Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Соро́ка — село в Україні, у Хоростківській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2015 центр сільської ради (голова — Волох Марія Петрівна).
село Сорока | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Хоростківська міська громада |
Облікова картка | Сорока |
Основні дані | |
Засноване | 1659 |
Населення | 836 |
Площа | 1,721 км² |
Густота населення | 485,76 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48238 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°13′09″ пн. ш. 26°00′49″ сх. д. / 49.21917° пн. ш. 26.01361° сх. д.Координати: 49°13′09″ пн. ш. 26°00′49″ сх. д. / 49.21917° пн. ш. 26.01361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 310 м |
Водойми | р. Гнила |
Відстань до обласного центру | 47 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 27 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48240, Тернопільська обл., Чортківський район, м. Хоростків, вул. Князя Володимира, 17 |
Карта | |
Сорока | |
Сорока | |
Мапа | |
Сорока у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Хоростківської міської громади.
Розміщене на півночі району за 27 км від смт Гусятин. Населення — 836 чоловік.
Географія
Історія
Назва села, за переказами походить від прізвища першого поселенця — козака на прізвище Сорока. За іншими переказами село назвали через місцевість у якій гніздилося багато птахів сорок.
Перші згадки людей про Сороку як поселення починаються десь з початку 17 століття. Це було невеличке поселення у низовині порослій чагарником, яку перетинали кілька струмочків води.
З переказів відомо, що мешканці поселення займалися, в основному, обробітком землі. Основні культури, які селяни вирощували — жито, картопля, фураж для коней, конопля для виробництва домотканного полотна. В селі були ковалі, ткачі, шевці, столяри, пасічники.
Розпорядженням Ради міністрів вилучено 1 квітня 1929 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Сорока зі Скалатського повіту і приєднано до Копичинецького повіту.
1 серпня 1934 року в рамках адміністративної реформи село включене до об'єднаної гміни (волості) Хоростків.
На 1 січня 1939-го в селі з 1210 жителів було 1000 українців-грекокатоликів, 115 українців-латинників, 15 поляків і 80 польських колоністів міжвоєнного періоду.
«Коротка історія Грималова і сіл судового Грималівського округа»
Автор книжки: Іван Крип'якевич
Упорядник: Гриць Олійник
(Стор. 122—124)
Передрукував Павло Хомів.
Викладено із збереженням мови, граматики, стилістики і пунктуації.
Сорока (Soroka), село положене 16 км на полудне від Грималова, над потічком без назви.
Орієнтаційні назви села: коло церкви, за ставом, на Дубковецькім, клекоти, і чернече, де мав бути колись монастир.
Орієнтаційні назви піль: городи, березинки, від Дубковець, конфедератки, Леськова долина, клекоти, чернеча, Яцкова.
Мешканців має Сорока понад 1500 д., з того греко-католиків понад 1000 д., римокатоликів около 500 д., а жидів зовсім нема.
Давніші мешканці села уживають як розговірної української мови; лише повоєнні поселенці з околиць Кракова уживають польської мови.
Українську школу перемінено на польську по війні, а деклярації за українською школою не мали тут ніякого успіху.
Перед війною була тут школа найкраще ведена в повіті управителем Осипом Рощаковським, котрий остає тут і тепер.
На місці нинішньої Сороки була вже оселя у передісторичні часи. В селі знайдено кам'яні сокири і глиняні прикраси.
З минулого Сороки знаємо дуже мало. Село належало колись до графів Борковських, пізніше до гр. Вітковського, Пінінського і до недавна до Семенського.
Панщина мала бути тут дуже тяжка, панські гайдуки дуже знущалися над народом. По знесенню панщини засновано тут т. зв. тривіяльну школу 1852 р., а першим учителем в ній був Хамуляк. Школу муровану виставлено 1878 р.
Двірські ґрунта резпарцельовано між кольоністів мазурів з околиць Кракова, які намагаються надати Сороці зовсім польський характер, покищо не дуже успішно.
