Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Солтан Олександрович (хрещене ім'я — Олександр; ?—1495) — руський шляхтич, державний діяч Великого князівства Литовського, дипломат та мандрівник. Підскарбій надвірний (1474—1482), маршалок господарський (1482—1495), намісник слонімський (1483—1490), новогрудський (1486—1487), бельський (1492—1495), засновник роду Солтанів.
| Герб | |
 | |
 | |
| Громадянство | Велике князівство Литовське |
|---|---|
| Дата смерті | 1495 |
| Батько | d |
| Дитина | d |
| Рід | Солтан[d] |
| Посада | d[1], d[2], маршалок господарський[2], Підскарбій надвірний Литовський і d |
| Отримані відзнаки | d |
Біографія
Син підскарбія земського литовського Олександра Юрійовича.
З юних років він, ймовірно, служив при дворі короля Казимира IV Ягеллона. Король називає його своїм дворянином, який здійснює паломництво до Гробу Господнього в рекомендаційному листі (глейті) європейським правителям, виданому в Гродно 20 квітня 1467 року. Наприкінці 1467 р. Солтан перебував при дворі німецького імператора Фрідріха III, де виявив бажання відвідати інші країни та вчитися лицарства, а 1 грудня 1467 р. у Вінер-Нойштадті отримав імператорський рекомендаційний лист. З Німеччини вирушив до Італії, деякий час провів при дворі сицилійсько-неаполітанського короля Фердинанда в Паццуолі і 5 березня 1468 року отримав його листа.
З Неаполя вирушив до Риму, де зустрівся з Папою Павлом II, який особисто прийняв його в католицтво, не вимагаючи повторного хрещення. За розпорядженням Папи кардинал Вісаріон зробив для пана Солтана трансумпцію (засвідчену копію) акту Флорентійської унії. Від імені Папи 15 березня 1468 р. в Римі йому було видано подорожній лист із благословенням на поїздку до Єрусалиму з 10 слугами. Ймовірно, одразу поїхав у Палестину, джерела не згадують про нього більше пів року. За словами Еразма Цьолака, він повторив в Єрусалимі відмову від грецького обряду при отриманні стрічки Ордена Гробу Господнього. Можливо, він отримав лише стрічку — особливий знак ордену, але пізніше був названий кавалером ордена.
У грудні 1468 року знову в Італії, при дворі міланського герцога Галеаццо Марії Сфорца, який видав йому подорожній лист. Вирушив до Кастилії, де отримав від короля Енріке IV Орден Стрічки, а звідти до Португалії. За словами В. і А. Паравічіні, за паломницькою традицією, він мав відвідати також гробницю апостола Якова в Сантьяго-де-Компостела, але джерела про це не згадують. З Португалії з листом короля Афонсу V від 17 березня 1469 р. через Францію прибув до двору герцога Бургундського Карла Сміливого в Куртрі. 24 травня 1469 р. отримав пост герцогського «радника і камергера» (consiliarium et cambellanum). З листом від герцога Карла він відвідав двір короля Англії Едуарда IV, також добре прийнятий і 4 червня 1469 року у Віндзорі наділений золотим лицарським ланцюгом з привілеєм.
Через неточність перекладу XVII ст. виконаного Іпатієм Потіїм, в історіографії укорінилась думка що Солтан Олександрович став уявним кавалером ордена Золотого руна. Наприклад, Г. Лулевич із застереженнями, що орден Золотого руна був родовою традицією султанів, зазначає це у статті в PSB. Деякий час він вважався кавалером Бургундського ордену Золотого Руна, проте сучасними дослідження це було також спростовано.
Подорож пана Солтана, а в 1471 році і його брата Івана мала приватний характер і відображала бажання частини православної великолитовської аристократії прийняти унію, як вважають, з метою розширення своїх прав. Водночас король Казимир і великолитовська пани-ради офіційно не починали переговори з Римом, оскільки це могли б завадити литовським планам приєднання Великого Новгорода.
