Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосип Петрович Станько (30 квітня 1893, Яворів — 17 листопада 1967, Яворів, Львівська область) — майстер-різьбяр, автор технології Яворівського жолобчасто-вибірного різьблення.
Ранні роки
Йосип Петрович Станько народився 30 квітня 1893 року місті Яворів Львівської області в сім'ї Петра та Марії, які були корінними Яворівчанами. В сім'ї був наймолодшою дитиною, де було всього п'ятеро дітей. Батько Йосипа Петровича був династичним ремісником з , займався переробкою, виготовленням та збутом м'ясної продукції. Володів декількома моргами землі та невеликою ділянкою лісу.
Старші брати та сестра Йосипа Петровича освіту більшу за чотири класи не осягали, бо у свої дитячо-юнацькі роки ставали помічниками своїх батьків по господарській справі і успадковували їх ремісництво.
«Особливим», як висловлювались його батьки, виростав наймолодший син Йосип, бо господарські справи його не цікавили, а проявляв більший хист до навчання у школі.
Навпроти будинку Станьків, буквально через дорогу, були розташовані дві школи: неповно-середня школа ім. Т. Г. Шевченка і тут же поруч «Крайовий науковий варстат» (знаменита промислова школа) на подвір'ях яких і виростав у своєму дитинстві Йосип Петрович.
В той час відбувся у ньому «синтез» обдарованості та наполегливості до навчання. Тут розпочався шлях до цілі його життя, до праці з деревиною, довічного перебування в учнівсько-виробничому колективі.
Так у 1900 році він почав своє навчання в неповно-середній школі, де в 1907 році закінчив 7-й клас. Надалі поступає вчитися в улюблену йому промислову школу по фаху столярно-різбярському, в якій провів чотирирічне навчання і закінчив його в 1911 році.
Навчання у Львові
Всупереч волі батьків, але по рекомендації керівництва промислової школи, виїжджає до Львова і продовжує ще трьохрічне навчання в промисловій школі, яке завершує в 1914 році. Таким чином Йосип Петрович набув спеціальність майстра-вчителя у столярно-різьбярській справі.
В період навчання у Львові, пережив для себе складний період, бо на прожиття заробляв собі репетиторством. По завершенні навчання у Львові, з початком першої світової війни, його мобілізували до служби в австрійській армії, був направлений на італійський фронт. Службу свою проходив у військовому оркестрі, грав на кларнеті. Армійську службу завершив в 1919 році.
Робота в промисловій школі
В 1920 році йому було запропоновано роботу в Яворівській «забавкарській школі», по набутій спеціальності — майстра-вчителя по столярно-різбярській справі. Такій пропозиції Йосип Петрович був радий і сприйняв її як здійснення своєї мрії. Двадцятилітня праця у «промисловці» — це був початок і продовження справи його життя, бо якихось інших цілей та задач він собі і не ставив.
В період "визвольного" походу Червоної армії в західних областях (1939–1941 рр.) та період німецької окупації промислова школа на згарищі своєму відновлює роботу і таким чином проходить період свого другого відродження. Йосип Петрович повертається до своєї улюбленої праці і ще з більшим ентузіазмом поринає в неї.
В цей період, з допомогою нового директора школи пана Богдана Стебельського приділяється велика увага програмно-виробничому навчанню учнів, новому виду плоскої різьби по дереву, а саме Яворівській різьбі рослинного характеру, роком народження якої, як відзначив у своїй автобіографії Йосип Петрович, є 1932 рік.
Паралельно, в період 1941–1944 рр., Йосип Петрович працює в Яворівській гімназії «Рідна школа», де веде предмет трудового навчання.
В липні 1944 року, з приходом Радянської влади, промислова школа знову припиняє своє буття.
На жаль, в цей важкий період в квітні 1944 року, Йосип Петрович отримав дуже важку побутову травму, перелом правої ноги і впродовж року, пролежав до пояса загіпсованим.
З початком свого одужання Йосип Петрович працює в артілі ім. Т. Г. Шевченка на посаді художника-оформлювача, а це була в основному Яворівська іграшка.
Будучи викладачем різьби по дереву в Яворівській школі художніх ремесел, Йосип Станько передав свої знання багатьом учням, серед яких значних успіхів досягли Сава Мельник, Михайло Канарчик та Касіян Кавас.