В 18. в. Сорока була окремою парохією, в 1843. р. була прилучена до Дубковець, а тепер знова є окремою парохією. Церква в селі мурована.
Культурний розвиток село завдячує о, Ігнатови Гальці (1653—1903. р.). Він навчив селян тверезости і ощадности, але рівночасно увів між них москвофільство, яке і донині в Сороці не перевелося.
Один з мешканців Стефан Ольховецький, що часто їздив до Росії, заснував ще до війни в Сороці православний жіночий монастирець, а його монахині ширили православіє так, що деякі із сорочанських селян прийняли православіє. Щойно війна вилічила багатьох із цего москвофільства, а то завдяки о. о. Іванови Пачовському, о. Миколі Семенюкови та вкінці о. Миколі Цегельському.
Все-ж таки істнує і тепер в Сороці читальня ім. Качковського і кооператива «Наш труд». До цих установ належить около четвертина збаламучених місцевих селян, прочі, як свідомі українці, належать до читальні «Просвіти» основаної ще 1903 р., відновленої 1924 р. і до Госп. Спож. Спілки «Віра», основаної 1929 р. Обі ті установи щораз краще розвиваються і перетягають до себе щораз то більше членів з москвофільських установ.
Перед війною була тут також каса позичкова типу Ранфайзена, якої по війні не відновлено.
За москвофільство були вивезені із Сороки до Талєргофу Іван Гнатів, брати: Яків, Василь, Теодор і Ілько Ольховецькі; Домів вернув лише Іван Гнатів.
Мешканці Сороки займаються рільництвом і є спокійної вдачі. По партійній приналежности незначна часть із них завзяті москвофіли, а прочі є прихильниками «Унда» і націоналістичного табору.
Знатнішими господарями в селі є: Кость Козоріз, Матвій Диць, Онуфрей Федорів, Ілько Диць, Павло Музичка, Микита Тешнер, Антін Гриньків і Іван Музичка.
Парохом є тепер о. Микола Цегельський.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610251, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 572 виборці, явка 72,38%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 47,79%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 16,67%, за «Європейську Солідарність» — 10,78%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 53,00%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 17,00%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 7,50%.
Релігія
- церква святого великомученика Димитрія Солунського (1906, мурована, ПЦУ),
- церква святого великомученика Димитрія (1995, УГКЦ)
До 1890 року існувала невеличка дерев'яна церква, яка, за деякими переказами була демонтована у селі Ілавче, Теребовлянського району, і змонтована в Сороці. Після будівництва нової церкви в кінці XIX ст. на базі старої церкви та прицерковних будівель було засновано жіночий монастир, який проіснував недовго.
Церкву святого Димитрія, яка існує сьогодні, селяни побудували з ініціативи та під керівництвом священика Гната (Ігната) Гальки та місцевого дяка Гудз Григорія. Пізніше, священиком і настоятелем храму св. Димитрія став Микола Цегельський (проголошений блаженним священномучеником). Для села він був більше, ніж просто священиком. Під його керівництвом у Сороці реконструйовано храм, збудовано будинок читальні «Просвіта», засновано ряд громадських, молодіжних організацій, а також українську торгівлю — «кооперативу». У 1941-му на освяченні пам'ятника в честь замордованих у комуністичних тюрмах отець Микола читав вірша:
- За правду вішали, стріляли.
- За правду в тюрмах нас пекли.
- За правду серце виривали.
- За правду й Бога розп'яли.
Згодом, після розправи над греко-католицькою церквою, йому пригадають цю «антинародну» поезію. Чекісти заарештували його відразу після Служби Божої. До цього родина вже була готова. У хаті постійно був зібраний клуночок з речами першої необхідності. Навіки очевидцям тієї події запам'яталася картина: отець Микола клянчить на фірі, яка везе його до в'язниці, і з піднятими до неба руками молиться за село. Намагаючись врятувати свого душпастиря, у Сороці парафіяни зібрали тоді 700 підписів під петицією до влади з проханням відпустити священика. Та це не допомогло. Присуд — 10 років тюрми з конфіскацією майна.
25 травня 1951 року у карному таборі суворого режиму на станції Потьма після загадкової хірургічної операції отець Микола помер.
Пам'ятки
У центрі села розміщений пам'ятник борцям за волю України, у вигляді зрізаної піраміди, яка завершується хрестом. Пам'ятник будувався у 1941 році і був зруйнований комуністичним режимом в повоєнні роки. Відновлений з ініціативи Сороківського осередку Народного Руху України за кошти мешканців села у 1990 році.
На честь 50-річчя бойових дій УПА з військами НКВС, що відбувся в жовтні 1944 року і внаслідок якого село було спалене НКВСниками, у 1994 році побудований пам'ятний хрест.
Біля церкви розміщений пам'ятний знак братства Тверезості у вигляді хреста на постаменті. На пам'ятнику напис: «Хрест побідив поганство і хрест побідить п'янство». Збудований пам'ятник у 1864 році. До скупих історичних відомостей додаю письмову згадку про село віднайдену у книзі
- Пам'ятний знак «За тверезість», 1874
Щойновиявлена пам'ятка історії. Розташована біля церкви святого Димитрія.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлений із металу та каменю (1874 р.).
Розміри: висота хреста — 1,2 м, постамент — 1,65х0,75х0,75.
- Пам'ятний знак «За тверезість»
Пам'ятка історії місцевого значення. Розташована біля церкви святого Димитрія.
Робота самодіяльних майстрів (2-га пол. ХІХ ст.).
Соціальна сфера
Основний вид діяльності мешканців села — приватне сільськогосподарське виробництво, в основному на невеличких земельних ділянках (паях). Зароджуються невеличкі приватно-орендні господарства: Ольховецький Степан, Маркевич Василь. Окремі мешканці надають платні послуги односельчанам сільськогосподарською технікою, переважно застарілою і малоефективною. Частина Сорочан виїжджає в пошуках роботи за кордон — Польща, Італія, Португалія і інші.
У селі існує загальноосвітня школа І-ІІ ступенів у якій навчається близько 100 учнів. У колишньому будинку Просвіти, побудованому за кошти громадян розміщений сільський клуб та сільська бібліотека.
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zmianie granic powiatów skałackiego i kopyczynieckiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 39.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
Джерела
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. Мельничук Б., Уніят В., Щавінський, В.. — .
- Soroka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 83. (пол.)
- Розпорядження Представника Президента України в Тернопільській області від 25 червня 1992 року № 148.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2017 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni veresen 2017 Soro ka selo v Ukrayini u Horostkivskij miskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Do 2015 centr silskoyi radi golova Voloh Mariya Petrivna selo SorokaKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Horostkivska miska gromadaOblikova kartka Soroka Osnovni daniZasnovane 1659Naselennya 836Plosha 1 721 km Gustota naselennya 485 76 osib km Poshtovij indeks 48238Telefonnij kod 380 3557Geografichni daniGeografichni koordinati 49 13 09 pn sh 26 00 49 sh d 49 21917 pn sh 26 01361 sh d 49 21917 26 01361 Koordinati 49 13 09 pn sh 26 00 49 sh d 49 21917 pn sh 26 01361 sh d 49 21917 26 01361Serednya visota nad rivnem morya 310 mVodojmi r GnilaVidstan do oblasnogo centru 47 fizichna kmVidstan do