Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Solar Probe Plus інші назви Solar Probe Solar Probe Plus Solar Probe місія НАСА з вивчення зовнішньої корони Сонця Перед

Сонячний зонд

Сонячний зонд

Solar Probe Plus (інші назви — Solar Probe; Solar Probe Plus; Solar Probe+) — місія НАСА з вивчення зовнішньої корони Сонця. Передбачається, що максимальне наближення апарату до сонячної «поверхні» (фотосфери) становитиме 8,86 радіуса Сонця (6,2 млн км).

Parker Solar Probe
image
«Parker Solar Probe» в уяві художника
Основні параметри
Повна назваParker Solar Probe
Організаціяimage США НАСА
Виготівник
Тип апаратаорбітальний апарат, дослідження Сонця
ПролітВенера
Дата запуску12 серпня 2018
Ракета-носійDelta IV Heavy
Космодромimage США мис Канаверал
Тривалість польотув польоті 5 років, 10 місяців, 25 днів
Технічні параметри
Маса685 кг (130 кг — паливо)
Розміри1,0 × 3,0 × 2.3 м
Потужність343 Вт
Джерела живленнясонячні панелі
Час активного існування6 років, 321 день
Орбітальні дані
Тип орбітигеліоцентрична
Вебсторінка
ВебсторінкаParker Solar Probe

5 листопада 2018 року зонд Parker Solar Probe пролетів на відстані 24 мільйони кілометрів від світила, рухаючись зі швидкістю 343 112 кілометрів на годину. Зонд зібрав наукові дані і встановив рекорди серед штучних об'єктів: зі швидкості руху та наближення до Сонця.

Історія створення

Проєкт був анонсований у 2009 фінансовому році НАСА. Спроєктувала і побудувала зонд Університету Джонса Гопкінса. Початково запуск апарата було заплановано на 2015 рік, проте його перенесли на 2018-й. Це перший апарат, названий ім'ям живої людини, дослідника Сонця Юджина Паркера.

Концепт апарата Parker Solar Probe походить від попередника, проєкту Solar Orbiter, який розроблявся у 1990-х. Проєкт Solar Orbiter мав схожі цілі та дизайн і був ключовим проєктом програми НАСА Outer Planet/Solar Probe (OPSP). Перші три місії, які планувались — Solar Orbiter, для дослідження Плутона і поясу Койпера і  — астробіологічна місія для дослідження супутника Юпітера — Європи. Після призначення директором НАСА Шона О'Кіфа цю програму було закрито. Шон О'Кіф зазначив, що потрібно реструктуризувати проєкти НАСА та зосередитись на «дослідженнях, розробках, а також усуненні недоліків управління».

Закриття програми також спершу призвело до закриття проєкту New Horizons — місії, яка замінила Pluto Kuiper Express. Ця місія була відновлена та стала першою за програмою New Frontiers, запуск її було здійснено 2006 року. На початку 2010-х з'явилася пропозиція відновити розробку місії Solar Probe вже з назвою Solar Probe Plus. У травні 2017 космічний апарат було перейменовано на Parker Solar Probe на честь астрофізика Юджина Паркера.

Огляд місії

Parker Solar Probe має стати першим космічним апаратом, який підлетить до низької сонячної корони. Апарат визначить структуру й динаміку магнітного поля сонячної корони, спробує з'ясувати, як нагрівається й прискорюється плазма в сонячній короні, та визначить, які процеси прискорюють енергетичні частинки. Parker Solar Probe здійснить гравітаційний маневр довкола Венери для прискорення і поступового зменшення перигелійної відстані, щоб здійснити кілька прольотів повз Сонце на відстані 6 млн км.

Системи космічного апарата спроєктовано з вимогою витримувати потужні опромінення й нагрів біля Сонця. Системи мають витримати нагрів у 520 разів більший, ніж на орбіті Землі. Апарат захищений тепловим щитом завтовшки 11,4 см, виготовленим із посиленого вуглецевого композитного матеріалу, спроєктованого, щоб витримати зовнішню температуру близько 1377 °C.

Тепловий щит має гексагональну форму й розміщений на апараті з боку Сонця. Системи й наукові інструменти розміщені в центральній частині апарата, у якій випромінення Сонця повністю блокується щитом. Головна система живлення складається з двох сонячних панелей. Головні сонячні панелі використовуватимуться ззовні орбіти апарата, на відстані 0,25 а. о. й ховаються в тінь теплового щита під час наближення до Сонця. Допоміжні сонячні панелі менші за головні, в них застосовано рідинне охолодження для утримання робочих температур.

Траєкторія
Тестування Parker Solar Probe
image
Порівняння, яким ми бачимо Сонце з Землі і яким його побачить Parker Solar Probe.

Траєкторія космічного апарата передбачає сім прольотів поблизу Венери впродовж семи років. Щоб поступово скоротити еліптичну орбіту довкола Сонця, апарат здійснить 24 орбітальних прольоти. Упродовж цих семи років апарат здійснюватиме наукові дослідження, зосередившись на періодах, коли він найближчий до Сонця. Ймовірно, що поблизу Сонця на апарат діятимуть як ефект зарядки, так і радіаційні пошкодження елементів апарата й електроніки, переривання зв'язку, тому орбіта буде дуже витягнута, з короткими часом перебування поблизу Сонця.