Повернувся до Князівства в 1469—1470 роках. Відновлено службу при дворі, 28 лютого 1476 згадується з урядом підскарбія дворного литовського (vicethezaurarius Lithwanicus). Ймовірно, разом зі своїми братами він був одним із ініціаторів з'їзду православних князів, панів та духовенства 1476 року у Вільнюсі, де обговорювалося питання про унію з Католицькою Церквою за правилами Флорентійського собору. Він не брав участі у з'їзді, але, серед іншого, за його підсумками підписав лист до папи Сікста IV від 14 березня 1476 р. Влітку 1476 р. був при дворі короля Казимира в Мальборку, у 1477—1478 роках мандрував Польщею.
Католицьке духовенство у Вільнюсі скептично поставилося до прийняття пана Солтана в католицтво без повторного хрещення, оскільки він не мав папської булли. Литовським духовенством він не тільки не був прийнятий до громади, але й називався собакою з кафедри собору. Ймовірно, це позначилося на його ставленні до ідеї унії та католицизму загалом.
Пізніше він був маршалком земським (згаданий при уряді 23 листопада 1482 р.), займався, серед іншого, розподілом господарських нагород і платежів — товарів і грошей з казни. Цю посаду Солтан зберіг до смерті. В цей ж час тримав уряди намісника слонімського (1482—1490) та новогрудський (1486—1487), з 1492 і до смерті був намісником більським. Разом зі своїм братом Андрієм 6 серпня 1486 року був свідком надання Софією Зубравицька та її сестрою княгинею Марією Трабською до Віленського собору Непорочного Зачаття та митрополита Симеона Київського.
Дуже активний наприкінці правління короля Казимира, завжди був при дворі під час частих візитів великого князя до Литви. За службу був щедро винагороджений, зокрема йому було надано сінокос на річці Шашоні біля його «двору» і маєтності на річці Лісній під Берестям.
На початку 1486 р. разом із господарським писарем Петрашком Любичем був послом до великого князя московського Івана III Васильовича. Метою посольства, ймовірно, була дипломатична підтримка великого князя тверського Михайла Борисовича який емігрував до Великого князівства Литовського після завоювання Твері Москвою.
Після смерті Казимира Ягеллончика, у червні 1492 р. разом з католицьким єпископом луцьким Яном Пудельком від імені панів-ради та нового великого князя Олександра був послом в Польщу. Посольство мало сповістити поляків про смерть короля, покликати їх на раду та просити підтримки в боротьбі з Москвою. Пани-рада оголосили про дружбу та дотримання попередніх угод унії проти всіх ворогів, нагадали про рішення короля Казимира про розподіл польського та великолитовського престолів між синами. Від імені князя Олександра полякам рекомендувалося за волею покійного короля обрати на польський престол короля Яна Ольбрахта. Також повідомлялося, що незабаром відбудеться Великий Литовський сейм, на якому князя Олександра оберуть великим князе].
Пан Солтан входив до найближчої ради при новому великому князю. Підтвердженням високого статусу були великі пожертви від Олександра Ягеллончика. Ймовірно, ще в 1492 р. отримав «двір» Вербуй із «селищами» Гнойно, Могильно, дві Руди, Блаженики, Красноселки у Володимирському повіті, а 20 березня 1493 р. маєток Жировичі з численними селами у Слонімському повіті.
Помер у Вільно між 17 травня 1494 р., Коли як «більський намісник Солтан» був серед свідків привілею, та 22 січня 1495 р., Коли його вже названо покійним. За словами Цьолека, перед смертю він наказав викликати бернардинів, але слуги не підкорилися його волі. Ймовірно, він склав заповіт, адже його двоюрідний брат Богдан Михайлович успадкував від нього щонайменше село Дігтів на Волині, а опікунами неповнолітнього сина стали не дядьки чи їхні сини, а його двоюрідний брат Ян Літавор Хрептович.
Залишив по собі значний спадок, серед якого чимало книг, а також загадковий «стрих ушпанський», щодо якого в історіографії точились дискусії з XVII ст.
Сім'я та діти
PSB називає дружиною Олександра Солтана Василісу з Хребтовичів. Однак судячи з того що пан Ян Хребтович називав Солтана своїм дядьком, то його матір'ю була сестра Солтана. Таким чином ім'я і походження дружини Солтана невідоме, а померла вона раніше чоловіка.
