Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соціологі́чна тео́рія праворозумі́ння — це напрям праворозуміння, що розглядає як основу права реальні суспільні відносини, інтенсивний розвиток яких зумовлює необхідність, безпосередньо, пристосовувати право до життєвих потреб конкретних індивідів через процес правозастосування.
Історія становлення теорії
Під кінець XIX століття стала формуватися соціологічна юриспруденція, коли соціологія вже самостійно виділилася в окрему галузь знань. Соціологічні теорії права складалися двома шляхами: з одного боку, шляхом створення правових концепцій в рамках загальної соціології, а з іншого — в результаті застосування соціологічних понять і методів у галузі юридичних наук. Соціологічна школа права є, як і нормативізм, позитивістською теорією. Її представники прагнуть відмовитися від ціннісного підходу до права, уникати моральних оцінок, приймати право таким, яке воно є. Однак на відміну від юридичного позитивізму, що віддає першорядне значення нормі права, соціологічна школа — надає перевагу практиці, реальній дії права.
Предтечею соціологічної теорії стала «школа вільного права», представниками цієї школи були Є. Ерліх в Німеччині, С. А. Муромцев в Росії. Вони виступали за живе право народу, засноване не на законі, а на вільному розсуді суддів. Соціологічна школа склалася в першій третині XX ст., спочатку в Європі, пізніше отримала найбільше поширення в США. Вона зовні протилежна нормативізму і виступає з його критикою. Критикуючи принципи формально-догматичної юриспруденції (Рудольф фон Єринг охрестив її «юриспруденцією понять»), прихильники соціологічного напрямку підкреслювали недостатність нормативного підходу до права. Вони розглядали суспільство як цілісний організм, усі частини якого підпорядковані єдиним законам, і закликали вивчати право у взаємодії з іншими елементами соціальної системи.
Послідовники соціологічного напрямку протиставили концепціям юридичного позитивізму розуміння права як «живого», динамічного правопорядку. Представниками цього напрямку є Д. Дью, Р. Паунд, Д.Фленк, К. Ллевеллін та ін У їх розумінні поняття «право» включає в себе адміністративні акти, судові рішення та вироки, звичаї, правосвідомість суддів та інших посадових осіб, правовідносини, а також і юридичні норми, значення яких в ряду названих правових засобів впливу на поведінку людей принижується. Соціологічна школа виходить з того, що право має розглядатися не інакше як в дії, в процесі застосування, аналізу реальних правових відносин.
Джон Дью писав: «Право є діяльність, за допомогою якої можна здійснювати втручання в іншу діяльність. Що стосується правової норми, то вона позбавлена скільки активної ролі, вона лише клаптик паперу, що наповнюється змістом в кожному конкретному випадку за допомогою видання індивідуальних судових або адміністративних актів».
К. Ллевеллін робить особливий акцент на управлінської діяльності: «Право — це не тільки судова, а й управлінська діяльність. Центральну ланку права слід вбачати не тільки в тому, що робить суддя, а й у тому, що будь-який носій державної посади, наприклад, чиновник податкового управління, робить в такій якості».
Прагматизм
На розвиток соціологічної юриспруденції значний вплив зробив американський юрист Роско Паунд. Світоглядною основою вчення Паунда послужили ідеї прагматизму — провідного напряму в філософії США почала XX ст. В основі прагматизму лежить судження про те, що будь-які теоретичні побудови необхідно оцінювати з точки зору їх практичного значення чи користі. Дотримуючись цього принципу, Паунд закликав юристів не обмежуватися вивченням «права в книгах» і звернутися до аналізу «права в дії». Юридична наука, вважав він, покликана показати, як право реально функціонує і впливає на поведінку людей. Протистояння «права в книгах» і «права в дії» з часом слало гаслом всієї прагматистської юриспруденції в США. Соціологічна спрямованість концепції Паунда найбільш яскраво проявилася в трактуванні права як форми соціального контролю. Відповідно до поглядів вченого право є одним із способів контролю за поведінкою людей поряд з релігією, мораллю, звичаями, домашнім вихованням та ін Такий підхід орієнтував юридичну науку на вивчення права в контексті соціальних відносин, вимагав враховувати взаємодію правових норм з іншими регуляторами суспільного життя. Паунд підкреслював, що юристу необхідно знати суміжні наукові дисципліни і вміти застосовувати їх методи при дослідженні права. «Давайте подивимося фактам людської поведінки в обличчя … давайте звернемося до економічної теорії, соціології, філософії та перестанемо вважати, що юриспруденція є самодостатньою наукою».
