Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Спроба державного перевороту в Туреччині заколот що відбувся в ніч з 15 на 16 липня 2016 року Спроба перевороту була під

Спроба державного перевороту у Туреччині (2016)

Спроба державного перевороту у Туреччині (2016)

Спроба державного перевороту в Туреччині — заколот, що відбувся в ніч з 15 на 16 липня 2016 року. Спроба перевороту була підтверджена Прем'єр-міністром Туреччини Біналі Їлдиримом в коментарях для турецького телеканалу NTV. За словами посадовця, група військових, використовуючи свої повноваження і зброю, спробувала захопити владу в країні.

Спроба державного перевороту в Туреччині

Дата: 15 липня 2016
Місце: image Анкара та Стамбул
Результат: Перемога чинної влади.

Основні події:

Важкі бої між військовими силами та поліцією, вогонь по мирних жителях.

Аеропорт імені Ататюрка було захоплено.

Було організовано повітряний удар по Великим національним зборам Туреччини.

По всій країні почалися затримання і розслідування проти організаторів перевороту. У період з 2016 по 2020 рік загалом 125 678 осіб були звільнені з державного сектору та Збройних сил Туреччини відповідно до виданих декретних законів.

У період з 2016 по 2022 рік було затримано 332 884 особи, пов'язані з фетхуллахістами, а 101 000 осіб було заарештовано.

Надзвичайний стан оголошувався по всій країні протягом двох років, загалом сім разів на тримісячні періоди.

Стверджувалося, що чистки, які розпочалися проти ймовірних організаторів державного перевороту з боку різних секторів, опозиційних до політики уряду, були розширені урядом в умовах надзвичайного стану і застосовані проти різних антиурядових секторів.

4 130 осіб були засуджені до довічного ув'язнення з обтяжуючими обставинами та довічного ув'язнення за прямими звинуваченнями у державному перевороті.

Сторони
image «Рада миру Туреччини»
Підтримка: 		image Уряд Туреччини
Командувачі
Фетхуллах Гюлен (ймовірно)
(ймовірно)
Мухаррем Кьосе 		Реджеп Таїп Ердоган
Біналі Їлдирим
Хулусі Акар
Військові сили
  • Частина
  • Частина
  • Частина ВПС
  • Частина ВМС
  • Частина
Втрати
2 гелікоптери (Sikorsky UH-60 Black Hawk) (1 знищено і 1 захоплено)
104 солдатів (вбито)

7543–8775 заарештовано (6030 солдат, 2745 члени судової системи)
8777 тимчасово припинені повноваження (7899 співробітників поліції, 614 офіцерів жандармерії, 47 губернаторів, 30 губернаторів регіонів 		60 поліцейських (вбито)
3 солдата (вбито)
145 цивільних (вбито)
265 вбито та біля 1440 поранено загалом

Передумови

Докладніше: Історія Туреччини

Протистояння поглядів кемалізму та ісламізму

З моменту створення багатопартійної демократії в Туреччині в 1946 році, Збройні сили Туреччини разом із судовою гілкою влади розглядали себе як охоронці кемалістських ідеалів та світського турецького націоналізму, встановлених під час правління Мустафи Кемаля Ататюрка для того, щоб зменшити вплив політичних партій, які пропагують більшу роль ісламу в суспільному житті країни. Військові та судові органи влади регулярно втручалися в політику, блокуючи або забороняючи партії, що представляли консервативних мусульманських турків, які намагалися послабити обмеження щодо традиційних релігійних практик, таких як, обов'язкове носіння жінками хіджабу. Військові скинули чотири обрані уряди шляхом переворотів та 1980 років та військовими меморандумами 1971 та 1997 років, а також заборонили кілька великих політичних партій. У 1998 році Ердогану, який був мером Стамбулу в той час, було заборонено на довічний термін займатися політикою. Він ув'язнений через вірш, який він прочитав кілька років до того на відкритому засіданні. У 2007 році військові висловили свою незгоду з обранням представника партії Справедливості та розвитку Абдулли Гюля президентом країни шляхом публікації електронного меморандуму, але Гюль був все ж таки обраний президентом Туреччини, коли його партія виграла та викликані цим питанням, що призвело до отримання партією Гюля ще більшої кількості місць в парламенті.

