Можливо, тоді образи малювали чи оновлювали.
У 1937 р. художник Войтех Буреш, словак за походженням, перемалював усі ікони. Пізніше замінили царські та дияконські двері іконостаса.
У 1991 р. церкву повернули греко-католикам. Служить у храмі отець Михайло Малеїн.
Петро-Павлівський храм у Старому Давидкові здалеку привертає увагу незвичною конструкцією — дугами-колонами, що тягнуться від вежі аж до самої землі. Отець Василь Якубович пояснює, що при зведені храму були допущенні первні прорахунки, тож у 2008 році прийшлося рятувати святиню. Коли будова осіла й вежа почала відхилятися від основи, проблему вирішили ось в такий цікавий спосіб. Київський архітектор добре продумав спорудження, бо функціональна підпора для турні стала родзинкою церкви. Як і в сусудніх Іванівцях та Клячанові, вона належить до старого типу церков, що зводилися на Закарпатті за типовим проектом у дорадянські часи — на фасаді зазначено 1868 рік будівництва. Ікони для храму малював відомий словацький художник Войтех Буреш. У 2018 році у селі архієреї Мукачівської греко-католицької єпархії провели службу Божу з нагоди 250-річчя Петро-Павлівського храму. Церква св. Петра і Павла. 1926.
храм св. Петра і Павла. 1926.
Новозбудовану церкву св. Петра і Павла посвятив архімандрит Віталій 12 грудня 1926 р. У червні 1928 р. було посвячено дзвін.
Очевидно, церкву розібрали з приходом радянської влади, найімовірніше в 1946 p., коли стару муровану церкву було перетворено на православну.
Туристичні місця
- храм св. Петра і Павла. 1926.
- храм св. Петра і Павла. 1870.
Постаті
Давидківська земля народила чимало відомих людей науки та освіти — понад 80 учителів із вищою та ще близько 50 — із середньою спеціальною педагогічною освітою. Семеро уродженців села здобули наукові ступені, серед них:
- Дмитро Сикора — доктор фізико-математичних наук;
- Андрій Дудаш — кандидат біологічних наук, член НСЖУ.
Також село є малою батьківщиною відомого єврейського поета Авігдора Хамейрі (Фойерштейн, 1890—1970). Народившись в Старому Давидково, він провів тут дитинство, опублікувавши у 1907 році він опублікував перший вірш на івриті, а в 1912 році — свою першу поетичну книгу. Під час Першої Світової війни був офіцером Австо-Угорської армії. Потрапивши у 1916 році в полон до росіян, був ув'язненим до Сибіру, проте звільнений після Жовтневого перевороту 1917 року. Емігрувавши в 1921 році до Палестини, він приєднався до команди газети «Haaretz», був також редактором декількох літературних і культурних журналів. У 1932 році заснував у Тель-Авіві перший сатиричний театр івриту. Написав понад 30 книг, серед яких: поезія, романи, оповідання, нехудожня та дитяча література. Його роботи були опубліковані на 12 мовах, він був нагороджений премією Ізраїлю. Перший івритський ток-фільм, створений у 1933-35 роках, був заснований на сценарії, написаному під назвою «Це земля». Фільм зображує п'ятдесят років піонерського поселення в Ізраїлі, починаючи з приходу Білуїму, першого новаторського руху.
Село також не було осторонь після початку російсько-української війни на Сході країни, віддавши АТО своїх кращих синів, у тому числі:
- Фіцкалинець Василь Васильович (1974—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник бойових дій.