Відновлення промислової школи
В період своєї роботи в артілі Йосип Петрович входить в добрий контакт з начальником «Облліспромсоюзу» — Вередою і вони спільно починають проробляти варіант відновлення діяльності промислової школи.
Пан Вереда переконливо доводить міністру лісової промисловості України пану Шапка, що в Яворові є нагальна потреба і для цього є всі можливості, відновити вже у третій раз роботу колишньої промисловки у виді деревообробної профтехшколи і нічого іншого бути там не може.
Таким чином, дякуючи старанням і наполегливості Йосипа Петровича, завдяки голові «Облліспромсоюзу» Вереді та міністру лісової промисловостіУкраїни Шапка, 1 вересня 1946 року почало свою діяльність Яворівське професійно-технічне училище майстрів художньої різьби по дереву.
За рекомендацією Йосипа Петровича в училищі починають працювати майстри виробничого навчання: зі столярства — Бульба В., з об'ємної різьби — Лісовський І. та Музика П. і зі свого делікатно-витонченого столярства та плоскої різьби Йосип Петрович Станько.
Таким чином, в умовах трудних післявоєнних років, коли в училищі ще немає достойної кількості технічного устаткування, при великій нестачі іншого матеріального забезпечення, приділяється достатня увага програмному навчанню у різьбі по дереву. В цей час, вже у другий раз, набирає великих обертів у своєму розвитку і попиту Яворівська різьба рослинного характеру, автором і засновником якої є Йосип Петрович Станько.
Характер особистості
Йосип Петрович у своїй плоскій різьбі був неповторним каліграфістом. Крім плоскої різьби він любив творити експонати фігурної, об'ємної різьби. Свій робочий час в повній мірі віддавав своїм учням і більше був обдарованим педагогом, ніж майстром-ремісником,- за що завжди був улюбленим та шанованим в своїх учнів.
Йосип Петрович поважав і любив творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Богдана Лепкого, Степана Руданського, Йосипа Маковея — твори яких були у його домашній бібліотеці.
Любив графіку, тематика Тараса Шевченка і Лесі Українки була йому легкодоступною. Малював байцом по дереву і в цьому плані тяжко визначити, яку кількість портретів видатних українських знаменитостей він намалював, рівно ж як і неможливо сказати, яка кількість його виробів — експонатів розійшлась по приватних колекціях та музеях Галицького краю та за його межами. Його вироби часто експонувались на різного роду виставках і в тому числі на ВДНГ в Москві.
Любив креслити. Виконував окремі прохання з проектування будівельних споруд. Був досить таки всебічно розвинутою людиною. Особливо відзначався власною акуратністю, точністю, пунктуальністю. Так довжина в один міліметр для нього — це вже був значний вимір. Був ощадним і роскошів у своєму житті не знав і не мав в них ніякої потреби. Йосип Петрович був людиною непорушного слова, високої честі, великої порядності, моральності. Володів високою чутливістю до ближнього, гуманністю. Це був інтелігент старого гарту, невтомний трудівник. Достатньо ерудований — володів п'ятьма іноземними мовами.
Надзвичайно любив контактувати з живою природою. Біологічний світ приносив йому велику радість і власне там він черпав достатню кількість елементів для створення своєї Яворівської різьби рослинного характеру. Йосип Петрович був зразковим сім'янином, життя своє проводив з великою шаною до законів Божих. В сімейному житті з Софією Дмитрівною, спільно нажили, виростили та виховали чотирьох дітей.
Досягнення
- Йосип Станько є основоположником Яворівської різьби рослинного характеру, яка являє собою маленьку «гілочку у великому дереві» Української культури та мистецтва;
- Все своє трудове життя присвятив творчій майстро-педагогічній роботі в навчальному закладі з підготовки та виховання висококваліфікованих спеціалістів — митців в деревообробній, культурно-мистецькій галузі;
- Є «хрещеним батьком» Янівського училища, яке було у третій раз впроваджене в 1946 році у вигляді Яворівської професійно-технічної школи майстрів художньої різьби по дереву. Дякуючи його ініціативі та наполегливості училище сьогодні є, працює і працювати буде.
