Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пертті Олаві Спеде Пасанен нар 10 квітня 1930 Куопіо пом 7 вересня 2001 Кіркконуммі фінський комік актор сценарист режис

Спеде Пасанен

Спеде Пасанен

Пертті Олаві «Спеде» Пасанен (нар. 10 квітня 1930, Куопіо — пом. 7 вересня 2001, Кіркконуммі) — фінський комік, актор, сценарист, режисер, продюсер, автор пісень і винахідник, якого називають «майстром розваг на всі руки». Був популярним і успішним артистом у Фінляндії з 1960-х до 1990-х років.

Спеде Пасанен
Spede Pasanen
image
Спеде Пасанен у 1964 році.
Ім'я при народженніПертті Олаві Пасанен
ПрізвиськоSpede
ПсевдоSpede Pasanen
Народився10 квітня 1930(1930-04-10)
Куопіо, Фінляндія
Помер7 вересня 2001(2001-09-07) (71 рік)
Кіркконуммі, Фінляндія
·інфаркт міокарда
ПохованняГієтаніємі
Країнаimage Фінляндія
Діяльністькінопродюсер, сценарист, актор
Alma materd
Знання мовфінська
Родичіd
У шлюбі зПірйо Вайнімякі
ДітиПірре Аланен
Нагороди

d (27 травня 1971)

d (3 травня 1985)

d (1987)

Q115917345?

IMDbID 0664218

Пасанен розпочав свою кар'єру в 1950-х роках з другорядних ролей у студійних фільмах. У 1960-х роках він зробив власні скетч-шоу для радіо та телебачення і створив серію успішних кінокомедій, таких як , , та . У 1970-х роках Пасанен зосередився винятково на фільмах і створив персонажа , навколо якого серія фільмів виросла до 19 частин, і з яким він досяг найбільшого успіху в публіки. У 1980-х роках він повернувся на телебачення, спочатку продовживши шоу «», яке вже було зроблено в 1960-х і 1970-х роках, а потім — конкурсну програму на «». Пасанен посів 17 місце в конкурсній програмі , організованій Yleisradio.

Дитинство і юність

Пертті Олаві Пасанен народився в 1930 році в Куопіо як перша дитина Кусті та Хельмі Пасанен (уроджена Рантала). Його батько був лісовим техніком і працював районним менеджером паперової компанії . У сім'ї народилося ще двоє дітей, Рісто в 1932 році і Вірпі в 1936 році. На думку жителів Куопіо, родина Пасанена була більш заможним середнім класом. Прізвисько «Спеде» походить від імені Спіді, яке Пасанен отримав на хокейній арені, і слідував за ним з юних років. «Спіді» відноситься до , героя-мишки мультфільмів Warner Brothers Looney Tunes і .

Спеде розпочав навчання в державній школі в 1937 році в Пуістокоулу в Куопіо, яку одночасно відвідували син його далекого родича, майбутній актор , майбутній акордеоніст і майбутній кінорежисер . Пізніше Вейкко Ахвенайнен згадував, що Спеде ще як школяр був відомий своєю винахідливістю та створенням різноманітних трюків і розіграшів.

Почав працювати у віці десяти років і заробляв на кишенькові гроші, серед іншого, сортувальником пошти в поїзді та каскадером у кінотеатрі «Палаці». Разом із батьком він також брав участь у допоміжних заготівлях, а пізніше — у складніших лісових роботах.

У дитинстві головними інтересами Пасанена були кіно, спорт, різноманітні ігри та створення винаходів. У спорті та іграх він зазвичай перемагав інших, а з іншого боку, він був відомий як невдаха — перші чотири роки до переведення в ліцей Куопіо його успішність у школі була помірною. Спіде був головною зіркою ліцейських вечірок або зборів, захоплено грав у хокей і проводив хімічні експерименти в підвалі свого будинку. Натомість його оцінки знизилися. Навесні 1948 року він отримав атестат на п'ять балів із чотирьох і залишився в класі, провівши весну, в основному будуючи саморобний скутер із деталей, знайдених у магазинах сміття.

Коли Спіде все ще сварився з кількома своїми вчителями, батьки вирішили віддати його в іншу школу. Восени 1950 року він перевівся до ліцею Ійсалмі, куди вступив навесні 1952 року. Наступного року відбув і повернувся додому офіцером-зенітником запасу. Протягом року він також встиг з'явитися на розважальному турі з військами оборони, який об'їздив гарнізони, розважаючи солдатів.

Кар'єра

Актор кіно

Восени 1953 року Пасанен переїхав до Гельсінкі й почав навчання на факультеті політичних наук Гельсінського університету. Однак замість навчання він зосередився на житті департаменту Саво, де служив генеральним церемоніймейстером і організатором вечірок. Зокрема, вечірки першокурсників, вечірки посвячення нових студентів, організовані Пасаненом, набули популярності в університеті та інших факультетах. У студентському світі він також познайомився з Юккою Віртаненом і Матті Кууслою, обидва з яких пізніше стали важливими партнерами. Завдяки Кууслу, який працював асистентом студії на Fennada-Film, Пасанен отримав роль статиста у фільмі Laiva kakkan у 1954 році, де його бачили як члена матроської партії.