Основні положення теорії
Соціологічне праворозуміння на відміну від нормативного визнає основою права не сукупність (систему) абстрактних і формальних соціальних норм, а безпосередньо суспільне життя, певним чином упорядковану взаємодію соціальних суб'єктів, «живе» право як конкретне, динамічне, фактично існуюче явище, що лежить в основі створення законів та прийняття інших юридичних рішень. Такий підхід до визначення сутності, змісту, форм існування, призначення права притаманний ліберальним та гуманістичним традиціям у праворозумінні.
Право як «нормальна» соціальна поведінка і право як правила цієї поведінки, узагальнені та сформульовані в законі, співвідносяться як форма і зміст.
Сутністю права є свобода людини, але свобода не будь-яка, а певним чином визначена та забезпечена.
Свобода — це притаманні людині властивість і форма життя, що відбивають її прагнення до самовираження, самореалізації, але це не означає, що свобода є можливістю здійснення будь-яких діянь. Та свобода, яка полягає в можливості робити все, що забажається, є ілюзією свободи, її сурогатом, свавіллям. Справжня свобода тісно пов'язана з необхідністю — об'єктивними законами розвитку суспільства, реалізується на основі їх пізнання і відповідно до них.
Свобода суб'єкта включає свободу вибору певного варіанта діяння, свободу волі як властивість суб'єкта приймати відповідне рішення, свободу діяння як безперешкодне його здійснення. Наявний характер соціальних закономірностей передбачає обмеження лише абсолютної свободи суб'єкта, але зумовлює наявність свободи вибору і здійснення певного розмаїття діянь, що в тому чи іншому випадку відбивають необхідність.
Право і є «царством реалізованої свободи», тієї її сферою, в межах якої соціальний суб'єкт, спроможний приймати адекватні соціальним закономірностям рішення, є вільним у виборі варіанта діяння і безперешкодному його здійсненні. Наявна сфера свободи соціального суб'єкта як сутність права виявляє себе в різних правових явищах — нормах права, суб'єктивних правах і обов'язках, правових принципах, правовідносинах тощо, кожне з яких у властивій йому формі відбиває сферу свободи того чи іншого суб'єкта (суспільства, держави, громадської організації, людини).
Сфера свободи є єдністю протилежностей — свободи як варіантів діянь, що їй відповідають, і несвободи як обмеження кількості цих варіантів. Але й несвобода за сутністю є свободою в тому розумінні, що розглядалося вище. Несвободу як об'єктивно зумовлене обмеження свободи вибору слід відрізняти від абсолютної свободи, бо саме остання є протилежністю дійсної свободи — свавіллям чи несвободою. Тому якщо свобода є проявом необхідності, то несвобода, свавілля — випадковості, хаосу.
Різні соціальні суб'єкти володіють неоднаковою спроможністю пізнавати об'єктивні умови свого життя, діяти на їх основі, тому в суспільстві створюються різноманітні механізми, які притаманними їм засобами сприяють реалізації свободи суб'єктів чи протидіють проявам свавілля (звичаї, мораль, релігія, юридичне право, політичні норми тощо).
Не тільки право, а й деякі інші соціальні явища відбивають сферу свободи соціального суб'єкта, наприклад, мораль, наука, звичаї, політика тощо. Проте кожному з них властиві як «своя» сфера вільного суспільного життя, так і засоби її визначення та забезпечення.
