Соціалістична партія Бельгії

Соціалістична партія Бельгії (нід. Belgische Socialistische Partij — BSP, фр. Parti Socialiste belge — PSB, СПБ) — політична партія в Бельгії, що існувала з 1945 до 1978 року.

Соціалістична партія Бельгії Belgische Socialistische Partij — BSP Parti Socialiste belge — PSB
Країна	Бельгія
Дата заснування	1945
Дата розпуску	1978
Штаб-квартира	Брюссельський столичний регіон, Бельгія
Ідеологія	Соціал-демократія, підтримка євроінтеграції
Членство в міжнародних організаціях	Соцінтерн

Історія

Партію було утворено після завершення Другої світової війни зі створеної Ахілем ван Аккером підпільної соціалістичної організації, яка, у свою чергу, була створена на базі створеної 1885 року . Партія стояла на соціал-демократичних засадах і підтримувала процес європейської інтеграції.

Партія перебувала при владі кілька разів: у 1945-49 роках у складі кількох коаліцій було сформовано сім кабінетів під керівництвом трьох політиків СПБ — Поля-Анрі Спаака, Каміля Гюйсманса та Ахіля ван Аккера. У 1954-58 роках ван Аккер знову очолював уряд (в коаліції з (Ліберальною партією)). У 1961-66 та 1968-73 роках СПБ була молодшим партнером в коаліції з християнськими демократами, а у 1973-74 член СПБ (Едмон Лебюртон) двічі формував коаліційний уряд. Востаннє партія брала участь в роботі коаліційного уряду після 1977 року. Невдовзі, однак, партія припинила своє існування.

1971 року загострення суперечностей між фламандцями та валлонами призвело до скасування посту керівника (з 1959 року ним був , а до нього, з 1945 року, — ) й переходу керівництва до двох співголів — валлону та фламандцю. За час існування партії ними ставали , (Віллі Клаас) та (Карел ван Мірт) від фламандців, (Едмон Лебюртон) та — від валлонів. 1978 року партія остаточно розкололась на дві самостійні організації — Соціалістичну партію Валлонії та Соціалістичну партію Фландрії.

Результати участі у виборах до Палати представників

• 1946 рік — 69 місць
• 1949 рік — 66 місць
• 1950 рік — 77 місць
• 1954 рік — 86 місць
• 1958 рік — 84 місця
• 1961 рік — 84 місця
• 1965 рік — 64 місця
• 1968 рік — 59 місць
• 1971 рік — 61 місце
• 1974 рік — 59 місць
• 1977 рік — 62 місця

Примітки

1. Evolutie van het stemrecht in België