Уже в ліцеї Куопіо Пасанен зібрав гурт під назвою Bluff Brothers, до якого також увійшли Пентті Невалуома та Матті Куусла, які пізніше перебралися в Гельсінкі. У виступах гурту Невалуома грав на гітарі, а Пасанен і Куусла дозволяли різним голосам змішуватись у грі. Bluff Brothers грали у власних програмах та публічних заходах Пасанена. Гурт розпався 1963 року після того, як Невалуома переїхав до Ювяскюля, щоб стати ресторатором.

image
Редакція розважальних програм Yleisradio у 1960 році: Спеде Пасанен, та

У 1950-х роках Спеде Пасасе став постійним помічником Fennada-Film. Після роботи статистиком він отримав свою першу значну ораторську роль у «Фінському вестерні» Аарне Таркаса Віллі Похйоли (1955). Водночас Пасанен шукав можливість потрапити до інших кінокомпаній. Протягом 1950-х років він зіграв ролі другого плану в кількох комедіях як для Fennada, так і для фінської кіноіндустрії, зокрема Tyttö lyyee karsarmi (1956), Vääpelin kahu (1957) і Assessor's naishhuolet (1958). Він також пробувався на роль Роки, Невідомого солдата, але вона дісталася Рейно Толване. Арман Лохікоскі залучив Пасанена до невеликих ролей у трьох своїх фільмах про Пекку і Петку: «Пекка і Петка в ланцюговій аварії» (1957), «Пекка і Петка в ролі людей-жаб» (1957) і «Пекка і Петка на Суеці» (1958).

У 1958 році Пасанен отримав незвичайну роль: він знявся в головній партії в інтерпретації Фінського національного балету «Дон Кіхота» Сервантеса. На роль шукали не справжнього артиста балету, а актора, який володів пантомімою та фізичною комедією, і Пасанен вразив хореографа Джорджа Гее під час прослуховування. Балет «Дон Кіхот» став найбільшим успіхом Національної опери у публіки в 1958 році. Того ж року постановку також відіграли в Німеччині, що стало першою поїздкою Пасанена за кордон.

Фільм Мікко Нісканена «Hopeaa rajan takaa» (1963) став важливою віхою в кар'єрі Пасанена: перша і єдина серйозна головна роль і остання роль у фільмі, створеному іншими. З кінця 1950-х років Пасанен почав завойовувати поле на радіо та телебаченні.

Радіокомік

У 1950-х роках, крім акторської діяльності, Пасанен також написав кілька радіоскетчів для Yleisradio. Коли в 1956 році в компанії з’явилася вакансія розважального журналіста, він надіслав Yle заяву на роботу та купу скетчів і розіграшів, які він написав. Однак для цього завдання було обрано , секретаря відділу розваг і досвідченого автора розважальних тем. У 1959 році посада репортера розважальних програм знову звільнилася в компанії, коли популярний перейшов на телебачення. Пасанен надіслав нову заявку, яка була майже повністю ідентична попередній, і додав примітку «моя папка вже там». Цього разу він отримав місце.

Пасанен приніс із собою на радіо стиль, який він створив на шкільних з’їздах і вечірках факультету, — . Він порівнювався з американськими кінокоміками, такими як Боб Хоуп, Джеррі Льюїс і Денні Кей, і хотів принести на радіо швидкий і різкий американський стиль комедії. Він також був вдома перед живою публікою та витончено вів прямі трансляції, від яких більшість журналістів розважальної сфери здригнулися б. Пасанен розпочав свою кар'єру на радіо, ведучи колишню програму Тарваярві, недільний ранковий розважальний журнал Aamutuimaa, і, за словами керівника відділу розваг , програма швидко перетворилася на «особисте, майже без стороннього слинявого шоу Спеде».

Програми змінювали назви, але основна їхня ідея залишалася незмінною: дивувати слухачів лестощами та безладдям. Наприклад, з-під пера Пасанена народилися розважальні програми Kesäterässä, Ruljanssiriihi та Hupiklubi. Це були годинні розважальні вечори, які транслювалися в прямому ефірі в суботу ввечері, поєднуючи музику, сценки та жарти.

Персонаж папуги Г. Пула-ахо також народився в Рульянсрііхі. Пасанен хотів мати постійного аналога в програмі, і розробив папугу з жорстким обличчям, який говорив правду на . Пасанен шукав підходящого виконавця для папуги серед кількох акторів і врешті вибрав . Пасанен винайшов стиль розмови Пула-ахо, коли закликав Йокелу наслідувати ведучого вікторини . У ескізах Йокела зобразив Пула-ахо, розмовляючи зубами в стилі Раутіайнена. Завдяки цьому і Пасанен, і Йокела, якого раніше бачили в ролях другого плану, почали ставати більш знайомими широкій публіці. Спільні скетчі Спеде і Пула-Ахо, в яких гострий папуга беззастережно принижував тупого ведучого, стали улюбленцями глядачів і були виконані десятки разів між 1960 і 1964 роками. Пасанен опублікував книгу про Г. Пула-Ахо «», яка містила збірку етюдів папуги.

Пізніше писав у своїх мемуарах, що він був упевнений, що коли Спеде Пасанен прийшов на радіо, він навіть не уявляв, що це буде його остання посада, а що це буде лише етап у його власній кар'єрі: «Він такий особистий як творець програми, що «нормальна» робота журналіста не для нього раз і назавжди сісти Він не слухає готові записи інших людей і не вносить в них правки, не дає іншим ідей, не пробирається в сценаріях. І він не контактує з людьми, якщо вони не пов’язані з його власною програмою. Як на мене, він навіть не командник, хоча працює з командами і потребує їх. Група служить його цілям».

Ближче до середини 1960-х Радіо стало занадто тісним для Пасанена. Він давав все більше власних розважальних концертів і вступав у суперечки щодо зарплати з керівництвом Yleisradio. Конфлікт щодо зарплати був основною причиною того, що Пасанен пішов у відставку в 1964 році і повністю перейшов до кіно- та телевиробництва.

Незалежний режисер

Спеде Пасанен і в в 1964 році. Спеде Пасанен і Яакко Паккасвірта познайомилися на зйомках фільму «Срібло за кордоном». Паккасвірта та , двоє молодих режисерів, були керівниками , виробничої компанії, що належить студентській спілці Технологічного університету. Спільний дебютний фільм (1962) приніс великі збитки компанії. Ярва і Паккасвірта домовилися з Пасаненом про спільний комедійний фільм, який можна було очікувати на хороший успіх. Згідно з угодою, Filminor займатиметься технічною стороною фільму, Пасанен отримуватиме фінансування, відповідатиме за зміст та історію фільму та виконуватиме головну роль. Результатом співпраці стала комедія (1964), яка стала найуспішнішим фільмом першого року випуску.

Підбадьорений успіхом Пасанен став приватним підприємцем і заснував компанію Filmituantoan Spede Pasanen. У партнери він узяв свого старого друга Юкку Віртанена і молодого директора . Пасанен–Віртанен–Кокконен Колміко створив низку успішних комедій у швидкому темпі, зокрема жарт бізнесмена «» (1966), пародійний фільм до 50-річчя незалежної Фінляндії «» (1967), фінську версію легенди про Робін Гуда (1968) і сатиричний телевізійний світ, (1969). Своїми фільмами 1960-х років Пасанен раз і назавжди закріпив позицію найпопулярнішого коміка країни.

Юкка Віртанен припинив співпрацю після «Näköradiomiehen», але Ере Кокконес став найважливішим співавтором Пасанена до кінця його кінокар’єри. У той же час Пасанен знайшов двох чоловіків, які стали його визнаними акторами як на телебаченні, так і в кіно: Сімо Салмінен, який уже з’являвся в X-Baron, і Веса-Матті Луар, чия перша поява була в Noin 7 veljes. З 1960-х постійними обличчями фільмів про Спіде також були Лео Йокела, Олаві Ахонен і Юхані Кумпулайнен. У 1969 році на замовлення Кокконена Пасанен зняв свій перший кольоровий фільм Pohja stäteit. Фільм був програшним, і витрати були дорогими. Пасанен не поспішав переходити на кольорову плівку, тому що хотів отримати найкраще покриття для своїх фільмів. До 1978 року він знімав чорно-білі фільми.

У 1970 році було знято два фільми, першим з яких був «», сценаристом і режисером якого був Кокконен. Пасанен був відповідальним за виробництво, але не з'явився у фільмі, і тема його не зацікавила. Фільм повністю відрізняється від попередніх фільмів про Спіде, оскільки Юссі Пуссі більш романтичний і сумний, ніж попередні кримінальні комедії. Фільм розповідає про велике кохання безгрошової студентки серед нинішнього політичного та сексуального студентського радикалізму. Фільм зібрав близько 167 000 глядачів, чого було достатньо, щоб покрити витрати на виробництво.

Другий фільм року «Спіді Гонсалес – син приблизно 7 братів» народився навколо тем дикого заходу, які були близькі серцю Пасанена в дитинстві. Відповідні місця для зйомок були знайдені в піщаних кар’єрах Hyrylä та піщаних пляжах Yyter. Сам Пасанен зіграв головну роль Спіді Гонсалеса, найшвидшого на Заході. Одного разу була знята сцена, де шериф, якого зіграв Лео Джокела, підкрадається позаду Спіді Гонсалеса, вставляє йому в спину пістолет, а герой розводить руками. Після цього ще один бандит наставив на шерифа револьвер, і ще один бандит. Утворюється шеренга, де з дюжина чоловіків стоять із націленими зброєю в спини тих, хто йде попереду. Віртанен зазначив Пасанену, що така сцена не може бути зроблена, тому що брати Маркс зробили те саме в класичному фільмі Päivä lännen. Пасанен навіть не чув про цей фільм. За словами Віртанена, Пасанен не потребував зразків для наслідування, але ідеї були повністю його власними. Фільм був фінансово успішним і приніс прибуток у 45 000 марок. Кінокомпанія Пасанена пережила свої попередні втрати, але в той же час він і Ере Кокконен багато років сварилися.

Після того, як Віртанен і Кокконен пішли, Пасанен випустив у кінотеатри три фільми: «Восьмий брат», «Радикали сатани» та «Хірттаметті», і всі вони призвели до фінансових втрат для нього. Вперше фільм «Восьмий брат» Пасанен зняв сам: написав сценарій, став режисером і виконав головну роль. «Звільнений» був другим вестерном Пасанена і його улюбленою роботою, але його втрати становили не менше 132 000 марок.