rajonnogo centru 27 kmMisceva vladaAdresa radi 48240 Ternopilska obl Chortkivskij rajon m Horostkiv vul Knyazya Volodimira 17KartaSorokaSorokaMapa Soroka u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Horostkivskoyi miskoyi gromadi Rozmishene na pivnochi rajonu za 27 km vid smt Gusyatin Naselennya 836 cholovik GeografiyaCherez selo teche richka Chernicya prava pritoka Gniloyi IstoriyaNazva sela za perekazami pohodit vid prizvisha pershogo poselencya kozaka na prizvishe Soroka Za inshimi perekazami selo nazvali cherez miscevist u yakij gnizdilosya bagato ptahiv sorok Pershi zgadki lyudej pro Soroku yak poselennya pochinayutsya des z pochatku 17 stolittya Ce bulo nevelichke poselennya u nizovini poroslij chagarnikom yaku peretinali kilka strumochkiv vodi Z perekaziv vidomo sho meshkanci poselennya zajmalisya v osnovnomu obrobitkom zemli Osnovni kulturi yaki selyani viroshuvali zhito kartoplya furazh dlya konej konoplya dlya virobnictva domotkannogo polotna V seli buli kovali tkachi shevci stolyari pasichniki Rozporyadzhennyam Radi ministriv vilucheno 1 kvitnya 1929 r silsku gminu samovryadnu gromadu Soroka zi Skalatskogo povitu i priyednano do Kopichineckogo povitu 1 serpnya 1934 roku v ramkah administrativnoyi reformi selo vklyuchene do ob yednanoyi gmini volosti Horostkiv Na 1 sichnya 1939 go v seli z 1210 zhiteliv bulo 1000 ukrayinciv grekokatolikiv 115 ukrayinciv latinnikiv 15 polyakiv i 80 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu Korotka istoriya Grimalova i sil sudovogo Grimalivskogo okruga Avtor knizhki Ivan Krip yakevich Uporyadnik Gric Olijnik Stor 122 124 Peredrukuvav Pavlo Homiv Vikladeno iz zberezhennyam movi gramatiki stilistiki i punktuaciyi Soroka Soroka selo polozhene 16 km na poludne vid Grimalova nad potichkom bez nazvi Oriyentacijni nazvi sela kolo cerkvi za stavom na Dubkoveckim klekoti i cherneche de mav buti kolis monastir Oriyentacijni nazvi pil gorodi berezinki vid Dubkovec konfederatki Leskova dolina klekoti chernecha Yackova Meshkanciv maye Soroka ponad 1500 d z togo greko katolikiv ponad 1000 d rimokatolikiv okolo 500 d a zhidiv zovsim nema Davnishi meshkanci sela uzhivayut yak rozgovirnoyi ukrayinskoyi movi lishe povoyenni poselenci z okolic Krakova uzhivayut polskoyi movi Ukrayinsku shkolu peremineno na polsku po vijni a deklyaraciyi za ukrayinskoyu shkoloyu ne mali tut niyakogo uspihu Pered vijnoyu bula tut shkola najkrashe vedena v poviti upravitelem Osipom Roshakovskim kotrij ostaye tut i teper Na misci ninishnoyi Soroki bula vzhe oselya u peredistorichni chasi V seli znajdeno kam yani sokiri i glinyani prikrasi Z minulogo Soroki znayemo duzhe malo Selo nalezhalo kolis do grafiv Borkovskih piznishe do gr Vitkovskogo Pininskogo i do nedavna do Semenskogo Panshina mala buti tut duzhe tyazhka panski gajduki duzhe znushalisya nad narodom Po znesennyu panshini zasnovano tut t zv triviyalnu shkolu 1852 r a pershim uchitelem v nij buv Hamulyak Shkolu murovanu vistavleno 1878 r Dvirski grunta rezparcelovano mizh kolonistiv mazuriv z okolic Krakova yaki namagayutsya nadati Soroci zovsim polskij harakter pokisho ne duzhe uspishno V 18 v Soroka bula okremoyu parohiyeyu v 1843 r bula priluchena do Dubkovec a teper znova ye okremoyu parohiyeyu Cerkva v seli murovana Kulturnij rozvitok selo zavdyachuye o Ignatovi Galci 1653 