- 7 травня 2014 року наказом МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ №561 було присвоєно ім’я Йосипа Петровича Станька Художньому професійно – технічному училищу № 14 та у подальшому найменувано його як державний навчальний заклад «Художнє професійно – технічне училище ім. Й. П. Станька».
Примітки
- Різьба по дереву в Радянській Україні. 1969. с. А. Ф. Будзан. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 21 серпня 2013.
Посилання
Джерела
- Чугай Р. В. Народне декоративне мистецтво Яворівщини. К., 1979. С. 102.
- на Офіційному сайті Яворівської міської ради
Див. також
- на
- Тарілка. Яворівська різьба[недоступне посилання з червня 2019]
- Без скрині нема господині. Яворівська скриня
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Березень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Petrovich Stanko 30 kvitnya 1893 Yavoriv 17 listopada 1967 Yavoriv Lvivska oblast majster rizbyar avtor tehnologiyi Yavorivskogo zholobchasto vibirnogo rizblennya Molodij Josip StankoRanni rokiJosip Petrovich Stanko narodivsya 30 kvitnya 1893 roku misti Yavoriv Lvivskoyi oblasti v sim yi Petra ta Mariyi yaki buli korinnimi Yavorivchanami V sim yi buv najmolodshoyu ditinoyu de bulo vsogo p yatero ditej Batko Josipa Petrovicha buv dinastichnim remisnikom z zajmavsya pererobkoyu vigotovlennyam ta zbutom m yasnoyi produkciyi Volodiv dekilkoma morgami zemli ta nevelikoyu dilyankoyu lisu Starshi brati ta sestra Josipa Petrovicha osvitu bilshu za chotiri klasi ne osyagali bo u svoyi dityacho yunacki roki stavali pomichnikami svoyih batkiv po gospodarskij spravi i uspadkovuvali yih remisnictvo Osoblivim yak vislovlyuvalis jogo batki virostav najmolodshij sin Josip bo gospodarski spravi jogo ne cikavili a proyavlyav bilshij hist do navchannya u shkoli Navproti budinku Stankiv bukvalno cherez dorogu buli roztashovani dvi shkoli nepovno serednya shkola im T G Shevchenka i tut zhe poruch Krajovij naukovij varstat znamenita promislova shkola na podvir yah yakih i virostav u svoyemu ditinstvi Josip Petrovich V toj chas vidbuvsya u nomu sintez obdarovanosti ta napoleglivosti do navchannya Tut rozpochavsya shlyah do cili jogo zhittya do praci z derevinoyu dovichnogo perebuvannya v uchnivsko virobnichomu kolektivi Tak u 1900 roci vin pochav svoye navchannya v nepovno serednij shkoli de v 1907 roci zakinchiv 7 j klas Nadali postupaye vchitisya v ulyublenu jomu promislovu shkolu po fahu stolyarno rizbyarskomu v yakij proviv chotiririchne navchannya i zakinchiv jogo v 1911 roci Navchannya u LvoviVsuperech voli batkiv ale po rekomendaciyi kerivnictva promislovoyi shkoli viyizhdzhaye do Lvova i prodovzhuye she trohrichne navchannya v promislovij shkoli yake zavershuye v 1914 roci Takim chinom Josip Petrovich nabuv specialnist majstra vchitelya u stolyarno rizbyarskij spravi V period navchannya u Lvovi perezhiv dlya sebe skladnij period bo na prozhittya zaroblyav sobi repetitorstvom Po zavershenni navchannya u Lvovi z pochatkom pershoyi svitovoyi vijni jogo mobilizuvali do sluzhbi v avstrijskij armiyi buv napravlenij na italijskij front Sluzhbu svoyu prohodiv u vijskovomu orkestri grav na klarneti Armijsku sluzhbu zavershiv v 1919 roci Robota v promislovij shkoliV 1920 roci jomu bulo zaproponovano robotu v Yavorivskij zabavkarskij shkoli po nabutij