Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Сора́тники Є́гу» (фр. «Les Compagnons de Jéhu») — історичний роман французького письменника Александра Дюма (батька), написаний у 1857 році. В романі висвітлено події 1799—1800 років, коли відбувалось становлення диктатури Наполеона на тлі боротьби роялістських сил проти французьких революціонерів.
 «Печера Сейзеріа» — гравюра Гюстава Доре як ілюстрація до роману. | |
| Автор | Александр Дюма |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Les Compagnons de Jéhu |
| Країна | Франція |
| Мова | французька |
| Жанр | історичний роман |
| Видано | 1857 |
| Тип носія | на папері |
| Попередній твір | |
| Наступний твір | |
Історія й етимологія
Історію написання «Соратників Єгу» Александр Дюма виклав у «Зверненні до читача» на початку твору. В цьому розділі автор пояснює, що 1856 року до нього звернувся видавець «Газети для всіх» із пропозицією написати роман-фейлетон. Після робочої поїздки до Варенна письменника несподівано покинуло творче натхнення. У розмові з сином — теж Александром Дюма — батько згадав про історію, надруковану його другом Шарлем Нодьє. Син порадив використати саме її для побудови сюжету майбутнього роману, після чого батько відвідав з одноденним робочим візитом місто Бурк. Там він зібрав архівні дані, випередивши за обізнаністю місцевого суддю-історика. Зібрані ним описи місць, подій і дійових осіб він використав у романі, який таким чином набув особливої історичної достовірності, хоча і не став суто біографічним.
Назва роману походить від імені біблійного персонажа Єгу. Це був воєначальник, який за порадою пророка Єлисея скинув ненависного царя Ахава, посівши престол Їзраїля замість нього. В історії Франції соратниками Єгу називали роялістів, які за часів республіки намагались повернути трон нащадку страченого короля Людовику XVIII.
Сюжет
Мешканці Авіньйона радо вітали Велику французьку революцію, однак її початок у місті виявився надто жорстоким. Після кривавих подій жителі півдня Франції почали потай співчувати роялістським силам. Восени 1799 року за столом на поштовій станції зустрілися подорожуючі. Торговець вином розповів як напередодні став жертвою пограбування диліжансу, який віз державні гроші. На нього напали «соратники Єгу» — добре організована група роялістів, що грабунком виключно державної скарбниці видобувають кошти на озброєння повстанців у Вандеї і Бретані. Під час обіду до їдальні вривається ватажок соратників Єгу на прізвисько Морган і повертає випадково поцуплені гроші виноторговця їх власникові.
Після цього візиту між двома присутніми виникає суперечка через те, чи вважати пана в масці благородним, чи просто злодієм. Ролан, який вважає Моргана злодієм, вбиває на дуелі свого опонента, причому його секундантом виступає англієць Джон Танлей. Разом зі своїм новим другом Ролан приїздить до власного маєтку, де англієць закохується в його сестру Амелі. Вона ж таємно зустрічається з Морганом, який потай опікується «шурином». Організувавши засідку на роялістів в покинутому поблизу замка монастирі, Ролан залишається живим, а його друга ледь не страчують через спробу дізнатися таємницю заколотників. Він лише чудом виживає.
Ролан від'їздить на службу до Бонапарта. Його мати і менший брат Едуард також вирушають до Парижа, але під час подорожі зазнають нападу соратників Єгу. Тих цікавлять лише державні гроші, однак Едуард пробує опиратися, стріляючи з пістолетів. Бачачи це, його мати непритомніє, а «грабіжник» повертає її до тями, при цьому гублячи свою маску.
Не відаючи про ці події, Ролан вирушає на полювання за соратниками Єгу, але сам зазнає пограбування. Бонапарт же віддає його сестру за лорда Танлея. Амелі, порадившись з Морганом, удавано погоджується на шлюб, однак відкладає весілля на невизначений час.
Розлючений останньою невдачею, Ролан за допомогою військових арештовує соратників Єгу. Втім, у суді проти них не вистачає доказів, адже вони завжди грабували в масках і під псевдонімами. Проти заколотників не свідчить навіть роланова мати, яка вдячна Моргану за проявлене до неї та її сина милосердя. Коли виправдання здається неминучим, суддя хитрістю змушує мати Ролана впізнати Моргана. Це прирікає ватажка і трьох його товаришів до ганебного гільйотинування. Щоб врятувати коханого від ганьби, Амелі потай приносить до в'язниці зброю. У день страти соратники Єгу чинять самогубство. Невдовзі Амелі помирає від розпуки. На смертному одрі вона зізнається Ролану в коханні до Моргана. Той, в свою чергу, шукає смерті на полі битви і героїчно гине.
Персонажі
Ролан — вигадана постать, ад'ютант Бонапарта. В «Соратниках Єгу» показаний молодим, мужнім, але засмученим чоловіком, який відкрито прагне смерті та уникає шлюбу. Прагнення смерті він пояснює наявною в нього хворобою («аневризмом»), втім читачу відразу стає зрозуміло, що це лише відмовка. Про справжню причину такої поведінки ніхто з героїв роману не здогадується, але в передмові Александр Дюма натякає, що Ролан схожий своєю бідою на П'єра Абеляра, який, як відомо, зазнав кастрації.
Морган — вигадана постать, ватажок соратників Єгу. Показаний мужнім, безстрашним і нескінченно відданим як королю, так і друзям, заради яких жертвує можливістю щасливо врятуватись з коханою. Водночас, така відданість абстрактним ідеям робить цю постать дещо штучною.
Бонапарт — реальна історична постать, виведена в романі у переломний момент французької історії. В «Соратниках Єгу» майбутній Наполеон показаний якраз в той період життя, коли він, здобувши блискучі перемоги на полях битв, у славі повертається до Парижа, де задумує і поступово втілює план захоплення абсолютної влади. Письменнику вдалося показати непростий характер цієї людини, дещо ідеалізувавши юнацькі роки Наполеона.
Амелі — вигадана постать, кохана Моргана і сестра Ролана. Хоча за місцем у сюжеті вона належить до головних героїв, однак виписана поверхово. Постать Амелі слугує лише для зв'язування різних сюжетних ліній, вона не є вузловою.
Джон Танлей — вигаданий англійський лорд. В цій постаті, попри її другорядність, письменнику вдалося відтворити типові риси англійців, зокрема такі як бездоганне почуття честі, тактовність, стриманість, мужність, а тому постать лорда Танлея виглядає дуже переконливою.
Джерела
- Дюма А. Собрание сочинений. В 12-ти томах. — М.: Художественная литература, 1979. — Т. 10, 671 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sora tniki Ye gu fr Les Compagnons de Jehu istorichnij roman francuzkogo pismennika Aleksandra Dyuma batka napisanij u 1857 roci V romani visvitleno podiyi 1799 1800 rokiv koli vidbuvalos stanovlennya diktaturi Napoleona na tli borotbi royalistskih sil proti francuzkih revolyucioneriv Soratniki Yegu Pechera Sejzeria gravyura Gyustava Dore yak ilyustraciya do romanu AvtorAleksandr DyumaNazva movoyu originaluLes Compagnons de JehuKrayinaFranciyaMovafrancuzkaZhanristorichnij romanVidano1857Tip nosiyana paperiPoperednij tvirNastupnij tvirIstoriya j etimologiyaIstoriyu napisannya Soratnikiv Yegu Aleksandr Dyuma viklav u Zvernenni do chitacha na pochatku tvoru V comu rozdili avtor poyasnyuye sho 1856 roku do nogo zvernuvsya vidavec Gazeti dlya vsih iz propoziciyeyu napisati roman fejleton Pislya robochoyi poyizdki do Varenna pismennika nespodivano pokinulo tvorche nathnennya U rozmovi z sinom tezh Aleksandrom Dyuma batko zgadav pro istoriyu nadrukovanu jogo drugom Sharlem Nodye Sin poradiv vikoristati same yiyi dlya pobudovi syuzhetu majbutnogo romanu pislya chogo batko vidvidav z odnodennim robochim vizitom misto Burk Tam vin zibrav arhivni dani viperedivshi za obiznanistyu miscevogo suddyu istorika Zibrani nim opisi misc podij i dijovih osib vin vikoristav u romani yakij takim chinom nabuv osoblivoyi istorichnoyi dostovirnosti hocha i ne stav suto biografichnim Nazva romanu pohodit vid imeni biblijnogo personazha Yegu Ce buv voyenachalnik yakij za poradoyu proroka Yeliseya skinuv nenavisnogo carya Ahava posivshi prestol Yizrayilya zamist nogo V istoriyi Franciyi soratnikami Yegu nazivali royalistiv yaki za chasiv respubliki namagalis povernuti tron nashadku strachenogo korolya Lyudoviku XVIII Syuzhetfiguruye u riznih chastinah romanu Cej shedevr do sogodni zberig svij pervisnij viglyad Meshkanci Avinjona rado vitali Veliku francuzku revolyuciyu odnak yiyi pochatok u misti viyavivsya nadto zhorstokim Pislya krivavih podij zhiteli pivdnya Franciyi pochali potaj spivchuvati royalistskim silam Voseni 1799 roku za stolom na poshtovij stanciyi zustrilisya podorozhuyuchi Torgovec vinom rozpoviv yak naperedodni stav zhertvoyu pograbuvannya dilizhansu yakij viz derzhavni groshi Na nogo napali soratniki Yegu dobre organizovana grupa royalistiv sho grabunkom viklyuchno derzhavnoyi skarbnici vidobuvayut koshti na ozbroyennya povstanciv u Vandeyi i Bretani Pid chas obidu do yidalni vrivayetsya vatazhok soratnikiv Yegu na prizvisko Morgan i povertaye vipadkovo pocupleni groshi vinotorgovcya yih