Скандал з видобутком гравію
В 2014 році жителі Старого Давидково забили на сполох через неконтрольований видобуток гравію у руслі річки Латориця між Новим та Старим Давидковом, що почав переростати в екологічну катастрофу. Видобуток гравію не заборонений в Україні, але роботи повинні проходити згідно з чинним законодавством та дотриманням природоохоронних норм. За словами односельчан, у підприємця з Нового Давидкова, який вже понад 7 років видобував гравій, вздовж та впоперек на десятки метрів розривши русло Латориці, дозвільна документація відсутня, від сплати податків він ухиляється. Люди неодноразово звертались до підприємця з проханням призупинити, чи хоча б зменшити видобуток гравію. Масштабний видобуток піщано-гравійної суміші з русла річки сприяє ерозії берегів, пониженню рівня води, тим самим негативно впливає на нерестову міграцію та нерест водних біоресурсів. Це не лише порушення природоохоронного законодавства, але й прямий удар по екології регіону. Ініціативна група жителів прилеглих сіл відправила декілька запитів до прокуратури, відділу екології та водного господарства. Але порозуміння з підприємцем знайти не вдалося: він неодноразово сплачував штрафи, судився, підпадав під своєрідні покарання, однак, бізнес не припинив. За словами людей кожного дня з кар'єру вивозили десятки машин природного гравію, який не є дешевим. Як результат — кратер розміром у триповерховий будинок біля річці Латориця. Працівники так «розкопались», що вже почали доходити до людських ділянок та новобудов. Жителі навколишніх сіл, а саме Нового й Старого Давидкова разом з Іванівцями, звернулися до правоохоронних органів, засобів масової інформації та громадськості по допомогу. Наразі були розпочаті слідчі дії.
Примітки
- 650-річчя Старого Давидкова святкували всім селом. Новини Закарпаття.
- Ім'я як угорського короля
Книш Я. Б. Белзьке князівство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — . - Der gefährte auf reisen in dem österreichischen kaiserstaate, Franz Tschischka.
- Закарпаттячко (3 червня 2014). Старе Давидково. Закарпаттячко (uk-ua) . Процитовано 7 квітня 2019.
- Закарпатське Старе Давидково відсвяткувало 647-му річницю. Закарпаття Онлайн.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- Сюч і Лагойда з Нового Давидково, Мукачево. Генеалогический форум ВГД.
- KehilaLinks: Старе Давидково, Украïна. VK. JewishGen.
- Футбольний клуб "Латориця". VK.
- Греко-католицьких вірників найбільше у Клячанові і Старому Давидкові. РІО.
- Журналісти здійснили подорож вісьмома храмами Мукачівського району. Mukachevo.net.
- . www.mgce.uz.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 8 квітня 2019.
- Незаконний видобуток гравію у руслі річки Латориця на Мукачівщині переростає в екологічну катастрофу. Процитовано 5 лютого 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Посилання
- Погода в селі Старе Давидково
- Der gefährte auf reisen in dem österreichischen kaiserstaate
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stare Davidkovo nevelike selo v Mukachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti v Ukrayini Selo roztashovane na pravomu berezi richki Latoricya bilya avtomobilnogo shlyahu mizhnarodnogo znachennya M 06 da dilyanci Mukachevo Uzhgorod priblizno v 5 km na zahid vid Mukachevo Vhodit do skladu Ivanoveckoyi silskoyi gromadi selo Stare Davidkovo Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Ivanovecka silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1364 Naselennya 782 Plosha 0 927 km Gustota naselennya 658 04 osib km Poshtovij indeks 89622 Telefonnij kod 380 3131 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 27 26 pn sh 22 38 18 sh d 48 45722 pn sh 22 63833 sh d 48 45722 22 63833 Koordinati 48 27 26 pn sh 22 38 18 sh d 48 45722 pn sh 22 63833 sh d 48 45722 22 63833 Serednya visota nad rivnem morya 117 m Misceva vlada Adresa radi 89622 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Ivanivci vul Miru 15 Karta Stare Davidkovo Stare Davidkovo MapaIstoriyaRokom zasnuvannya sela vvazhayetsya 1364 j pro sho u svoyih naukovih pracyah zgaduye ugorskij profesor Laslo Dezhe ugor Dezso Laszlo doslidnik ta ukrayinoznavec yakij podav perelik sil krayu ta istoriyu yih zasnuvannya Pro cyu datu zgaduyut j inshi istoriki Mihajlo Luchkaj Tivodar Legockij ta Dezhe Chanki Jdetsya pro chasi koli v cih miscyah oselivsya knyaz Fedir Koriyatovich za caryuvannya Lyudo vika I Ugo rskogo pol Ludwik Wegierski Lajosh I Velikij ugor I Nagy Lajos 5 bereznya 1326 10 veresnya 1382 Korol Galichini ta Volodimiriyi Vtim v deyakih dzherelah vkazuyetsya na bilsh ranishi chasi zasnuvannya O Davidhaza yak chastini Ugorskogo Korolivstva HI st V okolicyah Starogo Davidkogo z davnih daven viroshuvali vino yake cinuvalosya v Yevropi Pro ce jdetsya zokrema u Putivniku dlya podorozhuyuchih po Avstrijskij imperiyi Dlya togo shob distatisya do Munkacs Mukachevo neobhidno proyihati Darocz s Daroc abo Dravci zaraz mikrorajon Uzhgoroda Hluboka s Gliboke rusinske torgove selo Szerednye s Serednye mizh Uzhgorodom i Mukachevom ta sela Kajdano Kajdanovo Rakos Beregrakos Rakosin abo Rakoshino O Davidhaza Stare Davidkovo v okolicyah yakih zrostaye vino bilshe shozhe na shampanske Der gefahrte auf reisen in dem osterreichischen kaiserstaate Franz Tschischka 1834 Administrativnij centr todi znahodivsya v susidnomu seli Palanok de reyestruvalisya vsi znachni podiyi narodzhennya shlyubu i smerti Do 1918 r selo nalezhalo do Ugorskogo Korolivstva u skladi komitata Bereg abo Berezkoyi zhupi pid nazvoyu O Davidhaza 1904 roku Ministerstvo vnutrishnih sprav Ugorshini zatverdilo gerb selisha za davnishoyu gromadskoyu pechatkoyu na blakitnomu tli selyanin z sokiroyu v ruci pered yakim u zemlyu vstromlenij lemish Pislya priyednannya Pidkarpatskoyi Rusi do Chehoslovachchini 1918 1938 bulo perejmenovane na Stare Davidkovo U berezni 1938 roku naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni Karpatsku Ukrayinu okupuvala Ugorshina Pislya zavershennya vijni v 1945 roci u skladi Zakarpatskoyi oblasti vidijshov do Ukrayinskoyi RSR Gotuyuchis do yuvileyu sela starodavidkivci vidsvyatkuvali u travni 2011 roku 647 mu richnicyu z dnya zasnuvannya sela Svyato bulo organizovano silami aktivnih meshkanciv ta pochalosya z Bozhogo blagoslovennya nastoyatelya greko katolickoyi cerkvi o Mihajla She bil urochisto 18 travnya 2014 Stare Davidkovo vidznachalo 650 richchya Torzhestva rozpochalisya arhiyerejskoyu sluzhboyu v yakij brali uchast preosvyashennij vladika Milan Shashik ta ponad desyatok svyashenikiv iz susidnih sil Takozh bulo osvyacheno neshodavno vstanovlenu statuyu Presvyatoyi Bogorodici zvedenu zusillyami odnoselchan i za uchasti nastoyatelya cerkvi Vasilya Yakubicha NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 656 osib z yakih 310 cholovikiv ta 346 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 610 osib Na 01 05 2014 r naselennya