Траєкторія польоту вимагає від ракети значної потужності, тому апарат був запущений ракетою Delta IV Heavy з верхнім ступенем, що має в основі твердопаливний рушій STAR-48B. Гравітаційні маневри забезпечать подальше зростання швидкості для досягнення геліоцентричної орбіти. Коли зонд пролетить повз Сонце, він досягне швидкості 200 км/с, що зробить його найшвидшим апаратом, який зробило людство. Попередній рекорд швидкості космічного апарата досягнутий апаратом [en], втричі менший за плановану швидкість Parker Solar Probe. Як і будь-який космічний апарат, завдяки гравітації він збільшуватиме швидкість наближаючись до перигелію, й уповільнюватиметься в афелії.

image
Графік швидкості й відстані від Сонця зонда від запуску до 2026 року. Позначення: ①-㉔: Перигелій; ➊-➐: Проліт

Наукові завдання

  • Визначення структури й динаміки магнітних полів джерел сонячного вітру;
  • Визначення рівня енергії, що випромінюється короною Сонця, і прискорення сонячного вітру;
  • Визначення того, які механізми прискорюють і переносять енергетичні частки;
  • Вивчення часток плазми поблизу Сонця та їх вплив на сонячний вітер і утворення енергетичних часток.
Інструменти

Для досягнення поставлених завдань, апарат має п'ять інструментів:

  • Дослідження електромагнітних полів (FIELDS) — інструмент здійснюватиме виміри електричного й магнітного полів, радіохвиль, густину потоку енергії електромагнітного поля, абсолютну густину плазми та електронну температуру. Основним інструментом є магнітометр з магнітним полем. Головний керівник цього дослідження — Стюарт Бейл, Університет Каліфорнії (Берклі).
  • Інтегроване наукове вивчення Сонця (IS☉IS) — це дослідження, що вивчатиме енергетичні електрони, протони і важкі йони. Інструмент складається з двох незалежних частин, EPI-Hi і EPI-Lo. Головний керівник — Девід Маккомас, Принстонський університет.
  • Ширококутна камера для сонячного зонда (WISPR) — камера, призначена для фотографування корони Сонця й зовнішньої геліосфери. Головний керівник — Рассел Говард, Дослідницька лабораторія Військово-морського флоту США.
  • Інструмент для вимірювання кількості електронів, протонів і гелієвих йонів, дослідження їх характеристик — швидкості, густини, температури. Головні прилади — два електростатичні аналізатори й циліндр Фарадея. Головний керівник — Джастін Каспер, Мічиганський університет і Смітсонівська астрофізична обсерваторія.
  • Дослідження походження геліосфери зондом (HeliOSPP) — дослідження теорії і моделювання походження геліосфери Сонця. Головний керівник — Марко Веллі.

Хронологія місії

Запуск зонду NASA Parker Solar Probe здійснено 12 серпня 2018 року.

Перше зближення зонду з Сонцем почалося 31 жовтня 2018 року. 5 листопада того ж року апарат пройшов перигелій, рухаючись зі швидкістю 94 кілометри на секунду. Це дозволило зонду перевищити рекорд зі швидкості руху, який до того належав «Юноні», швидкість якої досягала 73 кілометрів на секунду. Підійшовши на відстань 24 мільйони кілометрів до зорі, Parker покращив рекорд апарату Helios-B, який підлітав до Сонця на 43,5 мільйона кілометрів 1976 року.

Під час зближення й проходження перигелію зонд виконував наукову програму в автономному режимі, а 7 листопада передав, що всі наукові інструменти і системи працюють нормально. Фаза першого зближення закінчиться 11 листопада 2018 й очікується, що за кілька тижнів зонд почне передавати дані на Землю.

У листопаді 2021 року зонд пролетів на відстані понад 8,5 мільйонів кілометрів (5,3 мільйона миль) від Сонця, що дозволило йому виявити тонку структуру сонячного вітру, який викидає тонни заряджених частинок в Сонячну систему через отвір у короні Сонця, або атмосфері. Тобто саме коли Parker Solar Probe наблизився до Сонця, одна з цих корональних дір була випадково розташована так, що зонд міг зібрати найближчі спостереження однієї з цих областей, отримані досі. Отримані дані показали, що корональна діра трохи схожа на душову лійку. Приблизно рівномірно розташовані струмені виходять з місць, де лінії магнітного поля «воронкою» входять у поверхню Сонця та виходять з неї. Дослідники також виявили, що Parker зафіксував частинки, що рухаються на неймовірно високих швидкостях, у 10-100 разів перевищуючи середню швидкість сонячного вітру. За їхніми словами, це більше узгоджується з повторним з’єднанням обміну, ніж з прискоренням хвилі Альфвена, і узгоджується з іншими останніми відкриттями, заснованими на даних Parker Solar Probe.