1903 r Vin navchiv selyan tverezosti i oshadnosti ale rivnochasno uviv mizh nih moskvofilstvo yake i donini v Soroci ne perevelosya Odin z meshkanciv Stefan Olhoveckij sho chasto yizdiv do Rosiyi zasnuvav she do vijni v Soroci pravoslavnij zhinochij monastirec a jogo monahini shirili pravoslaviye tak sho deyaki iz sorochanskih selyan prijnyali pravoslaviye Shojno vijna vilichila bagatoh iz cego moskvofilstva a to zavdyaki o o Ivanovi Pachovskomu o Mikoli Semenyukovi ta vkinci o Mikoli Cegelskomu Vse zh taki istnuye i teper v Soroci chitalnya im Kachkovskogo i kooperativa Nash trud Do cih ustanov nalezhit okolo chetvertina zbalamuchenih miscevih selyan prochi yak svidomi ukrayinci nalezhat do chitalni Prosviti osnovanoyi she 1903 r vidnovlenoyi 1924 r i do Gosp Spozh Spilki Vira osnovanoyi 1929 r Obi ti ustanovi shoraz krashe rozvivayutsya i peretyagayut do sebe shoraz to bilshe chleniv z moskvofilskih ustanov Pered vijnoyu bula tut takozh kasa pozichkova tipu Ranfajzena yakoyi po vijni ne vidnovleno Za moskvofilstvo buli vivezeni iz Soroki do Talyergofu Ivan Gnativ brati Yakiv Vasil Teodor i Ilko Olhovecki Domiv vernuv lishe Ivan Gnativ Meshkanci Soroki zajmayutsya rilnictvom i ye spokijnoyi vdachi Po partijnij prinalezhnosti neznachna chast iz nih zavzyati moskvofili a prochi ye prihilnikami Unda i nacionalistichnogo taboru Znatnishimi gospodaryami v seli ye Kost Kozoriz Matvij Dic Onufrej Fedoriv Ilko Dic Pavlo Muzichka Mikita Teshner Antin Grinkiv i Ivan Muzichka Parohom ye teper o Mikola Cegelskij PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610251 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultatizareyestrovano 572 viborci yavka 72 38 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 47 79 za Radikalnu partiyu Olega Lyashka 16 67 za Yevropejsku Solidarnist 10 78 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Igor Sopel Sluga narodu 53 00 za Mikolu Lyushnyaka samovisuvannya 17 00 za Volodimira Bliharya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 7 50 ReligiyaSilska cerkva sv Dimitriyacerkva svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo 1906 murovana PCU cerkva svyatogo velikomuchenika Dimitriya 1995 UGKC Do 1890 roku isnuvala nevelichka derev yana cerkva yaka za deyakimi perekazami bula demontovana u seli Ilavche Terebovlyanskogo rajonu i zmontovana v Soroci Pislya budivnictva novoyi cerkvi v kinci XIX st na bazi staroyi cerkvi ta pricerkovnih budivel bulo zasnovano zhinochij monastir yakij proisnuvav nedovgo Otec Mikola Cegelskij Cerkvu svyatogo Dimitriya yaka isnuye sogodni selyani pobuduvali z iniciativi ta pid kerivnictvom svyashenika Gnata Ignata Galki ta miscevogo dyaka Gudz Grigoriya Piznishe svyashenikom i nastoyatelem hramu sv Dimitriya stav Mikola Cegelskij progoloshenij blazhennim svyashennomuchenikom Dlya sela vin buv bilshe nizh prosto svyashenikom Pid jogo kerivnictvom u Soroci rekonstrujovano hram zbudovano budinok chitalni Prosvita zasnovano ryad gromadskih molodizhnih organizacij a takozh ukrayinsku torgivlyu kooperativu U 1941 mu na osvyachenni pam yatnika v chest zamordovanih u komunistichnih tyurmah otec Mikola chitav virsha Za pravdu vishali strilyali Za pravdu v tyurmah nas pekli Za pravdu serce virivali Za pravdu j Boga rozp yali dd dd dd dd dd Zgodom pislya rozpravi nad greko katolickoyu