Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Софія Шарлотта Августіна Баварська нім Sophie Charlotte Augustine in Bayern 16 лютого 1846 4 травня 1897 баварська герцо

Софія Шарлотта Баварська

Софія Шарлотта Баварська

Софія Шарлотта Августіна Баварська (нім. Sophie Charlotte Augustine in Bayern, 16 лютого 1846 — 4 травня 1897) — баварська герцогиня з дому Віттельсбахів, донька герцога Баварського Максиміліана та баварської принцеси Людовіки, дружина принца Фердинанда Орлеанського, герцога Алансонського. Відома заручинами з королем Баварії Людвігом II та одночасним романом із фотографом Ернстом Ганфштенглем у 1867 році. Протягом життя періодично страждала від депресій; після ідеї розлучитися з чоловіком та одружитися з лікарем, проходила примусове лікування, в тому числі екстремальними методами, в санаторії Krafft-Ebing в Граці. Разом з багатьма відомими шляхтянками загинула під час пожежі на Базарі де ла Шаріте в Парижі.

Софія Шарлотта Баварська
нім. Sophie Charlotte in Bayern
image
Світлина Софії Шарлотти Баварської роботи Франца Ганфштенгля, 1868
Ім'я при народженніСофія Шарлотта Августіна
ПрізвиськоСоферль
Народилася22 лютого 1847(1847-02-22)
палац Поссенгофен, Поссенгофен, Королівство Баварія
Померла4 травня 1897(1897-05-04) (50 років)
VIII округ Парижа, Франція
·пожежа
Похованнякоролівська усипальня в Дре
ПідданствоНімецька імперія
Національністьнімкеня
Діяльністьблагодійність
Відома завдякинаречена Людвіга II
Знання мовфранцузька[1]
Титулгерцогиня Алансонська
Конфесіякатолицтво
РідВіттельсбахи, Орлеанський дім
БатькоМаксиміліан, герцог Баварський
МатиЛюдовіка Баварська
Брати, сестриЄлизавета Баварська, Марія Софія Баварська, Олена Баварська, Матильда Людовіка Баварська, Карл Теодор Баварський, Людвіг Вільгельм Баварський і d
У шлюбі зФердинанд Алансонський
ДітиЛуїза Вікторія, Філіп Емануель
НагородиОрден Зіркового хреста
Орден Терези
image

Є персонажем кількох історичних фільмів.

Біографія

Дитинство та юність

Софія народилась 16 лютого 1846 року у палаці Поссенгофена. Вона була дев'ятою дитиною та п'ятою донькою в родині герцога Баварського Максиміліана та його дружини Людовіки Баварської. Дівчинка мала старших братів Людвіга та Карла Теодора й сестер Олену, Єлизавету, Марію та Матильду Людовіку. Ще два брати померли немовлятами до її народження. За два роки сімейство поповнилося молодшим сином Максом Емануелем.

Дитинство Софії Шарлотти, яку в родині кликали Соферль, пройшло у маєтку Поссенгофен, де діти користувалися великою свободою та раділи спілкуванню з природою, та Мюнхенському палаці, який сімейство навідувало переважно в холодну пору року.

image
Світлина Софії Шарлотти

Ставши дівчиною, вона відмовила у своїй руці кронпринцу Португалії Луїшу, герцогу Вюртемберзькому Філіпу та ерцгерцогу Людвігу Віктору, відомому своєю гомосексуальністю, чим дуже розчарувала матір. Натомість з дитячих років близько товаришувала з кронпринцом, а згодом — і королем Баварії Людвігом II, який був другом її брата Карла Теодора, та з яким вона поділяла любов до природи та творів Ріхарда Вагнера. Герцогиня мала прекрасні вокальні дані, добре грала на піаніно та часто виконувала для Людвіга арії з опер Вагнера. Той високо цінував чарівність і талант дівчини та називав її Ельзою, як героїню опери «Лоенгрін». Вони також обмінювалися листами. Така дружба дратувала Людовіку Баварську, яка вважала їх непристойними, тому вона запитала в короля про серйозність його намірів стосовно її доньки. Людвіг, знаючи про свою гомосексуальність, на певний час перестав спілкуватися з родиною герцога Макса. Людовіка одночасно з цим заборонила Софії будь-яке спілкування з ним.

Зрештою, король ухвалив рішення одружитися з Софією. 22 січня 1867 року на балу в Мюнхенській резиденції було оголошено про їхні заручини. Під час прийому в замковому театрі Людвіг запросив Софію до королівської ложі та посадив поруч із собою. Весілля було заплановане на серпень. В рамках підготовки були приготовані весільна карета, корона для нареченої, зроблені офіційні фотокартки та отримано дозвіл Папи Римського Пія IX. Однак, дата вінчання кілька разів переносилася, після чого батько Софії написав Людвігу листа, в якому наполягав на невідкладному шлюбі та зауважував що така поведінка нареченого компрометує дівчину. У жовтні того ж року Людвіг написав Софії прощального листа та розірвав заручини.

Історики такий перебіг подій пояснюють кількома версіями. Згідно з першою, Людвіг, як гомосексуал, не планував одружуватися з жінкою, і дуже сумнівався у правильності цього рішення, до того ж боявся зробити нещасною дівчину, якій він не був байдужим. Згідно з іншою, він дізнався про роман Софії з сином придворного фотографа Франца Ганфштенгля, Едгаром, з яким вона познайомилася за три дні після заручин. Цей зв'язок, який виник з частих зустрічей молодих людей через необхідність робити велику кількість фотографій, тривав кілька місяців. За допомогою придворних дам Наталії фон Штернбах та Антонії Пфретцшнер, вони зустрічалися у Мюнхенському палаці, Поссенгофені та палаці Пель, що належав Францу Ганфштенглю. Збереглися п'ять любовних листів Софії до Едгара, датовані проміжком часу з липня по вересень 1867 року. В одному з них Софія писала: «Світ ніколи не повинен знати, що відбувається між нами, ніхто не повинен безсердечно судити про нас».

Про причину скасування заручин оголошено не було. Відміною весілля були шоковані як батьки Софії, так і рідня Людвіга і весь вищий світ Баварії. Звинувачували лише короля, докоряючи йому в нерішучості. Аби про скандал всі забули, Софію Шарлотту відправили у Дрезден до тітки Амалії Августи, яка була королевою-консортом Саксонії. Навесні наступного року герцогиня при саксонському дворі познайомилася з орлеанським принцом Фердинандом, сином герцога Немурського, який прибув із батьком та сестрою на води. Юнак носив титул герцога Алансонського та був серйозною і благочестивою людиною. Йому сподобалася баварська принцеса й у червні 1868 року вони заручилися.

Шлюб та діти

Вінчання 22-річної Софії Шарлотти та 24-річного Фердинанда Орлеанського пройшло 28 вересня 1868 в одному з залів палацу Поссенгофен, поспіхом перетвореному на каплицю. Оскільки Орлеанський дім жив у вигнанні вже більше двадцяти років, молода герцогиня вирушила з чоловіком до Лондону. Мешкали вони у Буше-хаусі поруч зі столицею разом із батьком та сестрами Фердинанда. Старша з них, Маргарита, добре ставилася до невістки, знаходячи її «милою та ласкавою».

image
Світлина Софії Шарлотти

Втім, як і її сестри, Софія страждала від депресій, її бентежила авторитарність свекора, що різко контрастувала з вільними умовами, в яких вона виросла, та англійський клімат. В листах до матері вона називала оточуючий світ «дощовою темрявою». Незважаючи на це, перші роки шлюбу подружжя були гармонійними. За десять місяців після весілля герцогиня народила доньку. Всього у пари було двоє дітей:

Софія Шарлотта потоваришувала з герцогом Омальським та його дружиною Марією Кароліною, й вони запросили сім'ю до себе на Сицилію. У 1870 році родина оселилася у замку Ментельберг в Мерано, де за два роки народився їхній син. Невдовзі після його народження сімейство переїхало до Венсенну, оскільки опала Орлеанського дому у Франції була знята.

Депресія

У 1870-ті роки здоров'я Софії погіршилося. Більшість часу вона проводила у депресії. Помітивши це, Фердинанд наполіг на тому, щоб літні місяці дружина проводила з родиною у Поссенгофені, де їй відразу ставало краще.

У 1886 році, після таємничої смерті Людвіга II у червні місяці, Софія знову захворіла. За порадою її брата Карла Теодора, герцогиню відправили до Мюнхену на лікування. Там взимку 1886—1887 років вона закохалася у свого лікаря Франца Джозефа Себастьяна Глейзера, який був одруженим і мав трьох дітей, і повідомила чоловіка про бажання розлучитися з ним. Родичі Софії не схвалили таке рішення та помістили її у санаторій Krafft-Ebing поблизу Граца. Лікування там проводилося в тому числі крижаними ваннами та ляканням пацієнтів стрільбою з вогнепальної зброї. Після семи місяців перебування там, Софію визнали здоровою, й вона повернулася до чоловіка у Ментельберг.

Пожежа на благодійному базарі та смерть

Решту життя Софія провела у єдності з релігією та займаючись справами благодійності. Померла 4 травня 1897 року під час пожежі Базару де ла Шаріте на вулиці Жан Гужон у Парижі, відмовляючись покинути будівлю, поки всі інші люди не будуть виведені в безпечне місце. Разом з нею загинули 125 осіб. Герцогиня була ідентифікована за золотими коронками у зубах. Поховали її у королівській усипальні в Дре.

Нагороди

Титули

  • 23 лютого 1847—28 вересня 1868 — Її Королівська Високість Герцогиня Софія Шарлотта Баварська;
  • 28 вересня 1868—4 травня 1897 — Її Королівська Високість Герцогиня Алансонска, Принцеса Орлеанська.

Генеалогія

Вільгельм Баварський
image
 
Марія Анна Цвайбрюкен-Біркенфельдська
image
 
Людовік Аренберзький
 
Марі де Майї-Неслє
 
Фрідріх Міхаель Цвайбрюкенський
image
 
Марія Франциска Зульцбахська
image
 
Карл Людвіг Баденський
image
 
Амалія Гессен-Дармштадтська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пій Август Баварський
image
 
 
 
 
 
Амелія Аренберзька
image
 
 
 
 
 
Максиміліан I
image
 
 
 
 
 
Кароліна Баденська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Баварський
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людовіка Баварська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Шарлотта
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Королівська усипальня в Дре [1] (англ.)

Література

  • Marguerite Bourcet, Le duc et la duchesse d'Alençon, un couple de tragédie, Perrin, Réédition 2003
  • Dominique Paoli, Sophie-Charlotte, Duchesse d'Alençon, Racine, 1995
  • Dominique Paoli, Il y a cent ans : l'incendie du Bazar de la Charité, MBC, 1997
  • Dominique Paoli, La Duchesse d'Alençon : Sophie-Charlotte, sœur de Sissi, Racine, 1999
  • Gaëlle Nohant, "La Part des flammes", éditions Héloïse d'Ormesson, mars 2015

Посилання

  • (англ.)
  • Профіль на Geni.com (англ.)
  • Профіль на Genealogics.org (англ.)
  • Профіль на Thepeerage.com (англ.)
  • Генеалогія Софії Шарлотти Баварської (англ.)
  • Генеалогія Фердинанда Орлеанського (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sofiya Sharlotta Avgustina Bavarska nim Sophie Charlotte Augustine in Bayern 16 lyutogo 1846 4 travnya 1897 bavarska gercoginya z domu Vittelsbahiv donka gercoga Bavarskogo Maksimiliana ta bavarskoyi princesi Lyudoviki druzhina princa Ferdinanda Orleanskogo gercoga Alansonskogo Vidoma zaruchinami z korolem Bavariyi Lyudvigom II ta odnochasnim romanom iz fotografom Ernstom Ganfshtenglem u 1867 roci Protyagom zhittya periodichno strazhdala vid depresij pislya ideyi rozluchitisya z cholovikom ta odruzhitisya z likarem prohodila primusove likuvannya v tomu chisli ekstremalnimi metodami v sanatoriyi Krafft Ebing v Graci Razom z bagatma vidomimi shlyahtyankami zaginula pid chas pozhezhi na Bazari de la Sharite v Parizhi Sofiya Sharlotta Bavarskanim Sophie Charlotte in BayernSvitlina Sofiyi Sharlotti Bavarskoyi roboti Franca Ganfshtenglya 1868Im ya pri narodzhenniSofiya Sharlotta AvgustinaPrizviskoSoferlNarodilasya22 lyutogo 1847 1847 02 22 palac Possengofen Possengofen Korolivstvo BavariyaPomerla4 travnya 1897 1897 05 04 50 rokiv VIII okrug Parizha Franciya pozhezhaPohovannyakorolivska usipalnya v DrePiddanstvoNimecka imperiyaNacionalnistnimkenyaDiyalnistblagodijnistVidoma zavdyakinarechena Lyudviga IIZnannya movfrancuzka 1 Titulgercoginya AlansonskaKonfesiyakatolictvoRidVittelsbahi Orleanskij dimBatkoMaksimilian gercog BavarskijMatiLyudovika BavarskaBrati sestriYelizaveta Bavarska Mariya Sofiya Bavarska Olena Bavarska Matilda Lyudovika Bavarska Karl Teodor Bavarskij Lyudvig Vilgelm Bavarskij i dU shlyubi zFerdinand AlansonskijDitiLuyiza Viktoriya Filip EmanuelNagorodiOrden Zirkovogo hresta Orden Terezi Mediafajli u Vikishovishi Ye personazhem kilkoh istorichnih filmiv BiografiyaDitinstvo ta yunist Sofiya narodilas 16 lyutogo 1846 roku u palaci Possengofena Vona bula dev yatoyu ditinoyu ta p yatoyu donkoyu v rodini gercoga Bavarskogo Maksimiliana ta jogo druzhini Lyudoviki Bavarskoyi Divchinka mala starshih brativ Lyudviga ta Karla Teodora j sester Olenu Yelizavetu Mariyu ta Matildu Lyudoviku She dva brati pomerli nemovlyatami do yiyi narodzhennya Za dva roki simejstvo popovnilosya molodshim sinom Maksom Emanuelem Ditinstvo Sofiyi Sharlotti yaku v rodini klikali Soferl projshlo u mayetku Possengofen de diti koristuvalisya velikoyu svobodoyu ta radili spilkuvannyu z prirodoyu ta Myunhenskomu palaci yakij simejstvo naviduvalo perevazhno v holodnu poru roku Svitlina Sofiyi Sharlotti Stavshi divchinoyu vona vidmovila u svoyij ruci kronprincu Portugaliyi Luyishu gercogu Vyurtemberzkomu Filipu ta ercgercogu Lyudvigu Viktoru vidomomu svoyeyu gomoseksualnistyu chim duzhe rozcharuvala matir Natomist z dityachih rokiv blizko tovarishuvala z kronprincom a zgodom i korolem Bavariyi Lyudvigom II yakij buv drugom yiyi brata Karla Teodora ta z yakim vona podilyala lyubov do prirodi ta tvoriv Riharda Vagnera Gercoginya mala prekrasni vokalni dani dobre grala na pianino ta chasto vikonuvala dlya Lyudviga ariyi z oper Vagnera Toj visoko cinuvav charivnist i talant divchini ta nazivav yiyi Elzoyu yak geroyinyu operi Loengrin Voni takozh obminyuvalisya listami Taka druzhba dratuvala Lyudoviku Bavarsku yaka vvazhala yih nepristojnimi tomu vona zapitala v korolya pro serjoznist jogo namiriv stosovno yiyi donki Lyudvig znayuchi pro svoyu gomoseksualnist na pevnij chas perestav spilkuvatisya z rodinoyu gercoga Maksa Lyudovika odnochasno z cim zaboronila Sofiyi bud yake spilkuvannya z nim Zreshtoyu korol uhvaliv rishennya odruzhitisya z Sofiyeyu 22 sichnya 1867 roku na balu v Myunhenskij rezidenciyi bulo ogolosheno pro yihni zaruchini Pid chas prijomu v zamkovomu teatri Lyudvig zaprosiv Sofiyu do korolivskoyi lozhi ta posadiv poruch iz soboyu Vesillya bulo zaplanovane na serpen V ramkah pidgotovki buli prigotovani vesilna kareta korona dlya narechenoyi zrobleni oficijni fotokartki ta otrimano dozvil Papi Rimskogo Piya IX Odnak data vinchannya kilka raziv perenosilasya pislya chogo batko Sofiyi napisav Lyudvigu lista v yakomu napolyagav na nevidkladnomu shlyubi ta zauvazhuvav sho taka povedinka narechenogo komprometuye divchinu U zhovtni togo zh roku Lyudvig napisav Sofiyi proshalnogo lista ta rozirvav zaruchini Istoriki takij perebig podij poyasnyuyut kilkoma versiyami Zgidno z pershoyu Lyudvig yak gomoseksual ne planuvav odruzhuvatisya z zhinkoyu i duzhe sumnivavsya u pravilnosti cogo rishennya do togo zh boyavsya zrobiti neshasnoyu divchinu yakij vin ne buv bajduzhim Zgidno z inshoyu vin diznavsya pro roman Sofiyi z sinom pridvornogo fotografa Franca Ganfshtenglya Edgarom z yakim vona poznajomilasya za tri dni pislya zaruchin Cej zv yazok yakij vinik z chastih zustrichej molodih lyudej cherez neobhidnist robiti veliku kilkist fotografij trivav kilka misyaciv Za dopomogoyu pridvornih dam Nataliyi fon Shternbah ta Antoniyi Pfretcshner voni zustrichalisya u Myunhenskomu palaci Possengofeni ta palaci Pel sho nalezhav Francu Ganfshtenglyu Zbereglisya p yat lyubovnih listiv Sofiyi do Edgara datovani promizhkom chasu z lipnya po veresen 1867 roku V odnomu z nih Sofiya pisala Svit nikoli ne povinen znati sho vidbuvayetsya mizh nami nihto ne povinen bezserdechno suditi pro nas Pro prichinu skasuvannya zaruchin ogolosheno ne bulo Vidminoyu vesillya buli shokovani yak batki Sofiyi tak i ridnya Lyudviga i ves vishij svit Bavariyi Zvinuvachuvali lishe korolya dokoryayuchi jomu v nerishuchosti Abi pro skandal vsi zabuli Sofiyu Sharlottu vidpravili u Drezden do titki Amaliyi Avgusti yaka bula korolevoyu konsortom Saksoniyi Navesni nastupnogo roku gercoginya pri saksonskomu dvori poznajomilasya z orleanskim princom Ferdinandom sinom gercoga Nemurskogo yakij pribuv iz batkom ta sestroyu na vodi Yunak nosiv titul gercoga Alansonskogo ta buv serjoznoyu i blagochestivoyu lyudinoyu Jomu spodobalasya bavarska princesa j u chervni 1868 roku voni zaruchilisya Shlyub ta diti Vinchannya 22 richnoyi Sofiyi Sharlotti ta 24 richnogo Ferdinanda Orleanskogo projshlo 28 veresnya 1868 v odnomu z zaliv palacu Possengofen pospihom peretvorenomu na kaplicyu Oskilki Orleanskij dim zhiv u vignanni vzhe bilshe dvadcyati rokiv moloda gercoginya virushila z cholovikom do Londonu Meshkali voni u Bushe hausi poruch zi stoliceyu razom iz batkom ta sestrami Ferdinanda Starsha z nih Margarita dobre stavilasya do nevistki znahodyachi yiyi miloyu ta laskavoyu Svitlina Sofiyi Sharlotti Vtim yak i yiyi sestri Sofiya strazhdala vid depresij yiyi bentezhila avtoritarnist svekora sho rizko kontrastuvala z vilnimi umovami v yakih vona virosla ta anglijskij klimat V listah do materi vona nazivala otochuyuchij svit doshovoyu temryavoyu Nezvazhayuchi na ce pershi roki shlyubu podruzhzhya buli garmonijnimi Za desyat misyaciv pislya vesillya gercoginya narodila donku Vsogo u pari bulo dvoye ditej Luyiza Viktoriya 1869 1952 druzhina bavarskogo princa Alfonsa mala sina ta donku Filip Emanuel 1872 1931 gercog Vandomskij buv odruzhenij iz belgijskoyu princesoyu Genriyettoyu mav sina ta troh donok Sofiya Sharlotta potovarishuvala z gercogom Omalskim ta jogo druzhinoyu Mariyeyu Karolinoyu j voni zaprosili sim yu do sebe na Siciliyu U 1870 roci rodina oselilasya u zamku Mentelberg v Merano de za dva roki narodivsya yihnij sin Nevdovzi pislya jogo narodzhennya simejstvo pereyihalo do Vensennu oskilki opala Orleanskogo domu u Franciyi bula znyata Depresiya U 1870 ti roki zdorov ya Sofiyi pogirshilosya Bilshist chasu vona provodila u depresiyi Pomitivshi ce Ferdinand napolig na tomu shob litni misyaci druzhina provodila z rodinoyu u Possengofeni de yij vidrazu stavalo krashe U 1886 roci pislya tayemnichoyi smerti Lyudviga II u chervni misyaci Sofiya znovu zahvorila Za poradoyu yiyi brata Karla Teodora gercoginyu vidpravili do Myunhenu na likuvannya Tam vzimku 1886 1887 rokiv vona zakohalasya u svogo likarya Franca Dzhozefa Sebastyana Glejzera yakij buv odruzhenim i mav troh ditej i povidomila cholovika pro bazhannya rozluchitisya z nim Rodichi Sofiyi ne shvalili take rishennya ta pomistili yiyi u sanatorij Krafft Ebing poblizu Graca Likuvannya tam provodilosya v tomu chisli krizhanimi vannami ta lyakannyam paciyentiv strilboyu z vognepalnoyi zbroyi Pislya semi misyaciv perebuvannya tam Sofiyu viznali zdorovoyu j vona povernulasya do cholovika u Mentelberg Pozhezha na blagodijnomu bazari ta smert Reshtu zhittya Sofiya provela u yednosti z religiyeyu ta zajmayuchis spravami blagodijnosti Pomerla 4 travnya 1897 roku pid chas pozhezhi Bazaru de la Sharite na vulici Zhan Guzhon u Parizhi vidmovlyayuchis pokinuti budivlyu poki vsi inshi lyudi ne budut vivedeni v bezpechne misce Razom z neyu zaginuli 125 osib Gercoginya bula identifikovana za zolotimi koronkami u zubah Pohovali yiyi u korolivskij usipalni v Dre NagorodiOrden Terezi Korolivstvo Bavariya Orden Zirkovogo hresta Avstrijska imperiya Tituli23 lyutogo 1847 28 veresnya 1868 Yiyi Korolivska Visokist Gercoginya Sofiya Sharlotta Bavarska 28 veresnya 1868 4 travnya 1897 Yiyi Korolivska Visokist Gercoginya Alansonska Princesa Orleanska GenealogiyaVilgelm Bavarskij Mariya Anna Cvajbryuken Birkenfeldska Lyudovik Arenberzkij Mari de Majyi Neslye Fridrih Mihael Cvajbryukenskij Mariya Franciska Zulcbahska Karl Lyudvig Badenskij Amaliya Gessen Darmshtadtska Pij Avgust Bavarskij Ameliya Arenberzka Maksimilian I Karolina Badenska Maksimilian Bavarskij Lyudovika Bavarska Sofiya Sharlotta PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Korolivska usipalnya v Dre 1 angl LiteraturaMarguerite Bourcet Le duc et la duchesse d Alencon un couple de tragedie Perrin Reedition 2003 Dominique Paoli Sophie Charlotte Duchesse d Alencon Racine 1995 Dominique Paoli Il y a cent ans l incendie du Bazar de la Charite MBC 1997 Dominique Paoli La Duchesse d Alencon Sophie Charlotte sœur de Sissi Racine 1999 Gaelle Nohant La Part des flammes editions Heloise d Ormesson mars 2015Posilannya angl Profil na Geni com angl Profil na Genealogics org angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Sofiyi Sharlotti Bavarskoyi angl Genealogiya Ferdinanda Orleanskogo angl

Дата публікації:
Топ