У вересні 2022 року зонд вперше за всю історію космічних спостережень зняв на камеру потужний корональний викид маси Сонця. Зонд пройшов прямо через виверження і витримав натиск. Вчені з Лабораторії прикладної фізики Джона Гопкінса оприлюднили ролик з демонстрацією цієї події. У NASA вважають, що викид, який зафіксував Parker, був одним із найпотужніших в історії спостережень. Швидкість частинок, що вилетіли з атмосфери Сонця, сягала 1350 кілометрів на годину.

22 червня 2023 року зонд в 16 раз зблизився з Сонцем на гранично близьку відстань — менше ніж 9,6 млн км. На такій висоті температура сонячної корони сягає мільйона градусів за Цельсієм. Тепловий екран зонда товщиною 11,4 см дозволяє науковим приладам апарата працювати за комфортної температури близько 30 °C і збирати унікальні дані, які інакше ніяк не отримати.

21 серпня 2023 року зонд здійснив черговий обліт планети Венера та за допомогою гравітації змінив траєкторію свого польоту і полетів на зближення із Сонцем. Повідомляється, що Parker пролетів повз Венеру зі швидкістю 24 км/с на висоті 4 тисячі км над поверхнею планети. Вчені NASA вважають, що під час майбутніх обльотів Сонця, які сплановані на вересень 2023 року, Parker Solar Probe встановить нові рекорди щодо швидкості польоту і відстані від Сонця.

30 червня 2024 року, згідно повідомлення NASA, зонд Parker Solar Probe здійснив свій 20-й близький проліт повз Сонце. Зонд підлетів до нашої зірки на менш ніж 5 % відстані від Землі до Сонця та встановив новий рекорд швидкості, адже він рухався зі швидкістю 635 266 км/год.

Заплановані події

24 грудня 2024 року, зонд спробує «доторкнутися» до Сонця. На швидкості 195 км/с він промчить повз Сонце лише за 6,1 млн км від його поверхні. Це буде найближчий за всю історію підліт до зірки. У перигелії, найближчій до Сонця точці, зонду доведеться відчути температуру 1400 °C. У цей момент зонд збере дані про деякі ключові процеси, зокрема про корону — зовнішню атмосферу Сонця.

Перигелій — найближча до Сонця точка орбіти апарата.

Рік Події
2018 12 серпня
Запуск		 28 вересня
Перший обліт Венери
(150 днів) 		1 листопада
Перигелій #1
2019 31 березня
Перигелій #2 		28 серпня
Перигелій #3 		21 грудня
другий обліт Венери
(130 днів)
2020 24 січня
Перигелій #4 		2 червня
Перигелій #5 		6 липня
третій обліт Венери
(112.5 днів) 		22 вересня
Перигелій #6
2021 13 січня
Перигелій #7 		16 лютого
четвертий обліт Венери
(102 дні) 		24 квітня
Перигелій #8 		5 серпня
Перигелій #9 		11 жовтня
п'ятий обліт Венери
(96 днів) 		16 листопада
Перигелій #10
2022 21 лютого
Перигелій #11 		28 травня
Перигелій #12 		1 вересня
Перигелій #13 		6 грудня
Перигелій #14
2023 13 березня
Перигелій #15 		17 червня
Перигелій #16 		16 серпня
шостий обліт Венери
(92 дні) 		23 вересня
Перигелій #17 		24 грудня
Перигелій #18
2024 25 березня
Перигелій #19 		25 червня
Перигелій #20 		25 вересня
Перигелій #21 		2 листопада
сьомий обліт Венери
(88 днів) 		19 грудня
Перигелій #22
Перше наближення до Сонця
2025 18 березня
Перигелій #23 		14 червня
Перигелій #24 		вересень
Перигелій #25 		грудень
Перигелій #26

Див. також

Посилання

  • (англ.)
  • Офіційна сторінка проєкту НАСА Solar Probe Plus [ 13 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Космічна місія Parker Solar Probe: перший політ людства до Сонця - nashenebo.in.ua [ 29 листопада 2018 у Wayback Machine.] (укр.)

