Софія-Центральна (болг. Централна гара София) — головний пасажирський залізничний вокзал болгарської столиці та найбільший вокзал країни. Побудований у 1882—1888 роках. Знаходиться поруч з .
Софія-Центральна terminal train station, надземна станція, interchange station, залізнична станція | |
---|---|
Розташування | |
Розташування | Софія |
Координати | 42°42′43″ пн. ш. 23°19′16″ сх. д. / 42.71213010636041219° пн. ш. 23.32112088092606683° сх. д.Координати: 42°42′43″ пн. ш. 23°19′16″ сх. д. / 42.71213010636041219° пн. ш. 23.32112088092606683° сх. д. |
Структура | |
Платформ | 7 |
Тип платформ | Острівні |
Колій | 12 |
Історія | |
Відкрито | 5 липня 1888 |
Власник | |
Оператор | |
Код ЄМР (АСУЗТ) | SF, СФ |
Код Експрес-3 | 5200500, 5221544 |
Мапа | |
Софія-Центральна на Вікісховищі |
Центральний вокзал обслуговує декілька мільйонів пасажирів на рік. Щодня через вокзал проходять більш ніж 10 000 пасажирів, котрих перевозять більш ніж 100 поїздів. Центральний вокзал збуває понад 10 % залізничних квитків, з тих, що продаються у країні.
Історія
Наприкінці XIX століття одним з головних завдань уряду Стефана Стамболова було будівництво та введення в експлуатацію залізничних ліній Цариброд — Софія, Софія — Вакарел та Вакарел — . Перша залізнична лінія у Болгарії Едірне — була відкрита 5 липня 1873. Вона була побудована та експлуатована акціонерною співдружністю барона фон Хірша. Ділянка — Софія — Цариброд була побудована болгарськими робітниками та відкрита для внутрішніх залізничних сполучень 5 липня 1888. 12 серпня того ж року на Центральний вокзал у Софії прибув міжнародний потяг з Лондона та Парижа. Наступного дня він вирушив через Пловдив та Едірне до Стамбула.
Вокзал будувався у 1882—1888 роках по проекту архітекторів Колара, Прошека та Марінова, під керівництвом будівельних фахівців болгарського підприємця Івана Грозєва, який пізніше став кметом (мером) у болгарській столиці. Перша будівля була одноповерховою — 96 м у довжину та 12 м у ширину.
У XIX столітті через Центральний вокзал Софії двічі на тиждень проходили відомі міжнародні потяги «Симплон — Оріент-експрес» та «Директ — Оріент-експрес».
Першим керівником центрального софійського вокзалу був Йосип Карапіров, який до цього працював у залізничній компанії Хірша. Через 6 років Карапіров передав керування вокзалом Георгу Унтенбергу, який керував наступні 11 років.
Комунікації
До Центрального вокзалу у Софії можна дістатися наступними маршрутами:
- Автобусні лінії — 35, 60, 74, 77, 78, 82, 85, 101, 150, 213, 214, 305, 404 та 413;
- Софійський трамвай — 1, 3, 4, 6, 12 та 18;
- Софійський метрополітен — поруч з вокзалом розташовується станція «Центральний залізничний вокзал» другої лінії столичного метро.
Галерея
- Зала для очікування
- Начальник потягу (ліворуч) та залізничний диспетчер (праворуч)
- Вид вокзалу з потягу
Див. також
Примітки
- Национальная компания «Железодорожная инфраструктура». Гара София е построена през 1888 г. [ 2012-04-18 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sofiya Centralna bolg Centralna gara Sofiya golovnij pasazhirskij zaliznichnij vokzal bolgarskoyi stolici ta najbilshij vokzal krayini Pobudovanij u 1882 1888 rokah Znahoditsya poruch z Sofiya Centralna terminal train station nadzemna stanciya interchange station zaliznichna stanciyaRoztashuvannyaRoztashuvannyaSofiyaKoordinati42 42 43 pn sh 23 19 16 sh d 42 71213010636041219 pn sh 23 32112088092606683 sh d 42 71213010636041219 23 32112088092606683 Koordinati 42 42 43 pn sh 23 19 16 sh d 42 71213010636041219 pn sh 23 32112088092606683 sh d 42 71213010636041219 23 32112088092606683StrukturaPlatform7Tip platformOstrivniKolij12IstoriyaVidkrito5 lipnya 1888VlasnikOperatorKod YeMR ASUZT SF SFKod Ekspres 35200500 5221544MapaSofiya Centralna na Vikishovishi Centralnij vokzal obslugovuye dekilka miljoniv pasazhiriv na rik Shodnya cherez vokzal prohodyat bilsh nizh 10 000 pasazhiriv kotrih perevozyat bilsh nizh 100 poyizdiv Centralnij vokzal zbuvaye ponad 10 zaliznichnih kvitkiv z tih sho prodayutsya u krayini IstoriyaNaprikinci XIX stolittya odnim z golovnih zavdan uryadu Stefana Stambolova bulo budivnictvo ta vvedennya v ekspluataciyu zaliznichnih linij Caribrod Sofiya Sofiya Vakarel ta Vakarel Persha zaliznichna liniya u Bolgariyi Edirne bula vidkrita 5 lipnya 1873 Vona bula pobudovana ta ekspluatovana akcionernoyu spivdruzhnistyu barona fon Hirsha Dilyanka Sofiya Caribrod bula pobudovana bolgarskimi robitnikami ta vidkrita dlya vnutrishnih zaliznichnih spoluchen 5 lipnya 1888 12 serpnya togo zh roku na Centralnij vokzal u Sofiyi pribuv mizhnarodnij potyag z Londona ta Parizha Nastupnogo dnya vin virushiv cherez Plovdiv ta Edirne do Stambula Vokzal buduvavsya u 1882 1888 rokah po proektu arhitektoriv Kolara Prosheka ta Marinova pid kerivnictvom budivelnih fahivciv bolgarskogo pidpriyemcya Ivana Grozyeva yakij piznishe stav kmetom merom u bolgarskij stolici Persha budivlya bula odnopoverhovoyu 96 m u dovzhinu ta 12 m u shirinu U XIX stolitti cherez Centralnij vokzal Sofiyi dvichi na tizhden prohodili vidomi mizhnarodni potyagi Simplon Orient ekspres ta Direkt Orient ekspres Pershim kerivnikom centralnogo sofijskogo vokzalu buv Josip Karapirov yakij do cogo pracyuvav u zaliznichnij kompaniyi Hirsha Cherez 6 rokiv Karapirov peredav keruvannya vokzalom Georgu Untenbergu yakij keruvav nastupni 11 rokiv KomunikaciyiDo Centralnogo vokzalu u Sofiyi mozhna distatisya nastupnimi marshrutami Avtobusni liniyi 35 60 74 77 78 82 85 101 150 213 214 305 404 ta 413 Sofijskij tramvaj 1 3 4 6 12 ta 18 Sofijskij metropoliten poruch z vokzalom roztashovuyetsya stanciya Centralnij zaliznichnij vokzal drugoyi liniyi stolichnogo metro GalereyaZala dlya ochikuvannya Nachalnik potyagu livoruch ta zaliznichnij dispetcher pravoruch Vid vokzalu z potyaguDiv takozhTransport u BolgariyiPrimitkiNacionalnaya kompaniya Zhelezodorozhnaya infrastruktura Gara Sofiya e postroena prez 1888 g 2012 04 18 u Wayback Machine