Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Союз семи слов янських племен болг Седемте славянски племена болг Седемте рода грец Έπτά γενεάς Сім родів або Сім племен

Союз семи слов'янських племен

Союз семи слов'янських племен

Союз семи слов'янських племен (болг. Седемте славянски племена; болг. Седемте рода, грец. Έπτά γενεάς — «Сім родів» або «Сім племен») — міжплемінне об'єднання слов'ян VII століття на Балканському півострові, що стало поряд з булгарами, а також іншими слов'янами, основою майбутньої держави — Першого Болгарського царства і болгарського народу.

image
Сім слов'янських племен під час заснування Першого Болгарського царства 681 року

Розселення

Найбільшою на балканському просторі, на думку Г. Г. Литавріна, була під назвою «Сім родів» або інакше «Сім племен». Ця Славінія перебувала у візантійських Мезії та Малій Скіфії. Заселення цих земель слов'янами почалося після 602 року. Кочові булгари-аспарухи були нечисленні й оселилися на Балканах однією хвилею міграції, яку описав як 10 000 чоловік. Так поступово вони асимілювалися зі слов'янською культурою та до 10 століття вже прийняли слов'янські говори, булгарська мова ж пішла до небуття. Згідно з Феофаном Сповідником, після підкорення тамтешніх слов'ян булгарами в 679/680 роках вони були розселені:

image Підкоривши з оселених там племен славинів так звані сім родів, булгари розселили від початку ущелини Берегава до східних областей, а на півдні і на заході до Аварії — решту сім родів, які платили їм данину.
Оригінальний текст (рос.)
Покорив из живущих там племён славинов так называемые семь родов, северов булгары расселили от начала ущелья Берегава до восточных областей, а на юге и на западе до Аварии — остальные семь родов, которые платили им дань.
 image

Історія

Найменування «Сім родів» або «Сім племен» є самоназвою, яка відображала первісне число при об'єднанні, але не дійсне число родів на 679 рік. Є припущення, що це міжплемінне об'єднання слов'ян уклало з Візантійським царством договір і стало її союзником — «федератами», зобов'язавшись за певну плату охороняти кордони Візантії, в основному від аварів. За даними Хронографії Феофана в 679/680 роках булгари підкорили їх і зобов'язали платити данину. Однак у патріарха Никифора слов'яни після їхнього підкорення стають охоронцями меж областей, що були завойовані булгарами:

image Вони підпорядковують славинські племена, що живуть поблизу, і одним з них доручають охороняти [області], що належать до аварів, іншим — стежити за сусідніми з ромеями [землями].
Оригінальний текст (рос.)
Они подчиняют живущие поблизости славинские племена и одним из них поручают охранять [области], принадлежащие к аварам, другим — смотреть за соседними с ромеями [землями]
 image

Того часу для новонародженої болгарської держави не тільки Візантійська імперія становила загрозу, а й авари були небезпечними, тому зміцнення кордонів було логічним для булгар. Це дозволяє припускати союзницькі відносини між слов'янами і булгарами, і навіть самостійність деяких слов'янських племен. Однак питання про союзницькі чи данницькі відносини між слов'янами і булгарами так і не вирішено ствердно.

Згадка у «Баварського географа»

Л. Нідерле висловив пипущення, що згадуване у «Баварського географа» слов'янське утворення ептарадиці (eptaradici) є відображенням повідомлення Феофана про сім слов'янських племен. До цієї гіпотези О. В. Назаренко зробив доповнення. Згідно з ним, ептарадиці — це «гібридний» греко-слов'янський етнонім, виходячи з грецьк. έπτά «сім» + слав. *rodь-ci, що позначало групу нижньодунайських слов'ян, згадуваних Феофаном. Були й супротивники такого зіставлення.

Див. також

Примітки

  1. (рос.) Нидерле Л. Славянские древности = Slovanské starožitnosti / Под. ред. Л. Монгайта (Пер. с чешского Т. Ковалевой и М. Хазанова). — М. : Изд. иностранной литературы, 1956. — С. 86.
  2. (рос.) Литаврин Г. Г. Формирование этнического самосознания болгарской народности (VII — первая четверть X в.) // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья / Отв. ред. В. Д. Королюк. — М. : Наука, 1982. — С. 52.
  3. (рос.) Иванова О. В., Литаврин Г. Г. Славяне и Византия // Раннефеодальные государства на Балканах, VI-XII вв / Отв. ред. Г. Г. Литаврин. — М. : Наука, 1985. — С. 87.
  4. (рос.) Литаврин Г. Г. Формирование и развитие болгарского раннефеодального государства (Конец VII — начало XI в.) // Раннефеодальные государства на Балканах VI—XII вв. — М.: Наука, 1985. — С. 133.
  5. (рос.) Византийские исторические сочинения: «Хронография» Феофана, «Бревиарий» Никифора (тексты, перевод, комментарий) / Отв. ред. Г. Г. Литаврин. — М. : Наука, 1980. — С. 62.
  6. (рос.) Литаврин Г. Г. Формирование и развитие болгарского раннефеодального государства (Конец VII — начало XI в.) // Раннефеодальные государства на Балканах VI—XII вв. — М.: Наука, 1985. — С. 134.;
    * (болг.) Павлов П. Българското Средновековие познато и непознато. — Велико Търново: Абагар, 2008. — С. 43.
  7. (рос.) Чичуров И. С. Византийские исторические сочинения: «Хронография» Феофана, «Бревиарий» Никифора: Тексты, перевод, комментарий. — М.: Наука, 1980. — С. 162.
  8. История на българската държава през средните векове. — София: Наука и изкуство, 1970. — Т. 1, Ч. 1. — С. 201.;
    * (серб.) Ковачевић Ј. Аварски каганат. — Београд: Српска књижевна задруга, 1977. — С. 89.;
    * (рос.) Литаврин Г. Г. Формирование и развитие болгарского раннефеодального государства (Конец VII — начало XI в.) // Раннефеодальные государства на Балканах VI—XII вв. — М.: Наука, 1985. — С. 141—143.;
    * (болг.) , История на България. — София: Анубис, 1999. — Т. 1. — С. 91.
  9. (болг.) Коледаров П. Политическа география на средновековната Българска държава. — София: Българската Академия на науките, 1979. — Ч. 1. — С. 10, комм. 32.
  10. Нидерле Л. Славянские древности. — М.: Изд. иностранной литературы, 1956. — С. 86, комм. 2.
  11. / Сост., пер. и коммент. А. В. Назаренко. — М.: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2010. — С. 27, комм. 9.
  12. (рос.) Свод древнейших письменных известий о славянах. — М.: , 1995. — Т. 2. — С. 315.

Література

  • (болг.) Обединението на славянските племена в Мизия през VII век // Българско средновековие. — София: Наука и изкуство, 1972. — С. 70—86.
  • (рос.) Литаврин Г. Г. Формирование этнического самосознания болгарской народности (VII — первая четверть X в.) // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. — М.: Наука, 1982. — С. 49—82.
  • (рос.) Нидерле Л. Славянские древности. — М.: Изд-во иностранной литературы, 1956. — 452 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Soyuz semi slov yanskih plemen bolg Sedemte slavyanski plemena bolg Sedemte roda grec Epta geneas Sim rodiv abo Sim plemen mizhpleminne ob yednannya slov yan VII stolittya na Balkanskomu pivostrovi sho stalo poryad z bulgarami a takozh inshimi slov yanami osnovoyu majbutnoyi derzhavi Pershogo Bolgarskogo carstva i bolgarskogo narodu Sim slov yanskih plemen pid chas zasnuvannya Pershogo Bolgarskogo carstva 681 rokuRozselennyaNajbilshoyu na balkanskomu prostori na dumku G G Litavrina bula pid nazvoyu Sim rodiv abo inakshe Sim plemen Cya Slaviniya perebuvala u vizantijskih Meziyi ta Malij Skifiyi Zaselennya cih zemel slov yanami pochalosya pislya 602 roku Kochovi bulgari asparuhi buli nechislenni j oselilisya na Balkanah odniyeyu hvileyu migraciyi yaku opisav yak 10 000 cholovik Tak postupovo voni asimilyuvalisya zi slov yanskoyu kulturoyu ta do 10 stolittya vzhe prijnyali slov yanski govori bulgarska mova zh pishla do nebuttya Zgidno z Feofanom Spovidnikom pislya pidkorennya tamteshnih slov yan bulgarami v 679 680 rokah voni buli rozseleni Pidkorivshi z oselenih tam plemen slaviniv tak zvani sim rodiv bulgari rozselili vid pochatku ushelini Beregava do shidnih oblastej a na pivdni i na zahodi do Avariyi reshtu sim rodiv yaki platili yim daninu Originalnij tekst ros Pokoriv iz zhivushih tam plemyon slavinov tak nazyvaemye sem rodov severov bulgary rasselili ot nachala ushelya Beregava do vostochnyh oblastej a na yuge i na zapade do Avarii ostalnye sem rodov kotorye platili im dan IstoriyaNajmenuvannya Sim rodiv abo Sim plemen ye samonazvoyu yaka vidobrazhala pervisne chislo pri ob yednanni ale ne dijsne chislo rodiv na 679 rik Ye pripushennya sho ce mizhpleminne ob yednannya slov yan uklalo z Vizantijskim carstvom dogovir i stalo yiyi soyuznikom federatami zobov yazavshis za pevnu platu ohoronyati kordoni Vizantiyi v osnovnomu vid avariv Za danimi Hronografiyi Feofana v 679 680 rokah bulgari pidkorili yih i zobov yazali platiti daninu Odnak u patriarha Nikifora slov yani pislya yihnogo pidkorennya stayut ohoroncyami mezh oblastej sho buli zavojovani bulgarami Voni pidporyadkovuyut slavinski plemena sho zhivut poblizu i odnim z nih doruchayut ohoronyati oblasti sho nalezhat do avariv inshim stezhiti za susidnimi z romeyami zemlyami Originalnij tekst ros Oni podchinyayut zhivushie poblizosti slavinskie plemena i odnim iz nih poruchayut ohranyat oblasti prinadlezhashie k avaram drugim smotret za sosednimi s romeyami zemlyami Togo chasu dlya novonarodzhenoyi bolgarskoyi derzhavi ne tilki Vizantijska imperiya stanovila zagrozu a j avari buli nebezpechnimi tomu zmicnennya kordoniv bulo logichnim dlya bulgar Ce dozvolyaye pripuskati soyuznicki vidnosini mizh slov yanami i bulgarami i navit samostijnist deyakih slov yanskih plemen Odnak pitannya pro soyuznicki chi dannicki vidnosini mizh slov yanami i bulgarami tak i ne virisheno stverdno Zgadka u Bavarskogo geografa L Niderle visloviv pipushennya sho zgaduvane u Bavarskogo geografa slov yanske utvorennya eptaradici eptaradici ye vidobrazhennyam povidomlennya Feofana pro sim slov yanskih plemen Do ciyeyi gipotezi O V Nazarenko zrobiv dopovnennya Zgidno z nim eptaradici ce gibridnij greko slov yanskij etnonim vihodyachi z greck epta sim slav rod ci sho poznachalo grupu nizhnodunajskih slov yan zgaduvanih Feofanom Buli j suprotivniki takogo zistavlennya Div takozhAsparuh Bolgari Pershe Bolgarske carstvo Siverci Pereselennya slov yan na Balkani Slov yani v GreciyiPrimitki ros Niderle L Slavyanskie drevnosti Slovanske starozitnosti Pod red L Mongajta Per s cheshskogo T Kovalevoj i M Hazanova M Izd inostrannoj literatury 1956 S 86 ros Litavrin G G Formirovanie etnicheskogo samosoznaniya bolgarskoj narodnosti VII pervaya chetvert X v Razvitie etnicheskogo samosoznaniya slavyanskih narodov v epohu rannego srednevekovya Otv red V D Korolyuk M Nauka 1982 S 52 ros Ivanova O V Litavrin G G Slavyane i Vizantiya Rannefeodalnye gosudarstva na Balkanah VI XII vv Otv red G G Litavrin M Nauka 1985 S 87 ros Litavrin G G Formirovanie i razvitie bolgarskogo rannefeodalnogo gosudarstva Konec VII nachalo XI v Rannefeodalnye gosudarstva na Balkanah VI XII vv M Nauka 1985 S 133 ros Vizantijskie istoricheskie sochineniya Hronografiya Feofana Breviarij Nikifora teksty perevod kommentarij Otv red G G Litavrin M Nauka 1980 S 62 ros Litavrin G G Formirovanie i razvitie bolgarskogo rannefeodalnogo gosudarstva Konec VII nachalo XI v Rannefeodalnye gosudarstva na Balkanah VI XII vv M Nauka 1985 S 134 bolg Pavlov P Blgarskoto Srednovekovie poznato i nepoznato Veliko Trnovo Abagar 2008 S 43 ros Chichurov I S Vizantijskie istoricheskie sochineniya Hronografiya Feofana Breviarij Nikifora Teksty perevod kommentarij M Nauka 1980 S 162 Istoriya na blgarskata drzhava prez srednite vekove Sofiya Nauka i izkustvo 1970 T 1 Ch 1 S 201 serb Kovacheviћ Ј Avarski kaganat Beograd Srpska kњizhevna zadruga 1977 S 89 ros Litavrin G G Formirovanie i razvitie bolgarskogo rannefeodalnogo gosudarstva Konec VII nachalo XI v Rannefeodalnye gosudarstva na Balkanah VI XII vv M Nauka 1985 S 141 143 bolg Istoriya na Blgariya Sofiya Anubis 1999 T 1 S 91 bolg Koledarov P Politicheska geografiya na srednovekovnata Blgarska drzhava Sofiya Blgarskata Akademiya na naukite 1979 Ch 1 S 10 komm 32 Niderle L Slavyanskie drevnosti M Izd inostrannoj literatury 1956 S 86 komm 2 Sost per i komment A V Nazarenko M Russkij Fond Sodejstviya Obrazovaniyu i Nauke 2010 S 27 komm 9 ros Svod drevnejshih pismennyh izvestij o slavyanah M 1995 T 2 S 315 Literatura bolg Obedinenieto na slavyanskite plemena v Miziya prez VII vek Blgarsko srednovekovie Sofiya Nauka i izkustvo 1972 S 70 86 ros Litavrin G G Formirovanie etnicheskogo samosoznaniya bolgarskoj narodnosti VII pervaya chetvert X v Razvitie etnicheskogo samosoznaniya slavyanskih narodov v epohu rannego srednevekovya M Nauka 1982 S 49 82 ros Niderle L Slavyanskie drevnosti M Izd vo inostrannoj literatury 1956 452 s

Дата публікації:
Топ