Примітки

  1. Chang, Kenneth (31 травня 2017). . New York Times. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 1 червня 2017.
  2. Applied Physics Laboratory. Feasible Mission Designs for Solar Probe Plus to Launch in 2015, 2016, 2017, or 2018 (.PDF). — Johns Hopkins University, 2008. — 19 листопада. з джерела 18 квітня 2016. Процитовано 2010-02-27.
  3. Tony Phillips (10 червня 2010). . NASA. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 2 червня 2017.
  4. . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
  5. . «Дзеркало тижня». 8 листопада 2018. Архів оригіналу за 8 листопада 2018.
  6. M. Buckley (1 травня 2008). . Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory. Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 30 September 2010.
  7. . NASA. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
  8. . NASA. 31 травня 2017. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
  9. . Jet Propulsion Laboratory. National Aeronautics and Space Administration (NASA). 15 квітня 1998. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
  10. Maddock, R.W.; Clark, K.B.; Henry, C.A.; Hoffman, P.J. (7 березня 1999). . IEEE Xplore. Institute of Electrical and Electronics Engineers · Institution of Engineering and Technology. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
  11. Berger, Brian (4 лютого 2002). . Space.com. . Архів оригіналу за 10 лютого 2002. Процитовано 2 січня 2017.
  12. Savage, Donald (29 листопада 2001). NASA Selects Pluto-Kuiper Belt Mission Phase B Study. National Aeronautics and Space Administration (NASA). Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
  13. Hand, Eric (25 червня 2015). . Science (journal). American Association for the Advancement of Science. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 8 липня 2015.
  14. Fazekas, Andrew (10 вересня 2010). . National Geographic. 21st Century Fox / National Geographic Society. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
  15. Burgess, Matt. . Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 1 січня 2018.
  16. . Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory. 4 September 2010. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 30 September 2010.
  17. Delta IV-Heavy launches Parker Solar Probe on mission to touch the Sun [ 12 серпня 2018 у Wayback Machine.] // NASA Spaceflight.com. 10 august 2018
  18. Parker Solar Probe — Extreme Environments [ 12 серпня 2018 у Wayback Machine.]. NASA
  19. G.A. Landis, P. C. Schmitz, J. Kinnison, M. Fraeman, L. Fourbert, S. Vernon and M. Wirzburger, "Solar Power System Design for the Solar Probe+ Mission [ 16 лютого 2010 у Wayback Machine.], " AIAA Paper-2008-5712, International Energy Conversion Engineering Conference, Cleveland OH, 28–30 July 2008
  20. Parker Solar Probe — Extreme Engineering [ 24 серпня 2018 у Wayback Machine.]. NASA
  21. The Solar Probe Plus Mission: Humanity's First Visit to Our Star [ 23 липня 2018 у Wayback Machine.]. (PDF). N. J. Fox, M. C. Velli, S. D. Bale, R. Decker, A. Driesman, R. A. Howard, J. C. Kasper, J. Kinnison, M. Kusterer, D. Lario, M. K. Lockwood, D. J. McComas, N. E. Raouafi, A. Szabo. Space Science Reviews. December 2016, Volume 204, Issue 1–4, pp 7–48. DOI:10.1007/s11214-015-0211-6
  22. Clark, Stephen (18 березня 2015). . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 18 березня 2015.
  23. Scharf, Caleb A. . Scientific American Blog Network (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 11 червня 2018.
  24. . Aerospaceweb.org. 13 листопада 2014. Архів оригіналу за 23 грудня 2018.
  25. . guinnessworldrecords.com. 26 липня 2015. Архів оригіналу за 19 грудня 2016.
  26. (англ.), архів оригіналу за 10 серпня 2017, процитовано 1 червня 2017
  27. . УНІАН. 12 серпня. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
  28. . Громадське. 12 серпня 2018. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
  29. Космічний апарат підлетів досить близько до Сонця, щоб виявити джерело невловимих сонячних вітрів. 09.06.2023
  30. Зонд NASA вперше пройшов через потужне сонячне виверження: унікальне відео. // Автор: Лариса Голуб. 22.09.2023
  31. Зонд NASA Parker у 16-й раз «поцілував» Сонце. 24.06.2023
  32. Venus flyby sends Parker Solar Probe toward record-setting flights around the Sun. // Вy Michael Buckley, NASA's Goddard Space Flight Center. Auguust 23, 2023
  33. Ще ближче, ще швидше. Апарат NASA облетів Венеру, щоб встановити рекорди біля Сонця. // Автор: Андрій Кадук. 24.08.2023, 13:48
