Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сотницьке — село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 141 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.
| село Сотницьке | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський район |
| Громада | Гребінківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53040010390024649 |
| Основні дані | |
| Населення | 141 |
| Площа | 1,517 км² |
| Густота населення | 92,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 37423 |
| Телефонний код | +380 5359 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°09′44″ пн. ш. 32°31′53″ сх. д. / 50.16222° пн. ш. 32.53139° сх. д.Координати: 50°09′44″ пн. ш. 32°31′53″ сх. д. / 50.16222° пн. ш. 32.53139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 110 м |
| Водойми | Сліпорід |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37423, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Почаївка |
| Карта | |
  Сотницьке | |
 Сотницьке | |
| Мапа | |
Географія
Село Сотницьке знаходиться на правому березі річки Сліпорід, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Тарасівка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Почаївка, на протилежному березі - село Новоселівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Назва
За радянських часів і до 2016 року село носило назву Жовтневе.
Історія
Землі, на яких було засновано хутір Сотниківка, з давніх-давен належали козацькому роду Корнієвичів (пізніше вони повернулись до свого предківського прізвища Ограновичі). Можна гадати, що вони були скуплені Григорієм Корнієвичем (1675-1758), який був Пирятинським сотиком з 1719 до 1751 р. У ревізькій книзі 1740 р. є запис: «Підсусідки сотника Пирятинськохо Григорія Корнієвича - тяглих - 1 сім'я; піших - 4 сім'ї». Це ті люди, які зачинали Сотниківку.
За поділом батьківського майна (1760 р.) це поселення, яке називалось Сліпорідським, дісталось синові Михайлові Григоровичу(1713-1764), який теж був сотником першої Пирятинської сотні з 1760 до 1763 р. Він все своє майно заповідав своїй дружині Уляні Іванівні.
За поділом майна Михайла Григоровича (1789 р.) хутір Сліпорідський дістався синові Олексійові Михайловичу (1759-1811), який разом з сім'єю став мешкати в цьому хуторі. В 1832 р. відбувся черговий поділ батьківського майна між синами Олексія Михайловича (ділила їх мати Ганна Григорівна) Михайлом, Миколою і Іваном Олексійовичами.
Сотниківка (так стало називатись, це поселення з тих пір) була поділена між братами Михайлом і Миколою (Іванові дісталась інша маєтність), де мешкало в той час 301 душа селян.
Михайло. Олексійович в 1839 р. помер бездітним і його частина х. Сотниківка була поділена між Миколою та Іваном Олексійовичами, Таким чином основним господарем Сотниківки став Микола Олексійович (1795-1861), який в 1829 р. звільнився у відставку з військової служби підполковником і, одружившись з Єлизаветою Іванівною Бобиніною, став мешкати в своєму хуторі.
Невідомо, скільки землі і селян виділила Ганна Григорівна своїй дочці Наталії Олексіївні, яка в 1812 р. одружилася з поручником бароном Олександром Карловичем фон-Фіркс, Наталія Іванівна (1795-1821 р.р») з Олександром Карловичем виділили свою маєтність в окремий хутір, який назвали Богодарівкою, він був розташований. поряд з Сотниківкою.
У сповідальній відомості Велико-Кручанської церкви за 1838 р. записано: «Спадкоємців померлої поручиці Наталії фон-Фіркс селяни в д. Богодарівці 84 душі; підполковника Миколи Ограновича в д. Сотниківці 150 д.» За переписом населення 1859 р. в д. Сотниківці Миколи Ограновича мешкало 260 душ, а в д. Богодарівці поміщика Олександра Олександровича фон-Фіркса - 92 душі. У період реформи 1861 р. в Сотниківці 55 господарів-селян одержали наділи для викупу.
Микола Олексійович господарював в Сотниківці до самого свого сконання (1861 р.). Після нього господарювала його дружина Єлизавета Іванівна (1816-1888 рр.) з сином Олексієм Миколайовичем (1834- 1875). В 1896 р. в Сотниківці налічувалося 63 двори з населенням 384 душі обох статей.
За переписом населення 1910 р. в д. Сотниківці налічувалось 84 господарства (78 селянських, 3 інших непривілегійованих, 3 привілегійованих) з населенням 520 душ обох статей; в Богодарівці налічувалось 21 селянських дворів з населенням 109 душ обох статей.
За цим же переписом населення 1910 р. за всіма господарствами налчувалося придатної землі: в д. Сотниківці - 580 дес., в д. Богодарівці - 84 дес., в х. Розтопир - 102 дес.
Микола Олексійович і Єлизавета Іванівна Ограновичі мали чотирьох синів: Олексія, колезького секретаря, який допомагав матері господарювати в Сотниківці; Володимира (1840 - ?), морського офіцера, капітана 1-го рангу, який довше всіх братів прожив (він був живий ще в 1916 р.); Миколу, теж моряка, який жив в м. Миколаєві, там і помер; Івана і Михайла, які померли до 1888 р.
Після смерті матері (1888 р.) маєтністю розпоряджався Володимир Миколайович. Невелику частину Сотниківської маєтності (близько 160 дес.) він виділив своїй дочці Софії Володимирівні (1878 - ?), яка одружилась з поручником Львом Олександровичем Радьковським.
Решту маєтності він продав: частину землі і панську садибу купив козак Первак Григорій Іванович; селяни Ростопири (5 господарів) придбали 238 дес. землі (за відомостями 1916 року) і виділились в окремий хутір Розтопир (в матеріалах перепису 1910 р. значиться такий хутір).
Про д. Богодарівку і її володарів відомо, що у Наталії Олексіївни і її чоловіка Олександра Карловича фон-Фіркса були діти:, Юлія, Клавдія, Олександр і Марія. Після смерті Наталії Олексіївни (1821 р.) її сім'я ні в Богодарівці, ні в Сотниківці не проживала.
У сповідальній відомості за 1859 рік (за пізніші роки сповідальні відомості не збереглися) Велико-Кручаиської церкви записані селяни (92 душі), власником яких був син Наталії Олексіївни і Олександра Карловича - Олександр Олександрович фон-Фіркс. Про подальшу долю цієї сім'ї і їх маєтності (чи зберігалась за ними, чи була продана) немає відомостей.
З початком радянської окупації забрали землю у багатих людей, сім'ю козака Первака Г. І. виселили із панського будинку і улаштували там хату-читальню.
Приблизно в 1921 році Сотпиківка одержала нову назву Раковщина. Названо на честь комуніста Раковського Християни Георгійовича, вихідця з Болгарії.
У 1927 році в Раковщині збудовано сільбуд за селянські кошти. Напередодні колективізації в селі було два товариства спільного обробітку землі (СОЗи): ім. Чубаря - 40 господарств з 216 га землі; ім. Ворошилова - 29 господарств з 179 га землі.
Мабуть, з 1928 року село стало називатись Ворошилівкою, в склад якого була включена Богодарівка.
Ріст населення села продовжувався і при радянській владі. За переписом населення 1926 р. в селі Раковщині (кол. Сотникінві) мешкала 641 душа, а в Богодарівці - 147 душ.
Кількість населення продовжувала збільшуватися до початку 1930-х р.р. Колективізація, а особливо голодомор 1932—1933 років привели до зменшення населення. За переписом населення 1939 р. в с. Ворошилівка налічувалось - 589 душ, в хуг. ім. Будьонного - 32 д., в х. Червоноармійському - 42 д.
Ці населені пункти охоплювали все населення колишніх с. Раковщини і х. Богодарівки, сумарна кількість населення яких в 1926 р. складала 788 душ. А сумарна кількість населення на тій же території в 1939 р. склала 663 душі. Тобто кількість населення в 1939 р. менша кількості населення цих же сіл в 1926 р. на 125 душ.
Ця цифра неповно характеризує утрату населення цих сіл, в 1930—1933 роки вона була б значно більшою, якби удалось порівняти кількість населення в 1934 р. з кількістю населення в 1929 році.
Складається парадоксальна картина: за період з 1910 р. до 1926 р., в часи, коли населення переживало світову і громадянську війни - кількість населення збільшилась на 159 душ, а за мирний період 1926—1939 р.р. населення тих же сіл зменшилось на 125 душ.
Не повернулися з війни 1941—1945 років 48 сільчан, в роки окупації було розстріляно 8 сільчан.
Утрата в період війни значної частини чоловічої статі населення разом з закономірним відтоком населення із села до міста приводять до подальшого скорочення населення в селі. За переписом населення в 1959 р. в с. Ворошилівці (Жовтневе) мешкало 394 душі, в 1972 р. - 272 д., в 1980 р. - 206 д. в 1990 р. - 159 д.
За територіально-адміністративним поділом Сотниківка і Богодарівка відносилась до 1919 р. до Пирятинської волості Пирятинського повіту, аз 1919 р. - до Ульяновської сільради Пирятинського району. В 1925 р. була створна Раківщинська сільрада в складі сіл: Раківщина, Новоселівка, Скочак. Богодарівка.
В 1947 р. Раківщинська (а точніше Ворошилівська) сільрада ще існувала, а до 1957 р. її ліквідували, і с. Ворошилівка (Жовтневе) повернуто до Ульяновської сільради;
Медичними послугами мешканці користувались в Пирятинській лікарні. У 1930-х роках в Ульяновці були створені фельдшерський пункт і пологове відділення, які обслуговували і мешканців с. Ворошилівка. З утворенням Гребінківської районної лікарні мешканці Ворошилівки користувались її послугами.
Школа почала тут функціонувати з 1873 року, а приміщення шкільне побудоване в 1891 році на кошти земства (будівництво обійшлося в 600 карбованців).
Навчалося діток в школі: в 1894 році - 50 (44 хлопчики і 6 дівчаток); в 1895 - 53 (45 хлопчиків і 8 дівчаток).
В 1903 році Пирятинські земські збори постановили про видачу грошової допомоги на будівництво нової Сотниківської школи: мабуть, приміщення, споруджене в 1891 році, стало непридатним. І тільки в 1912 році було збудовано цегляне приміщення з двома класними кімнатами. Учителем працював Микола Михайлович Задацький (уродженець х. Сотниківки), який учителював тут 20 років, починаючи з 1903-го. Після нього - Бей (Гей) Іван Федорович і інші.
Мешканці Сотниківки відносились до парафії Іоанно-Богословської церкви с. Велика Круча. В Сотниківці була своя церківка, нам невідомо ким і коли вона була побудована.
От що пише М. В. Стороженко в книзі «З мого життя»: «У Сотницькому жила стара Єлизавета Іванівна Огранович із сином Олексієм та дочками - так там була невеличка таки з цегли церківка, то разів 10 на рік він (священик Велико - Кручанської церкви Л. Пискорський - Прим, авт.) правив там службу».
У селі була початкова школа, яку закрили в 1987 році.
В Жовтневому був сільський клуб у старому приміщенні, ним завідували Деркач Петро Іванович, Паталахов василь Степанович, а в 1962 році збудували новий клуб, в якому стали працювати Таран Ганна Гаврилівна, Остапенко Олексій Кузьмович. В Жовтневому клубі був великий драматичний колектив під керівництвом завідувачки Балимової Н.Я., в якому брали участь більше тридцяти учасників. Цей колектив був удостоєний звання Народний самодіяльний колектив.
Не можна не згадати, як в 50-роки минулого століття і до 80-х років Бабіченко Ілля Михайлович і Наєнко Олексій Олександрович кінопересувною забезпечували показ художніх фільмів в Ульяновці і Жовтневому, а після перегляду фільмів для молоді ще й організовували танці.
Після об'єднання всіх колгоспів в один імені Ульянова були дві молочно-товарні ферми в Ульяновці і Жовтневому.
У 70-ті роки у Жовтневому була велика кролеферма, якою керував Бузало Я. П.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 137 | 97.16% |
| російська | 4 | 2.84% |
| Усього | 141 | 100% |
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст.542 (PDF). https://undiasd.archives.gov.ua/doc/metric-books/mbv4.pdf (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів. https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_018.xml. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
{{}}:|first=з пропущеним|last=()
Посилання
- Історія села Сотницьке
- Погода в селі Сотницьке
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sotnicke Sotnicke selo v Ukrayini v Lubenskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 141 osib Vhodit do skladu Grebinkivskoyi miskoyi gromadi selo Sotnicke Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Lubenskij rajon Gromada Grebinkivska miska gromada Kod KATOTTG UA53040010390024649 Osnovni dani Naselennya 141 Plosha 1 517 km Gustota naselennya 92 95 osib km Poshtovij indeks 37423 Telefonnij kod 380 5359 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 09 44 pn sh 32 31 53 sh d 50 16222 pn sh 32 53139 sh d 50 16222 32 53139 Koordinati 50 09 44 pn sh 32 31 53 sh d 50 16222 pn sh 32 53139 sh d 50 16222 32 53139 Serednya visota nad rivnem morya 110 m Vodojmi Sliporid Misceva vlada Adresa radi 37423 Poltavska obl Grebinkivskij r n s Pochayivka Karta Sotnicke Sotnicke MapaGeografiyaSelo Sotnicke znahoditsya na pravomu berezi richki Sliporid vishe za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Tarasivka nizhche za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Pochayivka na protilezhnomu berezi selo Novoselivka Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici ta zabolocheni ozera NazvaZa radyanskih chasiv i do 2016 roku selo nosilo nazvu Zhovtneve IstoriyaZemli na yakih bulo zasnovano hutir Sotnikivka z davnih daven nalezhali kozackomu rodu Korniyevichiv piznishe voni povernulis do svogo predkivskogo prizvisha Ogranovichi Mozhna gadati sho voni buli skupleni Grigoriyem Korniyevichem 1675 1758 yakij buv Piryatinskim sotikom z 1719 do 1751 r U revizkij knizi 1740 r ye zapis Pidsusidki sotnika Piryatinskoho Grigoriya Korniyevicha tyaglih 1 sim ya pishih 4 sim yi Ce ti lyudi yaki zachinali Sotnikivku Za podilom batkivskogo majna 1760 r ce poselennya yake nazivalos Sliporidskim distalos sinovi Mihajlovi Grigorovichu 1713 1764 yakij tezh buv sotnikom pershoyi Piryatinskoyi sotni z 1760 do 1763 r Vin vse svoye majno zapovidav svoyij druzhini Ulyani Ivanivni Za podilom majna Mihajla Grigorovicha 1789 r hutir Sliporidskij distavsya sinovi Oleksijovi Mihajlovichu 1759 1811 yakij razom z sim yeyu stav meshkati v comu hutori V 1832 r vidbuvsya chergovij podil batkivskogo majna mizh sinami Oleksiya Mihajlovicha dilila yih mati Ganna Grigorivna Mihajlom Mikoloyu i Ivanom Oleksijovichami Sotnikivka tak stalo nazivatis ce poselennya z tih pir bula podilena mizh bratami Mihajlom i Mikoloyu Ivanovi distalas insha mayetnist de meshkalo v toj chas 301 dusha selyan Mihajlo Oleksijovich v 1839 r pomer bezditnim i jogo chastina h Sotnikivka bula podilena mizh Mikoloyu ta Ivanom Oleksijovichami Takim chinom osnovnim gospodarem Sotnikivki stav Mikola Oleksijovich 1795 1861 yakij v 1829 r zvilnivsya u vidstavku z vijskovoyi sluzhbi pidpolkovnikom i odruzhivshis z Yelizavetoyu Ivanivnoyu Bobininoyu stav meshkati v svoyemu hutori Nevidomo skilki zemli i selyan vidilila Ganna Grigorivna svoyij dochci Nataliyi Oleksiyivni yaka v 1812 r odruzhilasya z poruchnikom baronom Oleksandrom Karlovichem fon Firks Nataliya Ivanivna 1795 1821 r r z Oleksandrom Karlovichem vidilili svoyu mayetnist v okremij hutir yakij nazvali Bogodarivkoyu vin buv roztashovanij poryad z Sotnikivkoyu U spovidalnij vidomosti Veliko Kruchanskoyi cerkvi za 1838 r zapisano Spadkoyemciv pomerloyi poruchici Nataliyi fon Firks selyani v d Bogodarivci 84 dushi pidpolkovnika Mikoli Ogranovicha v d Sotnikivci 150 d Za perepisom naselennya 1859 r v d Sotnikivci Mikoli Ogranovicha meshkalo 260 dush a v d Bogodarivci pomishika Oleksandra Oleksandrovicha fon Firksa 92 dushi U period reformi 1861 r v Sotnikivci 55 gospodariv selyan oderzhali nadili dlya vikupu Mikola Oleksijovich gospodaryuvav v Sotnikivci do samogo svogo skonannya 1861 r Pislya nogo gospodaryuvala jogo druzhina Yelizaveta Ivanivna 1816 1888 rr z sinom Oleksiyem Mikolajovichem 1834 1875 V 1896 r v Sotnikivci nalichuvalosya 63 dvori z naselennyam 384 dushi oboh statej Za perepisom naselennya 1910 r v d Sotnikivci nalichuvalos 84 gospodarstva 78 selyanskih 3 inshih neprivilegijovanih 3 privilegijovanih z naselennyam 520 dush oboh statej v Bogodarivci nalichuvalos 21 selyanskih dvoriv z naselennyam 109 dush oboh statej Za cim zhe perepisom naselennya 1910 r za vsima gospodarstvami nalchuvalosya pridatnoyi zemli v d Sotnikivci 580 des v d Bogodarivci 84 des v h Roztopir 102 des Mikola Oleksijovich i Yelizaveta Ivanivna Ogranovichi mali chotiroh siniv Oleksiya kolezkogo sekretarya yakij dopomagav materi gospodaryuvati v Sotnikivci Volodimira 1840 morskogo oficera kapitana 1 go rangu yakij dovshe vsih brativ prozhiv vin buv zhivij she v 1916 r Mikolu tezh moryaka yakij zhiv v m Mikolayevi tam i pomer Ivana i Mihajla yaki pomerli do 1888 r Pislya smerti materi 1888 r mayetnistyu rozporyadzhavsya Volodimir Mikolajovich Neveliku chastinu Sotnikivskoyi mayetnosti blizko 160 des vin vidiliv svoyij dochci Sofiyi Volodimirivni 1878 yaka odruzhilas z poruchnikom Lvom Oleksandrovichem Radkovskim Reshtu mayetnosti vin prodav chastinu zemli i pansku sadibu kupiv kozak Pervak Grigorij Ivanovich selyani Rostopiri 5 gospodariv pridbali 238 des zemli za vidomostyami 1916 roku i vidililis v okremij hutir Roztopir v materialah perepisu 1910 r znachitsya takij hutir Pro d Bogodarivku i yiyi volodariv vidomo sho u Nataliyi Oleksiyivni i yiyi cholovika Oleksandra Karlovicha fon Firksa buli diti Yuliya Klavdiya Oleksandr i Mariya Pislya smerti Nataliyi Oleksiyivni 1821 r yiyi sim ya ni v Bogodarivci ni v Sotnikivci ne prozhivala U spovidalnij vidomosti za 1859 rik za piznishi roki spovidalni vidomosti ne zbereglisya Veliko Kruchaiskoyi cerkvi zapisani selyani 92 dushi vlasnikom yakih buv sin Nataliyi Oleksiyivni i Oleksandra Karlovicha Oleksandr Oleksandrovich fon Firks Pro podalshu dolyu ciyeyi sim yi i yih mayetnosti chi zberigalas za nimi chi bula prodana nemaye vidomostej Z pochatkom radyanskoyi okupaciyi zabrali zemlyu u bagatih lyudej sim yu kozaka Pervaka G I viselili iz panskogo budinku i ulashtuvali tam hatu chitalnyu Priblizno v 1921 roci Sotpikivka oderzhala novu nazvu Rakovshina Nazvano na chest komunista Rakovskogo Hristiyani Georgijovicha vihidcya z Bolgariyi U 1927 roci v Rakovshini zbudovano silbud za selyanski koshti Naperedodni kolektivizaciyi v seli bulo dva tovaristva spilnogo obrobitku zemli SOZi im Chubarya 40 gospodarstv z 216 ga zemli im Voroshilova 29 gospodarstv z 179 ga zemli Mabut z 1928 roku selo stalo nazivatis Voroshilivkoyu v sklad yakogo bula vklyuchena Bogodarivka Rist naselennya sela prodovzhuvavsya i pri radyanskij vladi Za perepisom naselennya 1926 r v seli Rakovshini kol Sotnikinvi meshkala 641 dusha a v Bogodarivci 147 dush Kilkist naselennya prodovzhuvala zbilshuvatisya do pochatku 1930 h r r Kolektivizaciya a osoblivo golodomor 1932 1933 rokiv priveli do zmenshennya naselennya Za perepisom naselennya 1939 r v s Voroshilivka nalichuvalos 589 dush v hug im Budonnogo 32 d v h Chervonoarmijskomu 42 d Ci naseleni punkti ohoplyuvali vse naselennya kolishnih s Rakovshini i h Bogodarivki sumarna kilkist naselennya yakih v 1926 r skladala 788 dush A sumarna kilkist naselennya na tij zhe teritoriyi v 1939 r sklala 663 dushi Tobto kilkist naselennya v 1939 r mensha kilkosti naselennya cih zhe sil v 1926 r na 125 dush Cya cifra nepovno harakterizuye utratu naselennya cih sil v 1930 1933 roki vona bula b znachno bilshoyu yakbi udalos porivnyati kilkist naselennya v 1934 r z kilkistyu naselennya v 1929 roci Skladayetsya paradoksalna kartina za period z 1910 r do 1926 r v chasi koli naselennya perezhivalo svitovu i gromadyansku vijni kilkist naselennya zbilshilas na 159 dush a za mirnij period 1926 1939 r r naselennya tih zhe sil zmenshilos na 125 dush Ne povernulisya z vijni 1941 1945 rokiv 48 silchan v roki okupaciyi bulo rozstrilyano 8 silchan Utrata v period vijni znachnoyi chastini cholovichoyi stati naselennya razom z zakonomirnim vidtokom naselennya iz sela do mista privodyat do podalshogo skorochennya naselennya v seli Za perepisom naselennya v 1959 r v s Voroshilivci Zhovtneve meshkalo 394 dushi v 1972 r 272 d v 1980 r 206 d v 1990 r 159 d Za teritorialno administrativnim podilom Sotnikivka i Bogodarivka vidnosilas do 1919 r do Piryatinskoyi volosti Piryatinskogo povitu az 1919 r do Ulyanovskoyi silradi Piryatinskogo rajonu V 1925 r bula stvorna Rakivshinska silrada v skladi sil Rakivshina Novoselivka Skochak Bogodarivka V 1947 r Rakivshinska a tochnishe Voroshilivska silrada she isnuvala a do 1957 r yiyi likviduvali i s Voroshilivka Zhovtneve povernuto do Ulyanovskoyi silradi Medichnimi poslugami meshkanci koristuvalis v Piryatinskij likarni U 1930 h rokah v Ulyanovci buli stvoreni feldsherskij punkt i pologove viddilennya yaki obslugovuvali i meshkanciv s Voroshilivka Z utvorennyam Grebinkivskoyi rajonnoyi likarni meshkanci Voroshilivki koristuvalis yiyi poslugami Shkola pochala tut funkcionuvati z 1873 roku a primishennya shkilne pobudovane v 1891 roci na koshti zemstva budivnictvo obijshlosya v 600 karbovanciv Navchalosya ditok v shkoli v 1894 roci 50 44 hlopchiki i 6 divchatok v 1895 53 45 hlopchikiv i 8 divchatok V 1903 roci Piryatinski zemski zbori postanovili pro vidachu groshovoyi dopomogi na budivnictvo novoyi Sotnikivskoyi shkoli mabut primishennya sporudzhene v 1891 roci stalo nepridatnim I tilki v 1912 roci bulo zbudovano ceglyane primishennya z dvoma klasnimi kimnatami Uchitelem pracyuvav Mikola Mihajlovich Zadackij urodzhenec h Sotnikivki yakij uchitelyuvav tut 20 rokiv pochinayuchi z 1903 go Pislya nogo Bej Gej Ivan Fedorovich i inshi Meshkanci Sotnikivki vidnosilis do parafiyi Ioanno Bogoslovskoyi cerkvi s Velika Krucha V Sotnikivci bula svoya cerkivka nam nevidomo kim i koli vona bula pobudovana Ot sho pishe M V Storozhenko v knizi Z mogo zhittya U Sotnickomu zhila stara Yelizaveta Ivanivna Ogranovich iz sinom Oleksiyem ta dochkami tak tam bula nevelichka taki z cegli cerkivka to raziv 10 na rik vin svyashenik Veliko Kruchanskoyi cerkvi L Piskorskij Prim avt praviv tam sluzhbu U seli bula pochatkova shkola yaku zakrili v 1987 roci V Zhovtnevomu buv silskij klub u staromu primishenni nim zaviduvali Derkach Petro Ivanovich Patalahov vasil Stepanovich a v 1962 roci zbuduvali novij klub v yakomu stali pracyuvati Taran Ganna Gavrilivna Ostapenko Oleksij Kuzmovich V Zhovtnevomu klubi buv velikij dramatichnij kolektiv pid kerivnictvom zaviduvachki Balimovoyi N Ya v yakomu brali uchast bilshe tridcyati uchasnikiv Cej kolektiv buv udostoyenij zvannya Narodnij samodiyalnij kolektiv Ne mozhna ne zgadati yak v 50 roki minulogo stolittya i do 80 h rokiv Babichenko Illya Mihajlovich i Nayenko Oleksij Oleksandrovich kinoperesuvnoyu zabezpechuvali pokaz hudozhnih filmiv v Ulyanovci i Zhovtnevomu a pislya pereglyadu filmiv dlya molodi she j organizovuvali tanci Pislya ob yednannya vsih kolgospiv v odin imeni Ulyanova buli dvi molochno tovarni fermi v Ulyanovci i Zhovtnevomu U 70 ti roki u Zhovtnevomu bula velika kroleferma yakoyu keruvav Buzalo Ya P NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 137 97 16 rosijska 4 2 84 Usogo 141 100 PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 bereznya 2016 roku 1037 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 4 st 542 PDF https undiasd archives gov ua doc metric books mbv4 pdf ukrayinska Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv https cdiak archives gov ua baza geog pok church vely 018 xml Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaIstoriya sela Sotnicke Pogoda v seli Sotnicke