Starogo Davidkovo stanovilo 600 osib sho mali blizko 220 dvorogospodarstv Za informaciyeyu chlena NSZhU starodavidkivcya Andriya Dudasha u travni 2014 r v seli bulo blizko 220 dvorogospodarstv u yakih prozhivali ponad 600 osib kotri berezhut svoyi zvichayi movu ta viru Za jogo slovami starodavidkivciv zavzhdi vvazhali osoblivo pracovitimi lyudmi sho zhivut za principom Yaksho hochesh gazduvati z kurmi lyagaj a z pivnyami vstavaj Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 34 ugorska 0 33 rosijska 0 16 slovacka 0 16 Zasnuvannya Novogo DavidkovoChastina meshkanciv sela zgodom pereselilasya na bilsh rodyuchij livij bereg zasnuvavshi tam selo Nove Davidkovo Odniyeyu z prichin yaka zmusila yih zalishiti ridni oseli okrim prirodnogo zrostannya kilkosti rodin u Staromu Davidkovi poryad z nedolikom zemli dlya yih prozhitku buli chasti poveni sho sprichinyav rozliv Latorici Do kincya XIX stolittya richka prorila sobi v pishanomu grunti gliboke ruslo obidva yiyi beregi vzhe mali visotu do 5 ti sazhen 10 5 metriv Ale 4 5 stolit tomu za slovami svyashenika s Nove Davidkovo Ivana Silvi berega Latorici buli bilsh ploskimi i v doshovu pogodu voda virivalasya naverh zatoplyuyuchi pojmu bilsh pologogo pravogo berega Nazva selaNazva oboh poselen na dumku Silvi pohodit vid osobovogo imeni David sho buv znamenitoyu osobististyu ta mav veliku povagu sered pershih poselenciv Starago Davidova Vid cogo rodonachalnika i vid jogo suchasnikiv abo rodichiv z yakimi vin v pershij raz oselivsya na comu misci povinni buli vidbutisya pershi nashadki i vid nih ninishni zhiteli oboh roz yednanih zgodom nashih sil Soobrazheniya i zaklyucheniya vyvedennyya iz zamѣtok najdennyh v pѣrvyh matrikah vѣsi Novo Davydkovskoj sobrannyya i skazannyya dushpastyrѣm Ivanom Silvoj goda 1899 go 7 19 Iyuniya v Ponedelnik Soshestviya Sv Duha po sluchayu stolѣtnej godovshiny osvyasheniya sya nynѣshnyago kamennago hrama Sv Arhangela i Arhistratiga Mihaila 1899 10 01 Yak stverdzhuyut dzherela sho vivchayut yevrejsku spadshinu ta genealogiyu pershi yevreyi oselilisya v Novomu Davidkovo pislya 1711 roku koli bulo pridusheno povstannya pid provodom Franciska II Rakoci i Gabsburgami bulo vidnovleno poryadok v regioni Novopribuli jmovirno migruvali z Galichini na pivden cherez Karpati i vlashtuvalisya v bagatoh selah vzdovzh richki Latoricya U 1787 roci glavami yevrejskimi domogospodarstv u seli zgidno metrik buli zokrema Salamon Akkermann Mariya Flejsher ta Izrayil Grunman U 1877 roci zagalna chiselnist naselennya v Staromu Davidkovi skladala 345 osib sered nih bulo 94 yevreya Rusini stanovili bilshist naselennya poryad yevrejskoyu 94 i trohi menshoyu ugorskoyu menshinoyu Hocha do yevreyiv u seli stavilisya dobre zgodom ti hto vizhiv pislya Drugoyi Svitovoyi vijni poyihali v Izrayil i SShA Ti zh hto zalishivsya migruvali v bilsh veliki mista taki yak Mukachevo SportU Starogo Davidkovo ye svij futbolnij klub Latoricya sho bere uchast v Chempionati Mukachivskogo rajonu ta regulyarno provodit matchi z komandami susidnih sel Novogo Davidkovo Verhnogo Koropcya tosho Hram Verhovnih apostoliv Petra i PavlaStare Davidkovo pislya 1991 roku povernulosya do greko katolickoyi viri Na vidminu vid Novogo Davidkova de bilshist virnikiv nalezhat do pravoslavnoyi konfesiyi tut perevazhayut greko katoliki Stare Davidkovo razom z Klyachanovo dva sela Mukachivskogo rajonu v yakih kilkist virnikiv greko katolickoyi cerkvi perevazhaye vsi inshi