Суд над Ергенеконом

У роки, що передували спробі державного перевороту в 2016 році, мали місце так звані «судові процеси Ергенекона», які розглядалися аналітиками як спроба цивільних лідерів Туреччини при підтримці президента Ердогана встановити повний контроль над збройними силами країнами. У цій справі, що розглядалася в 2013 як «сенсаційна» та «одна з найбільших в новітній історії Туреччини» — 275 чоловік, в тому числі старших офіцерів, журналістів, юристів та вчених, були звинувачені у підготовці державного перевороту в 2003 та 2004 роках в рамках секретної мережі під назвою «Ергенекон», дії якої нібито були спрямовані проти Ердогана, який був прем'єр-міністром у той час. Крім того, деякі військовослужбовці були звинувачені в участі у окремій змові «кувалда» (тур. Balyoz Harekâtı).

Одночасно Ердоган сприяв підвищенням офіцерів нижчої ланки вгору по ланцюжку командування, гарантуючи цим, що вище керівництво армії буде лояльне до нього, тим самим деморалізуючи армію.

Законопроєкт про «імунітет»

13 липня 2016 року, менш ніж за два дні до спроби перевороту, президент Туреччини підписав законопроєкт, що надає турецьким військовослужбовцям імунітет від судового переслідування під час участі у внутрішніх безпекових операціях. Порушення кримінальних справ проти командирів затверджується прем'єр-міністром, а стосовно солдатів молодшого рангу можуть бути підписані губернаторами. Законопроєкт імунітету був спробою налагодити взаємини між урядом та збройними силами, які все частіше беруть участь у військових операціях в курдських районах.

Перебіг подій

Увечері 15 липня 2016 року на вулицях столиці Туреччини Анкарі та у місті Стамбул було чути постріли з вогнепальної зброї. Над Анкарою літала військова авіація, у Стамбулі були помічені танки. За повідомленнями очевидців, було чути стрілянину в «Міжнародному аеропорту Ататюрка» та вибух в Анкарі у центрі підготовки сил спеціального призначення. Обидва мости (Перший Босфорський міст та Міст Султана Мехмета) через Босфорську протоку у Стамбулі були перекриті військами.

image
12-й Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган

Близько 23:00, турецькі ЗМІ оголосили офіційне повідомлення, що збройні сили узяли під контроль усю владу в країні «в ім'я збереження демократичного устрою та дотримання прав людини», влада у країні переходить до так званої «Ради миру», оголошено про запровадження комендантської години та воєнного стану. Разом з тим, прем'єр-міністр Туреччини Біналі Їлдирим оголосив про спробу військового перевороту.

У штаб-квартирі турецьких збройних сил взятий у заручники начальник Хулусі Акар разом з деякими іншими керівниками турецької армії. Повідомлялося про те, що охорону президентського палацу нейтралізовано.

Президент країни Реджеп Таїп Ердоган через FaceTime зробив заяву на турецькому телебаченні, у якій закликав населення до спротиву спробам державного перевороту. Після звернення, на вулиці вийшли тисячі людей, через що виникли вуличні сутички між прихильниками чинної влади та заколотниками. Згодом підтримку Ердогана також виголосило командування ВМС країни.

Турецькі ЗМІ повідомили про атаку з гелікоптерів на головне управління поліції в Анкарі та танкову атаку на будівлю парламенту. Крім того, в офісі державного телебачення стався вибух, ймовірно через вертолітний напад. Також було завдано ударів по штаб-квартирі турецької розвідки. Небо над Анкарою контролювали винищувачі, також вони збили один з гелікоптерів заколотників.

Ближче до ранку 16 липня президент Ердоган, який перебував у відпустці в Мармарисі прибув в аеропорт імені Ататюрка в Стамбулі де дав прес-конференцію, під час якої заявив, що готель, в якому він перебував, після його від'їзду бомбардували.

Організатори та виконавці

Реджеп Ердоган у своєму зверненні до народу заявив, що за переворотом стоять прибічники мільярдера та духовного лідера Фетхулли Гюлена, якого підтримують військовики середньої ланки, у той час як вище керівництво армії підтримало президента. В свою чергу, Фетхуллах Гюлен, який на той час знаходився та тривалий час проживав у американському місті Філадельфія, заперечив свою причетність до заколоту.

18 липня 2016 року колишній глава ВПС Туреччини визнав себе винним в організації перевороту.

Наслідки

Спочатку повідомлялось про арешти 754 військових-заколотників. Станом на 13:00 було затримано 2839 військовослужбовців, які брали участь у спробі військового перевороту.

Вдень 16 липня «BBC» повідомляло, що жертвами заворушень стали не менше 90 осіб, 154 було поранені. Станом на 15:00 16 липня достовірно відомо про 161 загиблого і 1440 поранених внаслідок заворушень. Також внаслідок авіаудару в Анкарі загинуло 17 поліцейських.