У «Радикалах Сатани» Пасанен дав можливість зняти фільм Хейккі Хуопайнену, Тімо Ніссі, Хейккі Нусіайнену та Пааво Пійроне, які закінчили Фінську театральну школу. Пасанен продюсував фільм, але не брав участі в його створенні. З точки зору продуктивності, радикали Сатани були найнижчою точкою кар'єри Пасанена до того моменту. Він все-таки почав планувати новий кольоровий фільм і, на свій подив, отримав позику на виробництво в розмірі 75 000 фінських марок для свого проекту від Фінського кінофонду. Фільм не був знятий, і Пасанен мав на увазі інший, який також залишився лише на рівні дизайну. Зрештою, він використав позику, щоб відшкодувати збитки Нежиті.

У своїх фільмах Пасанен ніколи не висміював релігію, країну чи політиків. Для нього було честю знімати фільми для всієї родини, і вони не демонстрували наготу та нецензурну лексику.

Джерела

  • Hietala, Veijo: Suomen kansallisfilmografia 7. Helsinki: Edita, 1998. ISBN 951-37-2218-X
  • Marjamäki, Tuomas: Spede, nimittäin. Jyväskylä: Docendo, 2017. ISBN 978-952-291-405-7
  • Virtanen, Jukka: Kuvassa keskellä Jukka Virtanen. Gummerus, 2003. ISBN 951-31-2870-9

