Станіслав Костка Старовейський гербу Біберштейн (пол. Stanisław Kostka Starowieyski; 11 травня 1895 — 13 квітня 1941) — польський військовик, католицький блаженний.
Станіслав Костка Старовейський | |
---|---|
Народився | 11 травня 1895[1][2] Устробна, Ґміна Вояшувка, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
Помер | 13 квітня 1941[1][2] (45 років) концтабір Дахау, Дахау, Верхня Баварія, Баварія, Третій Райх |
Країна | Польська Республіка |
Діяльність | військовослужбовець, Таємний камергер, активіст |
Знання мов | польська |
Учасник | Перша світова війна і Польсько-радянська війна 1920 |
Членство | Марійська дружина і Q9143281? |
Військове звання | капітан |
Конфесія | католицька церква |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Станіслав Костка народився в шляхетській сім'ї та Амелії, уродженої Любенської. У нього було п'ятеро братів і сестер: Зофія Морстінова (1891—1966), Людвік (народився 1894), Марія (померла в 1951), Маріана (доктор юридичних наук) та Іза.
Дитинство провів у Братківці. Навчався у родинному маєтку в Кросно. З 1910 року навчався у Хирові, де у 1914 році закінчив 8 класів. Закінчивши середню школу, він вступив на юридичний факультет Ягеллонського університету, але його освіті завадив початок Першої світової війни.
15 вересня 1914 року він був мобілізований до австрійської армії. Закінчивши офіцерську школу, з 28 червня 1915 року у лавах польового артилерійського полку воював на Східному фронті, де брав участь у боях за Львів та Перемишль. У березні 1918 року його перевели на захід, де воював на італійському фронті на річці .
Повернувшись до Польщі, 1 листопада 1918 року, Станіслав вступив до польської армії у званні лейтенанта. Під час польсько-української війни (1918—1919) воював за Перемишль командиром батареї та захищав львівську цитадель під час боїв за Львів. З грудня 1919 року брав участь у польсько-більшовицькій війні, а під час неї у Київській операції та у Варшавській битві 1920 року. Нагороджений Хрестом Хоробрих та Срібним хрестом ордена Virtuti Militari. Йому надали звання капітана, але він важко захворів на дизентерію, а також мав захворювання ніг. У липні 1921 року Старовейського демобілізували і перевели до запасу.
24 серпня 1921 року в Лабуні він одружився з Марією Шептицькою (1894—1976), з якою вони жили в маєтку в селі Лащів, який був власністю її батька Олександра Шептицького. У них народилося шестеро дітей: Ігнацій (1922), Олександр (1923—1944, він загинув у Варшавському повстанні), Марія (1925), Станіслав (1927), Ельжбета (1929), Анджей (1931).
Станіслав був активним меценатом, він фінансово підтримував освіту мирян-католиків, організовував католицькі інтелігенційні клуби і ініціював їхні конгреси. У вересні 1934 року був співорганізатором єпархіального Євхаристійного конгресу в Холмі. З 1932 року він був віцепрезидентом, а з 1935 року президентом Єпархіального інституту Армії Крайової в Любліні. Брав участь у міжнародних церковних конгресах. У 1934 році Папа Пій XI присвоїв йому титул папського камергера.
Після початку Другої світової війни у 1939 році його будинок став притулком для біженців. Після вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 році його маєток був розграбований, а Станіслав Старовейський та його брат Маріан заарештовані. Після відходу радянських військ за Буг, Старовейський повернувся до свого маєтку наприкінці вересня 1939 року. Під час німецької окупації він діяв з благодійністю та підтримував Єпархіальну курію в Любліні. 19 червня 1940 року його арештували гестапівці й ув'язнили в Замойській ротонді, потім у Люблінському замку, а потім перевели до німецького концтабору в Заксенхаузені. У вересні 1940 року його перевели до табору в Дахау. Як представник шляхти та католицький активіст, він зазнав жорстоких переслідувань у таборі. Стан його здоров'я погіршився, ноги набряклі, а з ран постійно сочилася кров. Станіслав Завейський помер 13 квітня 1941 року. Урну з його прахом влада табору надіслала родині, а потім поховали на родинному кладовищі Шептицьких у Лабуні.
Папа Іван Павло ІІ беатифікував його 13 червня 1999 року у Варшаві в групі 108 блаженних мучеників.
Нагороди
- Срібний хрест ордена Virtuti Militari (№ 4469, за героїзм у польсько-більшовицькій війні)
- Хрест Хоробрих
- Зірка Перемишля
Примітки
- GCatholic.org — 1997.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Parlament Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1927. Warszawa. 1928. с. 359.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 24 березня 2021.
- Zarząd Cmentarzy Komunalnych w Krakowie. Internetowy lokalizator grobów. Maria Starowieyska.
- Sprawozdanie Zakładu Naukowo-Wychowawczego OO. Jezuitów w Bąkowicach pod Chyrowem za rok szkolny 1913/14. Przemyśl. 1914. с. 94, 107.