Станом на 18 липня заарештовано понад 6 тисяч учасників заворушень в Стамбулі та Анкарі. Після спроби перевороту турецька влада звільнила майже 8 777 тисяч держслужбовців, серед яких 30 губернаторів, 52 громадських інспектори та 16 консультантів. Також було заарештовано 755 прокурорів та суддів і сотні поліцейських. 24 липня прем'єр-міністр Туреччини Б. Йилдирим заявив про затримання понад 13 тисяч людей — 1329 поліцейських, 8831 військових, 2100 суддів та прокурорів, а також про розпуск президентської гвардії.

30 липня стало відомо, що кількість людей, які постійно або тимчасово позбавлялися своїх посад становила 70 тисяч осіб. Загалом кадрова чистка зачепила більшість державних сфер. Зокрема, систему освіти, медицину, армію, правоохоронні органи та ЗМІ. У той же час було звільнено 758 затриманих військових .

31 липня Ердоган заявив, що уряд має наміри встановити жорсткий контроль над армією. Через декілька годин у виданні «Офіційний вісник» з'явилась інформація, що сухопутні, морські та військово-повітряні сили Туреччини відтепер підпорядковані міністерству оборони .

Міжнародна реакція

Політичне керівництво України, НАТО, США, Великої Британії, Німеччини та деяких інших країн висловили свою підтримку чинному президенту країни. Президент України Петро Порошенко висловив свою підтримку Реджепу Ердогану вранці 16 липня.

Цікаві факти

Серед затриманих заколотників виявилися пілоти, які збили російський літак[].

Версії та оцінки

Спроба перевороту отримала неоднозначні оцінки. Спостерігачі називають три основні версії військового заколоту:

  • Переворот організував Файхулла Гюлен.
  • Переворот був ініціативою військовиків, невдоволених політикою Ердогана.
  • Спроба перевороту була інсценована Ердоганом і його оточенням.

Військовики діяли невпевнено, не озвучили чіткого плану дій та одразу не арештували головних високопосадовців, дозволивши їм робити заклики до народу через ЗМІ та соцмережі. Для перевороту обрано невдалий час — вечір п'ятниці. До півночі жителі міст ще гуляли вулицями, користуючись спадом спеки. Натомість, якби військо зайняло місто о 3–4 годині ранку, вулиці були би порожні, а населення би спало. Після невдачі заколоту військовий офіцер у відставці повідомляв, що два винищувачі «F-16» заколотників тримали на прицілі приватний літак Ердогана під час перельоту з курорту Мармарис (де його застав переворот), до Стамбула. Винищувачі так і не відкрили по ньому вогонь. Аналітик Аркадій Бабченко сказав, що це «найлажовіший військовий переворот».

За кілька годин після перевороту розпочалися масові арешти військових, поліцейських, суддів і прокурорів. За два дні без доказів і слідства заарештовано до 3000 військових і 2745 суддів і прокурорів, до 25 липня сумарно було заарештовано 13 тис. осіб. Швидкість, із якою це було зроблено, наводить на думку, що списки були готові заздалегідь — таку думку висловив Йоганнес Ган, комісар ЄС із питань політики сусідства та розширення.

Під приводом зміцнення влади після перевороту проведено Конституційний референдум 2017 року, за результатами якого скасовано посаду посаду прем'єр-міністра, а владу зосереджено в руках президента, перетворивши Туреччину на президентську (чи суперпрезидентську) республіку. Оглядачі порівняли путч із підпалом Рейхстаґу 1933 року, який пришвидшив прихід нацистів до влади в Німеччині. Авторитарну та популістську політику президента Ердоґана підтримали консервативні ісламістські кола населення. Через два тижні після референдуму за рішенням турецьких судів розпочалося блокування Вікіпедії в Туреччині під приводом «захисту від очорнення Туреччини в міжнародних ЗМІ», бо деякі статті Вікіпедії містили посилання на джерела, що вказували на зв'язки турецької влади з Аль-Каїдою та ІДІЛ.