specialnosti majstra vchitelya po stolyarno rizbyarskij spravi Takij propoziciyi Josip Petrovich buv radij i sprijnyav yiyi yak zdijsnennya svoyeyi mriyi Dvadcyatilitnya pracya u promislovci ce buv pochatok i prodovzhennya spravi jogo zhittya bo yakihos inshih cilej ta zadach vin sobi i ne staviv V period vizvolnogo pohodu Chervonoyi armiyi v zahidnih oblastyah 1939 1941 rr ta period nimeckoyi okupaciyi promislova shkola na zgarishi svoyemu vidnovlyuye robotu i takim chinom prohodit period svogo drugogo vidrodzhennya Josip Petrovich povertayetsya do svoyeyi ulyublenoyi praci i she z bilshim entuziazmom porinaye v neyi V cej period z dopomogoyu novogo direktora shkoli pana Bogdana Stebelskogo pridilyayetsya velika uvaga programno virobnichomu navchannyu uchniv novomu vidu ploskoyi rizbi po derevu a same Yavorivskij rizbi roslinnogo harakteru rokom narodzhennya yakoyi yak vidznachiv u svoyij avtobiografiyi Josip Petrovich ye 1932 rik Paralelno v period 1941 1944 rr Josip Petrovich pracyuye v Yavorivskij gimnaziyi Ridna shkola de vede predmet trudovogo navchannya V lipni 1944 roku z prihodom Radyanskoyi vladi promislova shkola znovu pripinyaye svoye buttya Na zhal v cej vazhkij period v kvitni 1944 roku Josip Petrovich otrimav duzhe vazhku pobutovu travmu perelom pravoyi nogi i vprodovzh roku prolezhav do poyasa zagipsovanim Z pochatkom svogo oduzhannya Josip Petrovich pracyuye v artili im T G Shevchenka na posadi hudozhnika oformlyuvacha a ce bula v osnovnomu Yavorivska igrashka Buduchi vikladachem rizbi po derevu v Yavorivskij shkoli hudozhnih remesel Josip Stanko peredav svoyi znannya bagatom uchnyam sered yakih znachnih uspihiv dosyagli Sava Melnik Mihajlo Kanarchik ta Kasiyan Kavas Vidnovlennya promislovoyi shkoliV period svoyeyi roboti v artili Josip Petrovich vhodit v dobrij kontakt z nachalnikom Obllispromsoyuzu Veredoyu i voni spilno pochinayut proroblyati variant vidnovlennya diyalnosti promislovoyi shkoli Pan Vereda perekonlivo dovodit ministru lisovoyi promislovosti Ukrayini panu Shapka sho v Yavorovi ye nagalna potreba i dlya cogo ye vsi mozhlivosti vidnoviti vzhe u tretij raz robotu kolishnoyi promislovki u vidi derevoobrobnoyi proftehshkoli i nichogo inshogo buti tam ne mozhe Takim chinom dyakuyuchi starannyam i napoleglivosti Josipa Petrovicha zavdyaki golovi Obllispromsoyuzu Veredi ta ministru lisovoyi promislovostiUkrayini Shapka 1 veresnya 1946 roku pochalo svoyu diyalnist Yavorivske profesijno tehnichne uchilishe majstriv hudozhnoyi rizbi po derevu Za rekomendaciyeyu Josipa Petrovicha v uchilishi pochinayut pracyuvati majstri virobnichogo navchannya zi stolyarstva Bulba V z ob yemnoyi rizbi Lisovskij I ta Muzika P i zi svogo delikatno vitonchenogo stolyarstva ta ploskoyi rizbi Josip Petrovich Stanko Takim chinom v umovah trudnih pislyavoyennih rokiv koli v uchilishi she nemaye dostojnoyi kilkosti tehnichnogo ustatkuvannya pri velikij nestachi inshogo materialnogo zabezpechennya pridilyayetsya dostatnya uvaga programnomu navchannyu u rizbi po derevu V cej chas vzhe u drugij raz nabiraye velikih obertiv u svoyemu rozvitku i popitu Yavorivska rizba roslinnogo harakteru avtorom i zasnovnikom yakoyi ye Josip Petrovich Stanko Harakter osobistostiJosip Petrovich u svoyij ploskij rizbi buv nepovtornim kaligrafistom Krim ploskoyi