Соціал-демократична партія «Гнчак» (Гнчак — вірм. «Дзвін», на честь герценівської газети) — одна з найстаріших вірменських політичних партій. Заснована в 1887 р. студентами женевського університету та видавцями вірменської революційної газети «Гнчак» як «Революційна партія Гнчак».
Соціал-демократична партія «Гнчакян» Սոցիալ-Դեմոկրատ Հնչակյան կուսակցությունը (ՍԴՀԿ) | |
---|---|
Країна | Вірменія і Ліван |
Голова партії | Hampig Sarafian |
Засновник | d і d |
Дата заснування | 1887 |
Штаб-квартира | Єреван, Вірменія |
Ідеологія | Соціал-демократія |
Кількість членів | 4,300 (в Вірменії) |
Девіз | "Heravor Yergir" |
Друкований орган | «Гнчак» |
Офіційний сайт | հնչակ.հայ |
Історія
Партія стала першою соціалістичною партією, що діяла на території Османської Туреччини та Персії Серед її засновників були Аветіс Назарбекян, Маріам Варданян, Геворг Гараджіян, Рубен Хан-Азат, Крістофер Оганьян, Габріель Кафян і Мануель Мануелян. Її первісною метою було досягнення незалежності Вірменії від Османської імперії під час Вірменського національно-визвольного руху.
В опублікованій в 1888 р. програмі найближчою метою партії визнавалося звільнення Західної Вірменії шляхом загальнонаціонального повстання, за чим мало послідувати встановлення соціалістичного ладу. Гнчакісти були затятими пропагандистами марксизму, вперше у вірменській дійсності з дозволу Ф. Енгельса, опублікували переклад основної частини «Комуністичного маніфесту». З відомих спільних акцій Гнчакянів і РСДРП (б) — страйк в Баку в 1904 р.
Партія активно брала участь у визвольній боротьбі вірменського народу проти Османської імперії, організувала мітинги в Гум-Габу (1890) і Баби-Алі (1895), Сасунське повстання 1904 року, повстання Зейтуна (Сулейманли) і т. ін. Членами партії були відомі гайдуки Мецн Мурад, Жирайр, Грайр, Христофор Оганян, Мурад Себастаци (згодом приєднався до дашнаків) та ін.
20 лідерів партії були повішені в Стамбулі на початковому етапі Геноциду вірмен (1915).
Партія зіграла важливу роль в захисті Першої Республіки Вірменія, її члени брали участь в Сардарапатській битві.
Після окупації більшовиками Вірменії Гнчакісти оголосили про самоліквідацію. Однак в ряді країн партія продовжувала свою діяльність, зокрема, брала участь в самообороні вірменської громади Лівану в 1970 — 80-х р.р.
З початку 1990-х Гнчакісти брали участь в обороні Карабаху, був створений загін «Мецн Мурад».
Закордонні відділення
Сьогодні партія має відділення в США, Лівані, Сирії, Кувейті, Вірменії, Єгипті, Аргентині, Уругваї, Канаді, Австралії, Британії, у Франції, на Кіпрі і т. ін. Видаються газети: «Арарад» (Ліван), «Нор Серунд» (Вірменія), «Джаакір» (Єгипет), «Масіс» (США), «Занг» (Австралія) та ін. , випускається вірменський телечас (Канада) і радіопрограма (Австралія). Партія виступає за справедливе вирішення вірменського питання і повернення всіх вірмен на історичну батьківщину.
У Вірменії партія входить в опозиційну парламентську фракцію «Справедливість», член партії Егік Джереджян — депутат ліванського парламенту.
Молодіжні та соціальні підрозділи
- Спілка A.E.B.U. (англ. The Armenian Educational Benevolent Union) — «Вірменський освітній благодійний союз», що підтримує вірменські школи; оздоровчі та соціальні установи;
- молодіжні союзи «Дхруні» і «Гайдз»;
- спортивний клуб [en].
Вірменське лобі за кордоном
- Вірменське лобі в США(англ.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 17 лютого 2019.
- «Гнчак» // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2007. — Т. 7. Гермафродит — Григорьев. — С. 278. — . (рос.)
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 17 лютого 2019.
Посилання
- Офіційний сайт (вірм.)
- Сайт молодіжної організації(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Social demokratichna partiya Gnchak Gnchak virm Dzvin na chest gercenivskoyi gazeti odna z najstarishih virmenskih politichnih partij Zasnovana v 1887 r studentami zhenevskogo universitetu ta vidavcyami virmenskoyi revolyucijnoyi gazeti Gnchak yak Revolyucijna partiya Gnchak Social demokratichna partiya Gnchakyan Սոցիալ Դեմոկրատ Հնչակյան կուսակցությունը ՍԴՀԿ Krayina Virmeniya i LivanGolova partiyi Hampig SarafianZasnovnik d i dData zasnuvannya 1887Shtab kvartira Yerevan VirmeniyaIdeologiya Social demokratiyaKilkist chleniv 4 300 v Virmeniyi Deviz Հեռավոր երկիր Heravor Yergir Drukovanij organ Gnchak Oficijnij sajt հնչակ հայIstoriyaPartiya stala pershoyu socialistichnoyu partiyeyu sho diyala na teritoriyi Osmanskoyi Turechchini ta Persiyi Sered yiyi zasnovnikiv buli Avetis Nazarbekyan Mariam Vardanyan Gevorg Garadzhiyan Ruben Han Azat Kristofer Oganyan Gabriel Kafyan i Manuel Manuelyan Yiyi pervisnoyu metoyu bulo dosyagnennya nezalezhnosti Virmeniyi vid Osmanskoyi imperiyi pid chas Virmenskogo nacionalno vizvolnogo ruhu V opublikovanij v 1888 r programi najblizhchoyu metoyu partiyi viznavalosya zvilnennya Zahidnoyi Virmeniyi shlyahom zagalnonacionalnogo povstannya za chim malo posliduvati vstanovlennya socialistichnogo ladu Gnchakisti buli zatyatimi propagandistami marksizmu vpershe u virmenskij dijsnosti z dozvolu F Engelsa opublikuvali pereklad osnovnoyi chastini Komunistichnogo manifestu Z vidomih spilnih akcij Gnchakyaniv i RSDRP b strajk v Baku v 1904 r Partiya aktivno brala uchast u vizvolnij borotbi virmenskogo narodu proti Osmanskoyi imperiyi organizuvala mitingi v Gum Gabu 1890 i Babi Ali 1895 Sasunske povstannya 1904 roku povstannya Zejtuna Sulejmanli i t in Chlenami partiyi buli vidomi gajduki Mecn Murad Zhirajr Grajr Hristofor Oganyan Murad Sebastaci zgodom priyednavsya do dashnakiv ta in 20 lideriv partiyi buli povisheni v Stambuli na pochatkovomu etapi Genocidu virmen 1915 Partiya zigrala vazhlivu rol v zahisti Pershoyi Respubliki Virmeniya yiyi chleni brali uchast v Sardarapatskij bitvi Pislya okupaciyi bilshovikami Virmeniyi Gnchakisti ogolosili pro samolikvidaciyu Odnak v ryadi krayin partiya prodovzhuvala svoyu diyalnist zokrema brala uchast v samooboroni virmenskoyi gromadi Livanu v 1970 80 h r r Z pochatku 1990 h Gnchakisti brali uchast v oboroni Karabahu buv stvorenij zagin Mecn Murad Zakordonni viddilennyaSogodni partiya maye viddilennya v SShA Livani Siriyi Kuvejti Virmeniyi Yegipti Argentini Urugvayi Kanadi Avstraliyi Britaniyi u Franciyi na Kipri i t in Vidayutsya gazeti Ararad Livan Nor Serund Virmeniya Dzhaakir Yegipet Masis SShA Zang Avstraliya ta in vipuskayetsya virmenskij telechas Kanada i radioprograma Avstraliya Partiya vistupaye za spravedlive virishennya virmenskogo pitannya i povernennya vsih virmen na istorichnu batkivshinu U Virmeniyi partiya vhodit v opozicijnu parlamentsku frakciyu Spravedlivist chlen partiyi Egik Dzheredzhyan deputat livanskogo parlamentu Molodizhni ta socialni pidrozdiliSpilka A E B U angl The Armenian Educational Benevolent Union Virmenskij osvitnij blagodijnij soyuz sho pidtrimuye virmenski shkoli ozdorovchi ta socialni ustanovi molodizhni soyuzi Dhruni i Gajdz sportivnij klub en Virmenske lobi za kordonomVirmenske lobi v SShA angl Primitki Arhiv originalu za 31 lipnya 2013 Procitovano 17 lyutogo 2019 Gnchak Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2007 T 7 Germafrodit Grigorev S 278 ISBN 978 5 85270 337 8 ros Arhiv originalu za 16 lyutogo 2017 Procitovano 15 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2017 Procitovano 17 lyutogo 2019 PosilannyaOficijnij sajt virm Sajt molodizhnoyi organizaciyi angl