Спікли́вість глинистих порід — властивість порід ущільнюватись при випалюванні з утворенням твердого каменеподібного спеченого залишку зі зниженням водопоглинання до 5%.
Спікливість визначається присутністю мінералів (польові шпати, слюди, хлорити, карбонати, гіпс, сполуки заліза і т.ін.), здатних плавитися раніше, ніж основна маса.
Спікливість глинистих порід проявляється в зменшенні пористості спеченого залишку, що вимірюється величиною його водопоглинання.
Параметри
Інтервалом спікання називається температурний інтервал від початку спікання до початку спучення і деформації, коли водопоглинання перестає падати.
Температурою спікання є температура, за якої випалюваний спечений залишок без ознак перепалу зменшує своє водопоглинання до 5% і менше. Температура спікливості глинистих порід коливається у широких межах:
- у легкоплавких глинистих порід — від 950 °C до 1 150 °C (монтморилонітові, гідрослюдисті, палигорськітові різновиди порід);
- у тугоплавких та вогнетривких — від 1150 °C до 1 400 °C (каолінітові і галуазітові глини).
Температура спікливості підвищується у глинах, що вміщують велику кількість кварцу, і знижується у разі наявності в них польових шпатів, оксидів заліза, карбонатів кальцію, магнію і лугів.
Інтервалом спікання є температурний інтервал від початку спікання до початку перепалу — деформацій, спучування, і межі падіння водопоглинання. Оптимальний інтервал спікання — 100—150 °C. У деяких різновидах вогнетривких і тугоплавких глин він досягає 300—350 °C. Короткий інтервал спікання в 30—50 °C приводить до браку виробів.
Див. також
Література
- Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.
- Випал // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 46. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Spiklivist znachennya Spikli vist glinistih porid vlastivist porid ushilnyuvatis pri vipalyuvanni z utvorennyam tverdogo kamenepodibnogo spechenogo zalishku zi znizhennyam vodopoglinannya do 5 Spiklivist viznachayetsya prisutnistyu mineraliv polovi shpati slyudi hloriti karbonati gips spoluki zaliza i t in zdatnih plavitisya ranishe nizh osnovna masa Spiklivist glinistih porid proyavlyayetsya v zmenshenni poristosti spechenogo zalishku sho vimiryuyetsya velichinoyu jogo vodopoglinannya ParametriIntervalom spikannya nazivayetsya temperaturnij interval vid pochatku spikannya do pochatku spuchennya i deformaciyi koli vodopoglinannya perestaye padati Temperaturoyu spikannya ye temperatura za yakoyi vipalyuvanij spechenij zalishok bez oznak perepalu zmenshuye svoye vodopoglinannya do 5 i menshe Temperatura spiklivosti glinistih porid kolivayetsya u shirokih mezhah u legkoplavkih glinistih porid vid 950 C do 1 150 C montmorilonitovi gidroslyudisti paligorskitovi riznovidi porid u tugoplavkih ta vognetrivkih vid 1150 C do 1 400 C kaolinitovi i galuazitovi glini Temperatura spiklivosti pidvishuyetsya u glinah sho vmishuyut veliku kilkist kvarcu i znizhuyetsya u razi nayavnosti v nih polovih shpativ oksidiv zaliza karbonativ kalciyu magniyu i lugiv Intervalom spikannya ye temperaturnij interval vid pochatku spikannya do pochatku perepalu deformacij spuchuvannya i mezhi padinnya vodopoglinannya Optimalnij interval spikannya 100 150 C U deyakih riznovidah vognetrivkih i tugoplavkih glin vin dosyagaye 300 350 C Korotkij interval spikannya v 30 50 C privodit do braku virobiv Div takozhSpiklivist vugillya Koksivnist vugillyaLiteraturaNakaz Pro zatverdzhennya Instrukciyi iz zastosuvannya Klasifikaciyi zapasiv i resursiv korisnih kopalin derzhavnogo fondu nadr do rodovish glinistih porid 17 grudnya 2004 Vipal Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 46 ISBN 978 966 7407 83 4