- ks. prof. Marek Starowieyski bł. Stanisław Starowieyski, wyd. Petrus, Kraków 2014
- «Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych» 1922, 26 stycznia, nr 1, s. 9.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Kostka Starovejskij gerbu Bibershtejn pol Stanislaw Kostka Starowieyski 11 travnya 1895 13 kvitnya 1941 polskij vijskovik katolickij blazhennij Stanislav Kostka StarovejskijNarodivsya11 travnya 1895 1895 05 11 1 2 Ustrobna Gmina Voyashuvka Krosnenskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Respublika PolshaPomer13 kvitnya 1941 1941 04 13 1 2 45 rokiv konctabir Dahau Dahau Verhnya Bavariya Bavariya Tretij RajhKrayina Polska RespublikaDiyalnistvijskovosluzhbovec Tayemnij kamerger aktivistZnannya movpolskaUchasnikPersha svitova vijna i Polsko radyanska vijna 1920ChlenstvoMarijska druzhina i Q9143281 Vijskove zvannyakapitanKonfesiyakatolicka cerkvaRiddBatkodMatidNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Pam yatna doshka v BratkivciBiografiyaStanislav Kostka narodivsya v shlyahetskij sim yi ta Ameliyi urodzhenoyi Lyubenskoyi U nogo bulo p yatero brativ i sester Zofiya Morstinova 1891 1966 Lyudvik narodivsya 1894 Mariya pomerla v 1951 Mariana doktor yuridichnih nauk ta Iza Ditinstvo proviv u Bratkivci Navchavsya u rodinnomu mayetku v Krosno Z 1910 roku navchavsya u Hirovi de u 1914 roci zakinchiv 8 klasiv Zakinchivshi serednyu shkolu vin vstupiv na yuridichnij fakultet Yagellonskogo universitetu ale jogo osviti zavadiv pochatok Pershoyi svitovoyi vijni 15 veresnya 1914 roku vin buv mobilizovanij do avstrijskoyi armiyi Zakinchivshi oficersku shkolu z 28 chervnya 1915 roku u lavah polovogo artilerijskogo polku voyuvav na Shidnomu fronti de brav uchast u boyah za Lviv ta Peremishl U berezni 1918 roku jogo pereveli na zahid de voyuvav na italijskomu fronti na richci Povernuvshis do Polshi 1 listopada 1918 roku Stanislav vstupiv do polskoyi armiyi u zvanni lejtenanta Pid chas polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 voyuvav za Peremishl komandirom batareyi ta zahishav lvivsku citadel pid chas boyiv za Lviv Z grudnya 1919 roku brav uchast u polsko bilshovickij vijni a pid chas neyi u Kiyivskij operaciyi ta u Varshavskij bitvi 1920 roku Nagorodzhenij Hrestom Horobrih ta Sribnim hrestom ordena Virtuti Militari Jomu nadali zvannya kapitana ale vin vazhko zahvoriv na dizenteriyu a takozh mav zahvoryuvannya nig U lipni 1921 roku Starovejskogo demobilizuvali i pereveli do zapasu 24 serpnya 1921 roku v Labuni vin odruzhivsya z Mariyeyu Sheptickoyu 1894 1976 z yakoyu voni zhili v mayetku v seli Lashiv yakij buv vlasnistyu yiyi batka Oleksandra Sheptickogo U nih narodilosya shestero ditej Ignacij 1922 Oleksandr 1923 1944 vin zaginuv u Varshavskomu povstanni Mariya 1925 Stanislav 1927 Elzhbeta 1929 Andzhej 1931 Stanislav buv aktivnim mecenatom vin finansovo pidtrimuvav osvitu miryan katolikiv organizovuvav katolicki inteligencijni klubi i iniciyuvav yihni kongresi U veresni 1934 roku buv spivorganizatorom yeparhialnogo Yevharistijnogo kongresu v Holmi Z 1932 roku vin buv viceprezidentom a z 1935 roku prezidentom Yeparhialnogo institutu Armiyi Krajovoyi v Lyublini Brav uchast u mizhnarodnih cerkovnih kongresah U 1934 roci Papa Pij XI prisvoyiv jomu titul papskogo kamergera Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u 1939 roci jogo budinok stav pritulkom dlya bizhenciv Pislya vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roci jogo mayetok buv rozgrabovanij a Stanislav Starovejskij ta jogo brat Marian zaareshtovani Pislya vidhodu radyanskih vijsk za Bug Starovejskij povernuvsya do svogo mayetku naprikinci veresnya 1939 roku Pid chas nimeckoyi okupaciyi vin diyav z blagodijnistyu ta pidtrimuvav Yeparhialnu kuriyu v Lyublini 19 chervnya 1940 roku jogo areshtuvali gestapivci j uv yaznili v Zamojskij rotondi potim u Lyublinskomu zamku a potim pereveli do nimeckogo konctaboru v Zaksenhauzeni U veresni 1940 roku jogo pereveli do taboru v Dahau Yak predstavnik shlyahti ta katolickij aktivist vin zaznav zhorstokih peresliduvan u tabori Stan jogo zdorov ya pogirshivsya nogi nabryakli a z ran postijno sochilasya krov Stanislav Zavejskij pomer 13 kvitnya 1941 roku Urnu z jogo prahom vlada taboru nadislala rodini a potim pohovali na rodinnomu kladovishi Sheptickih u Labuni Papa Ivan Pavlo II beatifikuvav jogo 13 chervnya 1999 roku u Varshavi v grupi 108 blazhennih muchenikiv NagorodiSribnij hrest ordena Virtuti Militari 4469 za geroyizm u polsko bilshovickij vijni Hrest Horobrih Zirka PeremishlyaPrimitkiGCatholic org 1997 d Track Q25932135 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Parlament Rzeczypospolitej Polskiej 1919 1927 Warszawa 1928 s 359 Arhiv originalu za 9 travnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2021 Zarzad Cmentarzy Komunalnych w Krakowie Internetowy lokalizator grobow Maria Starowieyska Sprawozdanie Zakladu Naukowo Wychowawczego OO Jezuitow w Bakowicach pod Chyrowem za rok szkolny 1913 14 Przemysl 1914 s 94 107 ks prof Marek Starowieyski bl Stanislaw Starowieyski wyd Petrus Krakow 2014 Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych 1922 26 stycznia nr 1 s 9