  34. Найшвидший апарат NASA зіткнувся із Сонцем на швидкості 600 000 км/год і вижив (відео). // Автор: Андрій Кадук. 07.07.2024, 13:52
  35. Nasa mission lines up to 'touch the Sun'. December 30, 2023
  36. Зонд NASA спробує «доторкнутися» до Сонця. 30.12.2023, 18:55
  37. . spaceflightnow.com (амер.). Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  38. See data and figure at . Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory. 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 16 червня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Solar Probe Plus inshi nazvi Solar Probe Solar Probe Plus Solar Probe misiya NASA z vivchennya zovnishnoyi koroni Soncya Peredbachayetsya sho maksimalne nablizhennya aparatu do sonyachnoyi poverhni fotosferi stanovitime 8 86 radiusa Soncya 6 2 mln km Parker Solar Probe Parker Solar Probe v uyavi hudozhnikaOsnovni parametriPovna nazvaParker Solar ProbeOrganizaciya SShA NASAVigotivnikTip aparataorbitalnij aparat doslidzhennya SoncyaProlitVeneraData zapusku12 serpnya 2018Raketa nosijDelta IV HeavyKosmodrom SShA mis KanaveralTrivalist polotuv poloti 5 rokiv 10 misyaciv 25 dnivTehnichni parametriMasa685 kg 130 kg palivo Rozmiri1 0 3 0 2 3 mPotuzhnist343 VtDzherela zhivlennyasonyachni paneliChas aktivnogo isnuvannya6 rokiv 321 denOrbitalni daniTip orbitigeliocentrichnaVebstorinkaVebstorinkaParker Solar Probe 5 listopada 2018 roku zond Parker Solar Probe proletiv na vidstani 24 miljoni kilometriv vid svitila ruhayuchis zi shvidkistyu 343 112 kilometriv na godinu Zond zibrav naukovi dani i vstanoviv rekordi sered shtuchnih ob yektiv zi shvidkosti ruhu ta nablizhennya do Soncya Istoriya stvorennyaProyekt buv anonsovanij u 2009 finansovomu roci NASA Sproyektuvala i pobuduvala zond Universitetu Dzhonsa Gopkinsa Pochatkovo zapusk aparata bulo zaplanovano na 2015 rik prote jogo perenesli na 2018 j Ce pershij aparat nazvanij im yam zhivoyi lyudini doslidnika Soncya Yudzhina Parkera Koncept aparata Parker Solar Probe pohodit vid poperednika proyektu Solar Orbiter yakij rozroblyavsya u 1990 h Proyekt Solar Orbiter mav shozhi cili ta dizajn i buv klyuchovim proyektom programi NASA Outer Planet Solar Probe OPSP Pershi tri misiyi yaki planuvalis Solar Orbiter dlya doslidzhennya Plutona i poyasu Kojpera i astrobiologichna misiya dlya doslidzhennya suputnika Yupitera Yevropi Pislya priznachennya direktorom NASA Shona O Kifa cyu programu bulo zakrito Shon O Kif zaznachiv sho potribno restrukturizuvati proyekti NASA ta zosereditis na doslidzhennyah rozrobkah a takozh usunenni nedolikiv upravlinnya Zakrittya programi takozh spershu prizvelo do zakrittya proyektu New Horizons misiyi yaka zaminila Pluto Kuiper Express Cya misiya bula vidnovlena ta stala pershoyu za programoyu New Frontiers zapusk yiyi bulo zdijsneno 2006 roku Na pochatku 2010 h z yavilasya propoziciya vidnoviti rozrobku misiyi Solar Probe vzhe z nazvoyu Solar Probe Plus U travni 2017 kosmichnij aparat bulo perejmenovano na Parker Solar Probe na chest astrofizika Yudzhina Parkera Oglyad misiyiParker Solar Probe maye stati pershim kosmichnim aparatom yakij pidletit do nizkoyi sonyachnoyi koroni Aparat viznachit strukturu j dinamiku magnitnogo polya sonyachnoyi koroni sprobuye z yasuvati yak nagrivayetsya j priskoryuyetsya plazma v sonyachnij koroni ta viznachit yaki procesi priskoryuyut energetichni chastinki Parker Solar Probe zdijsnit gravitacijnij manevr dovkola Veneri dlya priskorennya i postupovogo zmenshennya perigelijnoyi vidstani shob zdijsniti kilka prolotiv povz Sonce na vidstani 6 mln km Sistemi kosmichnogo aparata sproyektovano z vimogoyu vitrimuvati potuzhni oprominennya j nagriv bilya Soncya Sistemi mayut vitrimati nagriv u 520 raziv bilshij nizh na orbiti Zemli Aparat zahishenij teplovim shitom zavtovshki 11 4 sm vigotovlenim iz posilenogo vuglecevogo kompozitnogo materialu sproyektovanogo shob vitrimati zovnishnyu temperaturu blizko 1377 C Teplovij shit maye geksagonalnu formu j rozmishenij na aparati z boku Soncya Sistemi j naukovi instrumenti rozmisheni v centralnij chastini aparata u yakij viprominennya Soncya povnistyu blokuyetsya shitom Golovna sistema zhivlennya skladayetsya z dvoh sonyachnih panelej Golovni sonyachni paneli vikoristovuvatimutsya zzovni orbiti aparata na vidstani 0 25 a o j hovayutsya v tin teplovogo shita pid chas nablizhennya do Soncya Dopomizhni sonyachni paneli menshi za golovni v nih zastosovano ridinne oholodzhennya dlya utrimannya