cerkvoyu jomu prigadayut cyu antinarodnu poeziyu Chekisti zaareshtuvali jogo vidrazu pislya Sluzhbi Bozhoyi Do cogo rodina vzhe bula gotova U hati postijno buv zibranij klunochok z rechami pershoyi neobhidnosti Naviki ochevidcyam tiyeyi podiyi zapam yatalasya kartina otec Mikola klyanchit na firi yaka veze jogo do v yaznici i z pidnyatimi do neba rukami molitsya za selo Namagayuchis vryatuvati svogo dushpastirya u Soroci parafiyani zibrali todi 700 pidpisiv pid peticiyeyu do vladi z prohannyam vidpustiti svyashenika Ta ce ne dopomoglo Prisud 10 rokiv tyurmi z konfiskaciyeyu majna 25 travnya 1951 roku u karnomu tabori suvorogo rezhimu na stanciyi Potma pislya zagadkovoyi hirurgichnoyi operaciyi otec Mikola pomer Pam yatkiU centri sela rozmishenij pam yatnik borcyam za volyu Ukrayini u viglyadi zrizanoyi piramidi yaka zavershuyetsya hrestom Pam yatnik buduvavsya u 1941 roci i buv zrujnovanij komunistichnim rezhimom v povoyenni roki Vidnovlenij z iniciativi Sorokivskogo oseredku Narodnogo Ruhu Ukrayini za koshti meshkanciv sela u 1990 roci Na chest 50 richchya bojovih dij UPA z vijskami NKVS sho vidbuvsya v zhovtni 1944 roku i vnaslidok yakogo selo bulo spalene NKVSnikami u 1994 roci pobudovanij pam yatnij hrest Bilya cerkvi rozmishenij pam yatnij znak bratstva Tverezosti u viglyadi hresta na postamenti Na pam yatniku napis Hrest pobidiv poganstvo i hrest pobidit p yanstvo Zbudovanij pam yatnik u 1864 roci Do skupih istorichnih vidomostej dodayu pismovu zgadku pro selo vidnajdenu u knizi Pam yatnij znak Za tverezist 1874 Shojnoviyavlena pam yatka istoriyi Roztashovana bilya cerkvi svyatogo Dimitriya Robota samodiyalnih majstriv vigotovlenij iz metalu ta kamenyu 1874 r Rozmiri visota hresta 1 2 m postament 1 65h0 75h0 75 Pam yatnij znak Za tverezist Pam yatka istoriyi miscevogo znachennya Roztashovana bilya cerkvi svyatogo Dimitriya Robota samodiyalnih majstriv 2 ga pol HIH st Socialna sferaVid na selo SorokuPam yatnik borcyam za volyu Ukrayini Osnovnij vid diyalnosti meshkanciv sela privatne silskogospodarske virobnictvo v osnovnomu na nevelichkih zemelnih dilyankah payah Zarodzhuyutsya nevelichki privatno orendni gospodarstva Olhoveckij Stepan Markevich Vasil Okremi meshkanci nadayut platni poslugi odnoselchanam silskogospodarskoyu tehnikoyu perevazhno zastariloyu i maloefektivnoyu Chastina Sorochan viyizhdzhaye v poshukah roboti za kordon Polsha Italiya Portugaliya i inshi U seli isnuye zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv u yakij navchayetsya blizko 100 uchniv U kolishnomu budinku Prosviti pobudovanomu za koshti gromadyan rozmishenij silskij klub ta silska biblioteka PrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 22 zhovtnya 2021 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 16 marca 1929 r o zmianie granic powiatow skalackiego i kopyczynieckiego w wojewodztwie tarnopolskiem pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 39 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 18 zhovtnya 2005 roku 112 DzherelaTernopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S Melnichuk B Uniyat V Shavinskij V ISBN 978 966 457 228 3 Soroka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 83 pol Rozporyadzhennya Predstavnika Prezidenta Ukrayini v Ternopilskij oblasti vid 25 chervnya 1992 roku 148 Portal Ternopilshina