Сфера свободи як суттєва риса права набуває втілення:
- у правосвідомості у формі правових ідей, принципів, теорій, концепцій, почуттів, поглядів, переконань суб'єктів права;
- правоздатності її суб'єктів, тобто їх властивості мати вільну волю, здійснювати вільний вибір;
- правовій поведінці у вигляді дій чи бездіяльності, що є результатом свободи вибору і свободи волі суб'єктів, що взаємодіють;
- правових нормах-моделях правової поведінки та їх системі як масштабі свободи суспільства і його членів;
- законах та інших нормативних актах й індивідуальних рішеннях, що є зовнішньою формою визначення та вираження права як міри свободи;
- суб'єктивному праві та обов'язку — форми свободи відповідно як можливості та необхідності певних дій тощо.
Право як міра свободи, її масштаб відбиває характеристики, властивості визначати межі свободи, відокремлювати її від несвободи (сваволі), оцінювати соціальну поведінку з погляду її відповідності об'єктивним закономірностям функціонування і розвитку суспільства. На відміну від інших соціальних визначень свободи право — це її міра, яка є:
- формально визначеною, тобто чітко зафіксованою у формі моделей поведінки в нормах і нормативних приписах, які зовнішньо відображені в особливих письмових документах (нормативних актах, договорах, судових прецедентах);
- рівною — свобода різних суб'єктів визначається єдиним способом, на єдиних засадах;
- справедливою — відбиває об'єктивно зумовлене співвідношення свободи вибору варіантів поведінки та їх обмежень відповідно до досягнутого суспільством рівня цивілізованості, соціального прогресу;
- інституціональною — у розмаїтті своїх проявів, форм становить певний соціальний інститут як феномен, самостійне явище;
- легітимною — загальновизнаною, сприйнятою суспільством;
- універсальною — спроможною врегульовувати різні за природою соціальні відносини.
Див. також
Джерела
1. О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. Теорія держави і права у схемах і визначеннях: Навч. посіб. О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. — К.: МАУП,2004. — 144 с.: іл. — Бібліогр.: с. 135—141., 2004
2. Марченко М. Н. Теория государства и права. М. 2005.
3. Марченко М. Н. Хрестоматия. 2004 г
4. Матузов Н. И. Актуальные проблемы теории права: М., 2004.
5. Нерсесянц В. С. Право и закон. М., 2003
6. Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) Навчальний посібник / К.: Знання, 2005.- 655с.
 | Це незавершена стаття з права. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sociologi chna teo riya pravorozumi nnya ce napryam pravorozuminnya sho rozglyadaye yak osnovu prava realni suspilni vidnosini intensivnij rozvitok yakih zumovlyuye neobhidnist bezposeredno pristosovuvati pravo do zhittyevih potreb konkretnih individiv cherez proces pravozastosuvannya Istoriya stanovlennya teoriyiPid kinec XIX stolittya stala formuvatisya sociologichna yurisprudenciya koli sociologiya vzhe samostijno vidililasya v okremu galuz znan Sociologichni teoriyi prava skladalisya dvoma shlyahami z odnogo boku shlyahom stvorennya pravovih koncepcij v ramkah zagalnoyi sociologiyi a z inshogo v rezultati zastosuvannya sociologichnih ponyat i metodiv u galuzi yuridichnih nauk Sociologichna shkola prava ye yak i normativizm pozitivistskoyu