robochih temperatur Trayektoriya source source source source source source source source track Testuvannya Parker Solar ProbePorivnyannya yakim mi bachimo Sonce z Zemli i yakim jogo pobachit Parker Solar Probe Trayektoriya kosmichnogo aparata peredbachaye sim prolotiv poblizu Veneri vprodovzh semi rokiv Shob postupovo skorotiti eliptichnu orbitu dovkola Soncya aparat zdijsnit 24 orbitalnih proloti Uprodovzh cih semi rokiv aparat zdijsnyuvatime naukovi doslidzhennya zoseredivshis na periodah koli vin najblizhchij do Soncya Jmovirno sho poblizu Soncya na aparat diyatimut yak efekt zaryadki tak i radiacijni poshkodzhennya elementiv aparata j elektroniki pererivannya zv yazku tomu orbita bude duzhe vityagnuta z korotkimi chasom perebuvannya poblizu Soncya Trayektoriya polotu vimagaye vid raketi znachnoyi potuzhnosti tomu aparat buv zapushenij raketoyu Delta IV Heavy z verhnim stupenem sho maye v osnovi tverdopalivnij rushij STAR 48B Gravitacijni manevri zabezpechat podalshe zrostannya shvidkosti dlya dosyagnennya geliocentrichnoyi orbiti Koli zond proletit povz Sonce vin dosyagne shvidkosti 200 km s sho zrobit jogo najshvidshim aparatom yakij zrobilo lyudstvo Poperednij rekord shvidkosti kosmichnogo aparata dosyagnutij aparatom en vtrichi menshij za planovanu shvidkist Parker Solar Probe Yak i bud yakij kosmichnij aparat zavdyaki gravitaciyi vin zbilshuvatime shvidkist nablizhayuchis do perigeliyu j upovilnyuvatimetsya v afeliyi Grafik shvidkosti j vidstani vid Soncya zonda vid zapusku do 2026 roku Poznachennya Perigelij ProlitNaukovi zavdannyaViznachennya strukturi j dinamiki magnitnih poliv dzherel sonyachnogo vitru Viznachennya rivnya energiyi sho viprominyuyetsya koronoyu Soncya i priskorennya sonyachnogo vitru Viznachennya togo yaki mehanizmi priskoryuyut i perenosyat energetichni chastki Vivchennya chastok plazmi poblizu Soncya ta yih vpliv na sonyachnij viter i utvorennya energetichnih chastok Instrumenti Dlya dosyagnennya postavlenih zavdan aparat maye p yat instrumentiv Doslidzhennya elektromagnitnih poliv FIELDS instrument zdijsnyuvatime vimiri elektrichnogo j magnitnogo poliv radiohvil gustinu potoku energiyi elektromagnitnogo polya absolyutnu gustinu plazmi ta elektronnu temperaturu Osnovnim instrumentom ye magnitometr z magnitnim polem Golovnij kerivnik cogo doslidzhennya Styuart Bejl Universitet Kaliforniyi Berkli Integrovane naukove vivchennya Soncya IS IS ce doslidzhennya sho vivchatime energetichni elektroni protoni i vazhki joni Instrument skladayetsya z dvoh nezalezhnih chastin EPI Hi i EPI Lo Golovnij kerivnik Devid Makkomas Prinstonskij universitet Shirokokutna kamera dlya sonyachnogo zonda WISPR kamera priznachena dlya fotografuvannya koroni Soncya j zovnishnoyi geliosferi Golovnij kerivnik Rassel Govard Doslidnicka laboratoriya Vijskovo morskogo flotu SShA Instrument dlya vimiryuvannya kilkosti elektroniv protoniv i geliyevih joniv doslidzhennya yih harakteristik shvidkosti gustini temperaturi Golovni priladi dva elektrostatichni analizatori j cilindr Faradeya Golovnij kerivnik Dzhastin Kasper Michiganskij universitet i Smitsonivska astrofizichna observatoriya Doslidzhennya pohodzhennya geliosferi zondom HeliOSPP doslidzhennya teoriyi i modelyuvannya pohodzhennya geliosferi Soncya Golovnij kerivnik Marko Velli Hronologiya misiyiZapusk zondu NASA Parker Solar Probe zdijsneno 12 serpnya 2018 roku Pershe zblizhennya zondu z Soncem pochalosya 31 zhovtnya 2018 roku 5 listopada togo zh roku aparat projshov perigelij ruhayuchis zi shvidkistyu 94 kilometri na sekundu Ce dozvolilo zondu perevishiti rekord zi shvidkosti ruhu yakij do togo nalezhav Yunoni shvidkist yakoyi dosyagala 73 kilometriv na sekundu Pidijshovshi na vidstan 24 miljoni kilometriv do zori Parker pokrashiv rekord aparatu Helios B yakij pidlitav do Soncya na 43 5 miljona kilometriv 1976 roku Pid chas zblizhennya j prohodzhennya perigeliyu zond vikonuvav naukovu programu v avtonomnomu rezhimi a 7 listopada peredav sho vsi naukovi instrumenti i sistemi pracyuyut normalno Faza pershogo zblizhennya zakinchitsya 11 listopada 2018 j ochikuyetsya sho za kilka tizhniv zond pochne peredavati dani na Zemlyu U listopadi 2021 roku zond proletiv na vidstani ponad 8 5 miljoniv kilometriv 5 3 miljona mil vid Soncya sho dozvolilo jomu viyaviti tonku strukturu sonyachnogo vitru yakij vikidaye tonni zaryadzhenih chastinok v Sonyachnu sistemu cherez otvir u koroni Soncya abo atmosferi Tobto same koli Parker Solar Probe nablizivsya