konfesiyi V nedilyu syudi prihodit u serednomu 250 lyudej rozpovidaye svyashenik Vasil Yakubich Vin ye nastoyatelem i dlya gromadi sela Rakoshino hram sv Petra i Pavla 1870 Derev yanu cerkvu sv Mihajla zgaduyut 1733 p a takozh 1770 p koli Stare Davidkovo bulo filiyeyu Novogo Davidkova Teperishnya murovana cerkva maye tipovu bazilichnu formu Pam yatayut sho do yiyi sporudzhennya buv prichetnij miscevij teslya Kramnickij Rozmalyuvav inter yer vidomij hudozhnik F Vidra Na zvorotnomu boci odniyeyi z ikon nizhche namisnogo ryadu pidkleyeno utorsku gazetu Budapesht za 1886 r Mozhlivo todi obrazi malyuvali chi onovlyuvali U 1937 r hudozhnik Vojteh Buresh slovak za pohodzhennyam peremalyuvav usi ikoni Piznishe zaminili carski ta diyakonski dveri ikonostasa U 1991 r cerkvu povernuli greko katolikam Sluzhit u hrami otec Mihajlo Maleyin Petro Pavlivskij hram u Staromu Davidkovi zdaleku privertaye uvagu nezvichnoyu konstrukciyeyu dugami kolonami sho tyagnutsya vid vezhi azh do samoyi zemli Otec Vasil Yakubovich poyasnyuye sho pri zvedeni hramu buli dopushenni pervni prorahunki tozh u 2008 roci prijshlosya ryatuvati svyatinyu Koli budova osila j vezha pochala vidhilyatisya vid osnovi problemu virishili os v takij cikavij sposib Kiyivskij arhitektor dobre produmav sporudzhennya bo funkcionalna pidpora dlya turni stala rodzinkoyu cerkvi Yak i v susudnih Ivanivcyah ta Klyachanovi vona nalezhit do starogo tipu cerkov sho zvodilisya na Zakarpatti za tipovim proektom u doradyanski chasi na fasadi zaznacheno 1868 rik budivnictva Ikoni dlya hramu malyuvav vidomij slovackij hudozhnik Vojteh Buresh U 2018 roci u seli arhiyereyi Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi proveli sluzhbu Bozhu z nagodi 250 richchya Petro Pavlivskogo hramu Cerkva sv Petra i Pavla 1926 hram sv Petra i Pavla 1926 Novozbudovanu cerkvu sv Petra i Pavla posvyativ arhimandrit Vitalij 12 grudnya 1926 r U chervni 1928 r bulo posvyacheno dzvin Ochevidno cerkvu rozibrali z prihodom radyanskoyi vladi najimovirnishe v 1946 p koli staru murovanu cerkvu bulo peretvoreno na pravoslavnu Turistichni miscya hram sv Petra i Pavla 1926 hram sv Petra i Pavla 1870 PostatiDavidkivska zemlya narodila chimalo vidomih lyudej nauki ta osviti ponad 80 uchiteliv iz vishoyu ta she blizko 50 iz serednoyu specialnoyu pedagogichnoyu osvitoyu Semero urodzhenciv sela zdobuli naukovi stupeni sered nih Dmitro Sikora doktor fiziko matematichnih nauk Andrij Dudash kandidat biologichnih nauk chlen NSZhU Takozh selo ye maloyu batkivshinoyu vidomogo yevrejskogo poeta Avigdora Hamejri Fojershtejn 1890 1970 Narodivshis v Staromu Davidkovo vin proviv tut ditinstvo opublikuvavshi u 1907 roci vin opublikuvav pershij virsh na ivriti a v 1912 roci svoyu pershu poetichnu knigu Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni buv oficerom Avsto Ugorskoyi armiyi Potrapivshi u 1916 roci v polon do rosiyan buv uv yaznenim do Sibiru prote zvilnenij pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku Emigruvavshi v 1921 roci do Palestini vin priyednavsya do komandi gazeti Haaretz buv takozh redaktorom dekilkoh literaturnih i kulturnih zhurnaliv U 1932 roci zasnuvav u Tel Avivi pershij satirichnij teatr ivritu Napisav ponad 30 knig sered yakih poeziya romani opovidannya nehudozhnya ta dityacha literatura Jogo roboti buli opublikovani na 12 movah vin buv nagorodzhenij premiyeyu Izrayilyu Pershij ivritskij tok film stvorenij u 1933 35 rokah buv zasnovanij