Див. також

Примітки

  1. . censor.net.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
  2. . Associated Press. 15 липня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 15 липня 2016.
  3. . . 16 липня 2016. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 16 липня 2016.
  4. . Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
  5. . Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
  6. . aljazeera.com. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  7. . 16 липня 2016. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
  8. Darbe Girişimi. Diken. 16 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  9. . Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
  10. . Українська правда. 15 липня 2016. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 15 липня 2011.
  11. Ergenekon: Court quashes 'coup plot' convictions [ 17 липня 2016 у Wayback Machine.], BBC News (21 April 2016).
  12. Chontier, Issac (15 липня 2016). . Slate. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  13. Hannah Lucinda Smith (15 липня 2016). . The Times. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 15 липня 2016.
  14. Turkey coup: Live updates as military try and seize control and country put on lockdown [ 2 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  15. Turquie/ DIRECT: tentative de coup d'Etat [ 17 липня 2016 у Wayback Machine.](фр.)
  16. . Архів оригіналу за 15 липня 2016. Процитовано 15 липня 2016.
  17. . Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 15 липня 2016.
  18. . ua.112.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  19. . Європейська правда. 16 липня 2016. Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 16 липня 2011.
  20. . tyzhden.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  21. . Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  22. . Радіо Свобода. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  23. . Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 15 липня 2016.
  24. . Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 15 липня 2016.
  25. Turkish spy agency targeted during coup bid: source [ 19 липня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  26. . Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  27. Переворот в Турции. Онлайн Что происходит в Анкаре и Стамбуле прямо сейчас [ 18 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  28. . Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
  29. У Туреччині після спроби військового перевороту затримано 754 військових
  30. . Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  31. . tyzhden.ua. Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  32. . Українська правда. Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  33. . Архів оригіналу за 15 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  34. . Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  35. . Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 19 липня 2016.
  36. . Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 19 липня 2016.
  37. . Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  38. . Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  39. . Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  40. . Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 16 липня 2016.
  41. Rawlinson, Kevin; Phipps, Claire; Levin, Sam; Lewis, Paul; Abdul-Ahad, Ghaith; Wong, Julia Carrie; Yuhas, Alan; Kingsley, Patrick; Smith, David (16 липня 2016). . the Guardian. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  42. NATO. NATO Secretary General statement on events in Turkey. NATO. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  43. (брит.). Архів оригіналу за 15 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  44. . Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  45. . Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  46. Гомон Дмитро, Військовий переворот у Туреччині: Фейк чи правда [ 19 липня 2016 у Wayback Machine.] (espreso.tv, 18.07.2016)
  47. Державний переворот в Туреччині відбувся. Владу захопив Ердоган [ 22 липня 2016 у Wayback Machine.].
  48. Noah Feldman, Turkey's Judicial Purge Threatens the Rule of Law [ 21 липня 2016 у Wayback Machine.] (bloomberg.com, 18.07.2016) (англ.)
  49. . Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  50. Robert-Jan Bartunek, Alastair Macdonald. Turkey government seemed to have list of arrests prepared — EU's Hahn [ 21 липня 2016 у Wayback Machine.] (uk.reuters.com, 18.07.2016) (англ.)
  51. . Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  52. . Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 серпня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спроба державного перевороту в Туреччині

