Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станіслав Стронський (пол. Stanisław Stroński; 18 серпня 1882, Нисько — 30 жовтня 1955, Лондон) — польський історик, філолог, публіцист, суспільно-політичний діяч. Професор (1910).
| Станіслав Стронський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 серпня 1882[2][1] Нисько, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 30 жовтня 1955[1](73 роки) Лондон, Велика Британія |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | мовознавець, політик, філолог |
| Знання мов | польська |
| Заклад | Ягеллонський університет і Люблінський католицький університет |
| Членство | d, Національна ліга[d], d і d |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| Партія | d, d і Фронт Морж |
| Нагороди | d |
| |
Біографія
Народився в м. Ниско (нині місто Підкарпатського воєводства, Польща) в сім'ї інженера. Гімназію закінчив у м. Новий Сонч (нині місто Малопольського воєводства, Польща). 1900—02 вивчав романську філологію в Ягеллонському університеті; 1902—03 — романістику і славістику у Віденському університеті, 1903 продовжував навчання у Львівському університеті, 1904—05 — у Сорбонні (Париж, Франція). 1905 — шкільний учитель у Львові. 1906 в Сорбонні захистив докторську дисертацію на тему: «Le troubadour Elias de Barjols». 1906—09 провадив наукові дослідження у Франції та Італії. 1909 на підставі праці «Le troubadour Folquet de Marseille» здобув габілітацію в Ягеллонському університеті. Від 1909 — приват-доцент, від 1910 — професор Ягеллонського університету. На початку 20 ст. виступав противником реформи виборчого законодавства на користь українців у Східній Галичині («Przeciw takiej reformie wyborczej»; 1913). Після закінчення Першої світової війни обстоював приналежність Східної Галичини до Польщі («Documents ruthéno-ukrainiens»; 1919). Від 1927 — професор Католицького університету в Любліні. Засновник та головний редактор впливових газет «Rzeczpospolita» (1920—24) та «Warszawianka» (1924—26). Після вибуху Другої світової війни — на еміграції у Великій Британії. Заступник голови ради міністрів та міністр інформації й документації (1940—43) в уряді В.-Е.Сікорського. Співзасновник (1945) та перший голова (до 1951) Історичного інституту ім. В.Сікорського в Лондоні (Велика Британія). Від 1951 — професор Польського університету на чужині.
Спеціалізувався на історії французької та польської літератур («Notes sur quelques troubadours et protecteurs des troubadours» (1907), «Recherches historiques sur quelques protecteurs des troubadours» (1907), «Wpływ Dantego w „Grobie Agamemnona“ Słowackiego» (1909), «Trubadurzy w legendzie i w rzeczywistości» (1913), «Przygody dworne trubadura Bertranda de Born» (1913), «Adam Mickiewicz et le Romantisme» (1923), «La poésie et la réalité aux temps des Troubadours», (1943), «Tristan i Iseult» (1952), «Wielkość Leonarda»; 1953). Був автором численних полемічно-публіцистичних праць, присвячених найновішій історії, у тому числі й польсько-українським стосункам («Polska polityka zagraniczna 1934—1935» (1935), «Spór o dwie konstytucje 1921 i 1935» (1944), «O układzie polsko-rosyjskim z 30 VII 1941» (1951), «Polityka Rządu Polskiego w czasie II wojny światowej»; 1951).
Помер у м. Лондон.
Примітки
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Джерела та література
- Тельвак В. В. Стронський Станіслав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 870. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Stronskij pol Stanislaw Stronski 18 serpnya 1882 Nisko 30 zhovtnya 1955 London polskij istorik filolog publicist suspilno politichnij diyach Profesor 1910 Stanislav StronskijNarodivsya18 serpnya 1882 1882 08 18 2 1 Nisko Pidkarpatske voyevodstvo Respublika PolshaPomer30 zhovtnya 1955 1955 10 30 1 73 roki London Velika BritaniyaKrayina Respublika PolshaDiyalnistmovoznavec politik filologZnannya movpolskaZakladYagellonskij universitet i Lyublinskij katolickij universitetChlenstvod Nacionalna liga d d i Association of the Polish Youth Zet dPosadaposol do Galickogo sejmu d Partiyad d i Front MorzhNagorodid Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodivsya v m Nisko nini misto Pidkarpatskogo voyevodstva Polsha v sim yi inzhenera Gimnaziyu zakinchiv u m Novij Sonch nini misto Malopolskogo voyevodstva Polsha 1900 02 vivchav romansku filologiyu v Yagellonskomu universiteti 1902 03 romanistiku i slavistiku u Videnskomu universiteti 1903 prodovzhuvav navchannya u Lvivskomu universiteti 1904 05 u Sorbonni Parizh Franciya 1905 shkilnij uchitel u Lvovi 1906 v Sorbonni zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Le troubadour Elias de Barjols 1906 09 provadiv naukovi doslidzhennya u Franciyi ta Italiyi 1909 na pidstavi praci Le troubadour Folquet de Marseille zdobuv gabilitaciyu v Yagellonskomu universiteti Vid 1909 privat docent vid 1910 profesor Yagellonskogo universitetu Na pochatku 20 st vistupav protivnikom reformi viborchogo zakonodavstva na korist ukrayinciv u Shidnij Galichini Przeciw takiej reformie wyborczej 1913 Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni obstoyuvav prinalezhnist Shidnoyi Galichini do Polshi Documents rutheno ukrainiens 1919 Vid 1927 profesor Katolickogo universitetu v Lyublini Zasnovnik ta golovnij redaktor vplivovih gazet Rzeczpospolita 1920 24 ta Warszawianka 1924 26 Pislya vibuhu Drugoyi svitovoyi vijni na emigraciyi u Velikij Britaniyi Zastupnik golovi radi ministriv ta ministr informaciyi j dokumentaciyi 1940 43 v uryadi V E Sikorskogo Spivzasnovnik 1945 ta pershij golova do 1951 Istorichnogo institutu im V Sikorskogo v Londoni Velika Britaniya Vid 1951 profesor Polskogo universitetu na chuzhini Specializuvavsya na istoriyi francuzkoyi ta polskoyi literatur Notes sur quelques troubadours et protecteurs des troubadours 1907 Recherches historiques sur quelques protecteurs des troubadours 1907 Wplyw Dantego w Grobie Agamemnona Slowackiego 1909 Trubadurzy w legendzie i w rzeczywistosci 1913 Przygody dworne trubadura Bertranda de Born 1913 Adam Mickiewicz et le Romantisme 1923 La poesie et la realite aux temps des Troubadours 1943 Tristan i Iseult 1952 Wielkosc Leonarda 1953 Buv avtorom chislennih polemichno publicistichnih prac prisvyachenih najnovishij istoriyi u tomu chisli j polsko ukrayinskim stosunkam Polska polityka zagraniczna 1934 1935 1935 Spor o dwie konstytucje 1921 i 1935 1944 O ukladzie polsko rosyjskim z 30 VII 1941 1951 Polityka Rzadu Polskiego w czasie II wojny swiatowej 1951 Pomer u m London PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570Dzherela ta literaturaTelvak V V Stronskij Stanislav Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 870 ISBN 978 966 00 1290 5