Мав від неї єдиного сина Олександра (? — після 1554) — маршалок господарський (1514—1554).
Примітки
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 35.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 175.
- Lulewicz H. Sołtan Aleksandrowicz // Polski słownik biograficzny. — Warszawa-Kraków: 2000—2001. — Т. XL.
Джерела та література
- Астахов М. А. Загадочный испанский орден литовского шляхтича XV века // Средние века 80 (1), 2019. — С. 159—183.
- Lulewicz H. Sołtan Aleksandrowicz // Polski słownik biograficzny. — Warszawa-Kraków: 2000—2001. — Т. XL.
- Paravicini А., Paravicini W. «Alexander Soltan ex Lithuania, ritum Grecorum sectans»: Eine ruthenisch-polnische Reise zu den Höfen Europas und zum Heiligen Land, 1467—1469 // Zwischen Christianisierung und Europäisierung: Beiträge zur Geschichte Osteuropas in Mittelalter und früher Neuzeit. — Stuttgart, 1998. — P. 377—378.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soltan Oleksandrovich hreshene im ya Oleksandr 1495 ruskij shlyahtich derzhavnij diyach Velikogo knyazivstva Litovskogo diplomat ta mandrivnik Pidskarbij nadvirnij 1474 1482 marshalok gospodarskij 1482 1495 namisnik slonimskij 1483 1490 novogrudskij 1486 1487 belskij 1492 1495 zasnovnik rodu Soltaniv Gerb GromadyanstvoVelike knyazivstvo Litovske Data smerti1495 Batkod Ditinad RidSoltan d Posadad 1 d 2 marshalok gospodarskij 2 Pidskarbij nadvirnij Litovskij i d Otrimani vidznakidBiografiyaSin pidskarbiya zemskogo litovskogo Oleksandra Yurijovicha Z yunih rokiv vin jmovirno sluzhiv pri dvori korolya Kazimira IV Yagellona Korol nazivaye jogo svoyim dvoryaninom yakij zdijsnyuye palomnictvo do Grobu Gospodnogo v rekomendacijnomu listi glejti yevropejskim pravitelyam vidanomu v Grodno 20 kvitnya 1467 roku Naprikinci 1467 r Soltan perebuvav pri dvori nimeckogo imperatora Fridriha III de viyaviv bazhannya vidvidati inshi krayini ta vchitisya licarstva a 1 grudnya 1467 r u Viner Nojshtadti otrimav imperatorskij rekomendacijnij list Z Nimechchini virushiv do Italiyi deyakij chas proviv pri dvori sicilijsko neapolitanskogo korolya Ferdinanda v Paccuoli i 5 bereznya 1468 roku otrimav jogo lista Z Neapolya virushiv do Rimu de zustrivsya z Papoyu Pavlom II yakij osobisto prijnyav jogo v katolictvo ne vimagayuchi povtornogo hreshennya Za rozporyadzhennyam Papi kardinal Visarion zrobiv dlya pana Soltana transumpciyu zasvidchenu kopiyu aktu Florentijskoyi uniyi Vid imeni Papi 15 bereznya 1468 r v Rimi jomu bulo vidano podorozhnij list iz blagoslovennyam na poyizdku do Yerusalimu z 10 slugami Jmovirno odrazu poyihav u Palestinu dzherela ne zgaduyut pro nogo bilshe piv roku Za slovami Erazma Colaka vin povtoriv v Yerusalimi vidmovu vid greckogo obryadu pri otrimanni strichki Ordena Grobu Gospodnogo Mozhlivo vin otrimav lishe strichku osoblivij znak ordenu ale piznishe buv nazvanij kavalerom ordena U grudni 1468 roku znovu v Italiyi pri dvori milanskogo gercoga Galeacco Mariyi Sforca yakij vidav jomu podorozhnij list Virushiv do Kastiliyi de otrimav vid korolya Enrike IV Orden Strichki a zvidti do Portugaliyi Za slovami V i A Paravichini za palomnickoyu tradiciyeyu vin mav vidvidati takozh