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sproba derzhavnogo perevorotu v Turechchini zakolot sho vidbuvsya v nich z 15 na 16 lipnya 2016 roku Sproba perevorotu bula pidtverdzhena Prem yer ministrom Turechchini Binali Yildirimom v komentaryah dlya tureckogo telekanalu NTV Za slovami posadovcya grupa vijskovih vikoristovuyuchi svoyi povnovazhennya i zbroyu sprobuvala zahopiti vladu v krayini Sproba derzhavnogo perevorotu v Turechchini Ankara Stambul Marmaris Malatya Data 15 lipnya 2016 Misce Ankara ta Stambul Rezultat Peremoga chinnoyi vladi Osnovni podiyi Vazhki boyi mizh vijskovimi silami ta policiyeyu vogon po mirnih zhitelyah Aeroport imeni Atatyurka bulo zahopleno Bulo organizovano povitryanij udar po Velikim nacionalnim zboram Turechchini Po vsij krayini pochalisya zatrimannya i rozsliduvannya proti organizatoriv perevorotu U period z 2016 po 2020 rik zagalom 125 678 osib buli zvilneni z derzhavnogo sektoru ta Zbrojnih sil Turechchini vidpovidno do vidanih dekretnih zakoniv U period z 2016 po 2022 rik bulo zatrimano 332 884 osobi pov yazani z fethullahistami a 101 000 osib bulo zaareshtovano Nadzvichajnij stan ogoloshuvavsya po vsij krayini protyagom dvoh rokiv zagalom sim raziv na trimisyachni periodi Stverdzhuvalosya sho chistki yaki rozpochalisya proti jmovirnih organizatoriv derzhavnogo perevorotu z boku riznih sektoriv opozicijnih do politiki uryadu buli rozshireni uryadom v umovah nadzvichajnogo stanu i zastosovani proti riznih antiuryadovih sektoriv 4 130 osib buli zasudzheni do dovichnogo uv yaznennya z obtyazhuyuchimi obstavinami ta dovichnogo uv yaznennya za pryamimi zvinuvachennyami u derzhavnomu perevoroti Storoni Rada miru Turechchini Pidtrimka Yegipet OAE za danimi Turechchini Uryad Turechchini Komanduvachi Fethullah Gyulen jmovirno jmovirno Muharrem Kose Redzhep Tayip Erdogan Binali Yildirim Hulusi Akar Vijskovi sili Chastina Chastina Chastina VPS Chastina VMS Chastina Organizaciya nacionalnoyi rozvidki Chastina tureckoyi armiyi Vtrati 2 gelikopteri Sikorsky UH 60 Black Hawk 1 znisheno i 1 zahopleno 104 soldativ vbito 7543 8775 zaareshtovano 6030 soldat 2745 chleni sudovoyi sistemi 8777 timchasovo pripineni povnovazhennya 7899 spivrobitnikiv policiyi 614 oficeriv zhandarmeriyi 47 gubernatoriv 30 gubernatoriv regioniv 60 policejskih vbito 3 soldata vbito 145 civilnih vbito 265 vbito ta bilya 1440 poraneno zagalomPeredumoviDokladnishe Istoriya Turechchini Protistoyannya poglyadiv kemalizmu ta islamizmu Z momentu stvorennya bagatopartijnoyi demokratiyi v Turechchini v 1946 roci Zbrojni sili Turechchini razom iz sudovoyu gilkoyu vladi rozglyadali sebe yak ohoronci kemalistskih idealiv ta svitskogo tureckogo nacionalizmu vstanovlenih pid chas pravlinnya Mustafi Kemalya Atatyurka dlya togo shob zmenshiti vpliv politichnih partij yaki propaguyut bilshu rol islamu v suspilnomu zhitti krayini Vijskovi ta sudovi organi vladi regulyarno vtruchalisya v politiku blokuyuchi abo zaboronyayuchi partiyi sho predstavlyali konservativnih musulmanskih turkiv yaki namagalisya poslabiti obmezhennya shodo tradicijnih religijnih praktik takih yak obov yazkove nosinnya zhinkami hidzhabu Vijskovi skinuli chotiri obrani uryadi shlyahom perevorotiv ta 1980 rokiv ta vijskovimi memorandumami 1971 ta 1997 rokiv a takozh zaboronili kilka velikih politichnih partij U 1998 roci Erdoganu yakij buv merom Stambulu v toj chas bulo zaboroneno na dovichnij termin zajmatisya politikoyu Vin uv yaznenij cherez virsh yakij vin prochitav kilka rokiv do togo na vidkritomu zasidanni U 2007 roci vijskovi vislovili svoyu nezgodu z obrannyam predstavnika partiyi Spravedlivosti ta rozvitku Abdulli Gyulya prezidentom krayini shlyahom publikaciyi elektronnogo memorandumu ale Gyul buv vse zh taki obranij prezidentom Turechchini koli jogo partiya vigrala ta viklikani cim pitannyam sho prizvelo do otrimannya partiyeyu Gyulya she bilshoyi kilkosti misc v parlamenti Sud nad Ergenekonom U roki sho pereduvali sprobi derzhavnogo perevorotu v 2016 roci mali misce tak zvani sudovi procesi Ergenekona yaki rozglyadalisya analitikami yak sproba civilnih lideriv Turechchini pri pidtrimci prezidenta Erdogana vstanoviti povnij kontrol nad zbrojnimi silami krayinami U cij spravi sho rozglyadalasya v 2013 yak sensacijna ta odna z najbilshih v novitnij istoriyi Turechchini 275 cholovik v tomu chisli starshih