Список літератури

  1. Virtanen V. Veikko vastaa // Savon Sanomat / за ред. J. Tourunen — Kuopio: 2013. — ISSN 0356-3510; 1798-971X
    d:Track:Q16990954d:Track:Q162279d:Track:Q7428411
  2. Mäkinen, Anssi — Jaakola, Leena — Kallio, Veikko: Kansallisgalleria 5: Moderni Suomi. Weilin + Göös, 1997. 
  3. Marjamäki 2017, s. 11, 12.
  4. Mistä Pertti Pasanen sai Spede-nimensä? Jukka Virtanen vastaa Ilta-Sanomat. 24.6.2014. Helsinki: Sanoma Media Finland Oy. Viitattu 24.6.2014.
  5. Markus Similä: Veikko Ahvenainen — Täysin palkein, s. 18–19. Jyväskylä: Gummerus, 2001. .
  6. Marjamäki 2017, s. 22, 23.
  7. Marjamäki 2017, s. 31–40.
  8. Marjamäki 2017, s. 42, 63.
  9. Marjamäki 2017, s. 72.
  10. Marjamäki 2017, s. 82, 83.
  11. Marjamäki 2017, s. 102.
  12. Marjamäki 2017, s. 84–86.
  13. Marjamäki 2017, s. 90–93.
  14. Marjamäki 2017, s. 107, 108.
  15. Marjamäki 2017, s. 89, 90, 96.
  16. Marjamäki 2017, s. 41, 97.
  17. Marjamäki 2017, s. 98.
  18. Marjamäki 2017, s. 99–101.
  19. Alpola, Antero: Viihdevuosien vilinässä: Radiokauteni ensimmäinen puoliaika 1945–1960, s. 199–200. Hämeenlinna: Karisto, 1988.
  20. Marjamäki 2017, s. 104, 105.
  21. Marjamäki 2007, s. 136, 137.
  22. Marjamäki 2017, s. 142, 143, 165, 168.
  23. Marjamäki 2017, s. 168, 181, 186, 187.
  24. Hietala 1998, s. 568.
  25. Hietala 1998, s. 644, 646.
  26. Virtanen 2003, s. 190, 191.
  27. Hietala 1998, s. 648, 650.
  28. Marjamäki 2017, s. 191.
  29. Marjamäki 2017, s. 193.
  30. Marjamäki 2017, s. 195, 196.
  31. Peltola, Satu-Lotta: Speden elämäkerta valottaa miestä julkisen roolin takana – listasimme 7 hämmästyttävää asiaa viihdemogulin elämästä Yle Uutiset. 7.9.2017. Yleisradio. Viitattu 12.8.2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pertti Olavi Spede Pasanen nar 10 kvitnya 1930 Kuopio pom 7 veresnya 2001 Kirkkonummi finskij komik aktor scenarist rezhiser prodyuser avtor pisen i vinahidnik yakogo nazivayut majstrom rozvag na vsi ruki Buv populyarnim i uspishnim artistom u Finlyandiyi z 1960 h do 1990 h rokiv Spede PasanenSpede PasanenSpede Pasanen u 1964 roci Im ya pri narodzhenniPertti Olavi PasanenPrizviskoSpedePsevdoSpede PasanenNarodivsya10 kvitnya 1930 1930 04 10 Kuopio FinlyandiyaPomer7 veresnya 2001 2001 09 07 71 rik Kirkkonummi Finlyandiya infarkt miokardaPohovannyaGiyetaniyemiKrayina FinlyandiyaDiyalnistkinoprodyuser scenarist aktorAlma materdZnannya movfinskaRodichidU shlyubi zPirjo VajnimyakiDitiPirre AlanenNagorodid 27 travnya 1971 d 3 travnya 1985 d 1987 Q115917345 IMDbID 0664218 Mediafajli u Vikishovishi Pasanen rozpochav svoyu kar yeru v 1950 h rokah z drugoryadnih rolej u studijnih filmah U 1960 h rokah vin zrobiv vlasni sketch shou dlya radio ta telebachennya i stvoriv seriyu uspishnih kinokomedij takih yak ta U 1970 h rokah Pasanen zoseredivsya vinyatkovo na filmah i stvoriv personazha navkolo yakogo seriya filmiv virosla do 19 chastin i z yakim vin dosyag najbilshogo uspihu v publiki U 1980 h rokah vin povernuvsya na telebachennya spochatku prodovzhivshi shou yake vzhe bulo zrobleno v 1960 h i 1970 h rokah a potim konkursnu programu na Pasanen posiv 17 misce v konkursnij programi organizovanij Yleisradio Ditinstvo i yunistPertti Olavi Pasanen narodivsya v 1930 roci v Kuopio yak persha ditina Kusti ta Helmi Pasanen urodzhena Rantala Jogo batko buv lisovim tehnikom i pracyuvav rajonnim menedzherom paperovoyi kompaniyi U sim yi narodilosya she dvoye ditej Risto v 1932 roci i Virpi v 1936 roci Na dumku zhiteliv Kuopio rodina Pasanena bula bilsh zamozhnim serednim klasom Prizvisko Spede pohodit vid imeni Spidi yake Pasanen otrimav na hokejnij areni i sliduvav za nim z yunih rokiv Spidi vidnositsya do geroya mishki multfilmiv Warner Brothers Looney Tunes i Spede rozpochav navchannya v derzhavnij shkoli v 1937 roci v Puistokoulu v Kuopio yaku odnochasno vidviduvali sin jogo dalekogo rodicha majbutnij aktor majbutnij akordeonist i majbutnij kinorezhiser Piznishe Vejkko Ahvenajnen zgaduvav sho Spede she yak shkolyar buv vidomij svoyeyu vinahidlivistyu ta stvorennyam riznomanitnih tryukiv i rozigrashiv Pochav pracyuvati u vici desyati rokiv i zaroblyav na kishenkovi groshi sered inshogo sortuvalnikom poshti v poyizdi ta kaskaderom u kinoteatri Palaci Razom iz batkom vin takozh brav uchast u dopomizhnih zagotivlyah a piznishe u skladnishih lisovih robotah U ditinstvi golovnimi interesami Pasanena buli kino sport riznomanitni igri ta stvorennya vinahodiv U sporti ta igrah vin zazvichaj peremagav inshih a z inshogo boku vin buv vidomij yak nevdaha pershi chotiri roki do perevedennya v licej Kuopio jogo uspishnist u shkoli bula pomirnoyu Spide buv golovnoyu zirkoyu licejskih vechirok abo zboriv zahopleno grav u hokej i provodiv himichni eksperimenti v pidvali svogo budinku Natomist jogo ocinki znizilisya Navesni 1948 roku vin otrimav atestat na p yat baliv iz chotiroh i zalishivsya v klasi provivshi vesnu v osnovnomu buduyuchi samorobnij skuter iz detalej znajdenih u magazinah smittya Koli Spide vse she svarivsya z kilkoma svoyimi vchitelyami batki virishili viddati jogo v inshu shkolu Voseni 1950 roku vin perevivsya do liceyu Ijsalmi kudi vstupiv navesni 1952 roku Nastupnogo roku vidbuv i povernuvsya dodomu oficerom zenitnikom zapasu Protyagom roku vin takozh vstig z yavitisya na rozvazhalnomu turi z vijskami oboroni yakij ob yizdiv garnizoni rozvazhayuchi soldativ Kar yeraAktor kino Voseni 1953 roku Pasanen pereyihav do Gelsinki j pochav navchannya na fakulteti politichnih nauk Gelsinskogo universitetu Odnak zamist navchannya vin zoseredivsya na zhitti departamentu Savo de sluzhiv generalnim ceremonijmejsterom i organizatorom vechirok Zokrema vechirki pershokursnikiv vechirki posvyachennya novih studentiv organizovani Pasanenom nabuli populyarnosti v universiteti ta inshih fakultetah U studentskomu sviti vin takozh poznajomivsya z Yukkoyu Virtanenom i Matti Kuusloyu obidva z yakih piznishe stali vazhlivimi partnerami Zavdyaki Kuuslu yakij pracyuvav asistentom studiyi na Fennada Film Pasanen otrimav rol statista u filmi Laiva kakkan u 1954 roci de jogo bachili yak chlena matroskoyi partiyi Uzhe v liceyi Kuopio Pasanen zibrav gurt pid nazvoyu Bluff Brothers do yakogo takozh uvijshli Pentti Nevaluoma ta Matti Kuusla yaki piznishe perebralisya v Gelsinki U vistupah gurtu Nevaluoma grav na gitari a Pasanen i Kuusla dozvolyali riznim golosam zmishuvatis u gri Bluff Brothers grali u vlasnih programah ta publichnih zahodah Pasanena Gurt rozpavsya 1963 roku pislya togo yak Nevaluoma pereyihav do Yuvyaskyulya shob stati restoratorom Redakciya rozvazhalnih program Yleisradio u 1960 roci Spede Pasanen ta U 1950 h rokah Spede Pasase stav postijnim pomichnikom Fennada Film Pislya roboti statistikom vin otrimav svoyu pershu znachnu oratorsku rol u Finskomu vesterni Aarne Tarkasa Villi Pohjoli 1955 Vodnochas Pasanen shukav mozhlivist potrapiti do inshih kinokompanij Protyagom 1950 h rokiv vin zigrav roli drugogo planu v kilkoh komediyah yak dlya Fennada tak i dlya finskoyi kinoindustriyi zokrema Tytto lyyee karsarmi 1956 Vaapelin kahu 1957 i Assessor s naishhuolet 1958 Vin takozh probuvavsya na rol Roki Nevidomogo soldata ale vona distalasya Rejno Tolvane Arman Lohikoski zaluchiv Pasanena do nevelikih rolej u troh svoyih filmah pro Pekku i Petku Pekka i Petka v lancyugovij avariyi 1957 Pekka i Petka v roli lyudej zhab 1957 i Pekka i Petka na Sueci 1958 U 1958 roci Pasanen otrimav nezvichajnu rol vin znyavsya v golovnij partiyi v interpretaciyi Finskogo nacionalnogo baletu Don Kihota Servantesa Na rol shukali ne spravzhnogo artista baletu a aktora yakij volodiv pantomimoyu ta fizichnoyu komediyeyu i Pasanen vraziv horeografa Dzhordzha Gee pid chas prosluhovuvannya Balet Don Kihot stav najbilshim uspihom Nacionalnoyi operi u publiki v 1958 roci Togo zh roku postanovku takozh vidigrali v Nimechchini sho stalo pershoyu poyizdkoyu Pasanena za kordon Film Mikko Niskanena Hopeaa rajan takaa 1963 stav vazhlivoyu vihoyu v kar yeri Pasanena persha i yedina serjozna golovna rol i ostannya rol u filmi stvorenomu inshimi Z kincya 1950 h rokiv Pasanen pochav zavojovuvati pole na radio ta telebachenni Radiokomik U 1950 h rokah krim aktorskoyi diyalnosti Pasanen takozh napisav kilka radiosketchiv dlya Yleisradio Koli v 1956 roci v kompaniyi z yavilasya vakansiya rozvazhalnogo zhurnalista vin nadislav Yle zayavu na robotu ta kupu sketchiv i rozigrashiv yaki vin napisav Odnak dlya cogo zavdannya bulo obrano sekretarya viddilu rozvag i dosvidchenogo avtora rozvazhalnih tem U 1959 roci posada reportera rozvazhalnih program znovu zvilnilasya v kompaniyi koli populyarnij perejshov na telebachennya Pasanen nadislav novu zayavku yaka bula majzhe povnistyu identichna poperednij i dodav primitku moya papka vzhe tam Cogo razu vin otrimav misce Pasanen prinis iz soboyu na radio stil yakij vin stvoriv na shkilnih z yizdah i vechirkah fakultetu Vin porivnyuvavsya z amerikanskimi kinokomikami takimi yak Bob Houp Dzherri Lyuyis i Denni Kej i hotiv prinesti na radio shvidkij i rizkij amerikanskij stil komediyi Vin takozh buv vdoma pered zhivoyu publikoyu ta