do Soncya odna z cih koronalnih dir bula vipadkovo roztashovana tak sho zond mig zibrati najblizhchi sposterezhennya odniyeyi z cih oblastej otrimani dosi Otrimani dani pokazali sho koronalna dira trohi shozha na dushovu lijku Priblizno rivnomirno roztashovani strumeni vihodyat z misc de liniyi magnitnogo polya voronkoyu vhodyat u poverhnyu Soncya ta vihodyat z neyi Doslidniki takozh viyavili sho Parker zafiksuvav chastinki sho ruhayutsya na nejmovirno visokih shvidkostyah u 10 100 raziv perevishuyuchi serednyu shvidkist sonyachnogo vitru Za yihnimi slovami ce bilshe uzgodzhuyetsya z povtornim z yednannyam obminu nizh z priskorennyam hvili Alfvena i uzgodzhuyetsya z inshimi ostannimi vidkrittyami zasnovanimi na danih Parker Solar Probe U veresni 2022 roku zond vpershe za vsyu istoriyu kosmichnih sposterezhen znyav na kameru potuzhnij koronalnij vikid masi Soncya Zond projshov pryamo cherez viverzhennya i vitrimav natisk Vcheni z Laboratoriyi prikladnoyi fiziki Dzhona Gopkinsa oprilyudnili rolik z demonstraciyeyu ciyeyi podiyi U NASA vvazhayut sho vikid yakij zafiksuvav Parker buv odnim iz najpotuzhnishih v istoriyi sposterezhen Shvidkist chastinok sho viletili z atmosferi Soncya syagala 1350 kilometriv na godinu 22 chervnya 2023 roku zond v 16 raz zblizivsya z Soncem na granichno blizku vidstan menshe nizh 9 6 mln km Na takij visoti temperatura sonyachnoyi koroni syagaye miljona gradusiv za Celsiyem Teplovij ekran zonda tovshinoyu 11 4 sm dozvolyaye naukovim priladam aparata pracyuvati za komfortnoyi temperaturi blizko 30 C i zbirati unikalni dani yaki inakshe niyak ne otrimati 21 serpnya 2023 roku zond zdijsniv chergovij oblit planeti Venera ta za dopomogoyu gravitaciyi zminiv trayektoriyu svogo polotu i poletiv na zblizhennya iz Soncem Povidomlyayetsya sho Parker proletiv povz Veneru zi shvidkistyu 24 km s na visoti 4 tisyachi km nad poverhneyu planeti Vcheni NASA vvazhayut sho pid chas majbutnih oblotiv Soncya yaki splanovani na veresen 2023 roku Parker Solar Probe vstanovit novi rekordi shodo shvidkosti polotu i vidstani vid Soncya 30 chervnya 2024 roku zgidno povidomlennya NASA zond Parker Solar Probe zdijsniv svij 20 j blizkij prolit povz Sonce Zond pidletiv do nashoyi zirki na mensh nizh 5 vidstani vid Zemli do Soncya ta vstanoviv novij rekord shvidkosti adzhe vin ruhavsya zi shvidkistyu 635 266 km god Zaplanovani podiyi24 grudnya 2024 roku zond sprobuye dotorknutisya do Soncya Na shvidkosti 195 km s vin promchit povz Sonce lishe za 6 1 mln km vid jogo poverhni Ce bude najblizhchij za vsyu istoriyu pidlit do zirki U perigeliyi najblizhchij do Soncya tochci zondu dovedetsya vidchuti temperaturu 1400 C U cej moment zond zbere dani pro deyaki klyuchovi procesi zokrema pro koronu zovnishnyu atmosferu Soncya Perigelij najblizhcha do Soncya tochka orbiti aparata Rik Podiyi2018 12 serpnya Zapusk 28 veresnya Pershij oblit Veneri 150 dniv 1 listopada Perigelij 12019 31 bereznya Perigelij 2 28 serpnya Perigelij 3 21 grudnya drugij oblit Veneri 130 dniv 2020 24 sichnya Perigelij 4 2 chervnya Perigelij 5 6 lipnya tretij oblit Veneri 112 5 dniv 22 veresnya Perigelij 62021 13 sichnya Perigelij 7 16 lyutogo chetvertij oblit Veneri 102 dni 24 kvitnya Perigelij 8 5 serpnya Perigelij 9 11 zhovtnya p yatij oblit Veneri 96 dniv 16 listopada Perigelij 102022 21 lyutogo Perigelij 11 28 travnya Perigelij 12 1 veresnya Perigelij 13 6 grudnya Perigelij 142023 13 bereznya Perigelij 15 17 chervnya Perigelij 16 16 serpnya shostij oblit Veneri 92 dni 23 veresnya Perigelij 17 24 grudnya Perigelij 182024 25 bereznya Perigelij 19 25 chervnya Perigelij 20 25 veresnya Perigelij 21 2 listopada somij oblit Veneri 88 dniv 19 grudnya Perigelij 22 Pershe nablizhennya do Soncya2025 18 bereznya Perigelij 23 14 chervnya Perigelij 24 veresen Perigelij 25 gruden Perigelij 26Div takozhSolar Orbiter MESSENGER en STEREO UlissPosilannya angl Oficijna storinka proyektu NASA Solar Probe Plus 13 chervnya 2017 u Wayback Machine angl Kosmichna misiya Parker Solar Probe pershij polit lyudstva do Soncya nashenebo in ua 29 listopada 2018 u Wayback Machine ukr PrimitkiChang Kenneth 31 travnya 2017 New York Times Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 1 chervnya 2017 Applied Physics Laboratory Feasible Mission Designs for Solar Probe Plus to Launch in 2015 2016 2017 or 2018 PDF Johns Hopkins University 2008 19 listopada z dzherela 18 kvitnya 2016 Procitovano 2010 02 27 Tony Phillips 10 chervnya 2010 NASA Arhiv originalu za 16 