grobnicyu apostola Yakova v Santyago de Kompostela ale dzherela pro ce ne zgaduyut Z Portugaliyi z listom korolya Afonsu V vid 17 bereznya 1469 r cherez Franciyu pribuv do dvoru gercoga Burgundskogo Karla Smilivogo v Kurtri 24 travnya 1469 r otrimav post gercogskogo radnika i kamergera consiliarium et cambellanum Z listom vid gercoga Karla vin vidvidav dvir korolya Angliyi Eduarda IV takozh dobre prijnyatij i 4 chervnya 1469 roku u Vindzori nadilenij zolotim licarskim lancyugom z privileyem Cherez netochnist perekladu XVII st vikonanogo Ipatiyem Potiyim v istoriografiyi ukorinilas dumka sho Soltan Oleksandrovich stav uyavnim kavalerom ordena Zolotogo runa Napriklad G Lulevich iz zasterezhennyami sho orden Zolotogo runa buv rodovoyu tradiciyeyu sultaniv zaznachaye ce u statti v PSB Deyakij chas vin vvazhavsya kavalerom Burgundskogo ordenu Zolotogo Runa prote suchasnimi doslidzhennya ce bulo takozh sprostovano Podorozh pana Soltana a v 1471 roci i jogo brata Ivana mala privatnij harakter i vidobrazhala bazhannya chastini pravoslavnoyi velikolitovskoyi aristokratiyi prijnyati uniyu yak vvazhayut z metoyu rozshirennya svoyih prav Vodnochas korol Kazimir i velikolitovska pani radi oficijno ne pochinali peregovori z Rimom oskilki ce mogli b zavaditi litovskim planam priyednannya Velikogo Novgoroda Povernuvsya do Knyazivstva v 1469 1470 rokah Vidnovleno sluzhbu pri dvori 28 lyutogo 1476 zgaduyetsya z uryadom pidskarbiya dvornogo litovskogo vicethezaurarius Lithwanicus Jmovirno razom zi svoyimi bratami vin buv odnim iz iniciatoriv z yizdu pravoslavnih knyaziv paniv ta duhovenstva 1476 roku u Vilnyusi de obgovoryuvalosya pitannya pro uniyu z Katolickoyu Cerkvoyu za pravilami Florentijskogo soboru Vin ne brav uchasti u z yizdi ale sered inshogo za jogo pidsumkami pidpisav list do papi Siksta IV vid 14 bereznya 1476 r Vlitku 1476 r buv pri dvori korolya Kazimira v Malborku u 1477 1478 rokah mandruvav Polsheyu Katolicke duhovenstvo u Vilnyusi skeptichno postavilosya do prijnyattya pana Soltana v katolictvo bez povtornogo hreshennya oskilki vin ne mav papskoyi bulli Litovskim duhovenstvom vin ne tilki ne buv prijnyatij do gromadi ale j nazivavsya sobakoyu z kafedri soboru Jmovirno ce poznachilosya na jogo stavlenni do ideyi uniyi ta katolicizmu zagalom Piznishe vin buv marshalkom zemskim zgadanij pri uryadi 23 listopada 1482 r zajmavsya sered inshogo rozpodilom gospodarskih nagorod i platezhiv tovariv i groshej z kazni Cyu posadu Soltan zberig do smerti V cej zh chas trimav uryadi namisnika slonimskogo 1482 1490 ta novogrudskij 1486 1487 z 1492 i do smerti buv namisnikom bilskim Razom zi svoyim bratom Andriyem 6 serpnya 1486 roku buv svidkom nadannya Sofiyeyu Zubravicka ta yiyi sestroyu knyagineyu Mariyeyu Trabskoyu do Vilenskogo soboru Neporochnogo Zachattya ta mitropolita Simeona Kiyivskogo Duzhe aktivnij naprikinci pravlinnya korolya Kazimira zavzhdi buv pri dvori pid chas chastih vizitiv velikogo knyazya do Litvi Za sluzhbu buv shedro vinagorodzhenij zokrema jomu bulo nadano sinokos na richci Shashoni bilya jogo dvoru i mayetnosti na richci Lisnij pid Berestyam Na pochatku 1486 r razom iz gospodarskim pisarem