vitoncheno viv pryami translyaciyi vid yakih bilshist zhurnalistiv rozvazhalnoyi sferi zdrignulisya b Pasanen rozpochav svoyu kar yeru na radio veduchi kolishnyu programu Tarvayarvi nedilnij rankovij rozvazhalnij zhurnal Aamutuimaa i za slovami kerivnika viddilu rozvag programa shvidko peretvorilasya na osobiste majzhe bez storonnogo slinyavogo shou Spede Programi zminyuvali nazvi ale osnovna yihnya ideya zalishalasya nezminnoyu divuvati sluhachiv lestoshami ta bezladdyam Napriklad z pid pera Pasanena narodilisya rozvazhalni programi Kesaterassa Ruljanssiriihi ta Hupiklubi Ce buli godinni rozvazhalni vechori yaki translyuvalisya v pryamomu efiri v subotu vvecheri poyednuyuchi muziku scenki ta zharti Personazh papugi G Pula aho takozh narodivsya v Rulyansriihi Pasanen hotiv mati postijnogo analoga v programi i rozrobiv papugu z zhorstkim oblichchyam yakij govoriv pravdu na Pasanen shukav pidhodyashogo vikonavcya dlya papugi sered kilkoh aktoriv i vreshti vibrav Pasanen vinajshov stil rozmovi Pula aho koli zaklikav Jokelu nasliduvati veduchogo viktorini U eskizah Jokela zobraziv Pula aho rozmovlyayuchi zubami v stili Rautiajnena Zavdyaki comu i Pasanen i Jokela yakogo ranishe bachili v rolyah drugogo planu pochali stavati bilsh znajomimi shirokij publici Spilni sketchi Spede i Pula Aho v yakih gostrij papuga bezzasterezhno prinizhuvav tupogo veduchogo stali ulyublencyami glyadachiv i buli vikonani desyatki raziv mizh 1960 i 1964 rokami Pasanen opublikuvav knigu pro G Pula Aho yaka mistila zbirku etyudiv papugi Piznishe pisav u svoyih memuarah sho vin buv upevnenij sho koli Spede Pasanen prijshov na radio vin navit ne uyavlyav sho ce bude jogo ostannya posada a sho ce bude lishe etap u jogo vlasnij kar yeri Vin takij osobistij yak tvorec programi sho normalna robota zhurnalista ne dlya nogo raz i nazavzhdi sisti Vin ne sluhaye gotovi zapisi inshih lyudej i ne vnosit v nih pravki ne daye inshim idej ne probirayetsya v scenariyah I vin ne kontaktuye z lyudmi yaksho voni ne pov yazani z jogo vlasnoyu programoyu Yak na mene vin navit ne komandnik hocha pracyuye z komandami i potrebuye yih Grupa sluzhit jogo cilyam Blizhche do seredini 1960 h Radio stalo zanadto tisnim dlya Pasanena Vin davav vse bilshe vlasnih rozvazhalnih koncertiv i vstupav u superechki shodo zarplati z kerivnictvom Yleisradio Konflikt shodo zarplati buv osnovnoyu prichinoyu togo sho Pasanen pishov u vidstavku v 1964 roci i povnistyu perejshov do kino ta televirobnictva Nezalezhnij rezhiser Spede Pasanen i v v 1964 roci Spede Pasanen i Yaakko Pakkasvirta poznajomilisya na zjomkah filmu Sriblo za kordonom Pakkasvirta ta dvoye molodih rezhiseriv buli kerivnikami virobnichoyi kompaniyi sho nalezhit studentskij spilci Tehnologichnogo universitetu Spilnij debyutnij film 1962 prinis veliki zbitki kompaniyi Yarva i Pakkasvirta domovilisya z Pasanenom pro spilnij komedijnij film yakij mozhna bulo ochikuvati na horoshij uspih Zgidno z ugodoyu Filminor zajmatimetsya tehnichnoyu storonoyu filmu Pasanen otrimuvatime finansuvannya vidpovidatime za zmist ta istoriyu filmu ta vikonuvatime golovnu rol Rezultatom spivpraci stala komediya 1964 yaka stala najuspishnishim filmom pershogo roku vipusku Pidbadorenij uspihom Pasanen stav privatnim pidpriyemcem i zasnuvav kompaniyu Filmituantoan Spede Pasanen U partneri vin uzyav svogo starogo druga Yukku Virtanena i molodogo direktora Pasanen Virtanen Kokkonen Kolmiko stvoriv nizku uspishnih komedij u shvidkomu tempi zokrema zhart biznesmena 1966 parodijnij film do 50 richchya nezalezhnoyi Finlyandiyi 1967 finsku versiyu legendi pro Robin Guda 1968 i satirichnij televizijnij svit 1969 Svoyimi filmami 1960 h rokiv Pasanen raz i nazavzhdi zakripiv poziciyu najpopulyarnishogo komika krayini Yukka Virtanen pripiniv spivpracyu pislya Nakoradiomiehen ale Ere Kokkones stav najvazhlivishim spivavtorom Pasanena do kincya jogo kinokar yeri U toj zhe chas Pasanen znajshov dvoh cholovikiv yaki stali jogo viznanimi aktorami yak na telebachenni tak i v kino Simo Salminen yakij uzhe z yavlyavsya v X Baron i Vesa Matti Luar chiya persha poyava bula v Noin 7 veljes Z 1960 h postijnimi oblichchyami filmiv pro Spide takozh buli Leo Jokela Olavi Ahonen i Yuhani Kumpulajnen U 1969 roci na zamovlennya Kokkonena Pasanen znyav svij pershij kolorovij film Pohja stateit Film buv prograshnim i vitrati buli dorogimi Pasanen ne pospishav perehoditi na kolorovu plivku tomu sho hotiv otrimati najkrashe pokrittya dlya svoyih filmiv Do 1978 roku vin znimav chorno bili filmi U 1970 roci bulo znyato dva filmi pershim z yakih buv scenaristom i rezhiserom yakogo buv Kokkonen Pasanen buv vidpovidalnim za virobnictvo ale ne z yavivsya u filmi i tema jogo ne zacikavila Film povnistyu vidriznyayetsya vid poperednih filmiv pro Spide oskilki Yussi Pussi bilsh romantichnij i sumnij nizh poperedni kriminalni komediyi Film rozpovidaye pro velike kohannya bezgroshovoyi studentki sered ninishnogo politichnogo ta seksualnogo studentskogo radikalizmu Film zibrav blizko 167 000 glyadachiv chogo bulo dostatno shob pokriti vitrati na virobnictvo Drugij film roku Spidi Gonsales sin priblizno 7 brativ narodivsya navkolo tem dikogo zahodu yaki buli blizki sercyu Pasanena v ditinstvi Vidpovidni miscya dlya zjomok buli znajdeni v pishanih kar yerah Hyryla ta pishanih plyazhah Yyter Sam Pasanen zigrav golovnu rol Spidi Gonsalesa najshvidshogo na Zahodi Odnogo razu bula znyata scena de sherif yakogo zigrav Leo Dzhokela pidkradayetsya pozadu Spidi Gonsalesa vstavlyaye jomu v spinu pistolet a geroj rozvodit rukami Pislya cogo she odin bandit nastaviv na sherifa revolver i she odin bandit Utvoryuyetsya sherenga de z dyuzhina cholovikiv stoyat iz nacilenimi zbroyeyu v spini tih hto jde poperedu Virtanen zaznachiv Pasanenu sho taka scena ne mozhe buti zroblena tomu sho brati Marks zrobili te same v klasichnomu filmi Paiva lannen Pasanen navit ne chuv pro cej film Za slovami Virtanena Pasanen ne potrebuvav zrazkiv dlya nasliduvannya ale ideyi buli povnistyu jogo vlasnimi Film buv finansovo uspishnim i prinis pributok u 45 000 marok Kinokompaniya Pasanena perezhila svoyi poperedni vtrati ale v toj zhe chas vin i Ere Kokkonen bagato rokiv svarilisya Pislya togo yak Virtanen i Kokkonen pishli Pasanen vipustiv u kinoteatri tri filmi Vosmij brat Radikali satani ta Hirttametti i vsi voni prizveli do finansovih vtrat dlya nogo Vpershe film Vosmij brat Pasanen znyav sam napisav scenarij stav rezhiserom i vikonav golovnu rol Zvilnenij buv drugim vesternom Pasanena i jogo ulyublenoyu robotoyu ale jogo vtrati stanovili ne menshe 132 000 marok U Radikalah Satani Pasanen dav mozhlivist znyati film Hejkki Huopajnenu Timo Nissi Hejkki Nusiajnenu ta Paavo Pijrone yaki zakinchili Finsku teatralnu shkolu Pasanen prodyusuvav film ale ne brav uchasti v jogo stvorenni Z tochki zoru produktivnosti radikali Satani buli najnizhchoyu tochkoyu kar yeri Pasanena do togo momentu Vin vse taki pochav planuvati novij kolorovij film i na svij podiv otrimav poziku na virobnictvo v rozmiri 75 000 finskih marok dlya svogo proektu vid Finskogo kinofondu Film ne buv znyatij i Pasanen mav na uvazi inshij yakij takozh zalishivsya lishe na rivni dizajnu Zreshtoyu vin vikoristav poziku shob vidshkoduvati zbitki Nezhiti U svoyih filmah Pasanen nikoli ne vismiyuvav religiyu krayinu chi politikiv Dlya nogo bulo chestyu znimati filmi dlya vsiyeyi rodini i voni ne demonstruvali nagotu ta necenzurnu leksiku DzherelaHietala Veijo Suomen kansallisfilmografia 7 Helsinki Edita 1998 ISBN 951 37 2218 X Marjamaki Tuomas Spede nimittain Jyvaskyla Docendo 2017 ISBN 978 952 291 405 7 Virtanen Jukka Kuvassa keskella Jukka Virtanen Gummerus 2003 ISBN 951 31 2870 9 Spisok literaturi Virtanen V Veikko vastaa Savon Sanomat za red J Tourunen Kuopio 2013 ISSN 0356 3510 1798 971X d Track Q16990954d Track Q162279d Track Q7428411 Makinen Anssi Jaakola Leena Kallio Veikko Kansallisgalleria 5 Moderni Suomi Weilin Goos 1997 ISBN 951 35 6029 5 Marjamaki 2017 s 11 12 Mista Pertti Pasanen sai Spede nimensa Jukka Virtanen vastaa Ilta Sanomat 24 6 2014 Helsinki Sanoma Media Finland Oy Viitattu 24 6 2014 Markus Simila Veikko Ahvenainen Taysin palkein s 18 19 Jyvaskyla Gummerus 2001 Marjamaki 2017 s 22 23 Marjamaki 2017 s 31 40 Marjamaki 2017 s 42 63 Marjamaki 2017 s 72 Marjamaki 2017 s 82 83 Marjamaki 2017 s 102 Marjamaki 2017 s 84 86 Marjamaki 2017 s 90 93 Marjamaki 2017 s 107 108 Marjamaki 2017 s 89 90 96 Marjamaki 2017 s 41 97 Marjamaki 2017 s 98 Marjamaki 2017 s 99 101 Alpola Antero Viihdevuosien vilinassa Radiokauteni ensimmainen puoliaika 1945 1960 s 199 200 Hameenlinna Karisto 1988 Marjamaki 2017 s 104 105 Marjamaki 2007 s 136 137 Marjamaki 2017 s 142 143 165 168 Marjamaki 2017 s 168 181 186 187 Hietala 1998 s 568 Hietala 1998 s 644 646 Virtanen 2003 s 190 191 Hietala 1998 s 648 650 Marjamaki 2017 s 191 Marjamaki 2017 s 193 Marjamaki 2017 s 195 196 Peltola Satu Lotta Speden elamakerta valottaa miesta julkisen roolin takana listasimme 7 hammastyttavaa asiaa viihdemogulin elamasta Yle Uutiset 7 9 2017 Yleisradio Viitattu 12 8 2018

Дата публікації:
Топ