sichnya 2019 Procitovano 2 chervnya 2017 Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 8 listopada 2018 Dzerkalo tizhnya 8 listopada 2018 Arhiv originalu za 8 listopada 2018 M Buckley 1 travnya 2008 Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory Arhiv originalu za 20 listopada 2010 Procitovano 30 September 2010 NASA Arhiv originalu za 13 chervnya 2017 Procitovano 29 grudnya 2017 NASA 31 travnya 2017 Arhiv originalu za 31 travnya 2017 Procitovano 31 travnya 2017 Jet Propulsion Laboratory National Aeronautics and Space Administration NASA 15 kvitnya 1998 Arhiv originalu za 2 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 Maddock R W Clark K B Henry C A Hoffman P J 7 bereznya 1999 IEEE Xplore Institute of Electrical and Electronics Engineers Institution of Engineering and Technology Arhiv originalu za 2 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 Berger Brian 4 lyutogo 2002 Space com Arhiv originalu za 10 lyutogo 2002 Procitovano 2 sichnya 2017 Savage Donald 29 listopada 2001 NASA Selects Pluto Kuiper Belt Mission Phase B Study National Aeronautics and Space Administration NASA Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 9 lipnya 2015 Hand Eric 25 chervnya 2015 Science journal American Association for the Advancement of Science Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 8 lipnya 2015 Fazekas Andrew 10 veresnya 2010 National Geographic 21st Century Fox National Geographic Society Arhiv originalu za 2 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 Burgess Matt Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 1 sichnya 2018 Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory 4 September 2010 Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 30 September 2010 Delta IV Heavy launches Parker Solar Probe on mission to touch the Sun 12 serpnya 2018 u Wayback Machine NASA Spaceflight com 10 august 2018 Parker Solar Probe Extreme Environments 12 serpnya 2018 u Wayback Machine NASA G A Landis P C Schmitz J Kinnison M Fraeman L Fourbert S Vernon and M Wirzburger Solar Power System Design for the Solar Probe Mission 16 lyutogo 2010 u Wayback Machine AIAA Paper 2008 5712 International Energy Conversion Engineering Conference Cleveland OH 28 30 July 2008 Parker Solar Probe Extreme Engineering 24 serpnya 2018 u Wayback Machine NASA The Solar Probe Plus Mission Humanity s First Visit to Our Star 23 lipnya 2018 u Wayback Machine PDF N J Fox M C Velli S D Bale R Decker A Driesman R A Howard J C Kasper J Kinnison M Kusterer D Lario M K Lockwood D J McComas N E Raouafi A Szabo Space Science Reviews December 2016 Volume 204 Issue 1 4 pp 7 48 DOI 10 1007 s11214 015 0211 6 Clark Stephen 18 bereznya 2015 Spaceflight Now Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 18 bereznya 2015 Scharf Caleb A Scientific American Blog Network angl Arhiv originalu za 27 grudnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2018 Aerospaceweb org 13 listopada 2014 Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 guinnessworldrecords com 26 lipnya 2015 Arhiv originalu za 19 grudnya 2016 angl arhiv originalu za 10 serpnya 2017 procitovano 1 chervnya 2017 UNIAN 12 serpnya Arhiv originalu za 12 serpnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2018 Gromadske 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 13 serpnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2018 Kosmichnij aparat pidletiv dosit blizko do Soncya shob viyaviti dzherelo nevlovimih sonyachnih vitriv 09 06 2023 Zond NASA vpershe projshov cherez potuzhne sonyachne viverzhennya unikalne video Avtor Larisa Golub 22 09 2023 Zond NASA Parker u 16 j raz pociluvav Sonce 24 06 2023 Venus flyby sends Parker Solar Probe toward record setting flights around the Sun Vy Michael Buckley NASA s Goddard Space Flight Center Auguust 23 2023 She blizhche she shvidshe Aparat NASA obletiv Veneru shob vstanoviti rekordi bilya Soncya Avtor Andrij Kaduk 24 08 2023 13 48 Najshvidshij aparat NASA zitknuvsya iz Soncem na shvidkosti 600 000 km god i vizhiv video Avtor Andrij Kaduk 07 07 2024 13 52 Nasa mission lines up to touch the Sun December 30 2023 Zond NASA sprobuye dotorknutisya do Soncya 30 12 2023 18 55 spaceflightnow com amer Arhiv originalu za 26 serpnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 See data and figure at Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory 2017 Arhiv originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 16 chervnya 2018

Дата публікації:
Топ