rizbi vin lyubiv tvoriti eksponati figurnoyi ob yemnoyi rizbi Svij robochij chas v povnij miri viddavav svoyim uchnyam i bilshe buv obdarovanim pedagogom nizh majstrom remisnikom za sho zavzhdi buv ulyublenim ta shanovanim v svoyih uchniv Josip Petrovich povazhav i lyubiv tvorchist Tarasa Shevchenka Ivana Franka Lesi Ukrayinki Bogdana Lepkogo Stepana Rudanskogo Josipa Makoveya tvori yakih buli u jogo domashnij biblioteci Lyubiv grafiku tematika Tarasa Shevchenka i Lesi Ukrayinki bula jomu legkodostupnoyu Malyuvav bajcom po derevu i v comu plani tyazhko viznachiti yaku kilkist portretiv vidatnih ukrayinskih znamenitostej vin namalyuvav rivno zh yak i nemozhlivo skazati yaka kilkist jogo virobiv eksponativ rozijshlas po privatnih kolekciyah ta muzeyah Galickogo krayu ta za jogo mezhami Jogo virobi chasto eksponuvalis na riznogo rodu vistavkah i v tomu chisli na VDNG v Moskvi Lyubiv kresliti Vikonuvav okremi prohannya z proektuvannya budivelnih sporud Buv dosit taki vsebichno rozvinutoyu lyudinoyu Osoblivo vidznachavsya vlasnoyu akuratnistyu tochnistyu punktualnistyu Tak dovzhina v odin milimetr dlya nogo ce vzhe buv znachnij vimir Buv oshadnim i roskoshiv u svoyemu zhitti ne znav i ne mav v nih niyakoyi potrebi Josip Petrovich buv lyudinoyu neporushnogo slova visokoyi chesti velikoyi poryadnosti moralnosti Volodiv visokoyu chutlivistyu do blizhnogo gumannistyu Ce buv inteligent starogo gartu nevtomnij trudivnik Dostatno erudovanij volodiv p yatma inozemnimi movami Nadzvichajno lyubiv kontaktuvati z zhivoyu prirodoyu Biologichnij svit prinosiv jomu veliku radist i vlasne tam vin cherpav dostatnyu kilkist elementiv dlya stvorennya svoyeyi Yavorivskoyi rizbi roslinnogo harakteru Josip Petrovich buv zrazkovim sim yaninom zhittya svoye provodiv z velikoyu shanoyu do zakoniv Bozhih V simejnomu zhitti z Sofiyeyu Dmitrivnoyu spilno nazhili virostili ta vihovali chotiroh ditej DosyagnennyaJosip Stanko ye osnovopolozhnikom Yavorivskoyi rizbi roslinnogo harakteru yaka yavlyaye soboyu malenku gilochku u velikomu derevi Ukrayinskoyi kulturi ta mistectva Vse svoye trudove zhittya prisvyativ tvorchij majstro pedagogichnij roboti v navchalnomu zakladi z pidgotovki ta vihovannya visokokvalifikovanih specialistiv mitciv v derevoobrobnij kulturno misteckij galuzi Ye hreshenim batkom Yanivskogo uchilisha yake bulo u tretij raz vprovadzhene v 1946 roci u viglyadi Yavorivskoyi profesijno tehnichnoyi shkoli majstriv hudozhnoyi rizbi po derevu Dyakuyuchi jogo iniciativi ta napoleglivosti uchilishe sogodni ye pracyuye i pracyuvati bude 7 travnya 2014 roku nakazom MINISTERSTVA OSVITI I NAUKI UKRAYiNI 561 bulo prisvoyeno im ya Josipa Petrovicha Stanka Hudozhnomu profesijno tehnichnomu uchilishu 14 ta u podalshomu najmenuvano jogo yak derzhavnij navchalnij zaklad Hudozhnye profesijno tehnichne uchilishe im J P Stanka PrimitkiRizba po derevu v Radyanskij Ukrayini 1969 s A F Budzan Arhiv originalu za 24 serpnya 2013 Procitovano 21 serpnya 2013 PosilannyaPortal Biografiyi DzherelaChugaj R V Narodne dekorativne mistectvo Yavorivshini K 1979 S 102 na Oficijnomu sajti Yavorivskoyi miskoyi radiDiv takozhna Tarilka Yavorivska rizba nedostupne posilannya z chervnya 2019 Bez skrini nema gospodini Yavorivska skrinya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Berezen 2011