oficeriv zhurnalistiv yuristiv ta vchenih buli zvinuvacheni u pidgotovci derzhavnogo perevorotu v 2003 ta 2004 rokah v ramkah sekretnoyi merezhi pid nazvoyu Ergenekon diyi yakoyi nibito buli spryamovani proti Erdogana yakij buv prem yer ministrom u toj chas Krim togo deyaki vijskovosluzhbovci buli zvinuvacheni v uchasti u okremij zmovi kuvalda tur Balyoz Harekati Odnochasno Erdogan spriyav pidvishennyam oficeriv nizhchoyi lanki vgoru po lancyuzhku komanduvannya garantuyuchi cim sho vishe kerivnictvo armiyi bude loyalne do nogo tim samim demoralizuyuchi armiyu Zakonoproyekt pro imunitet 13 lipnya 2016 roku mensh nizh za dva dni do sprobi perevorotu prezident Turechchini pidpisav zakonoproyekt sho nadaye tureckim vijskovosluzhbovcyam imunitet vid sudovogo peresliduvannya pid chas uchasti u vnutrishnih bezpekovih operaciyah Porushennya kriminalnih sprav proti komandiriv zatverdzhuyetsya prem yer ministrom a stosovno soldativ molodshogo rangu mozhut buti pidpisani gubernatorami Zakonoproyekt imunitetu buv sproboyu nalagoditi vzayemini mizh uryadom ta zbrojnimi silami yaki vse chastishe berut uchast u vijskovih operaciyah v kurdskih rajonah Perebig podijUvecheri 15 lipnya 2016 roku na vulicyah stolici Turechchini Ankari ta u misti Stambul bulo chuti postrili z vognepalnoyi zbroyi Nad Ankaroyu litala vijskova aviaciya u Stambuli buli pomicheni tanki Za povidomlennyami ochevidciv bulo chuti strilyaninu v Mizhnarodnomu aeroportu Atatyurka ta vibuh v Ankari u centri pidgotovki sil specialnogo priznachennya Obidva mosti Pershij Bosforskij mist ta Mist Sultana Mehmeta cherez Bosforsku protoku u Stambuli buli perekriti vijskami 12 j Prezident Turechchini Redzhep Tayip Erdogan Blizko 23 00 turecki ZMI ogolosili oficijne povidomlennya sho zbrojni sili uzyali pid kontrol usyu vladu v krayini v im ya zberezhennya demokratichnogo ustroyu ta dotrimannya prav lyudini vlada u krayini perehodit do tak zvanoyi Radi miru ogolosheno pro zaprovadzhennya komendantskoyi godini ta voyennogo stanu Razom z tim prem yer ministr Turechchini Binali Yildirim ogolosiv pro sprobu vijskovogo perevorotu U shtab kvartiri tureckih zbrojnih sil vzyatij u zaruchniki nachalnik Hulusi Akar razom z deyakimi inshimi kerivnikami tureckoyi armiyi Povidomlyalosya pro te sho ohoronu prezidentskogo palacu nejtralizovano Prezident krayini Redzhep Tayip Erdogan cherez FaceTime zrobiv zayavu na tureckomu telebachenni u yakij zaklikav naselennya do sprotivu sprobam derzhavnogo perevorotu Pislya zvernennya na vulici vijshli tisyachi lyudej cherez sho vinikli vulichni sutichki mizh prihilnikami chinnoyi vladi ta zakolotnikami Zgodom pidtrimku Erdogana takozh vigolosilo komanduvannya VMS krayini Turecki ZMI povidomili pro ataku z gelikopteriv na golovne upravlinnya policiyi v Ankari ta tankovu ataku na budivlyu parlamentu Krim togo v ofisi derzhavnogo telebachennya stavsya vibuh jmovirno cherez vertolitnij napad Takozh bulo zavdano udariv po shtab kvartiri tureckoyi rozvidki Nebo nad Ankaroyu kontrolyuvali vinishuvachi takozh voni zbili odin z gelikopteriv zakolotnikiv Blizhche do ranku 16 lipnya prezident Erdogan yakij perebuvav u vidpustci v Marmarisi pribuv v aeroport imeni Atatyurka v Stambuli de dav pres konferenciyu pid chas yakoyi zayaviv sho gotel v yakomu vin perebuvav pislya jogo vid yizdu bombarduvali Organizatori ta vikonavciRedzhep Erdogan u svoyemu zvernenni do narodu zayaviv sho za perevorotom stoyat pribichniki milyardera ta duhovnogo lidera Fethulli Gyulena yakogo pidtrimuyut vijskoviki serednoyi lanki u toj chas yak vishe kerivnictvo armiyi pidtrimalo prezidenta V svoyu chergu Fethullah Gyulen yakij na toj chas znahodivsya ta trivalij chas prozhivav u amerikanskomu misti Filadelfiya zaperechiv svoyu prichetnist do zakolotu 18 lipnya 2016 roku kolishnij glava VPS Turechchini viznav sebe vinnim v organizaciyi perevorotu NaslidkiSpochatku povidomlyalos pro areshti 754 vijskovih zakolotnikiv Stanom na 13 00 bulo zatrimano 2839 vijskovosluzhbovciv yaki brali uchast u sprobi vijskovogo perevorotu Vden 16 lipnya BBC povidomlyalo sho zhertvami zavorushen stali ne menshe 90 osib 154 bulo poraneni Stanom na 15 00 16 lipnya dostovirno vidomo pro 161 zagiblogo i 1440 poranenih vnaslidok zavorushen Takozh vnaslidok aviaudaru v Ankari zaginulo 17 policejskih Stanom na 18 lipnya zaareshtovano ponad 6 tisyach uchasnikiv zavorushen v Stambuli ta Ankari Pislya sprobi perevorotu turecka vlada zvilnila majzhe 8 777 tisyach derzhsluzhbovciv sered yakih 30 gubernatoriv 52 gromadskih inspektori ta 16 konsultantiv Takozh bulo zaareshtovano 755 prokuroriv ta suddiv i sotni policejskih 24 lipnya prem yer ministr Turechchini B Jildirim zayaviv pro zatrimannya ponad 13 tisyach lyudej 1329 policejskih 8831 vijskovih 2100 suddiv ta prokuroriv a takozh pro rozpusk prezidentskoyi gvardiyi 30 lipnya stalo vidomo sho kilkist lyudej yaki postijno abo timchasovo pozbavlyalisya svoyih posad stanovila 70 tisyach osib Zagalom kadrova chistka zachepila bilshist derzhavnih sfer Zokrema sistemu osviti medicinu armiyu pravoohoronni organi ta ZMI U toj zhe chas bulo zvilneno 758 zatrimanih vijskovih 31 lipnya Erdogan zayaviv sho uryad maye namiri vstanoviti zhorstkij kontrol nad armiyeyu Cherez dekilka godin u vidanni Oficijnij visnik z yavilas informaciya sho suhoputni morski ta vijskovo povitryani sili Turechchini vidteper pidporyadkovani ministerstvu oboroni Mizhnarodna reakciya Politichne kerivnictvo Ukrayini NATO SShA Velikoyi Britaniyi Nimechchini ta deyakih inshih krayin vislovili svoyu pidtrimku chinnomu prezidentu krayini Prezident Ukrayini Petro Poroshenko visloviv svoyu pidtrimku Redzhepu Erdoganu vranci 16 lipnya Cikavi faktiSered zatrimanih zakolotnikiv viyavilisya piloti yaki zbili rosijskij litak dzherelo Versiyi ta ocinkiSproba perevorotu otrimala neodnoznachni ocinki Sposterigachi nazivayut tri osnovni versiyi vijskovogo zakolotu Perevorot organizuvav Fajhulla Gyulen Perevorot buv iniciativoyu vijskovikiv nevdovolenih politikoyu Erdogana Sproba perevorotu bula inscenovana Erdoganom i jogo otochennyam Vijskoviki diyali nevpevneno ne ozvuchili chitkogo planu dij ta odrazu ne areshtuvali golovnih visokoposadovciv dozvolivshi yim robiti zakliki do narodu cherez ZMI ta socmerezhi Dlya perevorotu obrano nevdalij chas vechir p yatnici Do pivnochi zhiteli mist she gulyali vulicyami koristuyuchis spadom speki Natomist yakbi vijsko zajnyalo misto o 3 4 godini ranku vulici buli bi porozhni a naselennya bi spalo Pislya nevdachi zakolotu vijskovij oficer u vidstavci povidomlyav sho dva vinishuvachi F 16 zakolotnikiv trimali na pricili privatnij litak Erdogana pid chas perelotu z kurortu Marmaris de jogo zastav perevorot do Stambula Vinishuvachi tak i ne vidkrili po nomu vogon Analitik Arkadij Babchenko skazav sho ce najlazhovishij vijskovij perevorot Za kilka godin pislya perevorotu rozpochalisya masovi areshti vijskovih policejskih suddiv i prokuroriv Za dva dni bez dokaziv i slidstva zaareshtovano do 3000 vijskovih i 2745 suddiv i prokuroriv do 25 lipnya sumarno bulo zaareshtovano 13 tis osib Shvidkist iz yakoyu ce bulo zrobleno navodit na dumku sho spiski buli gotovi zazdalegid taku dumku visloviv Jogannes Gan komisar YeS iz pitan politiki susidstva ta rozshirennya Pid privodom zmicnennya vladi pislya perevorotu provedeno Konstitucijnij referendum 2017 roku za rezultatami yakogo skasovano posadu posadu prem yer ministra a vladu zoseredzheno v rukah prezidenta peretvorivshi Turechchinu na prezidentsku chi superprezidentsku respubliku Oglyadachi porivnyali putch iz pidpalom Rejhstagu 1933 roku yakij prishvidshiv prihid nacistiv do vladi v Nimechchini Avtoritarnu ta populistsku politiku prezidenta Erdogana pidtrimali konservativni islamistski kola naselennya Cherez dva tizhni pislya referendumu za rishennyam tureckih sudiv rozpochalosya blokuvannya Vikipediyi v Turechchini pid privodom zahistu vid ochornennya Turechchini v mizhnarodnih ZMI bo deyaki statti Vikipediyi mistili posilannya na dzherela sho vkazuvali na zv yazki tureckoyi vladi z Al Kayidoyu ta IDIL Div takozhDerzhavnij perevorot u Turechchini 1971 Derzhavnij perevorot u Turechchini 1980 Vijskovij memorandum u Turechchini 1997 Primitki censor net ua Arhiv originalu za 21 lipnya 2016 Procitovano 18 lipnya 2016 Associated Press 15 lipnya 2016 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 15 lipnya 2016 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 27 bereznya 2020 Procitovano 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 20 lipnya 2016 Procitovano 18 lipnya 2016 Arhiv originalu za 18 lipnya 2016 Procitovano 18 lipnya 2016 aljazeera com Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 17 lipnya 2016 Darbe Girisimi Diken 16 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 17 lipnya 2016 Ukrayinska pravda 15 lipnya 2016 Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 15 lipnya 2011 Ergenekon Court quashes coup plot convictions 17 lipnya 2016 u Wayback Machine BBC News 21 April 2016 Chontier Issac 15 lipnya 2016 Slate Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Hannah Lucinda Smith 15 lipnya 2016 The Times Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 15 lipnya 2016 Turkey coup Live updates as military try and seize control and country put on lockdown 2 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl Turquie DIRECT tentative de coup d Etat 17 lipnya 2016 u Wayback Machine fr Arhiv originalu za 15 lipnya 2016 Procitovano 15 lipnya 2016 Arhiv originalu za 18 lipnya 2016 Procitovano 15 lipnya 2016 ua 112 ua Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Yevropejska pravda 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 17 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2011 tyzhden ua Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 18 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Radio Svoboda Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 15 lipnya 2016 Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 15 lipnya 2016 Turkish spy agency targeted during coup bid source 19 lipnya 2016 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 20 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Perevorot v Turcii Onlajn Chto proishodit v Ankare i Stambule pryamo sejchas 18 lipnya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 25 lipnya 2016 Procitovano 17 lipnya 2016 U Turechchini pislya sprobi vijskovogo perevorotu zatrimano 754 vijskovih Arhiv originalu za 17 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 tyzhden ua Arhiv originalu za 17 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 17 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 15 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 17 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 19 lipnya 2016 Procitovano 19 lipnya 2016 Arhiv originalu za 19 lipnya 2016 Procitovano 19 lipnya 2016 Arhiv originalu za 25 lipnya 2016 Procitovano 25 lipnya 2016 Arhiv originalu za 31 lipnya 2016 Procitovano 31 lipnya 2016 Arhiv originalu za 1 serpnya 2016 Procitovano 31 lipnya 2016 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 16 lipnya 2016 Rawlinson Kevin Phipps Claire Levin Sam Lewis Paul Abdul Ahad Ghaith Wong Julia Carrie Yuhas Alan Kingsley Patrick Smith David 16 lipnya 2016 the Guardian Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 NATO NATO Secretary General statement on events in Turkey NATO Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 brit Arhiv originalu za 15 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 21 lipnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 20 lipnya 2016 Procitovano 21 lipnya 2016 Gomon Dmitro Vijskovij perevorot u Turechchini Fejk chi pravda 19 lipnya 2016 u Wayback Machine espreso tv 18 07 2016 Derzhavnij perevorot v Turechchini vidbuvsya Vladu zahopiv Erdogan 22 lipnya 2016 u Wayback Machine Noah Feldman Turkey s Judicial Purge Threatens the Rule of Law 21 lipnya 2016 u Wayback Machine bloomberg com 18 07 2016 angl Arhiv originalu za 25 lipnya 2016 Procitovano 25 lipnya 2016 Robert Jan Bartunek Alastair Macdonald Turkey government seemed to have list of arrests prepared EU s Hahn 21 lipnya 2016 u Wayback Machine uk reuters com 18 07 2016 angl Arhiv originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano 22 serpnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 lipnya 2018 Procitovano 22 serpnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sproba derzhavnogo perevorotu v Turechchini Vijskovi sprobuvali zahopiti vladu v Turechchini 20 lipnya 2016 u Wayback Machine Erdogan provodit povzuchu islamizaciyu suspilstva 20 lipnya 2016 u Wayback Machine Zakolot rozv yazuye ruki Erdoganu 20 lipnya 2016 u Wayback Machine Onovlennya 16 lipnya 2016 u Wayback Machine na BBC News Onovlennya 16 lipnya 2016 u Wayback Machine na The Telegraph Onovlennya 16 lipnya 2016 u Wayback Machine na CNN Onovlennya 16 lipnya 2016 u Wayback Machine na Al Jazeera Onovlennya 16 lipnya 2016 u Wayback Machine na The Wall Street Journal Onovlennya 16 lipnya 2016 u Wayback Machine na The New York Times

Дата публікації:
Топ