Спецтабір НКВС 2 табір для інтернованих створений радянською владою на окупованій території Німеччини на місці колишньог

Спецтабір НКВС № 2 — табір для інтернованих, створений радянською владою на окупованій території Німеччини на місці колишнього нацистського табору Бухенвальд.

Спецтабір НКВС № 2
Дата створення / заснування	1945

Країна	Німеччина
Адміністративна одиниця	Веймар
Місце розташування	Бухенвальд
Дата офіційного закриття	1950

Спецтабір НКВС № 2 у Вікісховищі

Координати: 51°01′22″ пн. ш. 11°14′57″ сх. д. / 51.02280000002777172° пн. ш. 11.249200000028° сх. д.

Історія

Концентраційний табір «Бухенвальд» був звільнений у квітні 1945 року бійцями 3-ї армії США. Після виведення військ США в липні 1945 року радянська військова адміністрація зайняла табір. 17 серпня 1945 року радянський Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС, з 1946 року Міністерство внутрішніх справ) на місці концтабору «Бухенвальд» створив Спецтабір № 2 (всього в Німеччині було створено 10 спецтаборів, не враховуючи окремих в'язниць, які призначені для інтернування «впливових прихильників нацизму» для забезпечення безпеки окупаційної адміністрації). Вже 22 серпня (через 5 днів після створення) у табір прибули перші 46 в'язнів. Наприкінці 1945 року в Бухенвальді опинилися 6000 осіб; у січні 1946 року було додано 5700 в'язнів з табору у Ландсберзі, а 3 і 7 квітня 1947 року — ще 4000 із у Ямліці. З 16 400 ув'язненими спеціальний табір досяг максимальної наповненості. У 1948 році табір інтегрований у систему Гулаг. 6 січня 1950 року міністр внутрішніх справ СРСР Сергій Круглов наказав передати всі спеціальні табори, включно з Бухенвальдом, у відання МВС Східної Німеччини. 14 січня 1950 року табір було закрито. Всі спецтабори у 1950 році були розпущені, щоб підвищити репутацію новоствореної НДР, оскільки ширша громадськість на Заході тепер була поінформована про умови в таборі та чинився тиск на окупаційну владу та керівництво НДР. Розпуск був представлений як великодушний акт Радянського Союзу, а умови в таборі замовчувалися з метою пропаганди.

Усього через табір пройшли 28 455 в'язнів, у тому числі близько 1000 жінок. Загалом у спеціальному таборі № 2, згідно з радянськими даними, загинуло 7113 осіб, у тому числі Йоахім Ернст, герцог Ангальтський. Їх поховали в братських могилах у лісах навколо табору. Жодних повідомлень про смерть їхні рідні не отримували. Серед ув'язнених були ймовірні противники сталінізму та нібито члени нацистської партії чи нацистських організацій; інші були ув'язнені через плутанину особи та свавільні арешти. НКВС не дозволяло в'язням мати жодних контактів із зовнішнім світом. На відміну від ув'язнених у колишніх таборах Заксенгаузен і Бауцен, жоден ув'язнений у Спеціальному таборі № 2 не був засуджений військовим трибуналом (тобто в'язні утримувалися там без суду).

Відомі в'язні

Йоахім Ернст, герцог Ангальтський (1901—1947), загинув у таборі;
(1908—1993), поліцейський, оберштурмбанфюрер СС і старший урядовий радник;
(1907—1993), історик;
Карл Ріттер фон Гальт (1891—1964), легкоатлет і спортивний чиновник Третього Рейху, оберфюрер СА;
(1904—1949), веслувальник, золотий медаліст Олімпійських ігор 1932;
Джон Нобл (1923—2007), німецько-американський підприємець;
(1892—1949), сценарист і режисер, помер у таборі від туберкульозу;
(1894—1946), судето-німецький письменник, помер у таборі;
(1886—1946), австрійський піонер авіації, літакобудування та повітряного транспорту, помер у таборі.

Примітки

Butler, Desmond (17 грудня 2001). Ex-Death Camp Tells Story Of Nazi and Soviet Horrors. The New York Times. Процитовано 27 квітня 2010.
Cornelius, Kai Vom spurlosen Verschwindenlassen zur Benachrichtigungspflicht bei Festnahmen, BWV Verlag, 2004, p. 131, .

Посилання

Seite über das Speziallager Nr. 2 in Buchenwald auf der Homepage der Stiftung Gedenkstätten Buchenwald und Mittelbau-Dora, abgerufen am 12. Januar 2014
Totenbuch im Internet (von der Stiftung Gedenkstätten Buchenwald und Mittelbau-Dora, Presse- und Öffentlichkeitsarbeit)
Sowjetisches Speziallager in Buchenwald: Mantel des Schweigens über Speziallager Nr. 2, dpa-Bericht, abgerufen am 16. September 2016
: Sowjetische Speziallager in der DDR, 10. August 2020
, : Buchenwald — Erst KZ, dann Speziallager, 17. Juni 2015
: Das sowjetische Speziallager Nr. 2 Buchenwald 1945 bis 1950, abgerufen 5. Januar 2021

[1] Butler, Desmond (17 грудня 2001). Ex-Death Camp Tells Story Of Nazi and Soviet Horrors. The New York Times. Процитовано 27 квітня 2010.

[Kai_Cornelius_2004,_p._131-2] Cornelius, Kai Vom spurlosen Verschwindenlassen zur Benachrichtigungspflicht bei Festnahmen, BWV Verlag, 2004, p. 131, .