Petrashkom Lyubichem buv poslom do velikogo knyazya moskovskogo Ivana III Vasilovicha Metoyu posolstva jmovirno bula diplomatichna pidtrimka velikogo knyazya tverskogo Mihajla Borisovicha yakij emigruvav do Velikogo knyazivstva Litovskogo pislya zavoyuvannya Tveri Moskvoyu Pislya smerti Kazimira Yagellonchika u chervni 1492 r razom z katolickim yepiskopom luckim Yanom Pudelkom vid imeni paniv radi ta novogo velikogo knyazya Oleksandra buv poslom v Polshu Posolstvo malo spovistiti polyakiv pro smert korolya poklikati yih na radu ta prositi pidtrimki v borotbi z Moskvoyu Pani rada ogolosili pro druzhbu ta dotrimannya poperednih ugod uniyi proti vsih vorogiv nagadali pro rishennya korolya Kazimira pro rozpodil polskogo ta velikolitovskogo prestoliv mizh sinami Vid imeni knyazya Oleksandra polyakam rekomenduvalosya za voleyu pokijnogo korolya obrati na polskij prestol korolya Yana Olbrahta Takozh povidomlyalosya sho nezabarom vidbudetsya Velikij Litovskij sejm na yakomu knyazya Oleksandra oberut velikim knyaze Pan Soltan vhodiv do najblizhchoyi radi pri novomu velikomu knyazyu Pidtverdzhennyam visokogo statusu buli veliki pozhertvi vid Oleksandra Yagellonchika Jmovirno she v 1492 r otrimav dvir Verbuj iz selishami Gnojno Mogilno dvi Rudi Blazheniki Krasnoselki u Volodimirskomu poviti a 20 bereznya 1493 r mayetok Zhirovichi z chislennimi selami u Slonimskomu poviti Pomer u Vilno mizh 17 travnya 1494 r Koli yak bilskij namisnik Soltan buv sered svidkiv privileyu ta 22 sichnya 1495 r Koli jogo vzhe nazvano pokijnim Za slovami Coleka pered smertyu vin nakazav viklikati bernardiniv ale slugi ne pidkorilisya jogo voli Jmovirno vin sklav zapovit adzhe jogo dvoyuridnij brat Bogdan Mihajlovich uspadkuvav vid nogo shonajmenshe selo Digtiv na Volini a opikunami nepovnolitnogo sina stali ne dyadki chi yihni sini a jogo dvoyuridnij brat Yan Litavor Hreptovich Zalishiv po sobi znachnij spadok sered yakogo chimalo knig a takozh zagadkovij strih ushpanskij shodo yakogo v istoriografiyi tochilis diskusiyi z XVII st Sim ya ta ditiPSB nazivaye druzhinoyu Oleksandra Soltana Vasilisu z Hrebtovichiv Odnak sudyachi z togo sho pan Yan Hrebtovich nazivav Soltana svoyim dyadkom to jogo matir yu bula sestra Soltana Takim chinom im ya i pohodzhennya druzhini Soltana nevidome a pomerla vona ranishe cholovika Mav vid neyi yedinogo sina Oleksandra pislya 1554 marshalok gospodarskij 1514 1554 PrimitkiSenatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 35 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 175 d Track Q123243396 Lulewicz H Soltan Aleksandrowicz Polski slownik biograficzny Warszawa Krakow 2000 2001 T XL Dzherela ta literaturaAstahov M A Zagadochnyj ispanskij orden litovskogo shlyahticha XV veka Srednie veka 80 1 2019 S 159 183 Lulewicz H Soltan Aleksandrowicz Polski slownik biograficzny Warszawa Krakow 2000 2001 T XL Paravicini A Paravicini W Alexander Soltan ex Lithuania ritum Grecorum sectans Eine ruthenisch polnische Reise zu den Hofen Europas und zum Heiligen Land 1467 1469 Zwischen Christianisierung und Europaisierung Beitrage zur Geschichte Osteuropas in Mittelalter und fruher Neuzeit Stuttgart 1998 P 377 378