vlasnikovi Pislya cogo vizitu mizh dvoma prisutnimi vinikaye superechka cherez te chi vvazhati pana v masci blagorodnim chi prosto zlodiyem Rolan yakij vvazhaye Morgana zlodiyem vbivaye na dueli svogo oponenta prichomu jogo sekundantom vistupaye angliyec Dzhon Tanlej Razom zi svoyim novim drugom Rolan priyizdit do vlasnogo mayetku de angliyec zakohuyetsya v jogo sestru Ameli Vona zh tayemno zustrichayetsya z Morganom yakij potaj opikuyetsya shurinom Organizuvavshi zasidku na royalistiv v pokinutomu poblizu zamka monastiri Rolan zalishayetsya zhivim a jogo druga led ne strachuyut cherez sprobu diznatisya tayemnicyu zakolotnikiv Vin lishe chudom vizhivaye Rolan vid yizdit na sluzhbu do Bonaparta Jogo mati i menshij brat Eduard takozh virushayut do Parizha ale pid chas podorozhi zaznayut napadu soratnikiv Yegu Tih cikavlyat lishe derzhavni groshi odnak Eduard probuye opiratisya strilyayuchi z pistoletiv Bachachi ce jogo mati nepritomniye a grabizhnik povertaye yiyi do tyami pri comu gublyachi svoyu masku Ne vidayuchi pro ci podiyi Rolan virushaye na polyuvannya za soratnikami Yegu ale sam zaznaye pograbuvannya Bonapart zhe viddaye jogo sestru za lorda Tanleya Ameli poradivshis z Morganom udavano pogodzhuyetsya na shlyub odnak vidkladaye vesillya na neviznachenij chas Rozlyuchenij ostannoyu nevdacheyu Rolan za dopomogoyu vijskovih areshtovuye soratnikiv Yegu Vtim u sudi proti nih ne vistachaye dokaziv adzhe voni zavzhdi grabuvali v maskah i pid psevdonimami Proti zakolotnikiv ne svidchit navit rolanova mati yaka vdyachna Morganu za proyavlene do neyi ta yiyi sina miloserdya Koli vipravdannya zdayetsya neminuchim suddya hitristyu zmushuye mati Rolana vpiznati Morgana Ce pririkaye vatazhka i troh jogo tovarishiv do ganebnogo giljotinuvannya Shob vryatuvati kohanogo vid ganbi Ameli potaj prinosit do v yaznici zbroyu U den strati soratniki Yegu chinyat samogubstvo Nevdovzi Ameli pomiraye vid rozpuki Na smertnomu odri vona ziznayetsya Rolanu v kohanni do Morgana Toj v svoyu chergu shukaye smerti na poli bitvi i geroyichno gine PersonazhiRolan vigadana postat ad yutant Bonaparta V Soratnikah Yegu pokazanij molodim muzhnim ale zasmuchenim cholovikom yakij vidkrito pragne smerti ta unikaye shlyubu Pragnennya smerti vin poyasnyuye nayavnoyu v nogo hvoroboyu anevrizmom vtim chitachu vidrazu staye zrozumilo sho ce lishe vidmovka Pro spravzhnyu prichinu takoyi povedinki nihto z geroyiv romanu ne zdogaduyetsya ale v peredmovi Aleksandr Dyuma natyakaye sho Rolan shozhij svoyeyu bidoyu na P yera Abelyara yakij yak vidomo zaznav kastraciyi Morgan vigadana postat vatazhok soratnikiv Yegu Pokazanij muzhnim bezstrashnim i neskinchenno viddanim yak korolyu tak i druzyam zaradi yakih zhertvuye mozhlivistyu shaslivo vryatuvatis z kohanoyu Vodnochas taka viddanist abstraktnim ideyam robit cyu postat desho shtuchnoyu Bonapart realna istorichna postat vivedena v romani u perelomnij moment francuzkoyi istoriyi V Soratnikah Yegu majbutnij Napoleon pokazanij yakraz v toj period zhittya koli vin zdobuvshi bliskuchi peremogi na polyah bitv u slavi povertayetsya do Parizha de zadumuye i postupovo vtilyuye plan zahoplennya absolyutnoyi vladi Pismenniku vdalosya pokazati neprostij harakter ciyeyi lyudini desho idealizuvavshi yunacki roki Napoleona Ameli vigadana postat kohana Morgana i sestra Rolana Hocha za miscem u syuzheti vona nalezhit do golovnih geroyiv odnak vipisana poverhovo Postat Ameli sluguye lishe dlya zv yazuvannya riznih syuzhetnih linij vona ne ye vuzlovoyu Dzhon Tanlej vigadanij anglijskij lord V cij postati popri yiyi drugoryadnist pismenniku vdalosya vidtvoriti tipovi risi anglijciv zokrema taki yak bezdoganne pochuttya chesti taktovnist strimanist muzhnist a tomu postat lorda Tanleya viglyadaye duzhe perekonlivoyu DzherelaDyuma A Sobranie sochinenij V 12 ti tomah M Hudozhestvennaya literatura 1979 T 10 671 s ros