teoriyeyu Yiyi predstavniki pragnut vidmovitisya vid cinnisnogo pidhodu do prava unikati moralnih ocinok prijmati pravo takim yake vono ye Odnak na vidminu vid yuridichnogo pozitivizmu sho viddaye pershoryadne znachennya normi prava sociologichna shkola nadaye perevagu praktici realnij diyi prava Predtecheyu sociologichnoyi teoriyi stala shkola vilnogo prava predstavnikami ciyeyi shkoli buli Ye Erlih v Nimechchini S A Muromcev v Rosiyi Voni vistupali za zhive pravo narodu zasnovane ne na zakoni a na vilnomu rozsudi suddiv Sociologichna shkola sklalasya v pershij tretini XX st spochatku v Yevropi piznishe otrimala najbilshe poshirennya v SShA Vona zovni protilezhna normativizmu i vistupaye z jogo kritikoyu Kritikuyuchi principi formalno dogmatichnoyi yurisprudenciyi Rudolf fon Yering ohrestiv yiyi yurisprudenciyeyu ponyat prihilniki sociologichnogo napryamku pidkreslyuvali nedostatnist normativnogo pidhodu do prava Voni rozglyadali suspilstvo yak cilisnij organizm usi chastini yakogo pidporyadkovani yedinim zakonam i zaklikali vivchati pravo u vzayemodiyi z inshimi elementami socialnoyi sistemi Poslidovniki sociologichnogo napryamku protistavili koncepciyam yuridichnogo pozitivizmu rozuminnya prava yak zhivogo dinamichnogo pravoporyadku Predstavnikami cogo napryamku ye D Dyu R Paund D Flenk K Llevellin ta in U yih rozuminni ponyattya pravo vklyuchaye v sebe administrativni akti sudovi rishennya ta viroki zvichayi pravosvidomist suddiv ta inshih posadovih osib pravovidnosini a takozh i yuridichni normi znachennya yakih v ryadu nazvanih pravovih zasobiv vplivu na povedinku lyudej prinizhuyetsya Sociologichna shkola vihodit z togo sho pravo maye rozglyadatisya ne inakshe yak v diyi v procesi zastosuvannya analizu realnih pravovih vidnosin Dzhon Dyu pisav Pravo ye diyalnist za dopomogoyu yakoyi mozhna zdijsnyuvati vtruchannya v inshu diyalnist Sho stosuyetsya pravovoyi normi to vona pozbavlena skilki aktivnoyi roli vona lishe klaptik paperu sho napovnyuyetsya zmistom v kozhnomu konkretnomu vipadku za dopomogoyu vidannya individualnih sudovih abo administrativnih aktiv K Llevellin robit osoblivij akcent na upravlinskoyi diyalnosti Pravo ce ne tilki sudova a j upravlinska diyalnist Centralnu lanku prava slid vbachati ne tilki v tomu sho robit suddya a j u tomu sho bud yakij nosij derzhavnoyi posadi napriklad chinovnik podatkovogo upravlinnya robit v takij yakosti Pragmatizm Na rozvitok sociologichnoyi yurisprudenciyi znachnij vpliv zrobiv amerikanskij yurist Rosko Paund Svitoglyadnoyu osnovoyu vchennya Paunda posluzhili ideyi pragmatizmu providnogo napryamu v filosofiyi SShA pochala XX st V osnovi pragmatizmu lezhit sudzhennya pro te sho bud yaki teoretichni pobudovi neobhidno ocinyuvati z tochki zoru yih praktichnogo znachennya chi koristi Dotrimuyuchis cogo principu Paund zaklikav yuristiv ne obmezhuvatisya vivchennyam prava v knigah i zvernutisya do analizu prava v diyi Yuridichna nauka vvazhav vin poklikana pokazati yak pravo realno funkcionuye i vplivaye na povedinku lyudej Protistoyannya prava v knigah i prava v diyi z chasom slalo gaslom vsiyeyi pragmatistskoyi yurisprudenciyi v SShA Sociologichna spryamovanist koncepciyi Paunda najbilsh yaskravo proyavilasya v traktuvanni prava yak formi socialnogo kontrolyu Vidpovidno do poglyadiv vchenogo pravo ye odnim iz sposobiv kontrolyu za povedinkoyu lyudej poryad z religiyeyu morallyu zvichayami domashnim vihovannyam ta in Takij pidhid oriyentuvav yuridichnu nauku na vivchennya prava v konteksti socialnih vidnosin vimagav vrahovuvati vzayemodiyu pravovih norm z inshimi regulyatorami suspilnogo zhittya Paund pidkreslyuvav sho yuristu neobhidno znati sumizhni naukovi disciplini i vmiti zastosovuvati yih metodi pri doslidzhenni prava Davajte podivimosya faktam lyudskoyi povedinki v oblichchya davajte zvernemosya do ekonomichnoyi teoriyi sociologiyi filosofiyi ta perestanemo vvazhati sho yurisprudenciya ye samodostatnoyu naukoyu Osnovni polozhennya teoriyiSociologichne pravorozuminnya na vidminu vid normativnogo viznaye osnovoyu prava ne sukupnist sistemu abstraktnih i formalnih socialnih norm a bezposeredno suspilne zhittya pevnim chinom uporyadkovanu vzayemodiyu socialnih sub yektiv zhive pravo yak konkretne dinamichne faktichno isnuyuche yavishe sho lezhit v osnovi stvorennya zakoniv ta prijnyattya inshih yuridichnih rishen Takij pidhid do viznachennya sutnosti zmistu form isnuvannya priznachennya prava pritamannij liberalnim ta gumanistichnim tradiciyam u pravorozuminni Pravo yak normalna socialna povedinka i pravo yak pravila ciyeyi povedinki uzagalneni ta sformulovani v zakoni spivvidnosyatsya yak forma i zmist Sutnistyu prava ye svoboda lyudini ale svoboda ne bud yaka a pevnim chinom viznachena ta zabezpechena Svoboda ce pritamanni lyudini vlastivist i forma zhittya sho vidbivayut yiyi pragnennya do samovirazhennya samorealizaciyi ale ce ne oznachaye sho svoboda ye mozhlivistyu zdijsnennya bud yakih diyan Ta svoboda yaka polyagaye v mozhlivosti robiti vse sho zabazhayetsya ye ilyuziyeyu svobodi yiyi surogatom svavillyam Spravzhnya svoboda tisno pov yazana z neobhidnistyu ob yektivnimi zakonami rozvitku suspilstva realizuyetsya na osnovi yih piznannya i vidpovidno do nih Svoboda sub yekta vklyuchaye svobodu viboru pevnogo varianta diyannya svobodu voli yak vlastivist sub yekta prijmati vidpovidne rishennya svobodu diyannya yak bezpereshkodne jogo zdijsnennya Nayavnij harakter socialnih zakonomirnostej peredbachaye obmezhennya lishe absolyutnoyi svobodi sub yekta ale zumovlyuye nayavnist svobodi viboru i zdijsnennya pevnogo rozmayittya diyan sho v tomu chi inshomu vipadku vidbivayut neobhidnist Pravo i ye carstvom realizovanoyi svobodi tiyeyi yiyi sferoyu v mezhah yakoyi socialnij sub yekt spromozhnij prijmati adekvatni socialnim zakonomirnostyam rishennya ye vilnim u vibori varianta diyannya i bezpereshkodnomu jogo zdijsnenni Nayavna sfera svobodi socialnogo sub yekta yak sutnist prava viyavlyaye sebe v riznih pravovih yavishah normah prava sub yektivnih pravah i obov yazkah pravovih principah pravovidnosinah tosho kozhne z yakih u vlastivij jomu formi vidbivaye sferu svobodi togo chi inshogo sub yekta suspilstva derzhavi gromadskoyi organizaciyi lyudini Sfera svobodi ye yednistyu protilezhnostej svobodi yak variantiv diyan sho yij vidpovidayut i nesvobodi yak obmezhennya kilkosti cih variantiv Ale j nesvoboda za sutnistyu ye svobodoyu v tomu rozuminni sho rozglyadalosya vishe Nesvobodu yak ob yektivno zumovlene obmezhennya svobodi viboru slid vidriznyati vid absolyutnoyi svobodi bo same ostannya ye protilezhnistyu dijsnoyi svobodi svavillyam chi nesvobodoyu Tomu yaksho svoboda ye proyavom neobhidnosti to nesvoboda svavillya vipadkovosti haosu Rizni socialni sub yekti volodiyut neodnakovoyu spromozhnistyu piznavati ob yektivni umovi svogo zhittya diyati na yih osnovi tomu v suspilstvi stvoryuyutsya riznomanitni mehanizmi yaki pritamannimi yim zasobami spriyayut realizaciyi svobodi sub yektiv chi protidiyut proyavam svavillya zvichayi moral religiya yuridichne pravo politichni normi tosho Ne tilki pravo a j deyaki inshi socialni yavisha vidbivayut sferu svobodi socialnogo sub yekta napriklad moral nauka zvichayi politika tosho Prote kozhnomu z nih vlastivi yak svoya sfera vilnogo suspilnogo zhittya tak i zasobi yiyi viznachennya ta zabezpechennya Sfera svobodi yak suttyeva risa prava nabuvaye vtilennya u pravosvidomosti u formi pravovih idej principiv teorij koncepcij pochuttiv poglyadiv perekonan sub yektiv prava pravozdatnosti yiyi sub yektiv tobto yih vlastivosti mati vilnu volyu zdijsnyuvati vilnij vibir pravovij povedinci u viglyadi dij chi bezdiyalnosti sho ye rezultatom svobodi viboru i svobodi voli sub yektiv sho vzayemodiyut pravovih normah modelyah pravovoyi povedinki ta yih sistemi yak masshtabi svobodi suspilstva i jogo chleniv zakonah ta inshih normativnih aktah j individualnih rishennyah sho ye zovnishnoyu formoyu viznachennya ta virazhennya prava yak miri svobodi sub yektivnomu pravi ta obov yazku formi svobodi vidpovidno yak mozhlivosti ta neobhidnosti pevnih dij tosho Pravo yak mira svobodi yiyi masshtab vidbivaye harakteristiki vlastivosti viznachati mezhi svobodi vidokremlyuvati yiyi vid nesvobodi svavoli ocinyuvati socialnu povedinku z poglyadu yiyi vidpovidnosti ob yektivnim zakonomirnostyam funkcionuvannya i rozvitku suspilstva Na vidminu vid inshih socialnih viznachen svobodi pravo ce yiyi mira yaka ye formalno viznachenoyu tobto chitko zafiksovanoyu u formi modelej povedinki v normah i normativnih pripisah yaki zovnishno vidobrazheni v osoblivih pismovih dokumentah normativnih aktah dogovorah sudovih precedentah rivnoyu svoboda riznih sub yektiv viznachayetsya yedinim sposobom na yedinih zasadah spravedlivoyu vidbivaye ob yektivno zumovlene spivvidnoshennya svobodi viboru variantiv povedinki ta yih obmezhen vidpovidno do dosyagnutogo suspilstvom rivnya civilizovanosti socialnogo progresu institucionalnoyu u rozmayitti svoyih proyaviv form stanovit pevnij socialnij institut yak fenomen samostijne yavishe legitimnoyu zagalnoviznanoyu sprijnyatoyu suspilstvom universalnoyu spromozhnoyu vregulovuvati rizni za prirodoyu socialni vidnosini Div takozhSociologiya pravaDzherela1 O V Babkina K G Volinka Teoriya derzhavi i prava u shemah i viznachennyah Navch posib O V Babkina K G Volinka K MAUP 2004 144 s il Bibliogr s 135 141 2004 2 Marchenko M N Teoriya gosudarstva i prava M 2005 3 Marchenko M N Hrestomatiya 2004 g 4 Matuzov N I Aktualnye problemy teorii prava M 2004 5 Nersesyanc V S Pravo i zakon M 2003 6 Gusaryev S D Tihomirov O D Yuridichna deontologiya Osnovi yuridichnoyi diyalnosti Navchalnij posibnik K Znannya 2005 655s Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi