Соціоінформатика

Соціоінформатика — наука про сприйняття, перетворення та передачу інформації соціальними системами та в соціальних системах. Визначення сформульоване українським науковцем, директором Центру з інформаційних проблем територій НАН України, Петром Жуком.

Методи соціоінформатики ґрунтуються на використанні досягнень різних розділів кібернетики, передовсім, теорії систем, інформатики, практичної реалізації теоретичних розробок з об'єднувальною назвою «штучний інтелект», теорії динамічних систем, математичної лінгвістики й інших розділів математики, а також філософії історії, психології, соціології. Соціоінформатика здійснює об'єднання засобів цих галузей, предметом якого є інформація в суспільних системах. Використання понять, тверджень і методів цих галузей дозволяє дослідити (описати й вивести логічно певні твердження) розвиток на мові, яка є частиною мови сучасних технічних і природничих наук, разом з тим, органічно випливає з мови теології та філософії. Тому таке дослідження об'єднує стосовно свого предмету різні світоглядні системи.

Базові поняття соціоінформатики

Соціальна система

Соціальною системою вважається сукупність осіб, діяльність яких взаємопов'язана, що мають певні спільні цілі та певні спільні засоби досягнення цілей. Основні соціальні системи — народ та його підсистеми різних рівнів, зокрема, сім'ї, родини, трудові колективи, територіальні громади, соціальні верстви, політичні й громадські організації. Оскільки інформація взаємодіє зі суспільством через осіб, то до предмету соціоінформатики входять також зовнішні аспекти взаємодії інформації з особою, які проявляються в суспільній діяльності особи.

Соціоінформаційне визначення інформації

Оскільки в соціоінформатиці досліджуються не закони передачі чи збереження, а закони суспільної дії інформації, то трактування інформації відрізняється від технічного трактування. За соціоінформаційним означенням інформація — відкладена зміна стану об'єкта, тобто дія, яка може колись відбутися і привести до зміни стану. Так що основною кількісною характеристикою інформації є її значимість, що визначається величиною змін, до яких ця інформація може привести.

Цілеспрямована соціальна система

Базовими поняттями соціоінформатики є також поняття цілеспрямованої системи та семантичного поля. Цілеспрямована система — об'єкт, який в кожен момент часу має певний стан і може виконувати певну дію, вибір якої з сукупності допустимих на цей час дій відбувається за певним алгоритмом цілеспрямованого вибору стратегії і поточної дії так, щоб прогнозовані внаслідок цього зміни стану об'єкта та його зовнішнього середовища на заданому цільовому проміжку часу давали найбільший цільовий функціонал, який є критерієм позитивності стану об'єкта і середовища. Розгляд цілеспрямованих систем необхідний в соціоінформатиці для виявлення значення інформації для суспільної системи — інформація важлива для системи настільки, наскільки може збільшити її цільовий функціонал.

Семантичне поле

Поняття семантичного поля використовується для задання структури інформації, що визначає особливості її дії. Семантичне поле — інформаційний об'єкт, який складається з (СГ), траєкторії станів, відображення станів в елементах СГ. Вершинами семантичного гіперграфа суб'єкта є поняття, що ними оперує цей суб'єкт, дугами — твердження, що задають певні співвідношення між цими поняттями, до дуг прив'язані характеристики істинності, позитивності, важливості й активності тверджень. Вершинами СГ можуть бути також твердження, якщо вони з'єднуються дугами, що означають складні твердження. Траєкторії станів містять фрагменти послідовностей змін станів об'єктів світу, одержаних засобами сприйняття суб'єкта, а відеозображення станів зв'язує ці фрагменти (прообрази) з відповідними до них поняттями і твердженнями СГ (образами). Механізм дії інформації на соціальну систему полягає в тому, що інформація, яка має певну семантичну структуру, подана на певних носіях, взаємодіє з семантичним полем соціальної системи, в яку вона поступає, змінюється активність різних елементів семантичного поля, виділяються ті, що зв'язані з цією інформацією, і на їх сукупності інформаційними засобами аналізу та синтезу відповідно до цільового функціоналу та поточних задач цієї системи формуються інформаційні елементи для добудови семантичного поля системи та подачі інформації назовні.

Задачі

Основні задачі соціоінформатики:

• ефективне донесення інформації в суспільних системах;
• прогноз дії інформації на суспільні системи;
• верифікація (визначення правдивості) інформації, наявної в інформаційному середовищі суспільства;
• захист суспільства від неправдивої та соціально шкідливої інформації;
• цільовий підбір інформації для ефективного використання;
• аналіз динаміки суспільних процесів.

Результати

Основні результати, які дає соціоінформатика:

• розгляд мислення людини, як функціонування семантичного поля, відповідно до цього пояснення властивостей та оцінки параметрів процесу мислення;
• закономірності формування суспільних стереотипів на семантичних полях соціальних систем;
• опис і прогнозування зміни стану соціальних систем як цілеспрямованих систем;
• виявлення властивостей цільових функціоналів, необхідних для стійкого функціонування суспільних систем у різних зовнішніх середовищах;
• закономірності динаміки суспільних процесів;
• критерії цінності інформації для суспільних систем;
• умови, при яких відбувається розвиток систем;
• закономірності динаміки взаємодії форми і змісту інформації при її дії на соціальні системи;
• соціоінформаційне трактування закону збереження інформації, який полягає в тому, що будь-яка інформаційна дія має наслідок у стані систем, з якими вона пов'язана.

Примітки

1. Жук, Петро (15.01.2015). . cipt.org.ua (укр.). Центр з інформаційних проблем територій НАН України. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 15/05/2016.
2. Жук, Петро (2019). Основи соціоінформатики (українська) . Lambert Academic Publishing. с. 3—7. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()