na scenariyi napisanomu pid nazvoyu Ce zemlya Film zobrazhuye p yatdesyat rokiv pionerskogo poselennya v Izrayili pochinayuchi z prihodu Biluyimu pershogo novatorskogo ruhu Selo takozh ne bulo ostoron pislya pochatku rosijsko ukrayinskoyi vijni na Shodi krayini viddavshi ATO svoyih krashih siniv u tomu chisli Fickalinec Vasil Vasilovich 1974 2016 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik bojovih dij Skandal z vidobutkom graviyuV 2014 roci zhiteli Starogo Davidkovo zabili na spoloh cherez nekontrolovanij vidobutok graviyu u rusli richki Latoricya mizh Novim ta Starim Davidkovom sho pochav pererostati v ekologichnu katastrofu Vidobutok graviyu ne zaboronenij v Ukrayini ale roboti povinni prohoditi zgidno z chinnim zakonodavstvom ta dotrimannyam prirodoohoronnih norm Za slovami odnoselchan u pidpriyemcya z Novogo Davidkova yakij vzhe ponad 7 rokiv vidobuvav gravij vzdovzh ta vpoperek na desyatki metriv rozrivshi ruslo Latorici dozvilna dokumentaciya vidsutnya vid splati podatkiv vin uhilyayetsya Lyudi neodnorazovo zvertalis do pidpriyemcya z prohannyam prizupiniti chi hocha b zmenshiti vidobutok graviyu Masshtabnij vidobutok pishano gravijnoyi sumishi z rusla richki spriyaye eroziyi beregiv ponizhennyu rivnya vodi tim samim negativno vplivaye na nerestovu migraciyu ta nerest vodnih bioresursiv Ce ne lishe porushennya prirodoohoronnogo zakonodavstva ale j pryamij udar po ekologiyi regionu Iniciativna grupa zhiteliv prileglih sil vidpravila dekilka zapitiv do prokuraturi viddilu ekologiyi ta vodnogo gospodarstva Ale porozuminnya z pidpriyemcem znajti ne vdalosya vin neodnorazovo splachuvav shtrafi sudivsya pidpadav pid svoyeridni pokarannya odnak biznes ne pripiniv Za slovami lyudej kozhnogo dnya z kar yeru vivozili desyatki mashin prirodnogo graviyu yakij ne ye deshevim Yak rezultat krater rozmirom u tripoverhovij budinok bilya richci Latoricya Pracivniki tak rozkopalis sho vzhe pochali dohoditi do lyudskih dilyanok ta novobudov Zhiteli navkolishnih sil a same Novogo j Starogo Davidkova razom z Ivanivcyami zvernulisya do pravoohoronnih organiv zasobiv masovoyi informaciyi ta gromadskosti po dopomogu Narazi buli rozpochati slidchi diyi Primitki650 richchya Starogo Davidkova svyatkuvali vsim selom Novini Zakarpattya Im ya yak ugorskogo korolya Knish Ya B Belzke knyazivstvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 Der gefahrte auf reisen in dem osterreichischen kaiserstaate Franz Tschischka Zakarpattyachko 3 chervnya 2014 Stare Davidkovo Zakarpattyachko uk ua Procitovano 7 kvitnya 2019 Zakarpatske Stare Davidkovo vidsvyatkuvalo 647 mu richnicyu Zakarpattya Onlajn database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Syuch i Lagojda z Novogo Davidkovo Mukachevo Genealogicheskij forum VGD KehilaLinks Stare Davidkovo Ukraina VK JewishGen Futbolnij klub Latoricya VK Greko katolickih virnikiv najbilshe u Klyachanovi i Staromu Davidkovi RIO Zhurnalisti zdijsnili podorozh vismoma hramami Mukachivskogo rajonu Mukachevo net www mgce uz ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2017 Procitovano 8 kvitnya 2019 Nezakonnij vidobutok graviyu u rusli richki Latoricya na Mukachivshini pererostaye v ekologichnu katastrofu Procitovano 5 lyutogo 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya PosilannyaPogoda v seli Stare Davidkovo Der gefahrte auf reisen in dem osterreichischen kaiserstaate Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi