Справа Об'єднаного троцькістсько-націоналістичного блоку (бойової організації) в Україні

Справа Об'єднаного троцькістсько-націоналістичного блоку (бойової організації) в Україні — політична справа, пов'язана зі справою «троцькістсько-терористичної організації» в УСРР, одна із складових сталінського «великого терору».

27 квітня, 26 червня, 3 вересня і 13 жовтня 1936 постановою Особливої наради при НКВС СРСР були піддані ув'язненню 15 осіб, кожна особа — на 5 років (одна — на 3 роки). У документах слідства, а також в обвинувальному висновку вказувалося, що «бойова організація» нібито була «складовою частиною широко розгалуженої контрреволюційної організації, що являла собою політичний і організаційний блок залишків розгромлених троцькістів, українських націоналістів і меншовиків, що був ускладнений на основі індивідуального терору, як основного засобу політичної боротьби». Зазначалося також, що ця організація «готувала терористичні акти проти керівників партії і уряду на Україні».

Стверджувалося, що «бойова організація» складалася зі співробітників АН УСРР, професорів-викладачів закладів вищої освіти, працівників освіти (Є. Шабліовський, Л. Розен, В. Волков, Ф. Глушко, , Г. Герасун, М. Золотарьов, Є. Берлінер та ін.). Дехто з обвинувачених в участі в «бойовій організації» був засуджений у справі «троцькістсько-терористичної організації» в УСРР 21 жовтня 1936 (наприклад, науковий співробітник АН УСРР Н. Білярчик, професор М. Нирчук, професор , професор , професор М. І. Мухін, професор , професор Д. Ігнатюк, професор І. Дорошенко, професор Б. Нижник та інші). Засуджені у справі «бойової організації» 1937—39 знов були піддані репресіям.

Однією з причин арешту вчених була їх минула партійність. Так, наприклад, членство Бунду мав Я. С. Розанов, РСДРП-меншовиків — С. А. Посвольський, соціалістів-революціонерів — Г. Г. Звада. Майже всі вони були членами КП(б)У, але їх виключили під час перманентних «чисток» чи за «троцькізм».

1955—61 було здійснено додаткову перевірку у цій справі, встановлено незаконні методи слідства і відсутність складу злочину. 12 засуджених по справі осіб були офіційно реабілітовані. Решта — 3 особи — були офіційно реабілітовані на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 «Про додаткові заходи з відновлення справедливості стосовно жертв репресій, що мали місце в період 30—40-х і початку 60-х років».

Література

• Шаповал Ю. І. Україна 20—50-х років: Сторінки ненаписаної історії. К., 1993; Політичний терор і тероризм в Україні: XIX—XX ст.: Історичні нариси. К., 2002.

Джерела

• Ю. І. Шаповал. «Об'єднаного троцькістсько-націоналістичного блоку (бойової організації) на Україні» Справа 1936 // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2010. — 728 с.: іл. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Лариса Шевченко. Справа «Контрреволюційної троцькістської терористичної організації на Україні» (1937—1938 рр.) // Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник наукових статей). Збірник праць / Київ, 2007.- 400 c. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Посилання

• Всеволод Голуб (Голубничий). Терор 1937 року на Україні // Журнал «Вперед» [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.]